Матеріали конференцій, семінарів і т. п.
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/212
Browse
30 results
Search Results
Item Деякі аспекти місійної праці ієромонаха Миколая Чарнецького(2014-12-12) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ цій праці висвітлено кілька аспектів місійної праці бельгійсько-русинської віце-провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя на Волині в 1926-1932 рр. Це час, коли там служив священномученик Миколай Чарнецький як настоятель монастирів у Костополі й Ковелі. Пізніше він служив на Волині й Поліссі вже у єпископському сані. Для написання цієї праці автор проаналізував чотири документи із архіву Лювенського католицького університету: «Звіт про перші труди, започатковані преподобним отцем Чарнецьким для повернення православних, в дієцезії Його преосвященства монсеньйора Шельонжека, єпископа м. Луцьку на Волині» (Николай Чарнецький, 1926); «Звіт про сучасний стан Унії в Польщі, особливо на Волині» (Річард Костенобель, 1929); «Його ексцеленції монсеньйорові д’Ербіньї. Президентові Комісії щодо Росії» (Йосиф Ґекіре, 1932); «Діло Унії в Польщі: Пастирське послання» (Генрик Пшезьдзєцкий, 1932).Item Fullness of Orthodoxy Implies Completeness of Eucharistic Hospitality(2014) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.Item Нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?(2012-04-19) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ цій статті автор описує нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та Партикулярного права УГКЦ, зупинившись зокрема над двома питаннями. Перше – це невирішена проблема літургійної еклезіології, яка повинна остаточно вказати, в який напрям має одностайно рухатися УГКЦ, для того, щоб її літургійна молитва була мирною і вселенською. Друге – це передбачені зміни до Партикулярного права УГКЦ, які повинні допомогти самій УГКЦ остаточно схилятися до того, щоб в майбутньому літургійне законодавство УГКЦ відповідало її походженню, покликанню і майбутньому. Автор вважає також, що вирішення цих питань є тільки першим етапом розуміння того, що літургійні книги є основними законодавчими нормативними документами літургійної традиції і вони повинні стати інтегральною частиною майбутньої Кормчої книги чи Канонічного Збірника УГКЦ, де поруч із установчими, дисциплінарними, карними та іншими книгами законів, будуть і літургійні.Item Повнота Православ’я передбачає повноту євхаристійної гостинності(2014-09-24) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.Item Майбутні виклики, які стоять перед богослов’ям в Україні(2004-09-13) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloВ даній праці представлено погляд на окремі майбутні виклики богослов’я в Україні і перспективну динаміку розвитку цієї наукової дисципліни в Київській Церкві. Автор говорить, що цей розвиток відбуватиметься у всезростаючому екуменічному діалозі, і тому принесе Вселенській Церкві нові погляди на Боже діяння і на Церкву в цілому. Піднімає питання про просвітницьке завдання богослов’я: чи заговорять богослови зрозумілою для криптосовєтського суспільства мовою, чи богослов’я і надалі залишатиметься наукою для невеликого кола спеціалістів? Також автор висловлює сподівання, що майбутнє богослов’я в Україні – екуменічне і суспільне.Item Еклезіологічне бачення Української Греко-Католицької Церкви, погляд на майбутнє(2004-11-27) Dymyd, Mychajlo; Димид, МихайлоСтаття починається історичним екскурсом зародження УГКЦ і описом статусу її єпископів. Автор зупиняється над прагненням цієї християнської спільноти мати свій патріархат і бути у сопричасті з Римською Церквою. Він наголошує, що інститут патріярхату, зокрема задля синодальності, розвиває почуття більшої відповідальності за власні дії, служить для добра вірних і є завершенням помісності. В приклад приводить Мелхітську Католицьку Церкву. Така думка підсилюється нинішнім баченням, що всі Східні Церкви мають таку саму гідність як і Римська. На заключення автор твердить, що нові богословські еклезіологічні думки, які народжуються на київській землі, є прямим наслідком херсонеського духу відкритості до християнського Сходу і Заходу.Item Богослов'я Майдану(Summer Convention: «Images of the Other». The Association for Slavic, East European, & Eurasian Studies (ASEEES) & Международная ассоциация гуманитариев (MAG), 2016-06-26) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloАвтор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.Item The Theology of Maidan(2016-06-28) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloАвтор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.Item Наукова конференція в Ліоні(2001) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloАвтор коротко описує перебіг наукової конференції на тему «Релігійна ситуація в посткомуністичному українському суспільстві і спадок Митрополита Андрея Шептицького». Пише, що першим виступав о. д-р Рене Бопер, який розкрив кілька аспектів думок і діяльності Митрополита в перспективі його унійної праці. Другим промовцем був професор Вальтер Желізний. Він ставив питання: чому Шептицький, який спасав євреїв під час війни, не має «дерева праведника», чому не отримав титулу кардинала, чому Митрополит є польською проблемою, якщо був українцем? Далі виступав сам автор – говорив про конфесійну ситуацію в Україні: відносини між Католицькими Церквами і Православними, і ситуацію між самими католиками.Item Канонічна тотожність нащадків колись єдиної Київської митрополичої Церкви(2002) Димид, Михайло; Dymyd, MychajloСтаття аналізує кан. 57 ККСЦ, який надає «найвищій владі Церкви» владу творити нові патріярхати. Зробивши екскурс в історію творення патріярхатів автор вказує на якості які повинна мати Церква-кандидат на патріярхат. Також він описує які мають бути виконані процедури для цього та описує природне право кандидата на позитивну відповідь зі сторони Церкви-матері, запитуючи при цьому, хто є остаточно найвищою владою для Східної Церкви в єдності з Петром. Автор пропонує альтернативний спосіб визнання вже проголошеного патріярхату.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »