2022 (вип. 9)
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/4080
Browse
17 results
Search Results
Item [Рецензія] James Greenberg. A New Look at Atonement in Leviticus: The Meaning and Purpose of Kipper Revisited [= Bulletin for Biblical Research Supplement, 23]. University Park, PA: Eisenbrauns 2019, XII + 211 c.(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Лукін, ВолодимирItem [Рецензія] EcoHodos: экобогословие, миссия и лидерство. Сборник статей / ред. А. Негров і А. Малов. Wheaton: Hodos Institute, 2021. 364 с.(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Кіндій, ОлегItem Human Migration, Inclusivity and Fraternity: Ideas and Ideals for Ukraine(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Czerny, Cardinal MichaelУ статті розглянуто міграцію як явище, зумовлене розвитком і прагненням до розвитку. Спираючись на недавні тенденції української міграції (до початку російського вторгнення), автор показує виклики та можливості, які міграція приносить для сталого розвитку. Теоретичним підґрунтям йому служить католицьке соціальне вчення, прикладом якого є нещодавня енцикліка «Fratelli tutti». З цієї перспективи сталий розвиток слід розглядати з точки зору нашої справжньої ідентичності як приналежності до однієї людської сім’ї, братерства, що має як внутрішні, так і трансцендентні виміри. У статті пропонуються деякі роздуми про те, що українське суспільство може взяти на озброєння для свого цілісного розвитку: врахування українських мігрантів усіма політичними, релігійними, соціальними та науковими форумами; покращення умов життя як складової культури побуту; програми реінтеграції для тих, хто повертається; боротьба з тенденцією «відтоку мізків»; практика гостинності до внутрішньо переміщених осіб.Item Democracy on Earth as It Is in Heaven(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Melnychenko, OlehХристиянський суспільний лад часто асоціюють із теократичною монархією чи, принаймні, з авторитарним правлінням богобоязного володаря. Такі асоціації викликані звичним образом Бога як самодержавного Господа, але, як стверджує низка християнських мислителів, цей образ не тільки теологічно хибний, а й призводить до небезпечних політичних наслідків на землі. Ці мислителі, яких називають спільнотними тринітаристами, наголошують на спільнотних аспектах учення про Трійцю. У статті проаналізованою політичні наслідки їхнього підходу до таїнства Трійці. Автор показує багатство і гнучкість християнської тринітарної доктрини та різноманітність сфер, до яких її можна застосувати. Теза автора полягає в тому, що спільнотний тринітаризм, з його наголосом на відкритості, рівності та відмові від будь-якої форми гноблення, може бути надійним підґрунтям для християнської демократії. Крім того, представлено різні сфери, до яких можна застосувати спільнотний тринітаризм, і висунуто припущення, що це застосування не має виходити за певні межі.Item The Perspective of SDGs and CST on Biodiversity in the Context of the Protection of Forest Ecosystems in the Ukrainian Carpathians(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Subbotina, NataliaСтаття присвячена взаємозв’язку між цілями сталого розвитку, найперше Ціллю 15 «Захист екосистем суші», і підходом соціального вчення Католицької Церкви щодо захисту біорізноманіття. Будучи закоріненим у сприйнятті природи як «Божого творіння», католицький погляд приділяє увагу взаємозв’язку людей і природного світу, використовуючи такі поняття, як «інтегральна екологія» чи «екологічний гріх». Глобальні пропозиції, виражені у «Порядку денному у сфері сталого розвитку до 2030 року» та пов’язаних політиках, не оперують богословськими концепціями, але містять предметні пропозиції щодо захисту біорізноманіття. Беручи до уваги як соціальне вчення Католицької Церкви, так і цілі сталого розвитку, окреслено можливі напрями місцевої політики для конкретної території в межах України, багатої на біорізноманіття, – Карпатських гір. Пропозиції включають зміну чинних практик і прибуткових видів економічної діяльності, як-от перехід від лісозаготівлі до рекреації.Item