2021 (вип. 8)
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/3434
Browse
15 results
Search Results
Item [Рецензія] «Ми йдемо з Христом»: Катехизм для молоді. Львів: Свічадо 2021, 228 с.(Український Католицький Університет, 2021) Бердник, ЕдуардItem [Рецензія] Джошуа Т. Серль. Богослов’я у пост-християнському світі / перекл. з англ. Олексій Панич [= Сучасна протестантська теологія]. Київ: Дух і Літера 2019. 272 с.(Український Католицький Університет, 2021) Гірник, ОлегItem Харизма чернечих згромаджень(Український Католицький Університет, 2021) Марко, СтефаніяПредставлено вчення Католицької Церкви про харизму богопосвячених інститутів. Вказано критерії визначення видів харизми: тип засновника і його роль у постанні нової спільноти, історія, причини та мотиви заснування, формування правила, яке регулює спільнотне життя. Ідентичність інституту виражається в його харизмі. Її знання пропагує креативність і тривкість спільноти та оживляє Церкву.Item Українська Греко-Католицька Церква і харизматична віднова у Святому Дусі в історичній перспективі: небезпечна пентекосталізація чи один зі шляхів відродження християнського життя?(Український Католицький Університет, 2021) Кіндій, Олег; Kindii, OlehРух харизматичної віднови розвивається серед вірних і духовенства Української Греко-Католицької Церкви. Проте й досі точаться дискусії, чи такий вплив є позитивним, чи негативним явищем. Аби відповісти на це питання, автор коротко прослідковує найважливіші витки розвитку харизматичного руху в глобальному контексті. Відтак розглядає питання, як Католицька і Православні Церкви ставляться до цього явища. Особливу увагу зосереджено на передумовах виникнення курсу «Альфа», який є важливим інструментом євангелізації, притаманним харизматичним спільнотам. Порівнявши греко-католицьке богослов’я і богопочитання з харизматичним рухом, автор доходить висновку, що ці дві християнські традиції вже синтезуються, але цей процес потребує більшої уваги й розуміння з боку духовенства УГКЦ та кращої стратегії інтеграції в східнокатолицьку традицію з боку лідерів харизматичної віднови.Item Моральна оцінка аборту при позаматковій вагітності(Український Католицький Університет, 2022) Ярема, МаріяПошук морально правильних відповідей на виклик позаматкової вагітності стикається з неоднозначними інтерпретаціями принципу пошанування права на життя кожної людини та абсолютної заборони прямо спричинювати її смерть. Ці неоднозначні інтерпретації є дійсністю не лише світської етики в її різноманітних формах, але й етики християнської. У статті запропоновано вчення Католицької Церкви щодо медичних способів вирішення проблеми позаматкової вагітності та унаочнено два діаметрально протилежні способи трактування цього вчення в деяких спірних питаннях двома таборами католицьких моралістів.Item The Patriarchate at Vatican II(Український Католицький Університет, 2022) Фарруджа, Едвард; Farrugia, Edward G.Патріархат, ключовий термін для розуміння християнського Сходу, є частиною проблеми та частиною її вирішення. Частина проблеми: якщо провести і підсилити лінії нового патріархату без правильної адаптації до поточних обставин (OE 9), то виявиться, що ці імпровізовані лінії розмежування ледве чи можна перенакреслити, як показує питання канонічної території (OE 30). Частина рішення: якщо врахувати те, що ОЕ каже про необхідність відновлювати традиційні права кожного патріархату і, де необхідно, творити нові патріархати (ОЕ 11), то можна відновити природний східний характер цих Церков, іноді спотворений латинізацією, що дозволить виразніше чути голос нового патріархату у спільноті Церков.Item Синодальна діяльність українського унійного єпископату від XVII до середини ХХ століття(Український Католицький Університет, 2021) Хортик, Олег; Khortyk, OlehУ статті досліджено маловідомі зібрання українського унійного єпископату від часу прийняття Берестейської унії до ліквідації Української Греко-Католицької Церкви радянською владою. Встановлено терміни, якими окреслювали ці зібрання: з’їзд, собор, синод, провінційний синод, конгрес, конференція. Представлено норми скликання та проведення соборів і введення в дію рішень ієрархії. Зібрання єпископату згруповано в трьох головних категоріях: дисциплінарні, об’єднавчі та виборчі. Багато зібрань не відбулися з різних причин, хоч планувались або навіть були скликані. Дослідження виявляє, що українська унійна ієрархія постійно здійснювала синодальну діяльність, піклуючись про актуальні справи Церкви і вірних. На підставі архівних документів подано постанови (включно із записаними у проєктах синодів), які становлять джерела партикулярного права УГКЦ. Стаття вводить у науковий доступ маловідомі джерела з історії та права УГКЦ.Item Спиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ»(Український Католицький Університет, 2021) Заторський, Назар; Zatorskyy, NazarСтаття піддає критичному аналізу обидві теорії щодо місця постання «Изложения», зокрема вказує на невідповідність у запропонованих дотеперішніми дослідниками причинах заслання автора та виснуваною на підставі цього мотивацією написання твору. Крім цього, на підставі аналізу використаної Спиридоном термінології піддано сумніву тезу про його вороже ставлення до Риму та Флорентійської унії. Завдяки поновній контекстуалізації та аналізові тексту запропоновано нові аргументи на користь того, що цільовою авдиторією твору була не литовська, а північноруська паства і єрархія. Вперше публікується повна транскрипція твору «Изложение о православной истиннѣ нашеи вѣрѣ» зі збірника Соф. 1451.Item Чин поставлення пресвітера УГКЦ за Архиєратиконом 1973 р. у світлі його слов’янських джерел(Український Католицький Університет, 2021) Паляк, Михайло; Paliak, MykhailoЧин рукоположення пресвітера у візантійському обряді пройшов тривалий шлях розвитку й набув у різних Церквах візантійської літургійної традиції характерних особливостей. Автор аналізує чин поставлення пресвітера в Українській Греко-Католицькій Церкві на основі тексту Архиєратикону 1973 р., звертаючи особливу увагу на слов’янські джерела, які лягли в основу актуального чину, а також залучаючи найдревніші грецькі та слов’янські тексти обряду пресвітерської хіротонії, які допомагають виокремити основні його структурні елементи, проаналізувати головні етапи розвитку та визначити проблематику сучасного чину.Item Святий Теодор Студит про Божественну літургію i частоту Євхаристії(Український Католицький Університет, 2021) Ґаладза, Даниїл; Galadza, DanielЛітургії та частоту прийняття Євхаристії. В уривку з «Листа 554» (написаного бл. 809–811 рр.) згадується щоденне прийняття Євхаристії поза Божественною Літургією, що ця стаття контекстуалізує на основі подібних молитов та обрядів у збережених літургійних рукописах часів життя Теодора. Інші його твори, наприклад «Великі катехизи» і «Малі катехизи», вказують на контекст Євхаристії в рамках спільного богопочитання, яке наголошувало на впорядкованому співі в церкві та спільнотній молитві. Служіння щоденної Божественної Літургії стало пізнішою монашою практикою, яка витіснила практику частого відправляння Літургії Предосвячених Дарів чи інші способи отримання Причастя поза контекстом Божественної Літургії.