2017 (вип. 4)
Permanent URI for this collectionhttps://hdl.handle.net/20.500.14570/1845
Browse
Search Results
Item [Рецензія](2017) Олійник, АндрійItem [Рецензія](2017) Димид, МихайлоItem [Рецензія](2017) Гірник, ОлегItem "Перло многоцінноє"(2017) Гірник, ОлегВідштовхуючись від найновішого видання «Учительного Євангелія» Кирила Транквіліона Ставровецького українською мовою, автор порушує проблему введення текстів XVII-XVIII ст. (доби «українського бароко») в сучасний контекст українського богослов’я. На його думку, слід переорієнтуватися від попередньої методології, яку визначали історичні дослідження, на феноменологію поетичного образу. Не менш важливим буде й визначення духовного характеру доби «українського бароко» в європейському культурно-історичному контексті.Item Бог релігійних мислителів-поетів(2017) Завідняк, БогданРозглянуто розвиток релігійної поетичної традиції на матеріалі англійської та німецької поезії метафізичного характеру XVII-XX ст., у центрі уваги якої є пережиття досвіду Бога. Англійська метафізична школа представлена поетом Джоном Донном та його інтелектуальним оточенням, а німецька – Новалісом, Аннетою фон Дросте-Гюльсгоф та іншими. Автор статті подає деякі свої переклади духовних творів цих видатних європейських поетів українською та інтерпретує їхній поетичний феномен у світлі критичних джерел.Item Еклезіологічно-канонічний погляд(2017) Димид, МихайлоРозглянуто різні способи застосування канонів у історичній практиці постання нових автокефальних Церков. Проаналізовано зв’язок і залежність між догматичною сутністю канонів та їхньою історичною формою, а також розуміння і вживання термінів «благодатна Церква» та «канонічна Церква».Item Сани і відзнаки(2017) Хортик, ОлегКодекс канонів Східних Церков передбачає право єпархіального єпископа та патріарха надавати сани підлеглим вірним. У статті визначено такі основні поняття, як сан, відзнака, нагорода, з’ясовано їхню етимологію, розглянуто практику нагород в українській Церкві та основні принципи їх надання. Значну увагу приділено правовій традиції відзначень духовенства в Українській Греко-Католицькій Церкві. Хоч у східному кодексі нема такого поняття, як нагорода, протягом останніх 20 років воно ввійшло в застосування в УГКЦ. Церковна єрархія надавала не лише сани та властиві їм відзнаки, а й відзнаки окремих санів як автономні нагороди. Введено й низку цілком нових видів відзначень. В УГКЦ цю сферу регулює правильник «Патріярші відзначення для духовенства», проголошений Блаженнішим Йосифом Сліпим у 1979 р., однак він потребує осучаснення відповідно до норм теперішнього східного католицького канонічного права.Item Східнохристиянський внесок(2017) Кіндій, ОлегЗроблено спробу доповнити богословський погляд на українську Революцію гідності (Євромайдан) 2013-2014 рр. з двох перспектив: учення східних Отців Церкви про війну і мир та сучасного контексту процесів примирення в період після Другої світової війни. Східнохристиянська традиція продовжує формувати погляди різних інтелектуалів, богословів та політиків сьогодення, особливо у Східній Європі. Цій традиції притаманне негативне ставлення до західноєвропейської теорії «справедливої війни», а будь-яке вбивство, навіть у контексті захисту батьківщини, передбачає покуту. З іншого боку, в період після Другої світової війни в Західній і Центральній Європі було зроблено важливі кроки до примирення. Ці кроки сприяли подоланню стереотипу ворога і започаткуванню нової епохи міжнародної співпраці. На жаль, в Україні як одна, так і друга перспективи мало досліджені, хоч насправді саме на їхній основі, на думку автора, можуть бути запропоновані конкретні шляхи до вирішення проблем, пов’язаних із нинішньою російсько-українською війною, та до майбутнього примирення.Item Традиції ненасильства(2017) Мак-Ґакін, Джон; Кіндій, ОлегУпродовж історії християнства вчення Церкви про війну і мир кристалізувалося між двома крайнощами: з одного боку – радикальний пацифізм, а з іншого – теорія справедливої війни. Автор стверджує, що східнохристиянський підхід набагато складніший, містить більше нюансів: він відкидає будь-яку можливість формулювання теорії справедливої війни, але засуджує відмову вступати в лави армії та захищати честь і безпеку слабших, основану на педантичному християнському пацифізмі. Відомий реформатор монашества, богослов і мислитель IV ст. Василій Кесарійський сформулював східнохристиянську відповідь на питання, за яких обставин християнин може брати участь у війні та яку покуту він повинен звершити, щоб відновити свою повноцінну участь у житті церковної спільноти. Василій і пізніша традиція канонічного права Східної Церкви стверджують, що коли війна є неминучою, ідеали миру і прощення все-таки мусять бути проголошені наново разом із ретроспективною нагодою для відновлення повноцінної участі в житті Церкви шляхом публічного «очищення».Item Чи був Йоан Дамаскин саваїтом?(2017) Петринко, Олександр; Рудейко, ВасильАвтор намагається поставити під сумнів поширене донедавна переконання, що св. Йоан Дамаскин належав до монахів Лаври св. Сави Освященного в долині Кедрону. Він опрацьовує доступний історичний, агіографічний та піснетворчий матеріал і на його основі висуває гіпотезу про те, що великий піснеписець і богослов радше не міг належати до цієї монашої спільноти. Стаття є розширеним і деталізованим варіантом гіпотези, висловленої автором у його монографічному дослідженні про різдвяний канон св. Йоана Дамаскина.