Sustainable Development: Insights from an Eastern Orthodox Theology of Creation(Видавництво Українського католицького університету, 2023) Coman, ViorelУ статті досліджено елементи православної традиції, які можуть надихнути наше розуміння сталого розвитку. Зокрема, автор фокусується на богослов’ї сотворення у взаємозв’язку з богословською антропологією, що є цінним дороговказом на шляху до сталого розвитку та для відповіді на екологічну кризу. Православне богослов’я сотворення й антропологія пропонують кілька моделей здорової і життєздатної взаємодії людської особи і навколишнього світу. Всі ці богословські моделі виникають із християнського етосу, що (а) прагне розвитку без того, щоб нищити природу в утилітарних та егоїстичних цілях, (б) сприяє сталому розвитку творіння через ідею, що весь світ –як люди, так і природа – це дар, який має у творчий спосіб бути повернутий Богові, а не об’єкт безконечної експлуатації та споживання; і (в) розглядає поняття процвітання людини в невід’ємному зв’язку з іншими людьми та процвітанням усього творіння.Item Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good(Видавництво Українського католицького університету, 2022) De Tavernier, JohanАвтор цього доробку дає оцінку радикальному оновленню католицького соціального вчення в енцикліці папи Франциска «Славен будь» (Laudato Si’), яке розширює поняття внутрішньої цінності (коли щось є цінним незалежно від своєї утилітарності) на не-людей. Хоч папа Франциск прямо не посилається на поняття «антропоцен» та не дає відповіді на те, як мають функціонувати «розумні межі» розвитку, його внесок можна розглядати як сумісний із концепцією планетарних меж Рокстрема. Стаття починається з аналізу критики, спрямованої проти деяких течій християнства як частково співвідповідальних за нову геологічну епоху під назвою «антропоцен». Далі дано оцінку нового розуміння сталого розвитку, яке враховує планетарні межі. У світлі цих спостережень наприкінці статті автор пропонує оновлене розуміння спільного блага. Якщо в основі людської економічної та соціальної діяльності, а також діяльності задля розвитку лежить ідея не прогресу, а безпечного простору для людської діяльності та процвітання і якщо дихотомія між людьми і природним світом замінена цілісним баченням усього як взаємозалежного й взаємопов’язаного, то традиційне католицьке поняття «bonum commune» означає не що інше, як справжній людський розвиток, котрий захищає як людську гідність, так і Боже творіння.Item “The Earth is the Mother of All People” (Chief Joseph): The Concept of Sustainability and Its Religious and Ethical Dimensions(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Peterson, Paul SilasВ есе розглянуто появу концепції сталого розвитку та її релігійно-етичні виміри. Одним із фундаментальних питань тут є базове розуміння взаємовідносин людства зі світом природи, а разом із цим і зростаюче усвідомлення людської відповідальності. Автор розглядає концепції взаємовідносин людства зі світом природи в різних релігійних традиціях, а також основні етичні школи в їхніх унікальних підходах до питання сталого розвитку та екологічної відповідальності сьогодні.Item Developing Theological Approaches to Sustainable Development Goals: Perspectives from Eastern and Western Europe. Introduction(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Smytsnyuk, Pavlo; Mykhaliuk, KhrystynaItem The Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in General(Видавництво Українського католицького університету, 2022) Cessario, RomanusЦей нарис натхненний нещодавньою ватиканською інструкцією про священничу формацію. Однак в есеї розглядається особливість християнського життя в цілому. На відміну від деяких сучасних поглядів на релігійну формацію, які наголошують на особі та її прагненні до святості, Церква сьогодні застосовує свою реляційну еклезіологію до духовного розвитку своїх священників. Прагнення до християнської досконалості відбувається найкраще тоді, коли віруюча людина втішається товариством друга. У статті розглядається кілька причин такого акценту, почерпнутих із класичних джерел.