Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/230
Browse
28 results
Search Results
Item Item Godforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?(2020) Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, ЮліяItem Богопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса(2018) Вінтонів, Юлія; Vintoniv, YuliaСтаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.Item Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності(2020) Вінтонів, Юлія; Vintoniv, YuliaУ статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності.Item Феномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз(2020) Вінтонів, Юлія; Пастушук, Галина; Vintoniv, Yulia; Pastushuk, HalynaУ статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом, екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості: «смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість», «богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світоглядуItem Objectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research(2020) Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія;L’objectivité et la subjectivité dans l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur : la question de la méthodologie de la recherche théologique interdisciplinaire. L’article propose un bref aperçu de la méthodologie du philosophe français Paul Ricoeur dans le contexte de la recherche théologique. Cette méthodologie donne l’occasion d’explorer l’expérience humaine dans le discours scientifique. L’herméneutique phénoménologique élargit les horizons de la méthodologie habituelle et montre la relation entre subjectif et objectif, immanent et transcendantal dans l’expérience humaine. L’article souligne l’importance de catégories clés telles que l’Autre, la confiance, l’humilité d’un chercheur, etc., qui constituent un outil indispensable pour étudier des textes sur l’expérience existentielle, religieuse et critique de l’homme dans le discours scientifique des études humanitaires. La relation de confiance avec l’Autre devient la clé de la recherche théologique, puisque Dieu en tant qu’Autre, selon le message de l’apôtre Jean, est reconnu par l’amour pour le prochain (1 John 4: 20- 21). Aimer Dieu est la première tâche d’un théologien, l’Autre est le chemin de cet amour. Les exemples tirés de l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur révèlent un lien logique entre la compréhension de l’autre et la compréhension de soi. Il est enfin souligné que l’expérience de chaque personne est une expérience mystérieuse consistant à se transcender au-delà de soi-même. Il s’agit d’une tentative sans fin pour se rapprocher de la véritable image de Dieu.Item Володимир Залозецький і європейські візантинознавчі студії першої половини ХХ ст.(2019) Avdykovych, Roksolana; Авдикович, РоксоланаУ статті розглянуто один з аспектів наукової спадщини Володимира Залозецького – дослідження візантійського мистецтва. Йдеться про формування дослідника як візантиніста, його теоретичні та методологічні підходи до вивчення творів мистецтва. Окрему увагу зосереджено на вивченні науковцем пам’яток візантійського мистецтва на українських землях в контексті ширших загальномистецьких тенденцій. У статті аналізуються теоретичні узагальнення В. Залозецького про особливості рецепції візантійської спадщини на українських теренах, де відбувалася зустріч візантійських і західних цивілізаційних впливів.Item «Дипломатичний фронт» Великої Північної війни: місія Юста Юля (1709-1711 рр.)(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2019) Папа, Ірина; Papa, IrynaТривале й активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не лише гучними битвами та масштабними військовими кампаніями, існував ще й "дипломатичний фронт", на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав і політичних інтересів. Місія данського дипломата Юста Юля (1709–1711) є одним з епізодів не лише данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. "Щільний текст" подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити й реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі події та маловідомі події, і охарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.Item «En by i Rusland»: уявлення данських мандрівників про терени ранньомодерної Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.)(Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2019) Papa, Iryna; Папа, ІринаНа початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника – Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу.Item (Не)повсякденне життя данського дипломата під час місії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля, 1709-1711 рр.)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2018) Папа, Ірина; Papa, IrynaУ статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас. В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема. У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »