СтаттіArticleshttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/2152024-03-28T19:04:53Z2024-03-28T19:04:53ZПомісність і патріярхат: кілька споминів про патріярха ЙосифаДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/33572022-10-11T03:01:42Z2017-02-16T00:00:00ZПомісність і патріярхат: кілька споминів про патріярха Йосифа
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор ділиться своїми спогадами про студентські роки у Римі, стан справ початку 80-их, поляризацію поглядів ієрархії й мирян щодо питання патріархату. Далі розкриває позицію патріарха Йосифа Сліпого щодо майбутнього Української Католицької Церкви: її патріархальний устрій, власне законодавство, самобутність і помісність. Також бажану перспективу православно-католицького екуменічного поєднання і спільного свідчення християнської віри. Підсумовуючи говорить, що дороговказ патріарха Йосифа є матрицею для доброї орієнтації його наступників, Синодам і кожній мислячій людині.
2017-02-16T00:00:00ZЕклезіологія про Київську ЦерквуДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/31472022-07-18T03:01:52Z2019-03-01T00:00:00ZЕклезіологія про Київську Церкву
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті коротко представлені київські еклезіологічні напрямки церков-сестер, виходячи із заяв представників Вселенського Патріархату та Київських Церков, а згодом подані погляди ієрархів щодо того, якою має бути правильна церковна позиція першопрестолів Константинополя, Риму і Москви, щоб сприяти утвердженню місцевої Церкви Христової в Україні.
2019-03-01T00:00:00ZAnathema and the human community. Cultural-political contextДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30532022-05-29T15:02:00Z2018-09-18T00:00:00ZAnathema and the human community. Cultural-political context
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Сучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.
2018-09-18T00:00:00Z«Анатема» і людська спільнота. Культурно-політичний контекстДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30522022-05-23T09:03:55Z2019-01-01T00:00:00Z«Анатема» і людська спільнота. Культурно-політичний контекст
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Сучасній людині відоме поняття гібридної війни, і вона розуміє, що такого роду дія напрямлена проти спільноти. Через спаплюження обличчя, владні центри знищують вірогідність окремого авторитету, що приводить до нестабільності визначеній спільноті, а згодом можливо і до захоплення влади. Автор пропонує розглянути феномен анатеми, як іншого роду культурно-суспільної зброї, для внесення дестабілізації в не до кінця стійкій спільноті. Як казус, він розглядає прокляття українському гетьману Іванові Мазепі, замовлене царем Петром І та виконане Російською Православною Церквою.
2019-01-01T00:00:00ZThe political face of faithДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30512022-05-14T15:02:12Z2018-07-04T00:00:00ZThe political face of faith
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.
2018-07-04T00:00:00ZПолітичне лице віриДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30492022-05-17T08:52:54Z2020-01-01T00:00:00ZПолітичне лице віри
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з’явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість.
2020-01-01T00:00:00ZРоль християнського розуміння довіри, гідності та милосердя в час Революції Гідності 2013-2014Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30482022-05-03T03:00:16Z2017-01-01T00:00:00ZРоль християнського розуміння довіри, гідності та милосердя в час Революції Гідності 2013-2014
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор спочатку робить глибокий екскурс в історію поширення християнства як явища загалом і як релігії на древніх землях Київської Русі зокрема. Описує феномен перемоги віри у Христа над сформованою і багатою античною культурою. Далі переходить до опису подій на Майдані і християнського розуміння довіри, гідності і милосердя. Пише, що події цих років в Україні мають глобальний вимір та значення. Однією з важливих змін у суспільстві стало переосмислення ролей Церкви та кожного християнина. Закінчує автор статтю потужним меседжем про те, що Майдан триває, тільки полем битви тепер є людські серця та щоденний побут.
2017-01-01T00:00:00ZІдентичність Єпископа Київської ЦерквиДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30282022-04-11T03:00:20Z2016-01-01T00:00:00ZІдентичність Єпископа Київської Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій статті є вказані головні риси ідентичності Єпископа Київської Церкви у стислій формі. Виходячи із історичного досвіду сопричастя автор рисує проекцію завдань нинішнього єпископа, щоб він ставав будівничим мостів серед православних і католицьких частин колись єдиної Київської Церкви. Він показує, що така еклезіологічна перспектива можлива, якщо тільки перемовини між Константинополем, Римом і Києвом ставатимуть завжди більш якісними.
2016-01-01T00:00:00ZБогословське підґрунтя Київської революції гідностіДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30172022-03-27T03:00:17Z2016-01-01T00:00:00ZБогословське підґрунтя Київської революції гідності
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор в доповіді представляє намагання людей жити в епоху революції, не маючи теології революції. Говорить, що створення такої теології повинно стати першочерговим завданням. Розкриває способи як сприймати християнинові свою історію в період стрімких соціальних змін? Намагається вималювати кілька основних положень і способів дії в екстремальних соціальних ситуаціях на основі Святого Письма і Традиції християнства.
2016-01-01T00:00:00ZКрип’якевичі в Львівській Богословській Академії в ХХ століттіДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/30092022-02-20T16:00:21Z2016-01-01T00:00:00ZКрип’якевичі в Львівській Богословській Академії в ХХ столітті
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті представлено короткий нарис причетності осіб з родини Крип’якевичів до Львівської Богословської Академії, які в різні періоди були викладачами або в інший спосіб допомагали. Зокрема йдеться про професора доктора Івана, його сина Романа і невістку Лесю. Подані факти свідчать про те, як віра роду Крип’якевичів, за яку вони потерпіли не в одному поколінні, допомагала їм науково служити людині, а наука завжди сильніше утверджувала їхні глибокі переконання про сотворення і призначення людини і народів.
2016-01-01T00:00:00ZПолнота Православя подразумевает полноту евхаристического гостеприимстваДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/29272022-01-03T04:00:18Z2015-01-01T00:00:00ZПолнота Православя подразумевает полноту евхаристического гостеприимства
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2015-01-01T00:00:00ZАнтимінсДимид, МихайлоDymyd, MychajloСтесенко, Сергійhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/27402021-08-03T08:19:39Z2004-01-01T00:00:00ZАнтимінс
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo; Стесенко, Сергій
Ця стаття з галузі канонічного права. В ній описано історію виникнення антимінсу, його походження, значення і роль у східній літургіці. Також автор детально описує історичний розвиток значення антимінсу на християнському Сході і зокрема на Русі. В кінці автор відсилає до рішень Синоду єпископів УГКЦ і Кодексу канонів для Східних Церков, які законодавчо підтверджують важливість антимінсу.
2004-01-01T00:00:00ZHealing of Memories in UkraineДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/26982021-06-28T03:02:04Z2010-05-06T00:00:00ZHealing of Memories in Ukraine
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті представлені матеріали міжнародної конференції «Примирення між народами, культурами та релігіями», що відбулася в Сараєво (Боснія і Герцеговина). В цих матеріалах автор представляє ситуацію примирення в Україні. Розкриває історичний, культурний, церковний, політичний і суспільний аспекти. Висвітлює проблеми і накреслює перспективи. Також перечислює імена і установи, які є рушіями процесу примирення пам’яті в Україні.
2010-05-06T00:00:00ZMater sеmper est certa, or Normative-Canonical Principles of Temporary EcumenismДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/26942021-06-22T03:00:29Z2006-01-01T00:00:00ZMater sеmper est certa, or Normative-Canonical Principles of Temporary Ecumenism
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті йдеться про сучасний феномен екуменічного руху. Автор пише, що питання міжхристиянської єдності стає особливо актуальним в Україні. Далі описує вплив Кодексу Канонів для Східних Церков на процеси екуменізму. Зокрема як Українська Греко-Католицька Церква, згідно з цим Кодексом, могла би відновити єдність із розлученими Церквами як в Україні, так і поза її межами.
2006-01-01T00:00:00ZWyzwania współczesności stojace przed teologia na UkrainieДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/26932021-06-14T09:00:25Z2004-09-15T00:00:00ZWyzwania współczesności stojace przed teologia na Ukrainie
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В даній праці представлено погляд на окремі майбутні виклики богослов’я в Україні і перспективну динаміку розвитку цієї наукової дисципліни в Київській Церкві. Автор говорить, що цей розвиток відбуватиметься у всезростаючому екуменічному діалозі, і тому принесе Вселенській Церкві нові погляди на Боже діяння і на Церкву в цілому. Піднімає питання про просвітницьке завдання богослов’я: чи заговорять богослови зрозумілою для криптосовєтського суспільства мовою, чи богослов’я і надалі залишатиметься наукою для невеликого кола спеціалістів? Також автор висловлює сподівання, що майбутнє богослов’я в Україні – екуменічне і суспільне.
2004-09-15T00:00:00ZСоціальна роль та функції Церкви і її моральне призначенняДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/26902021-06-07T03:00:27Z2005-01-01T00:00:00ZСоціальна роль та функції Церкви і її моральне призначення
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пише про перспективи третього тисячоліття. Говорить про радикальні зміни суспільного життя. Про те, що претензійно та експансивно висуваються нові пріоритети, особливо серед молодих людей. Далі ставить запитання - «якою ж є роль і функції Церкви у соціальній сфері»? І пише, що саме Церква Христова залишається і надалі незмінним і вірним орієнтиром людству.
