Статті
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/308
Browse
10 results
Search Results
Item Історія чернецтва у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ(Ужгородський Національний Університет, 2020) Мороз, ВолодимирСтаття присвячена вивченню спадщини ігумена Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая на Чернечій Горі о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835–1894) як історика чернецтва загалом та Василіянського Чину св. Йосафата зокрема. Автор подає характеристику діяльності о. Кралицького на полі пошуку, дослідження і видання низки архівних джерел XVIII–ХІХ століть з метою висвітлення історії монашества, написання численних розвідок про василіянські монастирі й чернечі біографії. Володимир Мороз обґрунтовує думку про те, що до видання джерел мукачівський ігумен прагнув підходити системно, публікуючи якомога точніші тексти давніх актів і взаємно верифікуючи повідомлення одних документів іншими. Особливу увагу присвячено програмному характеру досліджень о. Кралицьким історії монастирів Закарпаття. Автор опрацьовує його тексти про монастирі в селах і містах Біксад, Боронява, Букова Гірка, Грушево, Імстичево, Красний Брід, Малий Березний, Марія-Повч, Мукачево, а також ліквідовані монастирі Марамороша. У статті простежено те, як чернець поступово перейшов від видання джерел до їх аналізу в авторських розвідках про чернечі обителі. Численні статті мукачівського ігумена про василіянських протоігуменів, а також укладений ним список протоігуменів, розглянуті як вияв прагнення о. Кралицького дослідити і написами життєписи відомих йому керівників Василіянського Чину на Закарпатті. При цьому показано, що чернець-дослідник не обмежувався вивченням біографій виключно протоігуменів, адже написав тексти і про деяких василіян, які були відомими богословами і наставниками молодих ченців. Окремо автор статті наголошує, що о. Кралицький у своїх біографічних студіях не обмежувався виключно Закарпаттям, адже видав також тексти про життя св. Кирила і Методія, св. Антонія Печерського, Нестора Літописця, Феофана Прокоповича. У цих та інших випадках мукачівський ігумен виступив як яскравий представник української релігійної та інтелектуальної історії другої половини ХІХ ст., свідомий власної ідентичності.Item Волинська церковна книга у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря в середині ХІХ ст.: географія видань, тематика, статистика(Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких, 2018, 2018) Мороз, ВолодимирСтаття присвячена аналізу кількісного і тематичного представлення видань друкарень історичної Волині у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая станом на середину ХІХ ст.Item “To avert possible abuses”: Ukrainian Greek-Catholic Church’s teaching on government election(University of Pardubice, 2017) Moroz, VolodymyrItem «Літопис» і «Краткое лѣтословіе» Мукачівського монастиря: проблеми інтерпретації, змісту і долі рукописних джерел(Ужгородський Національний Університет, 2018) Мороз, ВолодимирСтаття присвячена дослідженню питання існування втраченого літопису Мукачівського монастиря в Мукачівській єпархії Закарпатської області України. Володимир Мороз аналізує історичні й сучасні підходи та припущення щодо цього гіпотетичного літопису. Автор статті оперує матеріалом виявленого ним рукописного документу «Краткоε лѣтословіε ѡ Монастεрεхъ Чина Васіліа Вεликагѡ въ Оугро-Росіи нынѣ сущихъ, εжε показуεтъ в коε лѣто кой Монастиръ начасѧ? Кто в нεмъ Игумεномъ бысть, что достопамнӕтноє подъ кождымъ совεршаεсѧ ѡ҃ Лѣта 1458», двох публікацій хронікального характеру ХІХ ст., здійснених о. Анатолієм Кралицьким та о. Матеєм Врабелем. На основі порівняння текстів Володимир Мороз робить висновок, що вони ілюструють різні етапи уявлень василіянського чернецтва про історію Мукачівського монастиря та місцевого монашества загалом. Дослідник виявляє та аналізує інформацію про автора рукописної праці «Краткоε лѣтословіε…» о. Манасію Андрейковича, ЧСВВ. Також історик робить висновок, що нововиявлене архівне джерело є не типовим літописом монастиря, а комплексною спробою викладу історії чернечої спільноти за аналогією того, як це робили василіяни сусідньої Галичини у XVIII–XIX ст.Item Hieromnich Andrzej Abrahamowicz — Karaim-studyta w Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej, wujek dwóch partyzantów(Bitik. Karaimska Oficyna Wydawnicza, 2019) Moroz, Wołodymyr; Seń, KatarzynaArtykuł jest próbą odtworzenia biografii Karaima galicyjskiego, mnicha z zakonu studytów Andrzeja (Zachariasza Simchy) Abrahamowicza (1885–1959). Autor bada przejście na chrześcijaństwo pięciu z sześciu członków karaimskiej rodziny Abrahamowiczów: ojca, dwóch synów i dwóch córek. Czterech z nich wstąpiło do klasztorów greckokatolickich. Andrzej Abrahamowicz ze swoich 74 lat życia 56 przeżył jako mnich. Otrzymawszy święcenia kapłańskie od metropolity Andrzeja Szeptyckiego, służył w Galicji, Bośni i na Łemkowszczyźnie. Mnich był więźniem w ukraińskim podobozie pracy „Jaworzno”. Prześladowano go, ponieważ siostra i