Заповіт львівського патриція і доктора медицини Марціна Кампіана був укладений незадовго до його смерті 19 квітня 1629 р. В акті останньої волі цього видатного львів’янина міститься інформація про майно, борги, благодійність, прагнення спасіння душ і конфлікт з містом. Текст заповіту є доволі простим за композицією, не містить більшості притаманних тогочасним тестаментам формул, проте містить цитати з античних філософів і Святого Письма. Своє майно заповідач поділив порівну між сином і донькою, не забувши виділити третину майна дружині. Протекторами заповіту М. Кампіан обрав впливових у Львові й Речі Посполитій осіб.
Testament lwowskiego patrycjusza i doktora medycyny Marcina Kampiana został spisany 19 kwietnia 1629 r., niedługo przed jego śmiercią. Akt ostatniej woli tego zacnego mieszczanina zawiera informacje o jego majątku, długach, dobroczynności, dążeniu do zbawienia swojej duszy, ale także o konflikcie z miastem. Kompozycja treści testamentu nie jest skomplikowana, nie zawiera większości typowych dla testamentów tego okresu formuł, lecz cytaty z antycznych filozofów i Pisma Świętego. Testator podzielił swój majątek po równo między córkę i syna, nie zapominając też zapisać odrębnej części żonie. Na patronów swego testamentu M. Kampian wyznaczył wpływowe osoby w Rzeczypospolitej, w tym i we Lwowie.
