2023
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/4046
Browse
Search Results
Item Девід Лінч та Дені Вільньов: особливості кінематографічної репрезентації тексту (на прикладі фільму «Дюна»(2023) Данилюк, Наталія;У бакалаврській роботі розглядається те, як текстуальна основа оприявнюється за допомогою кінематографічного інструментарію і які культурологічні проблеми при цьому актуалізуються. Увагу зосереджено на аналізі особливостей режисури Девіда Лінча та Дені Вільньова щодо осмислення та візуалізації роману Френка Герберта «Дюна». У першому розділі описуються теорія кіно, репрезентація та візуалізація тексту. Другий розділ окреслює особливості стилів режисерів, місце «Дюни» у їхніх професійних кар’єрах та критика й аналіз адаптацій, а втім слугує містком між теоретичним та практичним блоками. В останньому розділі за допомогою вищезгаданих напрацювань застосовується компаративний аналіз щодо двох версій адаптації «Дюни» у 1984 та 2021 роках.Item Трансформація міфу про батярів в культурі сучасного Львова(2023) Качковська, ОксанаУ цій роботі досліджується те, у що трансформувався міф про батярів, який почав творитись у міжвоєнному Львові, а з кінця 1980-х отримав нове життя. Перший розділ містить інформацію про історію батярства у Львові: як батяри з’явились у місті, як утворився термін, у яких районах вони жили. Другий розділ присвячений періоду, коли найактивніше творився і поширювався міф про батярів, а також занепаду цього міфотворення після Другої світової війни. У третьому розділі розглядається відродження батярства від кінця 1980-х, його українізація, а також досліджується у що трансформувався міф про батярів у сучасному Львові.Item "Недомистецтво" чи "надмистецтво": як культура на стику фінансів, технологій і зображень творить нові форми у мистецтві(2023) Іванечко, ТимофійУ роботі досліджуються питання впливу сучасних технологій на культуру та розвиток нових форм у мистецтві на стику фінансів, технологій і зображень. Встановлено, що нові форми, допомогли кожному познайомитися з мистецтвом у тому чи іншому форматі, а завдяки новим технологіям багато людей отримали можливість спробувати себе у ролі колекціонера чи арт підприємця, що надало певних особливостей сучасному мистецтву. Зазначено, що окрім спільноти колекціонерів, спостерігається формування нового сегменту споживачів цифрового мистецтва – крипто-аудиторія. Відзначено, що NFT посприяло демократизації процесів від створення творів мистецтва до участі в торгах на артринку. Технологія блокчейн з NFT дозволила художникам, без посередників, досягати покупців і виходити на глобальний ринок, що допомагає творцям більше заробляти, проте втрачається інфраструктура традиційного артринку. У дослідженні, для оцінки суджень про нові форми у мистецтві, при тестуванні гіпотези використано один з інструментів штучного інтелекту — ChatGPT. Гіпотеза полягає у тому, що відповіді ChatGPT можуть відображати справжню думку експертів, адже, штучний інтелект збирає експертні знання та створює набір даних на основі моделювання й алгоритмічних систем. Було задано п’ять питань: яка думка про виникнення нових форм у мистецтві, зокрема тих, які виникають у формі NFT; чи зміниться сприйняття мистецтва людьми, якщо більшість мистецтва перейде у цифрову форму; які 3 аргументи за те, що NFT — це мистецтво; чи є NFT мистецтвом; чи є ChatGPT новою формою мистецтва. Зазначено, що прийнятий в Україні Закон «Про віртуальні активи» створює підгрунтя для формування ринку цифрового мистецтва, легітимізувавши у юридичній площині маркетплейси, учасників та угоди щодо NFT. Формування позитивного сприйняття нових форм мистецтва потребує міждисциплінарний підхід.Item Повоєнна реконструкція України: ціннісний аспект (на прикладі Маріупольського Драмтеатру)(2023) Лучук, МаріяДослідження присвячене залученню культурної спадщини у повоєнну реконструкцію з урахуванням просторового планування та меморіалізації подій війни. Досліджується вплив культурної спадщини на процеси відновлення після