Кант про щастя та його значення в практичному житті людини

Show simple item record

dc.contributor.author Dobko, Taras
dc.contributor.author Добко, Тарас
dc.date.accessioned 2015-07-17T17:55:37Z
dc.date.available 2015-07-17T17:55:37Z
dc.date.issued 2011
dc.identifier.citation Добко Т. Кант про щастя та його значення в практичному житті людини / Тарас Добко // Наук. вісн. Чернівец. нац. ун-ту. – Чернівці, 2011. – Вип. 534/535 : Філософія. – С. 167–176. uk
dc.identifier.uri http://er.ucu.edu.ua/handle/1/289
dc.description.abstract В статті розглянуто погляди Іммануїла Канта про щастя та його зв’язок з моральністю. Автор розглядає етичну систему Канта як взірець деонтологічної етики, яка ставить у центр практичного життя людини непохідне поняття обов’язку. Кант у своєму розумінні ролі щастя в практичному й моральному житті допускає більшу увагу людини до власної долі й щастя в контексті її моральних завдань, ніж на це дозволяє ригористичне тлумачення його практичної філософії. За допомогою осмислення щастя Кант має намір утвердити двовимірну єдність людської істоти як мешканця двох гетерогенних світів – розуму і чуттєвості. Попри намагання Канта знайти для щастя таке місце у людському житті, яке було би сумісним з гідністю людини як особи, йому не вдається поцінувати персоналістичний характер людського щастя. Приналежність щастя та зацікавлення ним до життя людини як особи виходить за рамки кантівської концептуалізації етики й антропології. uk
dc.language.iso uk uk
dc.subject щастя uk
dc.subject індивідуальна мораль uk
dc.subject насолода uk
dc.subject обов’язок uk
dc.subject етика uk
dc.subject ригоризм uk
dc.subject Іммануїл Кант uk
dc.subject happiness uk
dc.subject individual morality uk
dc.subject pleasure uk
dc.subject duty uk
dc.subject ethics uk
dc.subject rigorism uk
dc.subject Immanuel Kant uk
dc.title Кант про щастя та його значення в практичному житті людини uk
dc.title.alternative Kant on happiness and its importance in practical life of the human person. An attempt at presentation and criticism uk
dc.type Article uk
dc.description.abstracten The article presents Immanuel Kant’s view on happiness and its relationship to morality. The author examines Kant’s ethical system as an exemplary instantiation of deontologism, an ethical theory which places a non-derivative conception of duty at the center of the practical life of human persons. Kant in his understanding of the role of happiness in moral life allows for more attention of the human person to his or her happiness in the context of one’s ethical commitments than it is usually perceived by the rigorist reading of Kant’s practical philosophy. Through the appreciation of the role of happiness in human life Kant seeks to maintain the dual unity of human being as a genuine inhabitant of the two heterogeneous worlds of reason and sense. In spite of Kant’s attempts to allot to happiness a place in accordance with the dignity of the human person, ultimately he fails to appreciate the personalist character of human happiness. The genuine appreciation of happiness and the human person’s interest in it transcend the limited framework of Kant’s ethics and anthropology. uk
dc.relation.source Науковий вісник Чернівецького національного університету. – Чернівці, 2011. – Вип. 534/535 : Філософія. uk


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search


Browse

My Account

Statistics