2005-01-01T00:00:00ZMéditation sur l’Eglise UkrainienneDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/26812021-05-29T15:00:28Z2004-01-01T00:00:00ZMéditation sur l’Eglise Ukrainienne
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття написана в 40-річчя від завершення ІІ Ватиканського Собору. В ній автор зупиняється на деяких еклезіологічних та екуменічних питаннях в житті Української греко-католицької Церкви, що є східною Церквою у спілкуванні з Римською Церквою. Життя УГКЦ тут показане в ширшому контексті: вклад православних Церков на II Ватиканському Соборі; зустріч папи Павла VI з патріархом Афінагором у 1964 р. в Єрусалимі; дарована Церквою можливість євхаристійного спілкування між російськими православними і римо-католицькими християнами; геополітичні зміни в Європі після розпаду СРСР.
2004-01-01T00:00:00ZGodforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?Vintoniv, YuliiaВінтонів, Юліяhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/25812021-03-12T11:02:24Z2020-01-01T00:00:00ZGodforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
2020-01-01T00:00:00ZБогопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. ЛьюїсаВінтонів, ЮліяVintoniv, Yuliahttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/25802021-03-12T10:59:26Z2018-01-01T00:00:00ZБогопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
Стаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.
2018-01-01T00:00:00ZБог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправностіВінтонів, ЮліяVintoniv, Yuliahttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/25792021-03-12T10:56:18Z2020-01-01T00:00:00ZБог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
У статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності.
2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналізВінтонів, ЮліяПастушук, ГалинаVintoniv, YuliaPastushuk, Halynahttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/25782021-03-12T10:54:37Z2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
Вінтонів, Юлія; Пастушук, Галина; Vintoniv, Yulia; Pastushuk, Halyna
У статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа
Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія
Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено
поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом,
екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості:
«смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість»,
«богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано
його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських
стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних
його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світогляду
2020-01-01T00:00:00ZObjectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological ResearchVintoniv, YuliiaВінтонів, Юліяhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/25772021-03-12T10:52:08Z2020-01-01T00:00:00ZObjectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
L’objectivité et la subjectivité dans l’herméneutique phénoménologique
de Paul Ricoeur : la question de la méthodologie de la recherche théologique
interdisciplinaire. L’article propose un bref aperçu de la méthodologie
du philosophe français Paul Ricoeur dans le contexte de la recherche théologique.
Cette méthodologie donne l’occasion d’explorer l’expérience humaine dans le
discours scientifique. L’herméneutique phénoménologique élargit les horizons
de la méthodologie habituelle et montre la relation entre subjectif et objectif,
immanent et transcendantal dans l’expérience humaine. L’article souligne
l’importance de catégories clés telles que l’Autre, la confiance, l’humilité d’un
chercheur, etc., qui constituent un outil indispensable pour étudier des textes
sur l’expérience existentielle, religieuse et critique de l’homme dans le discours
scientifique des études humanitaires. La relation de confiance avec l’Autre
devient la clé de la recherche théologique, puisque Dieu en tant qu’Autre, selon le
message de l’apôtre Jean, est reconnu par l’amour pour le prochain (1 John 4: 20-
21). Aimer Dieu est la première tâche d’un théologien, l’Autre est le chemin de cet
amour. Les exemples tirés de l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur
révèlent un lien logique entre la compréhension de l’autre et la compréhension de
soi. Il est enfin souligné que l’expérience de chaque personne est une expérience
mystérieuse consistant à se transcender au-delà de soi-même. Il s’agit d’une
tentative sans fin pour se rapprocher de la véritable image de Dieu.
2020-01-01T00:00:00ZДеякі джерела права Української Греко-Католицької ЦерквиДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24362020-12-25T16:04:27Z2018-01-01T00:00:00ZДеякі джерела права Української Греко-Католицької Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У цій публікації представлено канони, які повині стати частиною джерел права Української Греко-Католицької Церкви. Матеріали стосуються теми семінарії, кандидатів на свячення, нижчих служителів, дияконів, парафій, протопресвітерів, сотрудників, капеланів, проповідування, єрархії, синодів і трибуналу та представлені мовою оригіналу.
2018-01-01T00:00:00ZЖурнал «Nuntia» про клериківДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24352020-12-24T16:01:22Z2017-01-01T00:00:00ZЖурнал «Nuntia» про клериків
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В огляді, автор розглядає канонічний журнал «Nuntia», що виходив в Римі в роках 1973-1990 під егідою Папської Комісії для перегляду Кодексу східного канонічного права. Дослідника цікавить висвітлення роботи IV Студійної групи Комісії східного кодексу, які відповідали за «кліриків і церковне навчання», а особливо тематика, яка згодом ввійшла до Титулу Х Кодексу канонів Східних Церков «Про духовенство».
2017-01-01T00:00:00ZМирянська греко-католицька стратегія ХХІ ст. у світлі Гаванської деклараціїДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24292020-12-24T12:57:29Z2016-01-01T00:00:00ZМирянська греко-католицька стратегія ХХІ ст. у світлі Гаванської декларації
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У цій статті розглянуто ряд питань, які постали після Гаванської зустрічі між Папою Франциском та Патріархом Кірілом. Ця зустріч не одному спостерігачеві пригадала останній Вселенський Ферраро-Флорентійський Собор. Особливу увагу в статті приділено ролі УГКЦ в житті Вселенської Церкви. Так як греко-католики є одночасно православними і католиками, то вони повині ділитися цим скарбом зі всією Церквою. Нова ситуація в Україні та світі вимагає від кожного мирянина УГКЦ бути готовим приймати виклики сучасності й при цьому старатися якнайшвидше перейти зі сфери теоретичної на практичну любов до ближнього.
2016-01-01T00:00:00ZПроголошення блаженними новомучеників УГКЦДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24262020-12-23T04:00:40Z2016-01-01T00:00:00ZПроголошення блаженними новомучеників УГКЦ
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У доповіді розповідається про процес підготовки до проголошення новомучеників УГКЦ блаженними. Для беатифікації було необхідно в стислі терміни провести процедуру розслідування у справах кандидатів на прославлення. Підсумком кількамісячної роботи стало проголошення 28-ми українських блаженних, яке Іван Павло II здійснив 27 червня 2001 року під час Божественної Літургії візантійського обряду, що була відправлена у Львові.
2016-01-01T00:00:00ZЄвхаристія як екуменічний вимір живої парафіїДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24252020-12-23T04:00:38Z2015-01-01T00:00:00ZЄвхаристія як екуменічний вимір живої парафії
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
У доповіді представлено тему екуменічного значення Євхаристії в УГКЦ та загалом у Церквах Київської традиції. Екуменічність Євхаристії відчутна у спільному переживанні громадою християн певних подій - і на рівні окремої сім'ї чи парафії, й у масштабі цілої країни (напр., у час Революції Гідности). Поняття «живої парафії» передбачає відкритість ієрея і вірних на Божу благодать, і це може допомогти практикувати екуменічність навіть попри наявність суперечливих трактувань Канону 702 з Кодексу Канонів Східних Церков щодо обмеження співслужіння для католицьких священиків.
2015-01-01T00:00:00ZЕкуменізм Української Греко-Католицької Церкви. Проголошення блаженними новомучеників УГКЦ.Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24232020-12-21T16:00:40Z2014-01-01T00:00:00ZЕкуменізм Української Греко-Католицької Церкви. Проголошення блаженними новомучеників УГКЦ.
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Україна є екуменічною лабораторією, з візантійськими, римськими та московськими складовими. Тут церковне життя енергійно пульсує і радше під безпосереднім впливом Духа Святого, ніж в контексті якоїсь традиційної ієрархічної дисципліни.; Автор подає аналіз Синодального послання з нагоди 20-ліття легалізації УГКЦ, 65-ліття з дня смерті Митрополита Андрея (Шептицького) та 25-ліття з дня смерті Патріарха Йосифа (Сліпого), в якому українські єпископи з’ясовують екуменічну природу своєї Церкви. Тут коментовані такі тези: бути «в’язнем Христа», гаряче бажання єдності, надконфесійний патріархат, міжцерковне сопричастя, потреби розрізнення між традицією і Традицією, помісність із спілкуванням зі всіма центрами християнства, єдність на основі всіх конфесій, переборення взаємної недовіри православних і греко-католиків, переконання в тому, що немає ніяких догматичних різниць між католицькою і православною Церквами.
2014-01-01T00:00:00ZLa diaspora ukrainienne – orthodoxe et catholiqueДимид, МихайлоDymyd, MychajloHrynchyshyn, Tarashttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/24192020-12-28T11:25:53Z2012-01-01T00:00:00ZLa diaspora ukrainienne – orthodoxe et catholique
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo; Hrynchyshyn, Taras
Українці мають найбільшу у світі діяспору, а найбільше серед українців діяспори греко-католиків та православних. У статті представлено детальний огляд українських греко-католицьких та православних громад за кордоном, показано тенденції їх розвитку. Подано доволі повний перелік окремих Церков та їх основних структурних підрозділів - як українських, так і тих, що серед вірних мають значне число українців. Показано тенденції розвитку цих структур. Більшість українських греко-католиків у діяспорі належать до Української Греко-Католицької Церкви, хоч є й такі, що перебувають під опікою Римо-Католицької (Латинської) чи інших Східних Католицьких Церков. Натомість українські православні знаходяться у численних юрисдикціях, які назагал відповідають основним Православним Церквам в Україні.
2012-01-01T00:00:00ZWdrożenie Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich Ukrainie i diasporzeDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/23982020-11-28T04:00:46Z2002-02-20T00:00:00ZWdrożenie Kodeksu Kanonów Kościołów Wschodnich Ukrainie i diasporze
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Виступ митрофорного протоієрея доктора Михайла Димида на Конференції у Люблінському Католицькому Університеті (Польща), 22 лютого 2002 р. Автор представляє огляд практичного втілення в церковне життя Кодексу Канонів Східних Церков, який був напрацьований Синодом УГКЦ ще у 1991-1992 рр. Зокрема зупиняється на таких питаннях як територіальна юрисдикція патріарха, одружене священство поза територією Східних Церков, Партикулярне Право УГКЦ і можливість чи неможливість проголошувати нині Патріархати. На закінчення наголошує, що ці всі питання турбують УГКЦ, бо вона є динамічною Церквою і дуже скоро розвивається на даному етапі.
