Дисертації та автореферати

Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/44

Browse

Filters

1997 - 199912000 - 20081

Settings

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Ададуров В. В. “Наполеоніда” на Сході Європи; Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX ст.
    (2008) Adadurov, Vadym; Ададуров, Вадим
    У дисертації досліджується ставлення уряду Франції доби Наполеона І до південно-західних окраїн Російської імперії, Це ставлення розглядається як багаторівневе історичне явище, яке сформувалося за сприятливої міжнародної кон’юнктури (наполеонівські війни) у процесі ознайомлення державних діячів Франції з різнорідною інформацією про Росію. На основі їх уявлень, які складалися з екзотичних для свідомості західноєвропейців образів східноєвропейської реальності, формувалися проекти опанування такої важливої бази людських та матеріальних ресурсів, якою були українські губернії Росії. Досягнути цієї мети планувалося за допомогою економічних, політичних і, особливо, воєнних засобів. Відтак під час походу “Великої армії” в Росію 1812 р. французький уряд здійснив низку заходів щодо розширення воєнних дій на південно-західні окраїни цієї імперії. Найвагомішими з-поміж згаданих заходів були створення розвідувальної мережі, а також наступальна операція сьомого корпусу “Великої армії” в західних повітах Волинської губернії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Польське питання у французько-австрійських відносинах епохи наполеонівських війн.
    (1997) Adadurov, Vadym; Ададуров, Вадим
    Дисертацію присвячено французько-австрійському воєнно-політичному суперництву епохи наполеонівських війн в контексті польського питання. В дисертації представлено документально обгрунтовану концепцію, яка пояснює причини непослідовної й суперечливої політики Наполеона Бонапарта щодо польського питання. Ця політика розглядається в складній ієрархічній системі зовнішньополітичних інтересів Франції. Показано, що підтримка польського визвольного руху практично ніколи не була самометою для Франції, а підпорядковувалася її пріорітетним стосункам з державами, що поділили Польщу, зокрема — з імперією Габсбургів.