Статті

Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/2391

Browse

Filters

2016 - 201972020 - 202215

Settings

Search Results

Now showing 1 - 10 of 22
  • Thumbnail Image
    Item
    Публічне управління в умовах воєнного стану: інституційні трансформації, стратегічне планування та механізми розвитку
    (Держава та регіони, 2022-02) Борщевський, Віктор; Василиця, Оксана; Матвєєв, Євгеній
    Досліджуються проблеми розвитку публічного управління в Україні в умовах воєнного стану. Опрацьовано теоретичні розробки та концептуальні напрацювання вітчизняних і закордонних авторів з питань, що стосуються вирішення задекларованої проблематики. Використано інституційний підхід, методи аналізу та синтезу, а також порівняльного аналізу для формування методологічної бази дослідження. Проаналізовано досвід інших держав світу щодо розв’язання проблем, пов’язаних з веденням війни на своїй території. За основу взято успішні приклади Грузії, Хорватії та Ізраїлю. Окрему увагу приділено ролі органів державної влади й органів місцевого самоврядування у просторовому розвитку країни, реформуванні її економіки, модернізації інфраструктури та створенні сучасного мобілізаційного резерву. Окреслено основні інституційні зміни, які відбулися в Україні внаслідок запровадження воєнного стану. Виявлено дисфункції в роботі формальних і неформальних інститутів нашої держави. Показано деструктивний вплив інституційних прогалин, які виникли в Україні під час проведення заходів адміністративно-територіальної реформи. Вказано на низку формальних інститутів, здатних посприяти кращій адаптації публічного управління нашої держави до реалій воєнного стану. Наголошено на важливості та необхідності нівелювання негативних аспектів опортуністичної поведінки населення та працівників органів публічної влади. Запропоновано заходи з підвищення ефективності публічного управління в умовах воєнного стану. Обґрунтовано доцільність зміни чинних підходів до організації стратегічного планування на державному, регіональному, субрегіональному та локальному рівнях. Сформульовано відповідні пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування. Описано механізми розвитку публічного управління, які сприятимуть подоланню виявлених проблем. У цьому контексті відзначено першочергову роль фінансового, соціального та ринкового механізмів. Пріоритетними цілями їх застосування встановлено: підвищення ефективності використання наявних людських, природних і матеріальних ресурсів держави та її регіонів на основі стимулювання конкуренції; розв’язання наявних соціальних проблем населення; поліпшення якості людського капіталу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Глобалізаційні чинники соціально-економічного розвитку держав у контексті сучасних викликів
    (2022-02) Василиця, Оксана; Борщевський, Віктор; Чех, Мирослава
    В статті проаналізовано основні глобалізаційні чинники сучасності в контексті їх стимулюючого і дестимулюючого впливу на соціально-економічний розвиток держав. Варто відмітити, що деглобалізаційні тенденції почали фіксуватися у світовій економіці ще напередодні «ковідного спалаху». У риториці багатьох впливових політиків з’явилися популярні серед електорату тези про шкідливий вплив глобалізації на національну економіку, які часто супроводжувалися закликами до запровадження нових протекціоністських обмежень.
  • Thumbnail Image
    Item
    Do diasporas matter? The growing role of the Ukrainian diaspora in the UK and Poland for the development of the homeland at times of war
    (2019) Lapshyna, Iryna
    Ukraine has been going through a series of political and economic crises, notably the Euromaidan revolution and the Russian aggression and subsequent economic downturn. These events triggered fresh transnational diaspora-led activities such as the ‘London Euromaidan’ and the ‘Warsaw Euromaidan’. This paper analyses Ukrainian diaspora volunteerism in the UK and Poland and explores how the Ukrainian diaspora engages and contributes economically, socially, politically and culturally to the development of Ukraine. Drawing on fieldwork in both countries, three main findings were identified. First, due to the events in Ukraine, the Ukrainian diaspora has mobilised, grown stronger and became more united, whilst transforming from a more inward-looking to a more outward-looking community which, as a result, is now more and critically engaging with Ukrainian affairs. Second, the Ukrainian diaspora has the willingness, power and resources to contribute to the development of the home country, claiming to be recognised as an important stakeholder in the development of Ukraine. Thirdly, the Ukrainian government’s lack of recognition of the contribution of the Ukrainian diaspora is one of the most significant barriers to more comprehensive diaspora involvement in development.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ukraine and Greece – Two Diasporas: Engagement and Disengagement with the Homeland at Times of Crisis
    (2020) Kalantzi, Foteini, Iryna Lapshyna
    This article focuses on the interrelationship between homeland and diaspora at times of crisis. It adopts a comparative lens to look into diasporic (dis)engagement with the homeland, specifically analysing the cases of Greece and Ukraine. The main research issues are how crises affect the engagement between homeland and diaspora – taking Greece and Ukraine as case studies – and which the defining contextual factors are that transform the diaspora engagement. The article unpacks the homeland–diaspora nexus concerning two states with different socio-political backgrounds, both going through severe political and economic crises. In so doing, the article gives prominence to the differentiation between the engagement of the two different diasporas with their home countries at times of crisis. Evidence suggests substantial engagement in the Ukrainian case while, in the Greek case, a more mixed attitude – leaning towards disengagement – is apparent.
  • Thumbnail Image
    Item
    THE UKRAINIAN (POST)REVOLUTIONARY PROCESS: DIASPORA MOBILISATIONS IN THE UNITED KINGDOM AND POLAND.
    (2021) Lapshyna, Iryna
