Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/983
Browse
15 results
Search Results
Item Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр.(Інститут історії України НАН України, 2020) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоУ статті запропоновано аналіз Женевського періоду в історії Українського соціологічного інституту(серпень1919 р. — березень1920 р.) та його ролі у розвитку української соціології в еміграції у міжвоєнний період 1919–1939 рр. Перша частина статті містить аналіз політичних обставин, що сприяли втіленню ідеї Грушевського створити українську соціологічну інсти-туцію. Першочергово, Грушевський мав намір створити Український соціоло-гічний інститут як прикриття для політичної організації— Комітету незалежної України. Останній був надпартійною організацією, утвореною здебільшого Ук-раїнською партією есерів(УПСР) та Українською соціал-демократичною робіт-ничою партією(УСДРП). Він мав подвійну мету: по-перше, інформувати західні суспільства про Україну та український національний рух; по-друге, пред-ставляти Україну у світовій політиці. Але оскільки УПСР виступала проти українського уряду, сформованого УСДРП, Грушевський не міг очікувати фі-нансової підтримки Комітету. Тому він вирішив створити установу«під при-криттям» з такими ж явними функціями для того, щоб отримати фінансування від української влади. Перша частина статті пропонує аргументи, що підтвер-джують це твердження. Друга частина статті показує процеси, за допомогою яких Український соціологічний інститут став незалежною науково-дослідною установою. Він успадкував видавничий план Комітету незалежної України. Останній втратив свої надпартійні риси, оскільки УСДРП вирішила вийти з Комітету через політичні розбіжності. Тож Грушевський вирішив передати основні наукові функції від Комітету до Українського соціологічного інституту. Цей процес розпочався в Женеві, але закінчився у Празі, під час другого періоду діяльності Українського соціологічного інституту. Остання частина статті про-понує стислий підсумок основних впливів Женевського періоду Українського соціологічного інституту на розвиток української соціології в еміграції в між-воєнний період1919–1939 років. Це показує, що Український соціологічний інститут забезпечив основу для майбутньої соціологічної діяльності українських науковців в еміграції.Item Characteristics and development impact of temporary migration: The case of Ukraine(Routledge India, 2019-03-06) Sudyn, Danylo; Markov, Ihor; Chorniy, Petro; Zaremba-Kosovych, GannaUkraine, as a country situated at the crossroads of various migrant flows, is still without a state migration policy. Ukrainian emigrants and return migrants, transit migrants from the East to the West, and immigrants to Ukraine for the most part view their stay in Ukraine as a link in further movement to other countries. Temporary migration in Ukraine can be viewed in terms of a space with overlapping transnational networks that include the Ukrainian authorities, non-governmental organisations and local residents. The authors analyse the phenomenon of corruption as a substitute for a functioning and institutionalised migration policy, attempt to typologise multiple transnational social spaces that exist in Ukraine and focus on the specifics of the ‘migration industry’ as it relates to Ukraine.Item Ukraine and Temporary Migration in the European-Asian Transnational Space(Springer, 2018) Sudyn, Danylo; Судин, Данило; Markov, Ihor; Odynets, SvitlanaThis chapter is focused on the placing of Ukraine in temporary transnational migration in Euro-Asian social space. For different categories of migrants Ukraine is a country to be used for further movement. Highly skilled specialists come to Ukraine, stay for several years and try to migrate to other countries; unskilled workers or asylum seekers are mostly transit migrants looking for possibilities to continue their trans-border movement to West. On the other hand, Ukrainian outmigrants to the EU and Asian countries intend to return home, but are not sure when it is actually going to happen. Sometimes they move from one country or region to another in order to find appropriate life and working conditions. Many of return migrants stay at home for some time and then, lacking adequate employment in the home country go abroad again using migrants’ networks. It means that for many Ukrainian external migrants the return home is only one of the stages in realizing their migration projects. Our findings reveal that temporary migration becomes a permanent way of life for various categories of people. Therefore, the temporariness of migration turns to be a phenomenon of constructing the social relations of the “people on move”: they are not willing to fully integrate into host societies (e.g. learning language etc.). Main politico-legal, socio-economic and socio-cultural aspects of external migration in Ukraine (involvement of officials in the corrupt schemes providing necessary permits to stay in Ukraine and transit through its territory to the EU, migrants’ remittances becoming means of mobilization for non-migrants, relative adaptation of migrants not by official Ukrainian institutions but rather through social and illegal transnational networks) put the country at the crossroad of transnational migrants’ networks and flows.Item Український націоналізм в Донецьку: між реальними настановами та віртуальними ідентичностями(Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут", 2014) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті представлено концепцію нації, яка поєднує в собі поняття національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Використовуючи ідеї К.Гаєса та Е.Сміта, продемонстровано, що націоналізм як ідеологія присутній в будь-якій нації, оскільки остання являє собою систему соціальної дії, організованої відповідно до культурної системи, котра структурована навколо стрижневої доктрини націоналізму. Поняття "стрижнева доктрина націоналізму" було введене Е.Смітом на позначення низки тверджень, що наявні у всіх націоналістичних ідеологіях. В статті також представлено особливості формування / відродження національної ідентичності в пострадянському українському суспільстві крізь призму взаємин національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Зокрема, проаналізовано динаміку поширення націоналістичних ідентичностей в Донецьку в період з 1994 по 2010 рр, а відтак виявлено два види націоналістичної ідентичності: явну та латентну. Остання характеризується наявністю націоналістичних установок, які притаманні явному типу націоналістичної ідентичності, але в ній відсутня ідентифікація з такою соціальною групою як націоналісти. Відтак, в статті запропонована гіпотеза про існування радикального політичного націоналізму в Донецьку.Item Українська національна ідентичність: змістове наповнення в регіональному та віковому вимірах(Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, 2012) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті здійснено теоретичний аналіз феномену нації з функціоналістської перспективи, на основі якого виокремлено два види компонентів ідентичності: аскриптивні, які приписуються індивідові, та діяльнісні, які визначаються його діяльністю. На основі згаданої класифікації компонентів здійснено типологізацію варіантів національної ідентичності і запропоновано чотири її типи: діяльнісний, аскриптивний, амбівалентний, невизначений, – на основі переважання тих чи інших компонентів в структурі ідентичності. Здійснено верифікацію запропонованої теоретичної моделі на основі результатів всеукраїнського соціологічного моніторингу “Українське суспільство – 2006”.Item Факторний аналіз неметричних даних: евристичний потенціал категоріального аналізу головних компонент(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті розглянуто недоліки факторного аналізу при аналізі неметричних даних, виміряних з допомогою порядкових шкал. Виділено три перешкоди, що роблять статистично некоректним використання факторного аналізу при опрацюванні соціологічних даних: 1) неможливість геометричної інтерпретації матриці даних у випадку неметричних даних; 2) необхідність z-стандартизації даних як умова проведення факторного аналізу, яка неможлива для порядкових змінних; 3) розрахунок часток дисперсії, пояснюваних отриманими факторами, як умова виділення оптимального числа факторів. Розглянуто загальні принципи категоріального аналізу головних компонент, завдяки яким вдається подолати згадані недоліки факторного аналізу, зберігаючи його переваги: квантифікація порядкових змінних та обчислення функції втрат при виділенні факторів. Проведено емпіричне порівняння евристичного потенціалу двох методів опрацювання соціологічних даних на результатах соціологічного опитування.Item Національна ідентичність з функціоналістської перспективи: сутність та основні типи(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті розкрито зміст національної ідентичності з перспективи функціоналістського підходу в соціології. Зокрема, здійснено концептуалізацію поняття “ідентичність”, опираючись на теорію дії – з використанням п’яти модельних змінних, розроблених Т. Парсонсом, а також запропоновано типологію національних ідентичностей, яка опирається на принцип специфікації культурних зразків в соціальній системі.Item Женевський період діяльності Українського Соціологічного Інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.)(Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2012) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті розглянуто перший етап діяльності Українського Соціологічного Інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.). Виявлено соціально-політичні передумови формування ідеї М. Грушевського про створення української наукової соціологічної установи на еміграції: необхідність інформування західноєвропейських суспільств про Україну та українських національно-визвольний рух, а також представництва політичних інтересів України на зовнішньополітичній арені. З’ясовано основні джерела фінансування діяльності УСІ, виявлено основні напрямки функціонування цієї інституції в Женеві, а також встановлено організаційну структуру та склад працівників УСІ в цей періоду.Item Празький період діяльності Українського Соціологічного Інституту (квітень 1920 –січень 1921 рр.)(Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2013) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоВ статті розглянуто другий етап діяльності Українського Соціологічного Інституту (квітень 1920 – січень 1921 рр.). Виявлено соціально-політичні передумови діяльності Українського соціологічного інституту в цей період: необхідність участі в дипломатичній боротьбі за незалежність України та інформування західноєвропейських суспільств про Україну та українських національно-визвольний рух. З’ясовано основні джерела фінансування діяльності УСІ, виявлено основні напрямки функціонування цієї інституції в Празі.Item Соціологічні теорії міфу: основні концепції та їх представники(2010) Sudyn, Danylo; Судин, ДанилоУ статті здійснено класифікацію основних теорій міфу в соціогуманітарних науках. Запропоновано їх поділ на три групи: феноменологічні, символічні, функціональні. У статті проведено огляд основних положень кожної з груп теорій міфу, проте головну увагу зосереджено на функціоналістських теоріях міфу Е.Дюркгайма, М.Моса та Б.Маліновського.