Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/221
Browse
64 results
Search Results
Item Релігієзнавче поняття "політеїзм" як результат мовленнєвого непорозуміння(2019) Шепетяк, ОлегItem Plato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science(2019) Shepetiak, OlehThe greatest coup that European science has experienced in its histo-ry took place in the Renaissance. It is common knowledge that at that time there was a revival of ideological paradigms which were formed in Antiquity. However, the application of this statement to the realm of philosophy requires clarification. The late Middle Ages was influenced by the philosophy of Aristo-tle, who was also an ancient philosopher. Therefore, on the eve of the Renais-sance, Antiquity was not forgotten. In the Renaissance, the philosophy of Plato was revived, and in the late Middle Ages, it was displaced by the philosophy of Aristotle. The philosophy of Plato became the foundation for the formation of the paradigm of modern science. The purpose of this study is to reveal which segments of Plato’s philosophy gave impetus to the development of science, and to prove that Plato influenced the development of science by three theses: 1) the theory is higher and more important than experience, as the world of ideas is higher and more important than the material world; 2) cognition of the world is impossible without the application of mathematical categories; 3) ex-perience is necessary for cognition, but it is completely subordinated to the theory.Item Philosophy of Religion in Ukrainian and Western Science(2019) Shepetiak, OlehPhilosophy of religion is one of the most popular philosophical disciplines at Western and American universities. The concept "philosophy of religion" is also presented in Ukrainian educational system. Nevertheless the essence of the concept in Ukrainian and Western scientific environment is not identical. The exploration of the differences constitutes the relevance of the issue. The main research method is comparative analysis: the work is based on textbooks' analysis from philosophy of religion written in the West in comparison to the national works of religious studies. The main pioneering result reached in the issue is to highlight the conceptual differences of "philosophy of religion" in Ukrainian and Western scientific traditions. In Ukraine philosophy of religion is a philosophic discipline that studies a phenomenon of religion, as in Western and American scientific environment the subject of philosophy of religion is God. The presented difference in approaches depends on the difference of ideological bases. Soviet science of religious studies which dominated in Ukraine for the decades and has still remained impact on the most part of scientific environment was built on Marxist atheism and considered religion not according to human interrelationships with the Highest Being, but as a result of social relationships. In other words religion is a social phenomenon for Marxist religious studies, namely social generated reality. In the West, where philosophy of religion has never been in service to totalitarian ideology, God has remained a subject of the discipline. Western philosophy of religion is close to theology owing to the subject of study which is also explores God. The difference between them is in the research method: philosophy of religion explores God via intelligence, and theology via revelation. Western challenges of philosophy of religion are to explore God via human intelligence. The European tradition endeavors to separate knowledge about God that can be explored by human mind from the knowledge which is presented to human via revelation.Item Epistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture(2019) Shepetiak, OlehBefore this study, the author was tasked with identifying general tendencies of changes in values and dominant ideas in all spheres of cognition. During the study different branches of knowledge of one period and one civili-zation area are compared. The author analyzes the tendencies developed in them. He chooses the example of the mid-18th century European culture. The article considers changes in scientific paradigms of philosophy, economics, lin-guistics, and natural sciences. Thus, in all areas of scientific knowledge, there is a tendency of interest in nature. In particular, in the philosophy, the idea of the value of the man’s natural state advocated Rousseau in his "ode to human na-ture," in the economics of this period, a significant contribution belongs to Quesnay and Turgot, the founders of the physiocratic school, who changed the concept of capital and showed the value of nature. Linguists Dumarsais, de Condillac and de Gebelin made a significant breakthrough in language learning, namely by the interest in natural languages. In the natural sciences, scientists also actively studied nature; in particular, it refers to the discovery of the Lavoi-sier’s theory of combustion, and the redefinition of the Linnaeus’s classification of animals and plants.Item Permanent Metaphysical Structures(2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаDetermining the essence of any substance requires the construction of its definition. It is necessary to find a generic concept to construct a definition, and it includes the scope of the definition concept. However, there are such concepts to be the most general of their kind, and therefore generic concepts cannot be found for them. These concepts are meant to be three most general philosophical categories: God, man, and the world. We call these three categories as permanent metaphysical structures. Consequently, human always seeks to outline the objects of his interest in his mind. If a definition is not possible, then they are replaced by explications or quasi-definitions.Item Людвік Флєк: забутий в Україні філософ(2020) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаItem Нікейсько-Константинопольський символ віри: правда і міти(2021) Шепетяк, Олег; Шепетяк, ОксанаФормування символу віри, який би адекватно відображав віру Церкви та перешкоджав поширенню єресей, було основним завданням Вселенських Соборів та пильної роботи багатьох богословів. Найбільш популярним серех східних христи- ян, які використовують візантійський літургійний обряд, є Нікейсько-Константинопольський символ віри. Серед науковців, священників та віруючих сформувалось переконання, що цей символ віри є результатом діяльнсоті двох Вселенських Соборів (Першого Нікейського 325 року та Першого Константинополь- ського 381 року). Завданням цього дослідження є вияснити, чи справді Перший Константинопольський Собор має відношення до цього символу віри. Автори статті переконані, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не був ухвалений на цьому Соборі.Item Rola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofii(2022) Shepetiak, Oleh; Shepetiak, OksanaМежі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.Item Інтуїція і проблема пізнання(2023) Шепетяк, ОлегЛюдське пізнання є багатогранним та складним феноменом. В епістемології відвічно триває дискусія про джерела знань, а двома ключовими позиціями в цих дискусіях виступають раціоналізм, послідовники якого стверджують, що джерелом знань є людський розум, та емпіризм, послідовники якого переконані, що джерелом знань є досвід. Метою нашого дослідження є показати, що в процесі пізнання важливу роль відіграє також інтуїція, значення якої для пізнання є не менш важливою, ніж розум і досвід. Для досягнення поставленої мети у статті проаналізовані парадокси імплікації, дефініції та множин.Item Про грошові збірки в Новому Завіті (герменевтичний аналіз)(Μετρον. Журнал з еклезіології і Церковного права, № 17. Львів 2020, 244 с. ISBN 978-617-629-119-0. – С. 235-243., 2021) Гусак, ПетроУ статті йдеться про описані в текстах Нового Завіту грошові збірки, ключову роль в організації яких відігравав св. Апостол Павло. Беручи до уваги той факт, що зібрані кошти скеровувалися тільки в одному напрямку — від периферійних християнських громад до “матірньої Церкви” в Єрусалимі й ніколи навпаки, та що основною їхньою метою було запевнення доброго ставлення єрусалимських юдео-християн до новоутворених язичницько-християнських Церков за межами Палестини, автор показує, що збірки — разом із наданою їм богословською аргументацією — були здійсненням пророчих слів про “ссання молока народів” (Іс 60, 16) у новій релігійній парадигмі. Своєю чергою це спонукає припускати глибинний підсвідомий зв’язок збірок з культовими цінностями, описаними в Бут 2, 11-12.