Abstract:
Стаття є внеском у рефлексію над нормативними основами конституцій-
ної держави в контексті дискусії про сучасну артикуляцію політикотеоло-
гічної спадщини Карла Шмітта в ліберальній традиції політичної філософії.
Автор досліджує наріжні камені Шміттової теорії та аналізує її критику з
богословської (Ерік Петерсон) та філософської (Юрген Габермас) точок зору.
У статті з’ясовується, чи демократична держава може в кінцевому підсумку
опиратися на секулярні джерела легітимности, чи все-таки потребує релігій-
них основ легітимації. Дослідження може бути цікавим не лише для науков-
ців, а й для широкої авдиторії, зокрема для тих, хто задумується над проблемами
адаптації етичних моделей до соціяльного та політичного життя.