Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/16
Browse
4 results
Search Results
Item [Рецензія] Krochmal A. Archiwum historyczne eparchii przemyskiej. Warszawa; Przemyśl: Archiwum Państwowe w Przemyślu, 2016. 620 + [20] s.(2019) Альмес, ІванВивчення історії єпархій Київської митрополії від середньовіччя до модерності в останні десятиліття активізувалось і стало предметом дослідження істориків, філологів, книгознавців, архівознавців різних наукових осередків в Україні, Польщі, Білорусі тощо. Активні студії з історії Перемишльської єпархії провадить докторка Анна Крохмаль із Варшави. Ще в 1995 р. вона захистила докторат на тему «Відносини між греко-католицькими та католицькими священиками у Перемишльській єпархії 1918-1939 рр.» у Люблінському католицькому університеті. Працюючи з 1989 р. у Державному архіві в Перемишлі, дослідниця підготувала численні вагомі наукові розвідки архівознавчого та джерелознавчого характеру з історії Перемишльської єпархії. Тож звернення до теми на монографічному рівні є цілком логічним та очікуваним.Item [Рецензія] Orthodoxa Confessio? Konfessionsbildung, Konfessionalisierung und ihre Folgen in der östlichen Christenheit Europas / Hrsg. von M.-D. Grigore, F. Kührer-Wielach. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2018. 359 S.(2018) Альмес, ІванУ видавничій серії Інституту європейської історії ім. Ляйбніца у Майнці (Leibniz-Institut für Europäische Geschichte) опубліковано як 114-й том збірник про конфесіоналізацію у східнохристиянських традиціях Південної та Східної Європи. Це матеріали конференції (доповнені іншими текстами), що відбулася 5–7 березня 2015 р. у Майнці, а також результат спільного наукового проекту щойно згаданого Інституту з Інститутом німецької культури й історії Південної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (Institut für deutsche Kultur und Geschichte Südosteuropas an der LMU München). Збірник складається із вступу упорядників та 12 статей, розподілених на дві частини — теоретичну (чи методологічну) й емпіричну (дослідження на конкретних прикладах). Авторами наукових розвідок є богослови, історики християнства, візантиністи, історики культури, філологи тощо здебільшого з німецьких наукових установ, а також голландського та румунського університетів.Item [Рецензія] The Oxford Handbook of Early Modern Theology, 1600–1800 / Ed. by Ulrich L. Lehner, Richard A. Muller, A. G. Roeber. – New York: Oxford University Press, [2016]. – xv + 668 p.(2017) Альмес, ІванВивчення історії релігійної культури на українських теренах ранньомодерного часу передбачає ознайомленість, принаймні у загальних рисах, із тогочасним теологічним дискурсом. Загальне впровадження до основних тенденцій, напрямів, особливостей ранньомодерної католицької та протестантської теологій акумульовано у рецензованому «підручному компендіумі», який вийшов друком у рамках відомої серії Оксфордського університету «Oxford Handbook».Item Коло читання ченців Львівської єпархії другої половини XVIII ст.: бібліотеки василіанських ієромонахів Юстина Ілляшевича та Йосафата Лозінського(2017) Альмес, ІванУ статті за матеріалами “списків” книг бібліотечних зібрань ієромонахів Святопокровської провінції ЧСВВ Юстина Ілляшевича (1708–1776) та Йосафата Лозінського (1719–1774) реконструйовано та проаналізовано коло читання василіанського чернецтва другої половини XVIII ст. Зазвичай після смерті монахів їхні книжкові збірки переходили у власність обителей та записувались у монастирських документах (інвентарях чи списках померлих ченців) серед описів їхнього майна. Вперше опубліковано фрагменти інвентарних описів львівських Святоонуфріївського та Святоюрського монастирів 1750–1770-х рр., до обителей яких були вкладені книги отців Юстина та Йосафата. Здійснений тематичний аналіз книжкового репертуару чернечих приватних бібліотечних зібрань в контексті їхньої душпастирської та освітньої діяльності. “Інтелектуальну поживу” тогочасних василіанських ченців (на прикладі ієромонахів Ю. Ілляшевича та Й. Лозінського) складала література католицьких (єзуїтських, францисканських, домініканських), православних, унійних, протестантських авторів XVI–XVIII ст. Окрім богослужбових книг і Святого Письма, здебільшого це було контрреформаційне письменство – катехизми, видання для медитацій і реколекцій, аскетичні трактати, церковна історія, догматична і моральна теологія, а також поодинокі примірники світської літератури.