Джерела

Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/1665

Browse

Search Results

Now showing 1 - 8 of 8
  • Thumbnail Image
    Item
    Dmitrievskii’s Euchologia. A Modified English Version of Volume II of Aleksei Dmitrievskii’s Description of Liturgical Manuscripts Preserved in the Libraries of the Orthodox East (Kyiv 1901)
    (Lviv: Ukrainian Catholic University, 2023)
    "The ad fontes approach was axiomatic for the liturgical scholar Aleksei Dmitrievskii. After his first visit from Kyiv to the libraries of the Christian East, he remained inspired by the manuscript treasures of the monasteries of Sinai and Athos, as well as the libraries of Jerusalem and Athens, and elsewhere. Dmitrievskii worked assiduously for decades to make the texts accessible to his students at the Kyiv Theological Academy." - Borys Gudziak.
  • Thumbnail Image
    Item
    Поділ Київської та піднесення Галицької унійних митрополій: Документи та матеріали ватиканських архівів (1802–1808 роки)
    (Видавництво Українського католицького університету, 2019)
    В основу видання покладено матеріали, виявлені автором у Римі (Апостольський архів Ватикану; Історичний архів Конгрегації євангелізації народів). Їх доповнено документами з Відня (Домашній, Придворний та Державний архів), Парижа (Дипломатичний архів) та Берліна (Таємний державний архів Прусської культурної спадщини). Із 50 документів італійською, латинською, польською і французькою мовами, опублікованих у цьому збірнику, 42 вперше вводяться до наукового вжитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики: у 3-х т., 2-х кн.; т. 1, кн. 1: Факсиміле супрасльських кантиків. Транскрипція партитури.
    (Видавницво УКУ, 2022) Шуміліна, Ольга
    Видання супрасльських кантиків (партесних багатоголосих творів) кінця XVII ст. розкриває яскраву й невідому досі сторінку церковно-музичної історії Супрасльського Благовіщенського монастиря у період його активної життєдіяльності під омофором Василіянського чину. Розташований на перетині білоруської, української та польської релігійних культур, монастир відігравав важливу роль у сприйнятті й засвоєнні західних новацій, зберігаючи при цьому першооснову літургійної, богословської та музичної практики cхідного обряду. Публікація охоплює факсимільне відтворення рукописних нотних текстів і транскрипцію хорових партій (т. 1, кн. 1), реставрацію повних партитур 49 композицій (т. 2, кн. 2) та дослідницькі статті з музичної історії монастиря, кодикологічних і палеографічних спостережень над рукописними пам’ятками й особливостями церковнослов’янської мови з рисами української говірки (т. 3, кн. 2).
  • Thumbnail Image
    Item
    Супрасльські кантики кінця XVII століття – пам’ятка василіянської церковної музики: у 3-х т., 2-х кн.; т. 2: Шестиголосі партитури: реконструкція; т. 3: Дослідження; кн. 2
    (Видавницво УКУ, 2022) Шуміліна, Ольга
    Видання супрасльських кантиків (партесних багатоголосих творів) кінця XVII ст. розкриває яскраву й невідому досі сторінку церковно-музичної історії Супрасльського Благовіщенського монастиря у період його активної життєдіяльності під омофором Василіянського чину. Розташований на перетині білоруської, української та польської релігійних культур, монастир відігравав важливу роль у сприйнятті й засвоєнні західних новацій, зберігаючи при цьому першооснову літургійної, богословської та музичної практики cхідного обряду. Публікація охоплює факсимільне відтворення рукописних нотних текстів і транскрипцію хорових партій (т. 1, кн. 1), реставрацію повних партитур 49 композицій (т. 2, кн. 2) та дослідницькі статті з музичної історії монастиря, кодикологічних і палеографічних спостережень над рукописними пам’ятками й особливостями церковнослов’янської мови з рисами української говірки (т. 3, кн. 2).
  • Thumbnail Image
    Item
    Лаврівський невменний Ірмологіон кінця XVI століття: Факсимільна публікація, коментар, дослідження
    (Видавницво УКУ, 2019) Ясіновський, Юрій; Качмар, Марія
