Богопокинутість як філософсько-богословська проблема середини ХХ століття (за текстами А. Камю та К. С. Люїса)

Abstract

У дисертації розкрито складність, неоднозначність і багатогранність досвіду богопокинутості й водночас його трансцендентне значення як досвіду “без Бога”, актуалізовано заклик до есхатологічних і сотеріологічних дискусій, що й визначає практичне значення роботи. Відкрита дискусія щодо взаємодій страждання та Божої любові, віри й а­теїзму, надії та відчаю, маргіналізації та солідарності – це запит українського і світового суспільства до богословів сьогодні.