2002-02-20T00:00:00ZДеякі джерела права Української Греко-Католицької Церкви про священнослужителяDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/23542020-10-12T10:49:30Z2017-01-01T00:00:00ZДеякі джерела права Української Греко-Католицької Церкви про священнослужителя
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
У цій публікації представлено вибірку з Джерел права Української Греко-Католицької Церкви, яка є частиною більшої збірки. Матеріали стосуються теми священнослужителя та представлені мовою оригіналу. Зі слів знавця церковного права отця Андріїшина, цю збірку готував єпископ Єронім Химій (1919-1992). В наступних числах «Метрону» плануємо публікацію інших джерел.
2017-01-01T00:00:00ZОтцеві-мітрату Павлові Когутові – 75 роківДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/21342020-10-12T10:45:53Z2001-01-01T00:00:00ZОтцеві-мітрату Павлові Когутові – 75 років
Димид, Михайло
В статті описуються урочисті святкування українського осередку у Маквілері з нагоди 75-ліття від дня народження о. мітрата Павла Когута. На торжестві було велелюдно, автор цієї статті очолював Службу Божу. Також були присутні гості з Києва і місцеві римо-католицькі священики з своєю культурно- молитовною братерською програмою. Автор статті розповів їм про конфесійну ситуацію в Україні напередодні візиту Івана Павла II.
2001-01-01T00:00:00ZПсихологія Сходу: кроки щодо вирішення окремих проблем, порушених у книзі Володимира Соловйова «Росія і Вселенська Церква»Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20842020-10-12T10:45:20Z2004-01-01T00:00:00ZПсихологія Сходу: кроки щодо вирішення окремих проблем, порушених у книзі Володимира Соловйова «Росія і Вселенська Церква»
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор висловлює свої думки щодо праці великого російського філософа Володимира Соловйова «Росія і Вселенська Церква» у 150-ту річницю від дня народження цієї визначної людини. Пише, що така ґрунтовна праця мала би підштовхнути маси людей у Росії та всю Східну Церкву до сприйняття важливости ролі Римського Архиєрея в церковному житті. Також, що не існує конкретного варіанту такого сопричастя, описаного Володимиром Соловйовим, який підходив би і православним, і римо-католикам. Це є питанням психології Церков та їхніх вірних. Автор також викладає бачення і намагання Митрополита Андрея (Шептицького) у цій справі. Цікаво, що філософ Соловйов хотів просвітити православних Росії, а практик Митрополит Андрей бачив потребу такої просвіти щодо греко-католиків і римо-католиків. Далі автор інтерпретує думку Шептицького про реалізацію скликання Всеправославного Собору. Цей проект поки що не має однозначного сприйняття як у Римському Первопрестолі, так і в Російській Православній Церкві, чи в інших Церквах.
2004-01-01T00:00:00ZА що після візиту єпископа Риму в Україну?Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20732020-10-12T10:45:18Z2002-01-01T00:00:00ZА що після візиту єпископа Риму в Україну?
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті йдеться про наслідки подорожі Папи в Україну. Автор виокремлює їх декілька. Перше – візит показав, що главою нашої Церкви є патріарх Любомир (Гузар), бо він очолював візантійські Літургії у присутності єпископа Риму, будучи при тому в повному сопричасті з ним. Другим було пошанування української мови, якою Патріарх Заходу досконало спілкувався впродовж свого візиту. Третє – відчутним кроком до єдності Церков є беатифікація Христових мучеників, приналежних до Церкви, як української, так і російської. Підсумовуючи, автор каже, що з одного боку, візит Івана Павла II в Україну показав велич служіння Петра для єдності християн, а з іншого – також потребу того, щоб канонічні та еклезіологічні рамки, у яких діє Перший серед єпископів, віднайшли свій оригінальний вимір і простоту. Лише за таких обставин можна побачити дороговкази на шляхах до єдності.
2002-01-01T00:00:00ZСамогубство чи самопожертва?Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20662020-11-26T10:34:29Z2003-01-01T00:00:00ZСамогубство чи самопожертва?
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті підняті моральні питання життя і смерті. Зокрема широко розкрита проблема самогубства. Розглядається біблійне вчення «не вбий», також погляд Церкви на самогубство, доведення до самогубства і ряд інших аспектів цього питання. Автор також пише, що самогубство може бути актом самопожертви і що смерть є важливим моментом, до якого людина завжди має бути готовою, бо вона на неї тим чи іншим способом чекає і через неї має відбутися перехід до вищого стану - вічного життя в присутності Бога.
2003-01-01T00:00:00ZДумки про ЦерквуДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20602020-10-12T10:47:24Z2003-01-01T00:00:00ZДумки про Церкву
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті йдеться про деякі аспекти життя Української Греко-Католицької Церкви в час, коли минуло 40 років від скликання II Ватиканського Собору. Зокрема автор розглядає такі питання як уточнення ідентичності, унія та сопричастя, проблема екуменізму, Вселенське покликання кожної Церкви. Хоча в статті мова йде про Українську Греко-Католицьку Церкву, однак в основу цих роздумів лягло осмислення подій, зустрічей та ініціатив, контекст яких ширший за рамки суто УГКЦ.
2003-01-01T00:00:00ZРадикальність і святістьДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20552020-11-26T10:35:00Z2001-01-01T00:00:00ZРадикальність і святість
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті йдеться про основне питанням і проблему Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) – намагання повнішого усвідомлення свого буття, своєї тотожності, ідентичності. Автор пише, що для того, щоби принаймні хотіти єдності потрібен і практичний радикалізм. Такий радикалізм означає дійсні братерські відносини з Римом. Це дозволило б православним відкрити їхні серця і розум до прагнення місцевого поєднання. А це, у свою чергу, було би гарантією дійсних, виключно братерських відносин між Римом та іншими Церквами, творило би Католицьку Церкву.
2001-01-01T00:00:00ZВід патерналізму до прямого батьківстваДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20412020-10-12T10:51:13Z2003-01-01T00:00:00ZВід патерналізму до прямого батьківства
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор у статті розкриває питання главенства Української Греко-Католицької Церкви. Представляє історичний екскурс цього прагнення від часів Климентія Смолятича до Патріярхів Йосифа Сліпого і Мирослава Івана Любачівського. Говорить, що на думку всіх греко-католицьких верховних архиєпископів вони є ідентичними з православними і між ними немає різниці. В контексті цього не можна оминути питання відносин Папи Римського і Патріярха всіх українців. Пише, що неможливо в природі, щоб один і другий був їхнім батьком. Ствердження такого факту не заперечує першенства Римського архиєрея. Це новий погляд на відносини Української Церкви із Римським Апостольським Престолом, спричинений II Ватиканським Собором. В кінці додає, що це добре зрозуміли мелхіти – греко-католики Антіохійської поділеної Церкви і радить не боятися такої перспективи.
2003-01-01T00:00:00ZЦерква між Сходом і ЗаходомДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20402020-11-26T10:35:24Z2001-01-01T00:00:00ZЦерква між Сходом і Заходом
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор наводить деякі групи складних політичних і релігійних проблем, що зустрічаються в Україні. Це зокрема великий вплив Російської Церкви і «міжконфесійні» конфлікти. Україна із часу входження до Російської імперії (у 1654 р.) мала для неї велике значення. Церква на Україні була сильнішою і дієвішою порівняно із російськими теренами. Автор зазначає, що у післявоєнний період частка українських храмів у Радянськму Сюзі завдяки християнам України складала девяносто п`ять відсотків.
2001-01-01T00:00:00ZПравославні церкви в УкраїніДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20332020-11-26T10:36:29Z2001-01-01T00:00:00ZПравославні церкви в Україні
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор пише про три гілки православ`я в Україні. Окреслює автономію домінуючої УПЦ, яка фактично залишається в рамках РПЦ і виступає виразно з проросійським характером. Дає історичний нарис прагнення української Церкви до незалежності, яке здійснювалося в певні історичні часи але було нетривалим. Описує відродження православної Церкви в час здобуття Україною незалежності та намагання б`єднання різних конфесій в оду помісну Церкву. В кінці пише, що Вселенський Патріарх Варфоломей І запевняє, що Константинопольська Патріархія не має на меті творення в Україні своєї юрисдикції.
2001-01-01T00:00:00ZМитрополита Андрея Шепновийтицького не зрозуміли ні Польща, ні ВатиканДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20202020-10-12T10:49:37Z2001-01-01T00:00:00ZМитрополита Андрея Шепновийтицького не зрозуміли ні Польща, ні Ватикан
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор коротко описує перебіг наукової конференції на тему «Релігійна ситуація в посткомуністичному українському суспільстві і спадок Митрополита Андрея Шептицького». Пише, що першим виступав о. д-р Рене Бопер, який розкрив кілька аспектів думок і діяльності Митрополита в перспективі його унійної праці. Другим промовцем був професор Вальтер Желізний. Він ставив питання: чому Шептицький, який спасав євреїв під час війни, не має «дерева праведника», чому не отримав титулу кардинала, чому Митрополит є польською проблемою, якщо був українцем? Далі виступав сам автор – говорив про конфесійну ситуацію в Україні: відносини між Католицькими Церквами і Православними, і ситуацію між самими католиками.