війни, зокрема досвід Балкан. Проведено аналіз проектів реконструкції театру в Маріуполі та опитування місцевого населення і архітекторів. Робота містить пропозиції та рекомендації для відновлення театру, сприяючи розумінню ролі культурної спадщини у повоєнній реконструкції.Item Прояви постмодернізму в дискурсах російсько-української війни: ідеологія та пропаганда(2023) Мікула, МіленаОсновним фокусом цього дослідження є російська пропаганда та її постмодерні прояви в дискурсі російсько-української війни, а саме в період повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. У бакалаврській роботі досліджується як і теоретично, так і на практиці феномен «постмодерної» пропаганди та ідеології, які російський уряд використовує з метою спотворити дійсність, викликати недовіру та схилити споживача до вигідної Кремлю медійної повістки. В першому розділі окреслені теоретичні складові дослідження, де розглядається відповідна термінологія, історіографія та загальна рамка постмодерних перспектив у суспільствах та медіях. Другий розділ аналітичний, де ми визначаємо та характеризуємо відповідні класичні прояви постмодернізму і переносимо їх на російські реалії, зокрема враховуючи дискурс російсько-української війни. Третій розділ є практичним, де ми розглядаємо конкретні прояви постмодерну у пропаганді та ідеології, зокрема порівнюючи сучасний підхід до висвітлення подій із тим, що Росія застосовувала під час сирійської військової операції. Робота має на меті визначити, чи дотичні російська пропаганда та ідеологія до постмодернізму і якщо так, то яким чином ми можемо це виявити спираючись на особливості медійного поля в контексті війни Росії проти України.Item Відеооповіді історичних реконструкторів як форма артикуляції дослідницького досвіду(2023) Мацюк, СофіяДосліджено явище відеооповіді як особливої форми артикуляції дослідницького досвіду на прикладі відеооповідей історичних реконструкторів. Взято до уваги праці американських дослідників, які зосереджували свою увагу на сторітелінгу та платформах, створених задля публікації відео, зокрема Ютубу. Окрім того, апельовано до праць американських, британських та польських науковців, при дослідженні теми історичної реконструкції. Робота складається із теоретичної частини, де описано явища відеооповіді та історичної реконструкції, а також аналітичної частини із використанням матеріалів Ютуб-блогів українських історичних реконструкторів. В ході дослідження зосереджено увагу на зв’язку відеооповіді із класичним форматом текстової публікації та тому, що вона може використовуватися задля артикуляції дослідницького досвіду автора. Дослідження виявило, що відеооповіді є одним із можливих варіантів артикуляції дослідницького досвіду, при висвітленні тем яких використовується також візуальна складова і це є достойною альтернативою звичному формату публікації, при умові критичного прочитання та аналізу відеоматеріалів.Item Український тиждень моди 2022\2023 як інструмент культурної дипломатії на тлі війни в Україні(2023) Малаховська, ВікторіяПроаналізовано роль та важливість української моди як інструменту культурної дипломатії. Від початку повномасштабної війни в Україні мода почала виконувати низку важливих культурно-політичних функцій, зокрема артикулювати агресію Росії через творчі меседжі та підходи. Робота сфокусована на аналізі колекцій українських дизайнерів в розрізі 2022\2023 років, завдяки чому висвітлено важливість української моди в контексті війни як засобу потужного міжнародного діалогу.Item Адаптація теми зіткнення цивілізацій в українському кіні: на прикладі фільмів “Захар Беркут” (1971) та “Зринаючий яструб” (2019)(2023) Пігель, ВікторіяУ цій роботі досліджується адаптація теми зіткнення цивілізацій в українському кінематографі на прикладі двох фільмів: “Захар Беркут” (1971), “Зринаючий яструб” (2019). Робота включає розгляд теоретичних напрацювань фундаментальних дослідників у цій сфері, зокрема Едварда Саїда та Самуела Гантінгтона, напрацювань по темі соціальної