Монографії
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/1666
Browse
11 results
Search Results
Item На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі: Колективна монографія(2019)Колективна монографія литовських й українських дослідників пропонує новий інклюзивний підхід до інтерпретації спільної культурної спадщини обох народів. Географічна локалізація Литви на балто-слов’янському пограниччі латинської та візантійської цивілізацій детермінувала появу у Вільнюсі в XIV ст. однієї з найдавніших релігійних інституцій у столиці ВКЛ – спочатку православного, а від XVII ст. унійного монастиря Пресв. Трійці.Item The Religiosæ Kijovienses Cryptæ by Johannes Herbinius (1675): A Description of Kyiv and Its “Sacral Space” in Early Modern Multiconfessional Discourse(2022-08-18) Sinkevych, NataliiaЦя книга є публікацією однойменного докторату, захищеного 17 листопада 2020 р. в Тюбінгенському університеті Карла Еберхарда (Німеччина). Трактат «Religiosæ Kijovienses Cryptæ» досліджено у трьох історичних контекстах: конфесійної толерантності в Речі Посполитій, історії трансферу знання ранньомодерної Європи, а також формування руської національної та конфесійної ідентичності.Item Від молитви до освіти: Історія читання ченців Львів- ської єпархії XVII–XVIII ст.(Видавництво Українського католицького університету, 2021) Альмес, ІванМонографія присвячена істо рії читання в чернечих обителях Львівської єпархії ранньомодерного часу, що була південно-західною частиною Київської митропо лії, територією культурного обміну між латинськими Заходом і Північчю та право славними Сходом і Півднем. У XVII ст. «споживання слова» залишалось інтегрова ним у церков не правило та келійну молитву, виконуючи функції «духовної вправи». Із середини XVIII ст. у василіянській моделі освіченого благочестя, окрім бого службового і трапезного, з’являється «медитаційне» читання, а там, де діяли чер- нечі студії, – і «шкільне». Василіяни намагалися внормувати практики звернення до літератури за зразком латинських моделей lectio librorum – із чіткими вказівками, що, де й коли читати. Поширення однакової літератури в латинській Європі та Київській митрополії сприя ло творенню єдиного «цивілізаційного прос тору», а можливо, опосередко вано й утвердженню спільного християнського етосу на осно ві релігійної культури, однією зі складових якої і були читацькі практики монахів.Item Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть(Український католицький університет, 2018) Білик, Вікторія; Карліна, ОксанаМонографія є вдалою спробою реінтерпретації традиційного погляду на історію унії в Російській імперії як епоху переслідувань і мучеництва та масової відмови русинів-католиків від своєї етноконфесійної тотожності. Засновану 1798 р. Луцьку греко-унійну єпархію авторки книги розглядають як живу спільноту, котра, попри релігійні обмеження з боку офіційної влади, зуміла зберегти свою організаційну структуру та розвинути доволі успішну душпастирську, культурно-освітню й харитативну діяльність. Феномен «довгого тривання» Унійної Церкви на Волині аж до 1840-х рр. (на відміну від Київщини і Поділля) уможливили тісна взаємодія духовенства і мирян на парафіяльному рівні, діяльна підтримка місцевої шляхти латинського і «руського» обрядів та попередні успіхи конфесіоналізації в Київській митрополії за часів Речі Посполитої.Item Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії(Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Видавницво УКУ, 2016) Дашкевич, ЯрославУ збірнику подано 55 статей, розвідок, есеїв і спогадів відомого історика, політвʼязня та громадського діяча, професора Ярослава Дашкевича (1926-2010), що охоплюють широку палітру досліджень у категоріях тяглості української традиції – від східних словʼян (язичництво) до сучасних феноменів доби незалежності. Учений фокусує увагу на генезі й історичному розвитку українського християнства (православні та греко-католики) в тісному взаємозвʼязку з іншими конфесіями і релігіями –монофізитами (вірменами), римо-католиками (поляками, німцями, угорцями і литовцями), а також юдеями, мусульманами і буддистами. Особливістю творчого доробку дослідника є розгляд культурних та релігійних феноменів у глобальному цивілізаційному контексті та водночас у межах ширших процесів державотворення і націотворення в українських землях. Для всіх, хто цікавиться культурною та релігійною історією України.Item Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період(Український католицький університет, 2017) Дух, ОлегМонографія