2001-01-01T00:00:00ZЛітургія не повинна бути мукоюДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/20112020-10-12T10:47:56Z2000-01-01T00:00:00ZЛітургія не повинна бути мукою
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Газета «Експрес» публікує статтю про «дитячі» літургії, які отець Михайло Димид провадить у храмі св. Йосифа у Львові. Головним викликом в тому, як зробити, аби недільна літургія не була для дітей чимось важким, бо після двогодинного стояння «струнко» в церкві вони потім сприймають літургію як щось страшне.
2000-01-01T00:00:00ZUne Eglise Martyre du communisme. L’Eglise Catholique d’UkraineДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19972020-10-12T10:51:16Z2001-01-01T00:00:00ZUne Eglise Martyre du communisme. L’Eglise Catholique d’Ukraine
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Доповідь представляє переслідування і мучеництво Католицької Церкви в Україні в часи комунізму. Автор пише, що кров мучеників, які постраждали за віру, повинна бути прикладом і надихати кожного члена Церкви прагнути жити в благодаті Божій і бути людьми віри. Тільки це дозволить зростанню Церкви у бік Царства Божого.
2001-01-01T00:00:00ZSituation confessionnelle en Ukraine à la veille de la visite du Pape Jean-Paul IIDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19962020-11-26T10:37:00Z2001-01-01T00:00:00ZSituation confessionnelle en Ukraine à la veille de la visite du Pape Jean-Paul II
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття про конфесійну карту України напередодні приїзду Папи Римського. Автор пише, що з часу проголошення т. зв. перебудови в СРСР відновили свою діяльність багато релігійних організацій. В зв`язку з цим появилися «міжконфесійні» конфлікти. Далі описує відродження і стан РКЦ і УГКЦ. Пише про «Концепцію екуменічної позиції УГКЦ», поділ у православ'ї і хто ж такі ці «розкольники» (УАПЦ і УПЦ КП). В статті також йдеться про важкий діалог між УПЦ (МП) і УГКЦ. В кінці пише про ставлення до папського візиту очільників різних релігійних деномінацій і про наслідки візиту Папи в Україну.
2001-01-01T00:00:00ZGli apporti ecclesiologici di Suа. Ecc. Josyf (Slipyj)Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19902020-10-12T10:45:05Z1999-01-01T00:00:00ZGli apporti ecclesiologici di Suа. Ecc. Josyf (Slipyj)
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття про еклезіологічний внесок Патріарха Йосифа (Сліпого) в розуміння власної ідентичності УГКЦ. Зокрема автор пише, що Йосиф Сліпий розумів римську концепцію першості Петра як адміністративну а не догматичну особливість. Також Сліпий, в своїх працях, мав широке літургійне розуміння Церкви як Божої установи. В кінці автором представлена концепція Патріарха Йосифа – особливості двоякості Церкви. Тобто, що Українська Церква є Католицькою, оскільки вона володіє повною спадщиною віри і зберігає спілкування з Петром; і Православною, бо зберігає і захищає християнську спадщину Отців Церкви та Вселенських Соборів.
1999-01-01T00:00:00ZСлово о. д-ра Михайла Димида, Ректора Львівської Богословської АкадеміїDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19652020-11-26T10:37:40Z1999-01-01T00:00:00ZСлово о. д-ра Михайла Димида, Ректора Львівської Богословської Академії
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Подячне слово ректора Львівської Богословської Академії, з нагоди надання їй дозволу «функціонування першого циклу богослов’я з правом надання бакалаврату». Слово складається з подяк: Господу Богу, великим історичним постатям і всім хто долучився до тої справи тепер. Далі розвивається теза, що богослов’я — це та наука, яка має бути мов закваска для інших наук і виявів культури, яка має допомагати їм розвиватися так, щоб були скеровані до правдивого добра кожної людини і цілого суспільства.
1999-01-01T00:00:00ZЧи можна дітям займатися танцями під час посту?Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19642020-11-26T10:38:14Z1992-01-01T00:00:00ZЧи можна дітям займатися танцями під час посту?
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Стаття на моральну тему. Автор роз’яснює, що таке – «у заборонені часи весіль та забав не справляти». Описує два підходи. Перший – коли танці є народними і є частиною системи виховання, що націлене на пошану і любов до Бога, як і до кожної людини зокрема. Другий – подібний і доповнює перший. Потрібно, щоб батьки теж могли сказати своє слово, бо остаточно вони, а не школа, відповідають за виховання дітей перед Богом.
1992-01-01T00:00:00ZПостання, проблеми, праця і перспективи «Радіо Воскресіння»Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19612020-11-26T10:39:12Z1993-01-01T00:00:00ZПостання, проблеми, праця і перспективи «Радіо Воскресіння»
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Тут автор представляє огляд постання «Радіо Воскресіння» у Львові. Також детально описує проблеми, які виникали перед його постанням. Описує його працю і перспективи. Зокрема нагоошує, що основний вид діяльности «Радіо Воскресіння» — катехитично-богословські серії на популярному рівні, а при цьому і подання релігійної інформації. Директором «Радіо Воскресіння» є д-р Михайло Димид, автор цієї статті.
1993-01-01T00:00:00ZЦерква і церковні громади в Україні на порозі ХХІ століття: сьогодення і перспективаДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19602020-10-12T10:47:24Z1994-01-01T00:00:00ZЦерква і церковні громади в Україні на порозі ХХІ століття: сьогодення і перспектива
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор подає термінологічні визначення, що таке Церква. І за наведеною уточнюючою термінологією пише, що в Україні існують Церкви, церковні громади і релігійні громади і перелічує їх. Також пише, щоб Церкви були правдиві, вони повинні бути вселенськими. Правдиві, вселенські, а тому вільні. Це означає, що вони визнані іншими Церквами, а також що є відкриті для спілкування з іншими, а не замикаються в собі.
1994-01-01T00:00:00ZНовий єпископ в США і метода його обранняДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19592020-11-26T10:39:29Z1992-01-01T00:00:00ZНовий єпископ в США і метода його обрання
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пише, що обрання єпископа є дуже складною процедурою, яка не однакова у всіх Церквах, народах і часах. Вона визначається законодавством. Таке законодавство є чинним і в Українській Греко-католицькій Церкві. Воно ставить перед кожним кандидатом певні умови. Далі детально перечислює ці умови. Опісля автор описує прикрий випадок, який стався в українській греко-католицькій Церкві в США, де появився новий єпископ, вибір і призначення якого були зроблені без порозуміння, ігноруючи главу Української Греко-католицької Церкви і його Синод, що принижує авторитет УГКЦ.
1992-01-01T00:00:00ZДурайзамі-Симон Лурдузамі – новий префект Конгрегації для Східних ЦерковДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/19532020-11-26T10:41:53Z1985-01-01T00:00:00ZДурайзамі-Симон Лурдузамі – новий префект Конгрегації для Східних Церков
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В даній замітці представлено повідомлення про нового префекта в Конгрегації для Східних Церков. Ним обрано кардинала з Індії Дурайзамі-Симона Лурдузамі. Автор представляє детальну біографію номіната на префекта Конггрегації і сподівання українського народу на католицький, тобто універсальний підхід до Української Церкви.
1985-01-01T00:00:00ZПаліюм – знак підданства чи єдности?Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18412020-11-26T10:54:48Z1985-01-01T00:00:00ZПаліюм – знак підданства чи єдности?
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Дана стаття представляє історичний екскурс паліюму. Автор ґрунтовно і детально описує його походження. Зазнається, що впродовж століть ця відзнака перейшла глибоку еволюцію свого первісного значення. Надаються історичні довідки присвоєння паліюму як державним мужам, так і церковним ієрархам. Наводяться дані про присвоєння паліюму митрополитам Київської Церкви.
1985-01-01T00:00:00ZШлях до завершення структури Української Греко-Католицької ЦерквиДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18352020-11-26T10:55:04Z1992-01-01T00:00:00ZШлях до завершення структури Української Греко-Католицької Церкви
Димид, Михайло
В цій статті автор розглядає суть помісної Церкви і влади Патріярха з різних сторін. Зокрема питання обряду, території, розподілу території, назви Церкви. Також описує значення Патріярхії, Синоду Єпископів, Патріяршої Курії, Патріяршого Собору, Епархії і звертає увагу на відносини Синоду Єпископів Української Греко-католицької Церкви з Римською Курією.
1992-01-01T00:00:00ZДомініканський монах помер в Нью-Йорку на 83-му році життяДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18342020-11-26T10:55:17Z1988-01-01T00:00:00ZДомініканський монах помер в Нью-Йорку на 83-му році життя
Димид, Михайло
Замітка про смерть знаного домініканського монаха о. Андрія-Фелікса Морліона. Автор пише, що покійний був видатною постаттю у світі індустрії, виховання, культури в користь миру. Служив п'ятьом папам в Римі. Їздив до СССР на дві місії, щоб просити визволення українського кардинала Йосифа Сліпого. Є автором низки книг різними мовами. Був засновником міжнародного університету соціальних студій в Римі, організації, «Міжнародній комітет людських відносин для миру». Автор пише, що він до 21 року життя був явним атеїстом, а згодом навернувся до католицтва на рідній батьківщині – Бельгії.
