Макс Шелер про етичну релевантність ставлення людини до себе

Show simple item record

dc.contributor.author Dobko, Taras
dc.contributor.author Добко, Тарас
dc.date.accessioned 2015-07-17T18:24:57Z
dc.date.available 2015-07-17T18:24:57Z
dc.date.issued 2011
dc.identifier.citation Добко Т. Макс Шелер про етичну релевантність ставлення людини до себе / Тарас Добко // Наук. зап. Нац. ун-ту "Остроз. акад.". Серія «Філософія». – Остріг, 2011. – Вип. 8. – С. 341–353. uk
dc.identifier.uri http://er.ucu.edu.ua/handle/1/291
dc.description.abstract У статті розглянуто погляди Макса Шелера на етичний вимір ставлення людини до себе самої. Засадничою ідеєю, яка об’єднує рефлексії німецького філософа на цю тему, є переконання, що формування належного ставлення до себе і свого життя є істотною передумовою повноцінного морального існування людини та можливості здійснення нею особових актів високої моральної цінності: любові, самопожертви та інших. Автор розкриває різні форми і ступені викривленого стосунку людини до свого єства, як вони розглянуті у працях німецького феноменолога. Шелер описує прикметні хиби в усвідомленні й поцінуванні людиною свого особового єства, що проявляються в гетеропатичній емоційній ідентифікації, «альтруїстичному» та ненависницькому ставленні до себе. На особливу увагу заслуговують його думки про природу любові до себе та про роль цієї любові у практичному житті людини. На його переконання, любов до себе не має нічого спільного з егоїзмом та самолюбством і є вершиною ставлення людської істоти до себе самої. Школу любові до себе людина проходить у досвіді відкриття самої себе як такої, на яку скерована любов іншої особи. А остаточна вкоріненість любові до себе і любові до ближнього в Божій любові є, на думку Шелера, підставою для усвідомлення сутнісно взаємозалежного і комплементарного зв’язку між ними. В підсумку, властиве ставлення людини до себе самої розглянуто як один з наріжних каменів цілісної етичної споруди життя людської особи. uk
dc.language.iso uk uk
dc.subject person uk
dc.subject relation to oneself uk
dc.subject emotional identification uk
dc.subject altruism uk
dc.subject self-love uk
dc.subject love for one’s neighbor uk
dc.subject Max Scheler uk
dc.subject особа uk
dc.subject ставлення до себе uk
dc.subject емоційна ідентифікація uk
dc.subject альтруїзм uk
dc.subject любов до себе uk
dc.subject любов до ближнього uk
dc.subject Макс Шелер uk
dc.title Макс Шелер про етичну релевантність ставлення людини до себе uk
dc.title.alternative Max Scheler on ethical significance of different ways with the self uk
dc.type Article uk
dc.description.abstracten This article presents Max Scheler’s views on the ethical dimension of the human person’s co-existence with himself/herself. The principal idea that unites Scheler’s whole analysis of the issue is his conviction that the establishment of true relation to one’s own being and life is an essential precondition of the human person’s fully accomplished moral existence and the possibility to perform personal acts of a high moral value including acts of love, self-sacrifice and others. An author discloses various forms and degrees of the distorted attitude of the human person towards his/her own being, as it was dealt with in the works of a German phenomenological thinker. Against the background of the human person’s failure in recognizing and appreciating his/her own being and value that come to the fore in the phenomena of heteropathic emotional identification, “altruism”, and self-hatred, the special attention is given to Scheler’s arguments about the nature of self-love and its significance in the human person’s practical life. According to Scheler, self-love has nothing to do with egoism and represents a climax of the human person’s relation towards himself/herself. Genuine self-love can arise only on the basis of the human person’s discovery of his/her intrinsic worth in the experience of being loved by another person. The ultimate rootedness of both self-love and love for one’s neighbor in God’s love accounts for Scheler for their essentially interdependent and complementary relationship. Thus the true relation to oneself is taken to be one of the corner-stones of the whole ethical stature of a human person. uk
dc.relation.source Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія «Філософія». – Остріг, 2011. – Вип. 8. uk


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search


Browse

My Account

Statistics