присвячена жіночим чернечим спільнотам Православної та Унійної Церков, які в ранньомодерну добу функціонували на теренах двох західних єпархій Київської митрополії – Львівської та Перемишльської. На основі переважно неопублікованих джерел автор досліджує еклезіальний, матеріальний, правовий і соціальний статус жіночих монастирів, їхню мережу й особливості внутрішньої організації. Осібно розглядаються засади формації інокинь, молитовні практики, виховна, харитативна і господарська діяльність та інші аспекти повсякденного життя монашої спільноти. Роль жіночого монастиря у локальному соціумі простежується на прикладі його взаємин з духовенством, церковними інституціями і «світом» (ктиторами, міщанами, селянами, шляхтою). На особливу увагу заслуговують фактологічно багаті додатки: біографічний словник імен понад 300 черниць і каталог жіночих обителей обох єпископств.Item Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті(Український католицький університет, 2017) Яременко, Максим; Yaremenko, MaxymУ монографії досліджено процес поступового перетворення у XVIII ст. Київської православної митрополії на частину уніфікованої й дисциплінованої імперської синодальної Церкви. Автор докладно розглядає реалізацію інкорпораційної політики петербурзького Синоду на вищому доктринальному (уніфікація богослужбових текстів) та парафіяльному (впорядкування церковних практик та дисциплінування вірян) рівнях. Окремо з’ясовано вплив мирян на священиків та їхню роль у запровадженні нових еклезіальних практик у парафіях Гетьманщини. На особливу увагу заслуговує аналіз помітних змін у позиціонуванні й самоакцептації київської духовної еліти як своєрідної відповіді на російську політику уніфікації. Попри зміну юрисдикційного підпорядкування наприкінці XVII ст., Київська митрополія принаймні ще одне століття продовжувала залишатися складовою світу київського християнства.Item Апокрифічний код українського письменства(Український католицький університет, 2017) Мельник, ЯрославаКнигу присвячено осмисленню апокрифічного інтертексту української літератури. Крізь призму прочитання великого корпусу текстів українських книжників різних епох висвітлено процес входження апокрифів в український духовний простір, національну рецептивну модель «таємних» книг, книжний і релігійний характер української літератури.Item «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 року: реконструкція архетипу(Український католицький університет, 2018) Заторський, НазарУ монографії в ширшому культурно-релігійному контексті розглядається унікальна пам’ятка богословської думки Київської митрополії – «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р. Цей важливий документ засвідчує особливий характер взаємин тогочасної духовної та світської еліти українсько-білоруських земель Великого князівства Литовського з Константинопольським патріархатом і Римським Апостольським престолом в останній чверті ХV ст., а також вказує на поширення тут унійної ідеї та елементів другого південнослов’янського впливу, зокрема мистецтва «плетення словес». Свою увагу автор зосередив на критичному палеографічному, текстологічному й філологічному аналізі всіх відомих списків первісної редакції грамоти Мисаїла та пізніших компіляцій, що постали на її основі. Такий комплексний підхід уможливив реконструкцію архетипу грамоти – втраченого оригіналу листа.Item «Дар любові»: куниче (катедратик) у Київській митрополії XIII–XVIII століть(Видавництво УКУ, 2013) Скочиляс, Ігор; Skochylias, IhorНарис розкриває обставини запровадження й практичне застосування в Київській митрополії пастирського податку «куниче» («катедратик»). У добу середньовіччя та в ранньомодерний період цей символічний «дар любові» значною мірою сформував специфічно патерналістичну само свідомість, котра домінувала в середовищі духовенства слов’янсько-візантійського обряду (православних та уніатів) до епохи Просвітництва. Утворена на основі куничого (катедратика) фіскальна система Руської Церкви суттєво впливала на модальність єрархічно-корпоративних взаємин між тогочасним єпископатом і парафіяльним клиром. У роботі також розглядається ширше коло питань, пов’язаних із функціонуванням пастирського податку в різних єпископствах Київської митрополії – канонічна дисципліна, симонійні практики, освітні ініціативи єрархії, матеріальне забезпечення священиків і фінансова спроможність владичих дворів, роль Римської Апостольської столиці та світської державної влади в новочасній модернізації церковних структур тощо.