    This paper explores the Ukrainian diaspora mobilisation in the UK and Poland in the aftermath of the Euromaidan and the Russian aggression from the end of 2013i . It examines the two referred case studies of the Ukrainian diaspora and focusses specifically on the interaction between the mobilisations of old and new diasporas, the formation of new Ukrainian “diasporic communities”, and the diaspora contribution to homeland development. The literature on social movements shows that transnational diasporic mobilisations in the UK and Poland may be seen as “extensions” of the Euromaidan social movement in Ukraine. The empirical data shows that the Ukrainian diasporic communities in both countries have united and grown stronger due to the events in Ukraine. The communities have been engaged in development activities of different forms contributing with their resources and skills to bring about social, economic, and political support in their homeland. Moreover, diasporic communities in both countries claim to be recognised by the national government as important actors. The article concludes that the Ukrainian diaspora has the desire, motive, opportunity and means to engage in transnational activities, at least for the time being, which makes it an active diaspora.
  • Thumbnail Image
    Item
    Роль фінансового механізму у стимулюванні конкуренції на ринку нафтопродуктів України
    (2018) Борщевський, Віктор; Магас, Василь; Кантур, Катерина
    У статті досліджено проблеми, пов’язані з розвитком конкуренції на ринку нафтопродуктів України. Акцентовано увагу на основних ризиках узгоджених антиконкурентних дій учасників цього ринку в контексті ефективності функціонування національної економіки загалом. Розкрито сутність фінансового механізму стимулювання конкуренції на вітчизняному ринку нафтопродуктів. Окреслено пріоритетні напрями його застосування з метою обмеження виявів антиконкурентної поведінки в середовищі виробників паливно-мастильних матеріалів і нафтотрейдерів. Сформульовано пропози ції, визначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.
  • Thumbnail Image
    Item
    КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЄС
    (2018) Борщевський, Віктор; Залуцький, Іван; Присяжнюк, Юрій
    Досліджено методологічні засади та прикладні аспекти стимулювання розвитку сільських територіальних громад у соціально-економічних умовах ЄС. Акцентовано увагу на першочерговій ролі принципів субсидіарності, збалансованого розвитку та багатофункціональної сільської економіки. Виявлено роль інституційного, фінансового, соціального та інформаційного механізмів у стимулюванні розвитку сільських територіальних громад з погляду соціально-економічних пріоритетів ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо адаптації досвіду ЄС у розвитку сільських територіальних громад у сучасних реаліях України
  • Thumbnail Image
    Item
    Актуалізація локальних механізмів модернізації сільських територій в умовах децентралізації
    (2018) Борщевський, Віктор; Залуцький, Іван
    Висвітлено причини та наслідки стагнації процесу поліпшення соціально-економічного стану сільських територій в сучасних умовах. Розкрито системні недоліки щодо забезпечення просторового планування сільських територій та виявлено затяжну тенденцію ігнорування територіального чинника їх розвитку. Аргументовано пріоритетність врахування територіального чинника для забезпечення збалансованого розвитку сільських територій та самодостатності об’єднаних територіальних громад. Запропоновано реалізацію інтегрованого поєднання на рівні адміністративного району територіальної. секторальної та управлінської складових державної регіональної політики щодо розвитку сільських територій. Інноваційним інструментом управління розвитком сільських територій визначено комплексну середньострокову програму модернізації сільських територій адміністративного району. Викладено засади формування, зміст та механізм реалізації такої програми. Висвітлено механізм та переваги пріоритетного запровадження планувально-просторового обґрунтування комплексного розвитку сільських територій при реалізації запропонованої програми
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Економіка великого міста: структурні трансформації в епоху глобальних змін
    (2019) Борщевський, Віктор
    Досліджуються особливості структурних трансформацій в економіці великих міст в умовах глобалізації. Першочергова увага приділяється виявленню пріоритетних напрямів і механізмів впливу глобальних економічних змін на еволюційні зрушення у господарській структурі великих міст. Акцентується увага на визначальній ролі великих міст в економічному розвитку сучасних держав. Це супроводжується постійним зростанням частки міського населення та зосередженням у містах дедалі більш вагомого економічного потенціалу. Разом із цим у світі постійно зростає кількість мегаполісів та глобальних міст. Їх основною перевагою є високий рівень концентрації виробничих потужностей і капіталу, а також значний людський потенціал, що дає поштовх інноваційному розвитку різних секторів міської економіки, передусім енергетики, галузі інформаційних технологій, транспорту, побутових послуг і дозвілля, банківської сфери тощо. Встановлено, що основними проблемами, з якими стикаються великі міста в епоху глобалізації є: зниження якості соціального капіталу, посилення безпекових викликів, зростання ризиків виникнення техногенних катастроф, погіршення якості довкілля та екологічної ситуації загалом, зростання рівня наванта¬ження на інженерну і соціальну інфраструктуру, необхідність налагодження безперебійного постачання достатнім обсягом питної води та продовольчих ресурсів. Доведено, що пріоритетними напрямами розвитку економіки великих міст у добу глобалізації є підвищення рівня мобільності населення, покращення якості його життя та забезпечення високих стандартів побутового комфорту городян, формування інноваційних інформаційно-комунікаційних мереж, налагодження якісного планування міського простору, вирішення екологічних проблем, зокрема шляхом впровадження відновлюваної енергетики та надання пріоритетності збереженню довкілля. Сформульовано пропозиції щодо першочергових заходів адаптації великих міст України до сучасних вимог глобалізації з урахуванням досвіду найбільш розвинених держав світу. Зокрема, наголошено на необхідності збільшення обсягів інвестицій у розвиток інформаційних технологій та активізацію роботи з діджиталізації міського простору за рахунок вивільнення частини бюджетних ресурсів, які сьогодні використовуються недостатньо ефективно, спрямовуючись переважно на задоволення соціальних потреб міського населення.