1988-01-01T00:00:00ZГолова Української Католицької Церкви у БельгіїДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18332020-11-26T10:55:46Z1989-01-01T00:00:00ZГолова Української Католицької Церкви у Бельгії
Димид, Михайло
Це є звіт про приліт до Бельгії 14 червня 1989 р. Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського, котрий вертався з американського континенту до Риму. Мета відвідин Бельгії Блаженнішим була потрійна. Перше – представити проблеми УКЦ бельгійським і європейським політичним провідникам і просити в них допомоги щодо легалізації УКЦ в СССР. Друге – підтримати працю Центру святих Кирила і Методія в Брюсселі. Третє – відвідати українську церковну громаду. В подорожі Патріарха супроводжувало ряд осіб, серед яких був і автор цієї замітки – редактор «Радіо Воскресіння» і організатор подорожі Блаженнішого д-р Михайло Димид. Далі автор детально описує програму візиту Патріарха. В кінці пише, що подорожі й діяльність Блаженнішого, як і загальна дія УКЦ, заслуговують на більшу підтримку від українських вірних і громадських організацій.
1989-01-01T00:00:00ZРоля молодих у ЦерквіДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18322020-11-26T10:56:01Z1985-01-01T00:00:00ZРоля молодих у Церкві
Димид, Михайло
Стаття містить думки із Зібрання Молоді у Римі про роль молоді у Церкві. Висвітлено думки молоді з обох боків Атлантики. За приклад ставиться Роман Шептицький і Йосиф Сліпий. Наголошується, що молоді потрібно мати «творче фантазування» і «свідомість щось робити». Також мова йшла про обряди, церковнослов’янську мову, слабе зацікавлення Церкви до молоді.
1985-01-01T00:00:00ZIl Culto alla Madre di Dio in UcrainaDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18292020-10-12T10:49:42Z1986-04-06T00:00:00ZIl Culto alla Madre di Dio in Ucraina
Dymyd, Mychajlo
Головною ідеєю статті є культ Божої Матері в Україні. Говориться, що любов і шанування Діви Марії – це душа східного благочестя, що Божа Мати знаходиться на вершині цінностей українського народу. Це відбражається у мистецтві, музиці, архітектурі, вишивці. Вшановування Матері Божї починається з часів Володимира, розвинене Ярославом Мудрим. У жовтні 1985 року, українські єпископи на Синоді в Римі відновили акт посвячення всіх людей під опіку Богородиці.
1986-04-06T00:00:00ZНе до миру прямує єп. А. Горняк у екзархаті УКЦеркви у Вел. БританіїДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18282020-11-26T11:00:55Z1985-01-01T00:00:00ZНе до миру прямує єп. А. Горняк у екзархаті УКЦеркви у Вел. Британії
Димид, Михайло
Проводиться аналіз двох статей, опублікованих у в «Церковних вістях» у Лондоні. Мова йде про конфлікт у Великій Британії між єпископом Української Католицької Церкви Андрієм Горняком і рішенням Конгрегації для Східних Церков. Автор представляє позицію Церкви у світлі декрету «Про пастирський Уряд Єпископів у Церкві» Другого Ватиканського Собору і негативно висвітлює конфлікт, що стався.
1985-01-01T00:00:00ZДвадцятип’ятиліття початку відродження УГКЦДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18272020-10-12T10:49:43Z1988-01-01T00:00:00ZДвадцятип’ятиліття початку відродження УГКЦ
Димид, Михайло
Стаття про сучасний стан УКЦ в Україні, який свідчить про те, що Церква є в стані піднесення. Автор пише, що все почалося двадцять п’ять років назад, коли в 1963 ісповідник віри і глава УКЦ, митрополит Йосиф Сліпий прибув на Захід. Сьогодні не можна собі логічно пояснити відродження УКЦ і її поширення по цілому СРСР так само, як і 25 років тому не можна було собі пояснити, як за людською логікою митрополит Йосиф був визволений. Зараз є створений Комітет і розпочато збирання підписів за відновлення легального статуту УКЦ. Також відбулася зустріч між офіційними делегаціями УКЦ і Римського Апостольського Престолу, під час якої українці звернулися із закликом до Римського Архиєрея, «щоб проголосити нашого Верховного Архиєпископа і Кардинала Любачівського Патріархом Української Католицької Церкви». Також автор додає, що це все є Божим чудом.
1988-01-01T00:00:00ZСхема Кодексу Східнього Канонічного Права готоваДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18242020-10-12T10:49:44Z1987-01-01T00:00:00ZСхема Кодексу Східнього Канонічного Права готова
Димид, Михайло
В статті автор говорить про переломний момент, що настав у складному процесі формування кодексу канонів для Східних Церков. Йдеться про публікацію і розіслання членам Папської комісії для перегляду схеми кодексу східного канонічного права. Таких членів є у світі разом 35, між ними п’ять українців. Після чотирнадцяти років праці всіх членів Комісії, «Схема кодексу східнього канонічного права» могла уважатися достатньо скоординованою. Далі автор роз’яснює всі тридцять розділів, з яких складається «Схема кодексу».
1987-01-01T00:00:00ZСхіднє християнство в ІндіїДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18232020-10-12T10:49:44Z1986-01-01T00:00:00ZСхіднє християнство в Індії
Димид, Михайло
В статті йдеться про життя Малабарської Церкви. Автор говорить, що цю Церкву заснував св. ап. Тома. Вказує на її географічне розташування, самобутність і спосіб управління. Пише, що європейські колоністи почали втручатися в життя малабарців і в їхній Церкві наступила смута. Пише про відвідання Малабарської Церкви патріархом Йосифом. На сьогоднішній день Церква має великий потенціал, але не має власної автономії.
1986-01-01T00:00:00ZГарвард – стимул до науки, яка стає життямДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18222020-10-12T10:49:44Z1986-08-22T00:00:00ZГарвард – стимул до науки, яка стає життям
Димид, Михайло
Стаття про Українську Гавардську Літню Школу, в якій автор мав нагоду перебувати. Описується Український Інститут, який знаходиться в комплексі Гарвардського Університету і приносить багато користи студентам. Кожний знайде, що потребує в різних курсах. В статті йдеться про те, що тут зустрічаються різні ідеї і різні рівні – від тих, що закінчили рік коледжу до докторантів. Довкруги університету вирує соціяльне життя. Літня Школа стимулює до дальшого навчання і автор заохочує українських і неукраїнських студентів, які хочуть глибше пізнати українську культурну спадщину, інтересуватися і приїжджати до Гарварду.
1986-08-22T00:00:00ZThe Situation of the Ukrainian Catholic Church in the Soviet UnionDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18212020-10-12T10:49:44Z1986-06-01T00:00:00ZThe Situation of the Ukrainian Catholic Church in the Soviet Union
Dymyd, Mychajlo
В статті йдеться про важке становище Української Католицької Церкви (УКЦ ) в Радянському Союзі. Автор пише про намагання Ініціативної групи з захисту прав вірних в Україні юридичного визнання УКЦ, що було немислиме в Радянському Союзі. Гельсінські угоди були лише словами на папері. Другу частину статті автор присвячує «Хронікам Католицької Церкви в Україні», які давали відомості до ЗМІ на Захід про стан справ УКЦ. «Хроніки» також писали про майже зліквідовану Білоруську Католицьку Церкву східного обряду, а також про православних, протестантів і інших. Через «Хроніки» українські християни також зверталися до інших народів і Церков по співпрацю та солідарність в їх боротьбі.
1986-06-01T00:00:00ZThe Ukrainian Catholic Church in the U.S.S.R.Димид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/18202020-10-12T10:49:45Z1986-01-01T00:00:00ZThe Ukrainian Catholic Church in the U.S.S.R.
Димид, Михайло
В статті йдеться про важке становище Української Католицької Церкви (УКЦ ) в Радянському Союзі. Автор пише про намагання Ініціативної групи з захисту прав вірних в Україні юридичного визнання УКЦ, що було немислиме в Радянському Союзі. Гельсінські угоди були лише словами на папері. Другу частину статті автор присвячує «Хронікам Католицької Церкви в Україні», які давали відомості до ЗМІ на Захід про стан справ УКЦ. «Хроніки» також писали про майже зліквідовану Білоруську Католицьку Церкву східного обряду, а також про православних, протестантів і інших. Через «Хроніки» українські християни також зверталися до інших народів і Церков по співпрацю та солідарність в їх боротьбі.
1986-01-01T00:00:00ZРелігійна ситуація в Україні. Конфесійна картина вже не відповідає виробленим «штампам»Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/15402019-05-27T00:00:25Z2001-05-26T00:00:00ZРелігійна ситуація в Україні. Конфесійна картина вже не відповідає виробленим «штампам»
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Короткий огляд конфесійної ситуації в Україні на 2001 рік. Автор пише, що з часу проголошення т. зв. перебудови відновили свою діяльність багато релігійних організацій. В зв`язку з цим появилися «міжконфесійні» конфлікти. Далі описує відродження і стан Римо-Католицької Церкви і Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Також іде мова про «Концепцію екуменічної позиції УГКЦ», поділ у Православ'ї і про тих, яких називають «розкольниками». В статті також йдеться про важкий діалог між Українською Православною Церквою (Московського Патріархату) і УГКЦ. В кінці подається ставлення очільників різних релігійних деномінацій про візит Папи в Україну.
2001-05-26T00:00:00ZUna Chiesa martire e missionariaDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/14832019-05-20T00:00:18Z1986-01-01T00:00:00ZUna Chiesa martire e missionaria
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Згідно постанови радянського режиму Українська Католицька Церква східного обряду не мала б вже абсолютно існувати з 1946 року. Натомість вона не тільки виживає, але її життєздатність зростає. Це нещодавно було підтверджено виходом із катакомб «Ініціативної групи захисту прав віруючих і Церкви в Україні» і підпільними виданнями «Хроніка Католицької Церкви на Україні» та «Українські Католицькі Новини». В статті подається зміст та аналіз перших десять номерів «Хроніки», а також огляд життя церковної громади, яка стає завжди більш відважною після підписання СРСР «Гельсінських угод» і приходом до влади Михайла Горбачова.
1986-01-01T00:00:00ZА це таки треба взяти до увагиDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/14822019-09-03T13:00:21Z1986-04-01T00:00:00ZА це таки треба взяти до уваги
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор аналізує статтю о. М. Соловія «Колегіяльність, соборність, синодальність і помісність у традиції східньої і західньої Церков», що була надрукована у місячнику «Світло» з січня 1986 року. Зокрема вияснює, що таке єдність і повнота Божої Церкви, що таке католицький і помісний, що таке східні собори і латинські конференції. Автор також представляє розуміння помісности Львівським Крилосом і еклезіологічне бачення Патріарха Мирослава-Івана Любачівського.
1986-04-01T00:00:00ZСхідні католики в латинському Кодексі Канонічного Права (продовження)Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/14812019-05-19T00:00:29Z1986-01-01T00:00:00ZСхідні католики в латинському Кодексі Канонічного Права (продовження)
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Ця стаття є продовженням попередньої статті від грудня 1985 року. Автор пише про перехід з латинської Церкви до однієї із східних Церков або навпаки. Цей перехід може відбуватися з дозволу Римського Престолу або якщо жінка хоче перейти до обряду чоловіка, «при заключенні чи під час шлюбу». В кінці дає норми відносно дітей тих, що міняють обряд.
1986-01-01T00:00:00ZСхідні католики в латинському Кодексі Канонічного ПраваDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/14802019-05-19T00:00:22Z1985-12-01T00:00:00ZСхідні католики в латинському Кодексі Канонічного Права
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Дана стаття написана про Кодекс Канонічного Права з 1917 року. Кодекс відноситься в основному до Латинської Церкви, хоча є деякі норми які стосуються східних християн. В статті автор обмежується аналізом окремих норм, а зокрема таких як «обрядова Церква». Він детально описує, що означає ця норма, хто належить до Латинської Церкви, приналежність до обряду за хрещенням, а також описує різні нюанси, які можуть виникнути на практиці. Приводить науку ІІ Ватиканського Собору і заторкує вчення нового кодексу, який зокрема змінює термін «поганин» на «той, хто має отримати хрещення».
1985-12-01T00:00:00ZIl Concilio di Lviv - 1891Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/14792019-05-19T00:00:17Z1984-01-01T00:00:00ZIl Concilio di Lviv - 1891
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Представлена тема на семінар з питань східних церковних джерел в Римі у Папському Східному Інституті (1984 р.). Дана праця складається з наступних пунктів: історичний погляд, скликання самого Собору і загальний огляд його рішень. Детально описуються підняті на Соборі теми: католицька віра, Таїнства, богослужіння. Зазначається, що у прийнятих канонах Собору помітна тенденція до латинізації.
1984-01-01T00:00:00ZЩоб провідники Церков сміливо здійснювали єдність!Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12872019-01-10T01:00:42Z1984-05-01T00:00:00ZЩоб провідники Церков сміливо здійснювали єдність!
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В основу статті поставлено інтерв’ю митрополита Мелітона, декана постійного єпископського Синоду екуменічного Константинопольського Патріархату, яке появилося 15 січня 1984 року у французькому католицькому щоденнику «Ла Круа». Йдеться про причини, які розділюють Церкви і унеможливлюють їхню єдність. Це зокрема догмат про універсальний примат і непомильність Папи, «питання уніятства», інша ментальність. Другу частину статті автор будує на консолідуючому вченні католицького богослова Карла Ранера. У розумінні цього богослова, ніяка помісна Церква не мала б засуджувати те, що інша уважає частиною свого віровизнання. Говорить, що провідники Церков мали б вже тепер «сміливо самі здійснювати єдність Церков».
1984-05-01T00:00:00ZУкраїнські католицькі єпископи – вибрані чи призначені?Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12862019-01-10T01:00:37Z1984-06-01T00:00:00ZУкраїнські католицькі єпископи – вибрані чи призначені?
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор аналізує публікацію в «Інформаційній Службі для Східних Церков», що є періодичною публікацією Священної Конгрегації для Східних Церков. Там є чотири документи, з яких в перших двох говориться про призначення українських єпископів у Пармі і Саскатуні. Автор пише, що Папа Римський призначає, а не Український Синод. І що Український Синод не має своєї власної виборчої волі. Далі аналізує третю і четверту публікації, які говорять про окремий спосіб виборів у інших Патріарших Синодах в Католицькій Церкві. А зокрема вибори Патріяршого Халдейського Синоду і вибори в Сирійській Церкві, де ми знаходимо в них прикметник «патріярший», що не появляється у відношенні до Української Церкви. В кінці автор говорить, що вибори є одним з прав, які найбільше спричинилися до збереження особистості Східних Церков. Коли Синод приступає до виборів, він тим виявляє і зберігає власну гідність і власну волю! А в Українській Церкві це так не відбувається.
1984-06-01T00:00:00ZОднакова гідність всіх хрещенихДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12852019-01-10T01:00:31Z1984-02-01T00:00:00ZОднакова гідність всіх хрещених
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Стаття про ІІ Ватиканський Собор, роль мирян у Церкві і новий Кодекс канонічного права. Автор пише, що Другий Ватиканський Собор був виявом і поштовхом для глибокої переміни поняття Церкви і самого її життя. Говорить, що його послання найбільше заторкнули і збудили мирян. На підставі Святого Письма, яке говорить про спільне священство вірних, отці собору в новий спосіб описали ідентичність і місію всіх християн — це однакова гідність всіх хрещених. Миряни переконані, що вони зможуть сповнити свою відповідальну місію в Церкві. Пише, що новий Кодекс канонічного права говорить тим самим «тоном», що документи II Ватиканського Собору.
1984-02-01T00:00:00ZСім книг і 1,752 канониДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12842019-01-05T01:00:32Z1984-02-01T00:00:00ZСім книг і 1,752 канони
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор говорить про новий Кодекс канонічного права, який діє від 27 листопада 1983 р. Пише, що Кодекс призначений для латинської Церкви, але готується Кодекс для східних Церков. Далі детально пояснює загальне значення кожної з книг. Каже, що Церква, яка входить у своє третє тисячоліття, знаходить в новому Кодексі багатство вартостей, не тільки юридичних, але й доктринальних, в дусі II Ватиканського Собору.
1984-02-01T00:00:00ZНовий православний єпископ на Перемишльській земліДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12832019-01-05T01:00:27Z1984-03-01T00:00:00ZНовий православний єпископ на Перемишльській землі
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В першій частині статті говориться, що в місті Сянік відбувся торжественний вхід Владики Адама на єпископський престіл відновленої православної Перемишльської єпархії. Відновлення відбулося після 300 років по приєднанню владики Перемишля до унії. Народ, який поручений єпископу Адаму, - це головно лемки. В другій частині статті автор говорить, що на торжество уведення нового єпископа прибули всі єпископи Автокефальної Православної Церкви в Польщі та державні представники Польської Народньої Республіки. Натомість українці-католики зараз не мають ані одного свого єпископа. ані своєї окремої церковної структури, не тільки на згаданих землях, але й у цілій Польщі. Греко-католики вже віддавна очікують від уряду ПНР та польської Римо-Католицької Церкви оформлення їх правового статусу.
1984-03-01T00:00:00ZНаслідки переслідування Церкви в УкраїніDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12632018-09-26T00:00:41Z2001-04-14T00:00:00ZНаслідки переслідування Церкви в Україні
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті поданий короткий історичний нарис Київської Митрополії. Автор намагається поглянути на переслідування Церкви під новим кутом зору, пов’язавши його з внутрішніми проблемами Церкви, які вона успадкувала і переживає до нині. Далі іде мова про відродження, легалізацію і розбудову Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Також подані критичні зауваження щодо покаяння та справжнього екуменізму вірними цієї Церкви.
2001-04-14T00:00:00ZКонфесійна ситуація в Україні напередодні приїзду Римського Папи Івана Павла ІІ.Димид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12622018-09-26T00:00:29Z2001-01-01T00:00:00ZКонфесійна ситуація в Україні напередодні приїзду Римського Папи Івана Павла ІІ.
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Стаття про конфесійну карту України напередодні приїзду Папи Римського. Автор пише, що з часу проголошення т. зв. перебудови в СРСР відновили свою діяльність бгато релігійних організацій. В зв`язку з цим появилися «міжконфесійні» конфлікти. Далі описує відродження і стан РКЦ і УГКЦ. Пише про «Концепцію екуменічної позиції УГКЦ», поділ у православ'ї і хто ж такі ці «розкольники» (УАПЦ і УПЦ КП). В статті також йдеться про важкий діалог між УПЦ (МП) і УГКЦ. В кінці пише про ставлення до папського візиту очільників різних релігійних деномінацій і про наслідки візиту Папи в Україну.
2001-01-01T00:00:00ZВідновлення культу святого Климентія, Папи РимськогоDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12602018-09-20T00:00:25Z1998-02-01T00:00:00ZВідновлення культу святого Климентія, Папи Римського
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті йдеться про культ святого Климентія, третього папи Римського, учня святого Павла. Автор говорить про віднайдення мощей Климентія святим Кирилом і про поширення його культу в епоху князювання Володимира в Київській Русі. Друга частина статті присвячена греко-католицькій громаді при храмі святого Климентія у Львові.
1998-02-01T00:00:00ZЕклезіологічно-канонічний погляд на поняття “благодатности” та “канонічности” ЦерковDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12512018-08-21T00:00:22Z2017-01-01T00:00:00ZЕклезіологічно-канонічний погляд на поняття “благодатности” та “канонічности” Церков
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Розглянуто різні способи застосування канонів у історичній практиці постання нових автокефальних Церков. Проаналізовано зв’язок і залежність між догматичною сутністю канонів т а їхньою історичною формою, а також розуміння і вживання термінів «благодатна Церква» та «канонічна Церква».