пам’яті, а також огляд на розвиток українського кінематографу. За допомогою різностороннього підходу до дослідження теми, вдалось отримати теоретичну базу для відслідковування її адаптації в обраних кінострічках. На прикладі двох фільмів, які адаптують спільний сюжет однойменної повісті Івана Франка, вдалось простежити зміни в поглядах на зіткнення цивілізацій відповідно до набутого досвіду та культурного капіталу режисерів фільмів. Однією із особливостей даних прикладів є те, що рімейк 2019 року знятий спільно із американським режисером та із залученням американських акторів, що вказує на ще більш унікальний досвід адаптації теми. Це дослідження може бути підґрунтям для продовження відслідковування теми зіткнення цивілізацій в інших творах українського кінематографу, формуванні нових теорій для їх дослідження. Також ця робота може бути використана для початку знайомства із темою та свідченням нового досвіду розуміння кіно.Item Участь гуцулів у світових війнах 20 і 21 ст.: культурна пам'ять і її реактуалізація(2023) Перцович, МаринаУ даному дослідженні я аналізую прояви та епізоди культурної пам'яті про участь гуцулів у I та II світових війнах та її реактуалізації серед гуцулів у 21 столітті. Моя робота є спробою розглянути участь гуцулів у війнах, які відбувалися на території України останні сто років, у вимірі довгого тривання. Дослідження базується на спогадах, інтерв'ю, родинній пам'яті, артефактах, фольклорі та інформації з персональних сторінок соціальних мереж гуцулів. Спершу я пробую зрозуміти чим є гуцульська ідентичність і як вона конструюється, а також намагаюся окреслити територіальні межі Гуцульщини. Методологічною рамкою моєї роботи є теорія культурної пам’яті та культурної мобілізації. Для розуміння тяглості я аналізую військові формування у які входили гуцули та історичний контекст передачі культурної пам’яті. У розділі про реактуалізацію пам’яті за допомогою аналітичного та інтерпретаційного методу я аналізую віднайдені тексти, візуальні матеріали, інтерв’ю на предмет виявів пам’яті про війни та розглядаю як вони сприяють культурній мобілізації у часі російсько-української війни. Я розглядаю конкретні прояви, які свідчать про певну тяглість і зв’язок між поколіннями гуцулів-військових у всіх трьох війнах.Item Вплив фентезі на формування особистості і культурні практики: Comic Con Ukraine та Фантастичні Talk(s)(2023) Рець, КатеринаЛітература фентезі давно вийшла за межі книжок та переросла у багато сучасних культурних практик. На прикладі української спільноти фанатів фентезі, а саме масштабного фестивалю коміксів та косплею Comic Con Ukraine і угрупування Фантастичні Talk(s), досліджено вплив жанру фентезі на його шанувальників. Фокусом дослідження впливу є формування особистості, її світогляду, цінностей, ідентичності, а також реактуалізація функції міфів у фентезі спільноті. Дослідження проводилось на основі теоретичної рамки фахівців у галузі культурології, фандомів, міфів та соціологів, також з аналізом наявних культурних практик українського середовища та практичної частини – опитування шанувальників жанру щодо їхнього особистого досвіду, сприйняття фентезі, залученості до спільноти, аналіз синтезу фентезі та війни. Анкетування показало, що фанати фентезі – це не лише молодь, в опитуванні брали участь всі вікові категорії. Його результати висвітлили причини споживання фанатами фентезі, їхню наявність та відсутність схожості з вигаданими персонажами, окреслення явища ескапізму, знаходження нової ідентичності, розуміння власної особистості та інше. Частиною практичної частини також стало проведене інтерв’ю з угрупуванням Фантастичні Talk(s). Письменниці розповіли про початкову стадію розвитку українського фандому, терапевтичний ефект фентезі й можливість поговорити про проблеми через вигадку. У роботі зібрано основні тенденції серед опитуваних й проаналізовано актуальні питання фантастичної спільноти. Ключові слова: фентезі, міф, фандом
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »