Бібліографічний опис:
Долинська М. Початки просторової локації Львова в останній третині ХІІІ століття // Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2016. – № 6. – С.39-46.
Короткий опис (реферат):
Уява про просторову структуру Львова кінця ХІІІ ст. залишалася незмінною протягом останніх ста – ста
п’ятдесяти років. Так само усталилося переконання, що князь Лев надав першому німецькому війту Бертольду Штехеру нерухомість у межах і поруч сучасного містечка Винники.
Однак просторовий ретроспективний аналіз показує, що ще до надання Львову магдебурзького права Казимира ІІІ у 1356 р. існували як мінімум три об’єкти з рисами, що відповідали засадам просторовій локації
міста на магдебурзькому праві: лан, млин та міське село. Перший з них – лан костелу Діви Марії – тягнувся
між Старостинською юридикою (колишнім подолом княжого періоду) і міським селом Замарстинів, а млин
Штехера розташовувався безпосередньо поруч перших двох. Аналіз низки документів дозволяє стверджувати, що міське село Замарстинів було засноване ще в останній чверті ХІІІ ст. і мало статус маєтку війта
Штехера і, очевидно, іншу назву. Ці просторові об’єкти, згадки про іригаційні роботи князя Лева та окремі
планувальні особливості магдебурзького середмістя переконують, що в просторовому вимірі магдебурзьке
право поширилося на Львів у княжу добу наприкінці ХІІІ ст.
