Abstract:
У статті досліджено опір католицької та протестантських Церков у Німеччині тискові нацистського режиму, що мав на меті їх підпорядкування владі. Автор аналізує наслідки укладення конкордату між Апостольською столицею та Німеччиною у 1933 р., який визначив роль Церкви у державі, але й послабив її опірність націонал-соціалізму. Досліджено розкол у Євангелічній Церкві Німеччини: формування угодовського табору «Німецьких християн» та опозиційної Сповідницької Церкви. Проаналізовано ініціативи протестантських пасторів Мартіна Німеллера, Герхарда Якобі, Дітріха Бонгофера, спрямовані на порятунок Церкви від поглинання політичною ідеологією.
