2024
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/4744
Browse
Search Results
Item Українська політична еміграція в Іспанії після Другої світової війни(2024) Волошин, ВасильПолітична еміграція українців – частина трагічних наслідків подій Другої світової війни. У бажанні зберегти власне життя, вони ризикували й обирали шлях до чужих земель з усвідомленням того, що повернення додому малоймовірне. Нам доволі багато відомо про соціальне і політичне життя українців у повоєнній Німеччині, Великій Британії чи США. Однак майже відсутні дані про долю еміграції в Іспанію та її роль у соціально- політичній системі української діаспори у Західній Європі та Північній Америці.Item Становлення монастиря святого Ґерарда в Кохавині в контексті відновлення Згромадження найсвятішого Ізбавителя в Україні після 1989 року(2024) Василишин, ЮліяАктуальність обраної теми даної кваліфікаційної роботи обумовлена великим зацікавленням релігійною проблематикою серед дослідників та широкої громадськості у зв’язку з процесами бурхливого відродження релігійного життя в Україні після десятиліть радянських переслідувань і атеїстичної пропаганди. На фоні великої кількості праць, присвячених головно церковно-державним та міжконфесійним взаєминам, явно бракує досліджень феноменів масової релігійності, діяльності окремих сакральних об’єктів та повсякденного життя вірян. Одним із прикладів такого дослідження є аналіз історичного контексту функціонування місць масового збору вірян, розглядаючи їх крізь призму мікроісторії та з опорою на усноісторичні джерела. Кохавинський паломницький осередок цікавий тим, що він має давню традицію як римо-католицька святиня, яка була націоналізована і спрофанована в радянський період, та згодом відновлена як греко-католицький монастир і місійний осередок. Окрім того, дослідження Кохавини є важливим для доповнення відомостей про діяльність Згромадження Найсвятішого Ізбавителя в Україні та гармонійно впишеться у ширшу історію Української Греко-Католицької Церкви, зокрема у вивченні долі релігійних інституцій в часи радянського панування та в період демократичної трансформації.Item Природний рух населення прикарпатського села на початку XX століття (на прикладі села Воля Коблянська Старосамбірського повіту)(2024) Топорович, АндрійМетричні книги народжених, вінчаних і померлих греко-католицької парафії у Волі Коблянській уперше вводяться в науковий обіг з використанням історико-демографічної методології. У цій роботі також вперше досліджено природний рух населення (народжуваність, шлюбність, смертність) на прикладі однієї локальної спільноти східногалицького Прикарпаття початку XX ст.Item Зображення польського та радянського режимів на шпальтах журналу «Комар» (1933— 1939 рр.)(2024) Стасів, ЛідіяДжерелом інформації про добу є не лише статті, але й сам підтекст. При цьому, варто зважати хто пише, яку мету переслідує, який посил дає, яку емоцію викликає, на яку аудиторію розраховано. Все як і сьогодні. Журнал «Комар» лише один з багатьох, який друкувала українська громада у 30–х рр. ХХ ст у Польщі, і один з небагатьох який доходив до читача. Через гумористично- сатиричний характер журнал користувався популярністю у населення і міг обійти цензуру. Через подані у ньому матеріали важко відтворити тогочасну дійсність, але добре простежуються суспільні настрої, наболілі проблеми, хвилювання, побут, труднощі та мрії українського населення, як це бачила група редакторів журналу. Наративи, які поширювали автори журналу формували суспільну думку і вплинули на світосприйняття та поведінку читачів.Item Особливості комерційної реклами у галицькій україномовній пресі міжвоєнного періоду (на прикладі часопису “Нова Зоря”)(2024) Співак, МаріяНині комерційна реклама стала невіддільним елементом повсякдення сучасної людини, втім у досліджуваному періоді, у Східній Галичині міжвоєнного часу, це явище існувало у значно менших масштабах. Конкуренція чи то бажання вирізнятись на фоні інших виробників спонукало підприємців та торговців до пошуку нових форм саморепрезентації, каналів комунікації з потенційними споживачами тощо. Однією з платформ для поширення інформації про себе, свій товар чи послугу стала преса. Вивчення комерційної реклами на сторінках галицьких україномовних часописах даремно потрапило на маргінес історичних досліджень. Рекламні публікації уможливлюють наше знайомство із тогочасним «світом пропозицій»: аксесуарами, елементами одягу, господарським приладдям, навчальними можливостями, формами рекреації і т. д. Однак, слід мати на увазі, що ця перспектива не є вичерпною за своєю ознакою, оскільки кожний часопис з огляду на мовну характеристику, політичну прихильність чи навіть рейтинг (не)популярності обмежений як і групами замовників, так і аудиторіями споживачів.Item Джазова форма музикування та її розвиток в УРСР (1960-1970-і рр.)(2024) Шотурма, ОксанаАктуальність дослідження випливає з потреби розширення знань про соціальну і культурну історію радянської доби. Творці неакадемічної музики, зокрема джазові колективи і виконавці, одними з перших намагались долати фізичні та ідеологічні кордони періоду Холодної війни. Джазова перспектива в рамках розвитку музичного мистецтва УРСР у період 1960-1970-х рр. мало досліджена. Це дослідження націлене на розгляд тенденцій розвитку джазової музики на прикладі джазових колективів Львова, Києва та Дніпра, які, у визначений нами період, були чи не найбільш продуктивними не лише в межах становлення джазу, але й осягненні європейських музичних тенденцій. Більше того, вказана вибірка міст показує нам загальну картину побутування джазових елементів в УРСР у 1960-х та 1970-х рр. Через призму нашого дослідження ми спробуємо показати, що нові західні тенденції розвивались не тільки на території, яка є наближеною до кордонів сьогоденних країн Європи, але й у східній частині України, наприклад у Дніпрі, яке стало одним із найважливіших фестивальних міст в УРСР кінця 60-х – початку 70-х рр. Ще більшої актуальності дослідження набуває в умовах війни, яку Росія веде супроти України та її європейського майбутнього. Українська музика є багатогранною, і у поданий період важливо показати як, незважаючи на політичні та ідеологічні обмеження, її розвиток залишався частиною глобального культурного процесу.Item Храмові споруди Львова у радянських путівниках(2024) Садова, ОлесяПерший прихід радянської влади до Львова у 1939 році, та другий у 1944 р. відзначились докорінними змінами. Політика радянізації мала на меті перетворити місто на соціалістичний зразок і, якщо не прибрати, то нівелювати впливи інших культур на нього, а насамперед – польської. Радянське перетворення Львова безпосередньо пов’язане із храмовими спорудами, з якими, навіть в умовах атеїстичного світогляду комунізму, влада була вимушена рахуватись. Церкви та костели було не так легко зруйнувати, як умовні пам’ятники, тож мова йшла про те, аби переформатувати і перебудувати Львів, шляхом зміщення акцентів та видозміни символічного простору міста. Власне радянські путівники й конструювали сприйняття простору, зокрема і місце сакральної спадщини у ньому. Тому аналіз наповнення цих путівників є актуальним для розуміння того, як еволюціонував Львів туристичний та пам’яткоохоронна діяльність, чи є зв’язок між радянським та сучасним баченням історичного центра міста, та наскільки сучасне сприйняття сакральної спадщини має щось спільне із радянським проектом.Item Інтелектуальна біографія Михайла Драгоманова: рецепція марксистських ідей(2024) Полівчак, ОлексійТема рецепції марксизму в інтелектуальній біографії Михайла Драгоманова є актуальною, адже її дослідження допомагає з історичної перспективи поглянути на становлення української політичної думки в одному із найбільш важливих для націотворення періодів − наприкінці XIX століття. Її дослідження дозволяє краще зрозуміти основи українського соціалізму та поглянути на розбіжності, або навпаки, між народниками та марксистами. Зокрема у часи Української революції самі ж соціалісти визнавали вплив інтелектуального доробку Михайла Драгоманова на них, відзначаючи, що практично всі соціалістичні партії в підросійській Україні(та не тільки) покликаються на його соціально-політичні напрацювання1 . Також рецепція марксизму в українському інтелектуальному контексті дає змогу зрозуміти як він вплинув на явище націоналізму та створити образ які саме модерні чинники вплинули на розвиток національної свідомості.Item “Києву – 1500 років”: офіційні образ та пам’ять пізньорадянського Києва у світлі відзначення ювілею міста(2024) Костів, ОрестНовий етап російсько-української війни, який розпочався 24 лютого 2022 року, різко загострив питання «трьох Д»: декомунізації, деколонізації та дерусифікації. Окрім суспільних обговорень активізувалась і академічна дискусія. Проте ми досі не маємо достатнього масиву ґрунтовних досліджень, присвячених пізньорадянським політикам пам’яті в радянській Україні, продуктом яких, до речі, стали ті пам’ятники та монументи, навколо яких тривають гострі суперечки і які стають об’єктами демонтажу. Через брак академічного осмислення відповідних тематик візія пізньорадянського минулого України виявляється доволі тривіалізованою, зводячись до чорно-білих опозицій та історичних кліше, яким складно віднайти альтернативу. Відсутність достатнього вивчення політик пам’яті в радянській Україні часів пізнього соціалізму є критичною прогалиною в радянології, відповідно дослідження в цьому напрямку, зокрема такого елементу цих політик, як 1500-річний ювілей Києва, який святкувався в радянській Україні в 1982 р., його наративного наповнення та зовнішніх рецепцій є вкрай актуальними.Item Образ Центрально-Східної Європи у подорожніх записках Клер Шерідан (“Щоденник мотоциклістки”, 1925 р.)(2024) Дробот, НаталіяНа початку XX століття британські тревелоги починають вичерпувати себе як явище: мандрівникам досить складно відкривати щось нове у світі, де описані наративи та символи приречені на повторення1. Втім, ситуація змінилась по закінченню Першої світової війни, що фактично перекроїла політичну карту Європи — на місці колишніх імперій постали нові національні держави. У цьому контексті виникає запитання, наскільки швидко сформовані ментальні мапи сучасників змогли адаптуватись до подібних обставин. З цієї перспективи я спробувала дослідити подорожній щоденник авторства Клер Шерідан, англійської журналістки та скульпторки, що у 1924 році відправилась разом зі своїм братом, Освальдом Фруеном, у поїздку Центрально-Східною Європою (надалі — ЦСЄ). На тлі відомих британських тревелогів міжвоєнного періоду, стає зрозумілою специфіка мандрівки, що робить її унікальним джерелом для дослідження: жіночий досвід мандрівки; протиставлення індивідуальної подорожі масовому туризму; обраний транспортний засіб — мотоцикл, що передбачає активнішу взаємодію з простором; логіка прокладення маршруту; врешті, додані фотокартки. Перелічені аспекти дають змогу дещо по-іншому поглянути на післявоєнні території ЦСЄ та визначають актуальність дослідницької роботи.