2017-01-01T00:00:00ZБачення єдності Церкви ігуменом Климентієм УнівськимDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12502018-08-18T00:00:24Z2017-01-01T00:00:00ZБачення єдності Церкви ігуменом Климентієм Унівським
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
У своїй статті автор аналізує думки про Церкву блаженного священномученика Климентія Шептицького. Зокрема, еклезіологічну мисль ігумена Климентія можна знайти у двох рукописних творах, які раніше ніде не публікувалися і представлені у цій статті. Його поняття Церкви в першу чергу зв’язане із ідеєю вже існуючого Царства Божого на землі, яке треба лише вміти відкрити собі. Климентій чітко визнає, що поділ між Греко-Католицькою і Православною Церквами не є на рівні обрядів чи догматів, а радше, що справа полягає в головному гріху «унинія» (або «млявості»).
2017-01-01T00:00:00ZЧи «одне хрещення» провадить до «єдиної ЦерквиDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12492018-08-18T00:00:29Z2016-01-01T00:00:00ZЧи «одне хрещення» провадить до «єдиної Церкви
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті автор намагається пояснити співдію між «єдиним хрещенням» і «одним Тілом Христовим». Він це робить увівши термін «хрещення богосинівства», аргументуючи, що Церква як Тіло Христове покликана стати новим Народом Божим. Цей новий народ, через Хрещення кожного, стає «духовним домом і святим священством». Хрещення як «подія», незалежно від його виду й канонічності, вводить людину у вимір Тіла Христового задля необмеженого конфесійними бар`єрами «богосинівства» Церкви, і це має бути однією з основ єднання роз’єднаних частин Церкви. Автор теж подає Революцію Гідності як приклад пережиття, наближений до християнського хрещення. Осягаючи на Майдані свої глибини, людина, через виняткові форми хрещальної купелі, зустрічала самого Бога. Стаття вглиблюється в розуміння впливу хрещення на Церкву та радше залежності Церкви-організації від події хрещення, яка - коли переживається у своїй цілості - повинна допроваджувати до інтегральності пережиття Тіла Христового.
2016-01-01T00:00:00ZНедосяжна еклезіологічна ідентичність нащадків колишньої Київської ЦерквиDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12482018-08-18T00:00:30Z2002-01-01T00:00:00ZНедосяжна еклезіологічна ідентичність нащадків колишньої Київської Церкви
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор подає історичний погляд на Церкву, засновану св. Володимиром на херсонеських і київських пагорбах, і синтез її богослов’я, з особливим наголосом на XX столітті. Наголошує, що термін «помісний» не може бути тотожний терміну «локальний » чи «партикулярний». Розкриває еклезіологічне бачення Йосифа Сліпого, Мирослава Івана Любачівського. Автор говорить, що сопричастя Київської Церкви - це не лише вузька койнонія з Римською Церквою, а бажання жити «в братній любові з Церквою Нового Риму» та «готовність встановити діалог» із Російською Православною Церквою. Автор твердить, що оскільки Київська Церква розділена у своєму нутрі, то її помісність ущерблена і повинна доповнюватися до остаточної зрілості, яка ознаменується сопричастям з іншими Церквами світу.
2002-01-01T00:00:00ZНоменклатура назв навчально-наукових інституцій за нормами Кодексу Канонів Східних ЦерковDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12452018-08-15T00:00:22Z2001-01-01T00:00:00ZНоменклатура назв навчально-наукових інституцій за нормами Кодексу Канонів Східних Церков
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Щоб досконаліше орієнтуватися в номенклатурі назв навчально-наукових інституцій згідно з Кодексом канонів Східних Церков і в поставлених перед ними безпосередніми цілями існування, автор подає тут основні канонічні характеристики таких інститутів: семінарія; осідок (центр) студій Чину; Католицький університет; Католицький інститут вищих студій (університетський інститут); Академія; науково-дослідний інститут; філія; церковний університет; церковний факультет; церковний вищий інститут релігієзнавства (релігійних наук); Академія наук. Представлений тут матеріал був підготований, керуючись рекомендаціями, які загальних зборах Синодальної ради богословської освіти і виховання (Львів, 18 листопада 1998 р. Б.).
2001-01-01T00:00:00ZКонцепція Богословської Освіти в УкраїніDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12442018-08-15T00:00:27Z2000-01-01T00:00:00ZКонцепція Богословської Освіти в Україні
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
У статті ведеться історичний огляд богословської освіти в Україні від Київської доби до нашого часу з його особливими потребами. Автор розкриває основні положення: місце і призначення богословської освіти, рівні та суб’єкти освіти, заклади та осередки, форми, засоби, навчальні дисципліни, методи перевірки знань.
2000-01-01T00:00:00Z"Природа і місія Церкви" в контексті УГКЦДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12422018-08-14T00:00:19Z2009-01-01T00:00:00Z"Природа і місія Церкви" в контексті УГКЦ
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор аналізує документ «Природа і місія Церкви» Комісії «Віра і церковний устрій» Всесвітньої Ради Церков. Він це робить через призму еклезіологічної думки Андрея (Шептицького), Йосифа (Сліпого), Мирослава Івана (Любачівського). Також наголошує, що для греко-католицького богослова документ цікавий з огляду на глибоко біблійний спосіб вираження сутності Церкви, а також через те, що «Природа і місія Церкви» вказує на відмінності між богословськими поясненнями Церков деяких правд щодо самих себе.
2009-01-01T00:00:00ZДеякі думки щодо проблем піднятих на між’єпархіяльній конференції «Парохія як частина єпархії»Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12412018-08-14T00:00:25Z2003-01-01T00:00:00ZДеякі думки щодо проблем піднятих на між’єпархіяльній конференції «Парохія як частина єпархії»
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор висловлює думки щодо пресвітера як слуги парохії та про можливість участи парохіян у виборі нового пароха. Для досягнення такої цілі необхідні організація й розвиток мирянських товариств при парохії і укріплення матеріального становища нашої Церкви. В статті піднесені питання про господарську діяльність, доходи, пожертви, оплату священнослужителю, інтенції, «гостини», страхування церковного майна.
2003-01-01T00:00:00ZЗавдання і перспекти Інституту Церковного ПраваDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12402018-08-12T00:00:23Z2001-01-01T00:00:00ZЗавдання і перспекти Інституту Церковного Права
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор представляє Інститут церковного права при Львівській Богословській Академії. Він розповідає про його плани, надії, мрії. Потрібно дослідити собори, синоди, правові акти, єпископські конференції від 991 року (це дата, коли фіксується перше зібрання єпископів на Київській землі) аж до наших днів, і потрібно зробити це в обсязі цілої Київської Церкви, а Київська Церква сьогодні – це підпорядковані різним центрам автономні церковні одиниці. Інший запропонований напрямок праці - це пошук відповіді на сучасні проблеми й потреби Церкви. Автор пише, що розвиток канонічного права повинен бути певною специфічною формою соціальної діяльності Церкви.
2001-01-01T00:00:00ZЧи перспективна екуменічна позиція УГКЦ?Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12392018-08-11T00:00:27Z2001-01-01T00:00:00ZЧи перспективна екуменічна позиція УГКЦ?
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Автор висуває гіпотезу, що для греко-католицької частини Київської Церкви зараз дуже важливим відновити внутрішню (Київську) єдність і таким чином приносити своєму людові спасіння як гармонійно злучена християнська родина. Наголос ставиться на тому, що тільки через відродження Київської еклезіології, можна буде прямувати до канонічного сопричастя цієї Церкви з іншими Апостольськими Престолами. Автор критикує Екуменічну Концепцію УГКЦ, уважаючи, що як наслідок Берестейської Унії була втрачена первинна єдність Київської Церкви. Це також означає, що УГКЦ повинна каятися за гріхи кожного з її членів, які без сумніву спричинилися до порушення первинної гармонії Київської Церкви.
2001-01-01T00:00:00ZМучеництво: традиція і канониDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12382018-08-11T00:00:23Z1999-01-01T00:00:00ZМучеництво: традиція і канони
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
У статті здійснена спроба відповісти на запитання, що Традиція передала сучасності про мучеництво. Автор веде огляд по канонам Церкви, патристичній спадщині, рішеннях соборів і синодів, Катехизмові Католицької Церкви. Він пише, що вірні Божої Церкви знаходяться в пошуку Господньої єдності і бачать, що повернення до чистоти жертви на прикладі мучеників Христа ради є дорогою, яка допоможе знайти шлях до єдності. Це тому, що всі християнські мученики перебувають в одній Церкві, в одному Сопричасті, навколо одного «Агaпe». У них було «боговідання», яке може перейти через них і до сучасників.
1999-01-01T00:00:00ZФінансова відповідальність парохії за життя єпархіїDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12362018-08-07T00:00:30Z2003-01-01T00:00:00ZФінансова відповідальність парохії за життя єпархії
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті автор підіймає питання чесного і прозорого фінансового обігу, яким повинна володіти Церква. Питання складні, зокрема, у часі суспільних змін і економічної кризи. Автор пише, що усі повинні володіти навиками добропорядного поводження з фінансовими ресурсами і стати для суспільства прикладом. Для вирішення представлених проблем, пропонується посилення ролі єпархії в організації управління парохіями, встановлення контролю за їх діяльністю, і, зокрема, невідкладних змін в обліку і використанні коштів.
