2019 (вип. 3)
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/2626
Browse
Search Results
Item [Титульна] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.(Український Католицький Університет, 2019)Item [Зміст] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.(Український Католицький Університет, 2019)Item [Від редколегії] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.(Український Католицький Університет, 2019)Item Слобідська Україна у символічній географії Російської імперії (60–90-ті роки XVIII століття)(Український Католицький Університет, 2019) Sklokin, Volodmyr; Склокін, ВолодимирЦя стаття зосереджується на змінах у представленні Слобідських полків та їхніх мешканців у символічній географії Російської імперії у 60-90-х роках XVIII cт., тобто у період, коли цей регіон втратив свій автономний статус (1765) і відбувалась його інтенсивна інтеграція до політичного, соціального і культурного простору імперії. Мій аналіз демонструє, що в останній третині XVIII cт. панівним був погляд на Слобідську Україну як на складову європейської, тобто цивілізованої, частини Російської імперії. Водночас Слобідську Україну уявляли як частину ширшого простору - Малоросії, або України, асоціювали з прикордонням і вольністю, але також з плодючим чорноземом та винокурінням, а столичне місто регіону - Харків вважали важливим освітнім центром. У 80-90-х роках XVIII ст., коли імперія успішно підкорює причорноморські степи і Крим, робляться перші кроки у напрямку вписування Слобідської України до простору Південної Росії, який починає у цей час наповнюватись новим історичним та культурним змістом.Item У пошуках себе: як конструювали ідентичність українські інтелектуали в Російській імперії другої половини ХІХ ст.(Український Католицький Університет, 2019) Gaukhman, Mykhaylo; Гаухман, МихайлоСтаття присвячена проблемі конструювання персональної та національної ідентичності відомими українськими (українсько-російськими) інтелектуалами від середини до кінця ХІХ ст. В імперському суспільстві ідентичність освічених неросіян була множинною, включала як імперську / загальноросій- ську, так і місцеву / етнонаціональну лояльність. Українським інтелектуалам доводилося працювати над своєю ідентичністю у російському літературо- центричному просторі. Процес конструювання цієї ідентичності проаналізований на матеріалі особистих і публічних текстів Миколи Гоголя, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова і Бориса Грінченка, а також досліджень життя і творчості Тараса Шевченка.Item Дмитро Донцов і «Заграва» (1923–1924)(Український Католицький Університет, 2019) Zaitsev, Oleksandr; Зайцев, ОлександрЧасопис «Заграва» зіграв важливу роль як у історії українського націоналізму, започаткувавши виокремлення його найбільш радикального напряму, так і в долі головного ідеолога цього напряму - Дмитра Донцова. У статті розглянуто публіцистику Донцова на сторінках часопису, а також спроби спецслужб СРСР і Польщі використати «Заграву» у своїх цілях. Загроза депортації і тиск польської поліції та військової розвідки змусили Донцова взяти на себе зобов’язання лояльності й надалі уникати прямої участі в політиці. Від 1924 р. він зосередився на ролі публічного інтелектуала й ідеолога нового націоналізму.Item Іван Лисяк-Рудницький: становлення історика, 1919–1937(Український Католицький Університет, 2019) Hrytsak, Yaroslav; Грицак, ЯрославСтаття аналізує формування світогляду молодого Івана Лисяка-Рудницько- го (1919-1984). Аналіз проводиться на основі недавно знайдених щоденників за 1931-1937р. Вказується, зокрема, що деякі з головних ідей його історичної есеїстики, як-от намагання синтезувати в українській історії Захід і Схід, сформувалися вже у підлітковому віці. Тільки вони були сформовані не так у відповідь на політичні реалії чи під впливом історичних праць, як з інтенсивного читання художньої літератури.Item Світ(ло) в темряві. Загадки рукописів(Український Католицький Університет, 2019) Hnatiuk, Ola; Гнатюк, ОляІсторія порятунку групи євреїв у каналізації Львова знайшла віддзеркалення у мемуарах вцілілих, у літературі нон-фікшн та в художній, а також у кіно. Особливу увагу присвячено двом найменш відомим книжкам: «Світло в темряві» російського радянського письменника Владіміра Бєляєва та «Світ у темряві» Іґнаци Хіґера. Порівняльний аналіз цих двох текстів має на меті пояснити загадку їх виникнення та схожості. Шляхи авторів цих текстів перетнулися, але їхні долі та обрії були зовсім не схожими.Item Микола Ковальський та його школа у Дніпропетровському університеті 1970–1980-х років: сторінки історії української радянської історіографії(Український Католицький Університет, 2019) Portnov, Andrii; Портнов, Андрій; Portnova, Tatiana; Портнова, ТетянаВ історичній науці 1970-1980-х років особлива роль належала Дніпропетровському державному університетові й так званій «школі Ковальського», яка досліджувала джерела ранньомодерної історії України і до якої належать такі науковці, як Юрій Мицик, Сергій Плохій, Ганна Швидько та інші. Микола Ковальський, який народився у міжвоєнній Польщі, закінчив повоєнний Львівський університет і захистив кандидатську дисертацію у Львові й докторську - у Москві, спромігся не лише пережити декілька змін влади та ідеологій, а й стати лідером чи не єдиної в Радянській Україні історичної школи. Істотною рисою школи Ковальського було те, що вона постала й розвинулася в університеті, підпорядкованому безпосередньо Москві, а не республіканському міністерству в Києві. У цій статті ми аналізуємо контекст і показуємо зв’язок між розвитком історичних досліджень та особливим статусом «закритого міста»; реконструюємо стосунки в трикутнику Дніпропетровськ - Київ - Москва як приклад стосунків «центру і периферії» в радянській історіографії; висвітлюємо потенціал та обмеження джерелознавства як різновиду «ідеології професіоналізму» в українському контексті; описуємо, що сталося зі школою Ковальського після скасування «закритого» статусу Дніпропетровська та розпаду СРСР.Item Імпорт західних теорій і методів в українську історіографію: причини, шляхи, середовища, вплив, перспективи(Український Католицький Університет, 2019) Adadurov, Vadym; Ададуров, ВадимДосліджуються - із застосуванням концепції технологічних циклів (хвиль Кондратьєва) - процеси теоретичного і методологічного осучаснення української історіографії протягом останніх 25 років. Розглядається вплив ідейних трансферів із західних історичних середовищ, їх головні шляхи, типи та роль у формуванні міждисциплінарних досліджень як на базі окремих інституцій, так і через мережевий обмін між науковцями. Аналізуються причини успішності/ неуспішності поширення певних дослідницьких напрямків, тем і питань, а також подається загальна оцінка перспектив вестернізації історіографічного поля.