Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/16
Browse
4 results
Search Results
Item Львівський “помісний” собор 1591 р. в добу першого руського культурно-релігійного оновлення: канонічний статус, типологія та реформаційна програма(2020) Скочиляс, ІгорЗвернено увагу на Львівський собор 1591 р. як спробу тогочасного київського митрополита Михайла (Рагози) підпорядкувати своїй духовній юрисдикції Львівську єпархію (у статусі митрополичого намісництва) та поширити на терени Руського воєводства й Поділля програму започаткованих ним реформ з опорою на братський рух. З’ясовано, однак, що на дальшу перспективу пастирські успіхи Рагози виявилися короткотерміновими, адже після проголошення Берестейської унії його позиції у Львівській єпархії, яка залишилася вірною православʼю, остаточно похитнулися, а рішення січневого собору 1591 р. стали неактуальними, оскільки митрополит втратив контроль над місцевими церковними структурами. Встановлено також, що Львівський собор 1591 р. типологічно був помісним собором Київської митрополичої архієпархії.Item Коло читання ченців Львівської єпархії другої половини XVIII ст.: бібліотеки василіанських ієромонахів Юстина Ілляшевича та Йосафата Лозінського(2017) Альмес, ІванУ статті за матеріалами “списків” книг бібліотечних зібрань ієромонахів Святопокровської провінції ЧСВВ Юстина Ілляшевича (1708–1776) та Йосафата Лозінського (1719–1774) реконструйовано та проаналізовано коло читання василіанського чернецтва другої половини XVIII ст. Зазвичай після смерті монахів їхні книжкові збірки переходили у власність обителей та записувались у монастирських документах (інвентарях чи списках померлих ченців) серед описів їхнього майна. Вперше опубліковано фрагменти інвентарних описів львівських Святоонуфріївського та Святоюрського монастирів 1750–1770-х рр., до обителей яких були вкладені книги отців Юстина та Йосафата. Здійснений тематичний аналіз книжкового репертуару чернечих приватних бібліотечних зібрань в контексті їхньої душпастирської та освітньої діяльності. “Інтелектуальну поживу” тогочасних василіанських ченців (на прикладі ієромонахів Ю. Ілляшевича та Й. Лозінського) складала література католицьких (єзуїтських, францисканських, домініканських), православних, унійних, протестантських авторів XVI–XVIII ст. Окрім богослужбових книг і Святого Письма, здебільшого це було контрреформаційне письменство – катехизми, видання для медитацій і реколекцій, аскетичні трактати, церковна історія, догматична і моральна теологія, а також поодинокі примірники світської літератури.