2003-01-01T00:00:00ZKresťanská iniciáciaDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12302018-06-22T00:00:19Z2007-01-01T00:00:00ZKresťanská iniciácia
Dymyd, Mychajlo
Автор пише, про Просвіщення – уділення таїнств християнського втаємничення: Хрещення, Миропомазання та Євхаристії, які приймаються одночасно. Говорить про підготовку до цього таїнства. Детально описує кожну дію, яка відбувається під-час хрещення, кожен виголос і що воно означає. Також йде опис цілої літургії, на якій відбувається хрещення і її особливості. Пише, що через прийняття таїнств Хрещення і Миропомазання людина стає дорослою у Христі. Говорить, що Таїнства сприймаються не лише розумом, але й духом. Для того, щоб і нині, у ХХІ столітті, могти бути священиками Христовими в суспільстві, Церква відновлює традиційний обряд Просвіщення, який природно вводить людину у виконання цієї її місії.
2007-01-01T00:00:00ZDalla dipendenza all’autonomia: esperienza della Chiesa greco-cattolica ucraina nella seconda meta del XX secoloDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12292018-06-22T00:00:25Z2010-01-01T00:00:00ZDalla dipendenza all’autonomia: esperienza della Chiesa greco-cattolica ucraina nella seconda meta del XX secolo
Dymyd, Mychajlo
Автор у статті намагається продемонструвати автономну динаміку Української Греко-Католицької Церкви за останні 50 років. Говорить, що тему автономії можна розглядати з різних точок зору. У цій статті ілюстровані дві моделі автономії: автономія як юридичне відношення та автономія як внутрішній зв`язок-сопричастя Церкви з її Матір’ю Церквою. Автор також перелічує прикмети автономії Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), називаючи її в повній мірі Східною Церквою, оскільки має власні обряд, літургійну мову, богословську спадщину, східно-церковну літургію спільну з іншими Східними Церквами, своє власне церковне право, постійний Синод та патріаршу курію. Підсумок статті, що: УГКЦ де-факто і де-юре є помісною Церквою у повному розумінні цього слова.
2010-01-01T00:00:00ZUn regard ukrainien sur les problèmes majeurs des relations entre l'Ukraine et la RussieDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12282018-06-22T00:00:25Z2010-01-01T00:00:00ZUn regard ukrainien sur les problèmes majeurs des relations entre l'Ukraine et la Russie
Dymyd, Mychajlo
Коли думати про шляхи примирення в Європі не можна оминути проблемних відносин між Україною та Росією. Поважна перешкода для вирішення спірних питань є «московська» дезінформація, що зокрема дуже присутня в Європі. Автор припускає, що примирення може досягти успіху лише через вислухання обох сторін і, можливо, інших людей. Він попереджає, що це не є докором Росії, навіть якщо вона не погоджується із фактом повстанням держави Україна, яку століттями окупували під різними назвами. Російська Федерація сьогодні є сусідом на сході України, і хороші відносини між цими двома державами є дуже важливими для обох сторін.
2010-01-01T00:00:00ZПоняття Церкви в сьогоднішній культуріDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12272018-06-22T00:00:23Z2005-01-01T00:00:00ZПоняття Церкви в сьогоднішній культурі
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
У статті представлений короткий історичний аналіз прогресу культури в різних епохах та позицію Церкви щодо неї. Автор розкриває тезу згідно якої Церква була авангардом культури в середньовіччі, а нині є совістю культури пост-модерну.
2005-01-01T00:00:00ZL’ecclésiologie du martyreDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12242018-06-16T00:00:23Z2004-01-01T00:00:00ZL’ecclésiologie du martyre
Dymyd, Mychajlo
Автор в статті розглядає еклезіологію мучеництва. Для розкриття теми опирається на вчення Климента Олександрійського і пише, що мучеництво це не випадкове чи ізольоване явище в Церкві, але є його квінтесенцією. Мученики бачили смерть як кульмінацію життя, боротьбу проти зла. Цитує Орігена, Тертуліана, Юстиніана, Т. Шідліка, Св. Амвросія. Також опирається на святого Феодора і пише, що іншою, живою формою мучеництва може бути монастирське життя, яке називається "інше мучеництво" і чернечий послух - це "друге хрещення". Ті, хто живуть у шлюбі, також беруть участь у мучеництві. Під час шлюбу Церква співає тропар – «Мученики…» Переслідування християн тривало з витоків Церкви, всі апостоли померли як мученики. У різних місцях на землі репресії тривали до нашого днів.
2004-01-01T00:00:00ZТимчасовий Статут Патріаршого Собору Української Греко-Католицької ЦерквиДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12192018-05-17T00:00:18Z2012-01-01T00:00:00ZТимчасовий Статут Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Патріарший собор УГКЦ – це зібрання представників Церкви, яка живе духом і динамізмом давньої еклезіальної інституції Київської традиції, про що зазначено в преамбулі до Тимчасового статуту цього собору. Тимчасовий статут Патріаршого собору УГКЦ регламентує обсяг і процедуру еклезіально творчої праці цих представників через наступні артикули: 1. Мета, завдання та компетенція; 2. Скликання; 3. Делегати Собору; 4. Колегіальні органи Собору; 5. Окремі повноваження Патріарха–Верховного Архиєпископа; 6. Гості та спостерігачі Собору; 7. Порядок денний; 8. Експерти, додаткові особи та комісії (групи); 9. Процедура; 10. Акти Собору; 11. Мова Собору; 12. Фінансування; 13. Ухвалення, внесення змін і доповнень.
2012-01-01T00:00:00ZМіжєпархіяльна структура Києво-Галицької патріяршої ЦерквиДимид, МихайлоDymyd, Mychajlohttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12182018-05-17T00:00:24Z2009-01-01T00:00:00ZМіжєпархіяльна структура Києво-Галицької патріяршої Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Представлено виступ автора 29 листопада 2006 р. у м. Блажі (Румунія) перед вищими відповідальними особами Румунської Греко-Католицької Церкви. У своєму представленні структури між’єпархіяльної курії Києво-Галицького патріяршого (верховноархиєпископського) престолу Української Греко-Католицької Церкви автор продемонстрував три органіграми, які допоможуть заглибитись у тематику. Автор намагався представити як позитивні, так і негативні пункти в діяльності структури між’єпархіяльної курії. Ця модель може стати допомогою для Верховноархиєпископської Церкви Блажа на початках створення її нових структур.
2009-01-01T00:00:00ZКанонічне питання «діаспори»Dymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12172018-05-17T00:00:21Z2014-01-01T00:00:00ZКанонічне питання «діаспори»
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
В статті подано короткий огляд тез відомих каноністів, членів Товариства права східних Церков на тему «Діаспора», виголошених у вересні 2011 р. на науковій конференції в Афінах. Ось їх імена: Йоан Зізіулас (Ioannis Zizioulas), Ріхард Потц (Richard Potz), Єзнік Петросян (Yeznik Petrosyan), Левіс Патсавос (Lewis Patsavos), Раду Преда (Radu Preda), Ґріґоріос Папатомас (Grigorios Papathomas), Дімітрі Салахас (Dimitri Salachas), Беккет Совл (Becket Soule), Еліє Бешара Хаддад (Elie Béchara Haddad), Циріл Васіль (Cyril Vasil’), Андрей Псарьов (Andrei Psarev).
2014-01-01T00:00:00ZФорми автономії у Східних ЦерквахDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12162018-05-17T00:00:22Z2011-01-01T00:00:00ZФорми автономії у Східних Церквах
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
На основі доповідей виголошених на конференції, організованій
Товариством дослідників права Східних Церков у Венеції 2009 р.
під назвою «Форми автономії у Східних Церквах», стаття пояснює
різні форми автономії, які існують в Церкві – православній і
католицькій. При цьому показано, що автокефалія і автономія не
є синонімами. Можуть також існувати різні форми «автономії».
Наголошується, що завдання канонічного права є відповідати
еклезіологічному розумінню Церкви, що є синодальним і помісним.
Це часом вимагає змінити спосіб думання, що його назива-
ють «декомпресією загального права». Історія багата на «bottonup
»-автономії, коли помісна Церква отримує автономію від все-
церковних структур, як також «top-down»-автономії, коли Церква
усвідомлює потребу в автономії, до неї доростає, а всецерковна
спільнота це визнає. Також подаються історичні приклади того,
що різні автономні Церкви такими стали тільки після періоду
«схизми», що ніяк не вплинуло на їхню спасительну місію серед
свого народу.
2011-01-01T00:00:00ZЕклезіальна ідентичність та екуменічна місія УГКЦ на початку ІІІ тисячоліттяDymyd, MychajloДимид, Михайлоhttp://er.ucu.edu.ua:8080/handle/1/12152018-05-17T00:00:23Z2014-01-01T00:00:00ZЕклезіальна ідентичність та екуменічна місія УГКЦ на початку ІІІ тисячоліття
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Євангеліє буде вповні сяяти лише тоді, коли УГКЦ реально буде спроможна явно виголошувати віру свого Божого народу в те, що є одна й та сама Євхаристія в неї і в Православних – на тому самому рівні, що і в Римо-католиків! І, оскільки реальне співслужіння на одному престолі відверто відбувалося між православними і греко-католиками до 1744 р. то чому це не може й нині ставати дійсністю виключно для тих, які цього захочуть? Про цю віру чітко заявляли патріарх Любомир і єпископ Софрон (Мудрий) на XI Звичайній Генеральній Асамблеї Синоду Єпископів, “Євхаристія: джерело і вершина життя та місії Церкви” в Римі в жовтні 2005 р., в присутності Римського архієрея Венедикта XVI.
2014-01-01T00:00:00Z