Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/983
Browse
5 results
Search Results
Item «Промовляючи невимовне»: конструктивістські теорії феномену релігійного навернення(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018) Миронович, Дмитро; Myronovych, DmytroСтаття присвячена розгляду особливостей конструктивістських підходів до аналізу феномену релігійного навернення. Поява відзначених підходів пов’язана з лінгвістичним поворотом в соціології та спробою поглянути на досвід конверсії і його наративізацію, як особливу форму комунікативної поведінки, в межах якої головну конституюючу роль у змінах особистості відіграють мовні та дискурсивні практики. Початок досліджень конверсійних наративів пов'язаний із статтею Д.Сноу і Р.Махалека, в якій вони запропонували підходити до розгляду процесу навернення як до змін в «дискурсивному всесвіті». Ці зміни в риториці та мовленнєвих практиках дозволяють наверненому засвоїти нову картину світу та виступають емпіричними індикаторами, які дозволяють зафіксувати подію навернення. У 1987 році К.Степлс та А.Маус запропонували власну теорію конверсії, яка також фокусується на ролі мови у цьому процесі. Якщо Д.Сноу і Р.Махалек розглядали зміни в риториці та інших мовленнєвих практиках як об’єктивні індикатори змін у свідомості наверненого, то К.Степлс та А.Маус пропонують підходити до цих змін як до механізму за допомогою якого конституюється сам досвід навернення. У 1993 році П.Стромберг спробував об’єднати наявні конструктивістські теорії релігійного навернення в межах власної концепції. Він визначає конверсію як процес формування нової ідентичності і конституювання нової реальності, яка втілюється в мові та дискурсивній природі конверсійного наративу. В межах розглянутих конструктивістських підходів вербалізація досвіду навернення постає як особлива форма автобіографічних наративів, які розгортаються навколо центральної події, якою виступає досвід навернення. Лінгвістичні зміни, включені в наратив, виступають своєрідними маркерами прийняття індивідом нової ідеології. З іншого боку, розповідь та переказ історії навернення стають перформативним ритуалом, що не лише оформлює особистий досвід, але й обумовлює ті зміни, що відбуваються з конвертитом.Item Релігійний капітал: теоретичні підходи та особливості операціоналізації.(Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2013) Myronovych, Dmytro; Миронович, ДмитроУ статті розглянуто основні положення концепції релігійного капіталу та теорії раціонального вибору. Запозичуючи економічну перспективу й термінологію, автори теорії раціонального вибору Л. Іанаконне, Р. Старк і Р. Фінк, розвивають новий підхід до аналізу релігійної участі. Розгляд релігійного участі та практик у руслі інструментальної раціональності відрізняється від наявних у межах теорії секуляризації уявлень щодо релігійної свідомості як ірраціональної або, принаймні, нераціональної. Запропонований підхід дає можливість пояснювати закономірності конфесійної мобільності, міжрелігійних шлюбів, зміни релігійної приналежності тощо.Item Narrativization of religious conversion experience in the environment of Evangelical Protestantism in Ukraine(Katedra Socjologii Polityki i Moralności IS UŁ, 2015) Myronovych, Dmytro; Миронович, ДмитроВ статті в перспективі інтерпретативного підходу розглядаються можливості соціологічного аналізу досвіду релігійної конверсії. На прикладі спільнот Євангельського Протестантизму, що діють в Україні, автором аналізуються особливості побудови і структурування конверсійних наративів, стратегії репрезентації релігійного досвіду, лінгвістичні засоби та інструменти, що використовуються в цьому процесі. Релігійна конверсія розглядається як особлива дискурсивна практика або релігійна комунікація, пов'язана з виробленням наративу в якому, з одного боку відображаються зміни, що відбуваються з особою, яка мала досвід навернення, а з іншого - сам наратив через адаптацію канонічного мови релігійної групи впливає на ці зміни.Item Релігійна участь та громадянське суспільство: досвід посткомуністичних країн(Соціологічна асоціація України. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Myronovych, Dmytro; Миронович, Дмитро; Salnikova, Svetlana; Сальнікова, СвітланаУ статті розглянуто особливості взаємозв’язку між релігією та структурами громадянськім суспільства, а саме – яким чином рівень релігійної участі корелює з рівнем громадянської активності у суспільствах з різними релігійними традиціями. Фокусуючи увагу на посткомуністичних країнах, в рамках дослідження відзначається, що розгляд відношень між релігією та громадянським суспільством проблематизується, власне, станом цього суспільства – відсутністю або слабкою розвиненістю громадянських інститутів, низьким рівнем міжособистісної довіри та соціального капіталу, відсутністю мотивації тощо. Поряд із тим, наслідуючи роботам цілої низки західних дослідників, авторами наголошується, що саме участь у релігійних організаціях відігравала важливу роль у формуванні громадянського простору та становленні відповідних інститутів громадянського суспільства в країнах Європи та США.Item Релігія в контексті пострадянського простору: пошук пояснювальних моделей(Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2012) Myronovych, Dmytro; Миронович, ДмитроУ статті обґрунтовано можливості перевірки наявних теорій, пошук нових концептуальних рішень, а також нездатність (або слабка здатність) існуючого соціологічного інструментарію вловлювати специфічні культурні особливості досліджуваних релігійних феноменів.