dwóch innych krewnych brało udział w walce UPA przeciwko reżimowi ZSRR, ale nie poszedł na kompromis z totalitaryzmem. Podobnie siostra o. Abrahamowicza – zakonnica Zgromadzenia Sióstr Służebnic Niepokalanej Dziewicy Marii – Olga (Rebeka) Abrahamowicz. Życie Abrahamowiczów świadczy o ich głębokim zakorzenieniu w Cerkwi greckokatolickiej i ścisłym związku z tożsamością ukraińską.Item Унійні змагання у Мукачівській єпархії під впливом Київської митрополії часів Іпатія Потія та Йосифа Велямина Рутського(Ужгородський Національний Університет, 2019) Мороз, ВолодимирУ статті досліджено значну роль Київської унійної митрополії на чолі з Іпатієм Потієм та Йосифом Велямином Рутським у процесах становлення унійної ідеї в Мукачівській єпархії першої половини XVII ст. Увагу сфокусовано на аналізі джерельної інформації про обізнаність мукачівських єпископів Сергія (1600 – бл. 1619), Петронія (1623–1627), Івана Григоровича (1627–1633) та Василія Тарасовича (1633–1651) з розвитком унійної справи в Київській митрополії. Зокрема, на основі джерел у розвідці вивчено повідомлення про свячення владики Сергія на Русі, яке міг здійснити сам митрополит Іпатій Потій. Дослідник веде мову про унійні ініціативи перемиського єпископа Атанасія Крупецького у Краснобрідському монастирі на запрошення графа Юрія ІІІ Друґета в період єпископського служіння Сергія, а також про відносини місії єзуїтів з цим же мукачівським ієрархом. Розглянуто твердження істориків Церкви про перебування владики Петронія на вигнанні у Київській митрополії та прийняття ним унії з римським Апостольським престолом. У розвідці експліковано документальні звістки про навчання владики Івана Григоровича у Володимирі-Волинському та Замості, витлумачено зміст і спрямування його подальших контактів із митрополитом Велямином Рутським. Окрему увагу присвячено питанню галицького походження і тісних зв’язків з Галичиною владики Василія Тарасовича, що першим з мукачівських єпископів публічно прийняв унію, а також встановленню причин його переслідування з боку володаря Мукачівської домінії – трансильванського князя протестанта Юрія ІІ Ракоці. До досліження описаних процесів і подій автор підходить з точки зору, що вони розгорталися в рамках доби Контрреформації (Католицької Реформації), за якої в Мукачівській єпархії в нових умовах зійшлися (контр)реформаційні зусилля реформатів-кальвіністів, Римської Церкви та Київської унійної митрополії – остання набула динамізму саме завдяки реформам Йосифа Велямина Рутського.Item Реформи митрополита Рутського та їх рецепція у Мукачівській єпархії: від прийняття унійної ідеї до створення василіянської провінції(Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2018) Мороз, ВолодимирItem «Образ сили духу»: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії після Другої світової війни і проблема персоніфікації релігійних переконань та ідентичності.(2007) Hurkina, Svitlana; Гуркіна, СвітланаItem Дві долі: греко-католицьке духовенство і радянська влада(Схід/Захід : історико-культурологічний збірник. – Вип. 11–12. Спеціальне видання: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / [ред. В. Кравченко, Г. Грінченко]. – Харків : ТОВ «НТМТ», 2008., 2008) Гуркіна, Світлана; Hurkina, SvitlanaУ цьому невеликому дослідженні ставимо низку запитань стосовно взаємин між греко-католицьким духовенством, яке мало значний авторитет і вплив серед місцевого українського населення Галичини, та радянською владою, а саме: чи позначилася зміна політичної ситуації в Галичині після першого тимчасового (вересень 1939 — червень1941 р.) і другого (липень 1944 р.) приходу радянської влади на світогляді священиків? Як вони сприйняли нову владу та офіційну ліквідацію своєї Церкви через інспіроване радянськими спецслужбами і проголошене на т. зв. «Львівському соборі» 1946 р. возз’єднання з Російською Православною Церквою? Наскільки життя у радянській державі позначилося на їхній долі і на їхньому душпастирстві? Чи вдалося владі перевиховати і зробити греко-католицьких священиків радянськими людьми? У чому проявлялося їхнє пристосування до системи й нового радянського способу життя і якими були вияви опору? Основними джерелами дослідження є два аудіоінтерв’ю з греко-католицькими священиками, висвяченими у міжвоєнний період, — о. Володимиром Сеньківським та і о. Олександром Буцем-Бодревичем. Інтерв’ю проводилися в межах проекту «Образ сили духу: усна історія підпільного життя Української Греко-Католицької Церкви, 1946–1989» і зберігаються в Архіві Інституту Історії Церкви.Item Архимандрит Климентій Шептицький у 1944–1947 рр.: маловивчені сторінки життя 1944–1947 рр.(2010) Hurkina, Svitlana; Hurkina, SvitlanaАвтор розглядає три аспекти діяльності архімандрита монастирів Студитського уставу Климентія Шептицького у 1944–1947 рр., спрямо - вані на збереження Греко-католицької церкви в умовах радянської влади: 1) поїздку в складі офіційної делегації УГКЦ до Києва і Москви у грудні 1944 р., 2) старання по збереженню УГКЦ після арешту єрархії, та 3) мотивування спроб нав’язання контактів із Проводом ОУН.