    Пропоноване факсимільне видання Лаврівського невменного Ірмологіона кінця XVI ст., яке супроводжується науково-критичним апаратом, репрезентує заключний етап розвитку безлінійного нотопису в Київській митрополії. Фактично це був час паралельного співіснування двох різних нотацій – давньої невменної та новітньої лінійно-мензуральної. Збірник поєднує в собі дидактичні принципи з богослужбовими, що в пізніших нотолінійних ірмологіонах стало всезагальною нормою. У півчому репертуарі Ірмологіона поряд з традиційними багатовіковими надбаннями виразно проявляються елементи нового – віртуозний калофонічний стиль окремих піснеспівів, що поширювався з Балкан, та перші спроби запису піснеспівів у багатоголосому викладі. Рукопис тривалий час знаходився у Лаврівському Свято-Онуфріївському монастирі в Галичині, можливо, й там був створений, а згодом опинився в бібліотеці Перемиської греко-католицької капітули. Сьогодні зберігається у Бібліотеці Народовій у Варшаві.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у 2‑х кн. Кн. 2: Набірна публікація Ірмосів і критичний апарат
    (Видавницво УКУ, 2018) Ясіновський, Юрій
    Це перше видання слов’янських ірмосів усіх восьми гласів у нотолінійному записі т. зв. київською квадратною нотою. Публікація здійснюється за одним з найдавніших лінійних рукописів Київської Церкви – Супрасльським ірмологіоном 1598–1601 рр. Видання охоплює факсимільну і набірну публікації тексту, що супроводжуються вступними статтями про сутність ірмосів, оглядом їх науково-критичних видань, а також коментарем і порівняльною таблицею на основі репертуару слов’янських нотованих пам’яток XІІ–XVIII ст. Лінійно-мензуральний запис вперше на візантійсько-слов’янському просторі дає змогу значно точніше і глибше пізнати і зрозуміти музичну поетику ірмосів як одного з основних жанрів сакральної монодії, що випливало з розуміння краси у власне музично-співних проекціях – досконалій мелодиці та її стрункій часомірній організації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років, у 2‑х кн. Кн. 1: Вступні тексти. Факсиміле
    (Видавницво УКУ, 2018) Ясіновський, Юрій
    Це перше видання слов’янських ірмосів усіх восьми гласів у нотолінійному записі т. зв. київською квадратною нотою. Публікація здійснюється за одним з найдавніших лінійних рукописів Київської Церкви – Супрасльським ірмологіоном 1598–1601 рр. Видання охоплює факсимільну і набірну публікації тексту, що супроводжуються вступними статтями про сутність ірмосів, оглядом їх науково-критичних видань, а також коментарем і порівняльною таблицею на основі репертуару слов’янських нотованих пам’яток XІІ–XVIII ст. Лінійно-мензуральний запис вперше на візантійсько-слов’янському просторі дає змогу значно точніше і глибше пізнати і зрозуміти музичну поетику ірмосів як одного з основних жанрів сакральної монодії, що випливало з розуміння краси у власне музично-співних проекціях – досконалій мелодиці та її стрункій часомірній організації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реєстр митрополичого архіву Унійної Церкви 1763 року
    (Український католицький університет, 2017) Вінниченко, Олексій
    Публікується найдавніший зі збережених описів архіву Унійної Церкви, укладений василіанином Авґустином (Войною) на початку 1760-х рр. В основу критичного академічного видання покладено копію митрополичого архіву 1768 р., яка сьогодні зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України. У кодексі описано 190 фасцикулів (в’язок) різноманітної документації (відображають зміст понад 5 тисяч актів) з цього архіву. Вона розкриває широку палітру пастирської, адміністративної, господарської й політичної діяльності українсько-білоруської єрархії, функціонування регіональних владичих структур, мережі парафій і монастирів, економічний потенціал церковних бенефіціїв, міжконфесійних взаємин тощо. Публікація Реєстру митрополичого архіву 1763 р. в перспективі уможливить реконструкцію первісного документального зібрання Унійної Церкви, а відтак стане підґрунтям для відтворення й комплексного опрацювання всієї рукописної спадщини давньої Київської митрополії.