2015 (вип. 2)
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/546
Browse
14 results
Search Results
Item [Рецензія](2015) Тимошенко, ЛеонідItem [Рецензія](2015) Chuma, Bohdan; Чума, Богдан ПетровичItem [Рецензія](2015) Захарчук, ОлегItem Останні роки існування Французької Індії: історія малої колонії в тіні потужного сусіда (1947–1954)(2015) Стех, ЗорянНа основі широкого кола французьких архівних і публіцистичних матеріялів відтворено маловідомий епізод повоєнного процесу деколонізації, яким стало приєднання французьких володінь до складу Індії.Item Єдність віри при багатоманітності обрядів: єзуїт Іван Гагарін і його проєкти створення східного відгалуження в товаристві Ісуса(2015) Данєлюк, Роберт; Ададуров, ВадимРозглянуто проєкти та діяльність російського єзуїта князя Івана Гагарі- на щодо поширення унійної ідеї у Східній Европі, зокрема в Австрійській, Оттоманській та Російській імперіях. На основі листування І. Гагаріна та єзуїтських архівів з’ясовано причини, зміст і наслідки численних спроб заснувати в Товаристві Ісуса східне відгалуження й залучити до нього послідовників грецького обряду з метою формації місіонерів.Item Москва у 1812 році: вторгнення, класова війна та криза російської міської цивілізації(2015) Мартін, Александр М.; Холтобіна, НелліВійну Росії проти Наполеона в 1812 р. часто зображають як період патрі- отичного єднання для опору чужоземному загарбникові. Однак жителі оку- пованої Москви мали зовсім інакший досвід цієї війни: для них вона означа- ла докорінну руйнацію того впорядкованого, европеїзованого способу жит- тя, який поступово утверджувався в місті починаючи з часів Катерини ІІ. Аж до кінця ХІХ ст. саме цей болісний крах міської цивілізації визначати- ме те, як москвичі трактуватимуть війну 1812 р.Item Етнічна та конфесійна ідентичності у формуванні міських «націй» Львова в другій половині xiv – першій половині xv ст. («Вірмени» і «татари»)(2015) Осіпян, ОлександрНа підставі аналізу імен та ідентифікаторів «вірменин» і «татарин» в актових книгах Львова зроблено висновок, що приналежність до певної міської «нації» обумовлювалася належністю до релігійної громади. Релігійні конверсії були поширеним явищем і призводили як до переходу з однієї «нації» (юрисдикції) до іншої, так і до зміни ідентичности. У статті широко застосовано компаративний підхід – ситуація у Львові порівнюється з одночасними процесами, які відбувалися з тюркомовними кочівниками в Криму, Великому князівстві Литовському, Угорщині та Туркестані.Item Через пізнання минулого до самореалізації(2015) Zadunajski, Wadym; Задунайський, ВадимЗацікавлення трагічною й, водночас, героїчною долею предків обумовило не лише обрання автором фаху військового історика, але і його участь у русі з відродження козацьких традицій. Тривале наукове дослідження надбань козацької доби сприяло й опануванню певних навичок і вмінь козацького бойового мистецтва, що дозволило як на науковому, так і на спортивно- мистецькому рівнях засвідчити непересічність військово-козацької спадщини та залучити до її вивчення небайдужу молодь. Поряд із цим, намагання неупереджено проаналізувати не лише козацьку спільноту, але й життя окремих історичних особистостей сприяли кращому розумінню сутности історії. Все це свідчить про те, що в процесі пізнання минулого можна змінювати й удосконалювати як себе самого, так і своє оточення.Item «…Цікаво для розуму»: мої причинки до франкознавчих студій(2015) Мельник, ЯрославаАвторка розповідає про причини свого звернення до франкознавчих студій, основного предмету свого наукового інтересу. Їх було декілька – як інституційного характеру, так і особистого. Серед останніх – «цікавість для розуму», поєднана з розумінням потреби заповнення «білих плям» у франкознавстві. Саме ці чинники зумовили вибір ключових дослідницьких ліній, серед яких студії над останнім десятиліттям Франка, його апокрифікою, рецепцією апокрифів у національному письменстві назагал.Item Теорія «вписування» української історії в европейський контекст та її методологічні засади(2015) Adadurov, Vadym; Ададуров, ВадимЕсе висвітлює основоположні параметри авторської концепції «вписування» української історії в европейський контекст. З теоретичного погляду ця концепція спрямована на подолання лінійної вузькости етнокультурного та державницького метанаративів. На противагу їм обґрунтовується горизонтальна модель, яка робить акцент не стільки на відмінних, скільки на спільних рисах цивілізаційного характеру. Ця текстуальна модель базується на багаторівневому компаративному аналізі процесів та явищ в рамках загальноевропейської історичної картини, а також на виявленні універсальних мереж культурних, ідейних та економічних обмінів і взаємовпливів. Згадана модель спрямована на з’ясування української специфіки таких явищ загальноевропейського масштабу, як реформація, бароко, про- світництво, романтизм, націоналізм тощо. Відтак концепція «вписування» наголошує на органічній взаємодоповнюваності документальних свідчень, які створювалися у надрах різних етнічних і державних традицій. Вона надає перевагу визначенню єрархії ідентичностей акторів історичного процесу, пошукові великих кордонів перервностей української історії, процесам інкультурації у широкі спільноти европейського масштабу.