Cерія "Богослов'я"
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/50
Theology Series2024-03-29T13:50:15ZA Year of Destruction and the Future of Ukrainian Democracy: Ethical Analysis of the Russian War of Aggression against Ukraine Twelve Months after the 2022 Invasion
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4125
A Year of Destruction and the Future of Ukrainian Democracy: Ethical Analysis of the Russian War of Aggression against Ukraine Twelve Months after the 2022 Invasion
Peterson, Paul Silas
У статті розглянуто моральні конфлікти і дилеми, пов’язані з російським вторгненням в Україну та реакцією Заходу на нього, з особливим акцентом на теперішніх дебатах щодо постачання зброї, а також на теоріях великих держав і відповідальності. З етичної точки зору висвітлено також гіпотетичні результати війни, як і дебати про мирні переговори та врегулювання, спекулятивні положення про перемир’я, питання примирення й агентурної діяльності, моральні імперативи у світлі поточних подій, зокрема нещодавнього китайського плану та розвитку демократії в усьому світі. У статті підкреслено унікальну роль України як вирішального демократичного діяча з довгостроковою відповідальністю.; This article addresses the continuing moral conflicts and dilemmas of the Russian invasion of Ukraine and the Western responses to it, especially focusing on current debates regarding the delivery of weapons, but also theories of great powers and responsibility. Hypothetical outcomes of the war are also addressed ethically as well as the debates about peace negotiations and settlements, the speculative provisions for an armistice, the questions regarding reconciliation and agency and the moral imperatives in light of current events, not least the recent Chinese plan and developments in democracy worldwide. The article emphasizes the unique roll of Ukraine as a decisive democratic agent with long term responsibility.
2023-01-01T00:00:00ZВійна за «русский мир» чи «святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4124
Війна за «русский мир» чи «святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресії
Бабинський, Анатолій
У статті проаналізовано історичний розвиток концепту «святої Русі», яка лягла в основу ідеології «русского мира». Після розпадку СРСР міфологема «святої Русі» була запропонована керівництвом Російської Православної Церкви як замінник збанкрутілої марксистсько-ленінської філософії. Ця ідея мала глибоку історію та підкреслювала особливу місію Росії у світі, а також мала стати ідейним фундаментом для реінтеграції пострадянського простору, де Російська Православна Церква зберігала панівну роль. Автор розглядає, як сформувалась ідея «святої Русі» та якими були її характеристики в попередні періоди російської історії, а також яку роль вона відіграла у формуванні ідеології «русского мира» та обґрунтуванні російської агресії проти України.
2023-01-01T00:00:00ZКатолицька реакція на російсько-українську війну
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4123
Католицька реакція на російсько-українську війну
Смицнюк, Пало
Папа Франциск був надзвичайно відвертим щодо російської агресії проти України, зробивши понад сто заяв протягом першого року війни. У статті проаналізовано ключові послання папи Франциска й керівництва Святого Престолу, а також запропоновано кілька їхніх інтерпретацій. Те, як Святий Престол розглядає питання моральності надання військової допомоги Україні, слід розглядати в контексті його ставлення до інших збройних конфліктів. Хоч у Києві вважають заяви Ватикану запізнілими та млявими, Святий Престол був набагато чіткішим у цьому питанні, ніж в інших випадках – наприклад, вторгнення Іраку в Кувейт. Реакція Ватикану на війну в Україні незрозуміла, якщо не брати до уваги переходу від теорії «справедливої війни» до підходу «справедливого миру», що відбувається в католицькому соціальному вченні останніми десятиліттями. Врешті, нейтралітет Ватикану, передбачений Латеранськими угодами, набуває нового значення за першого латиноамериканського папи Франциска, який відмовляється інтерпретувати геополітичні події із західної точки зору.
2023-01-01T00:00:00Z«Практик» і «Гностик» Євагрія Понтійського
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4122
«Практик» і «Гностик» Євагрія Понтійського
Гупало, Марія; Кіндій, Олег
У доробку представлено український переклад творів Євагрія Понтійського «Практик» і «Гностик», які є першими працями цього автора, перекладеними українською мовою. Переклад супроводжує розширений вступ, у якому подано огляд життя Євагрія, його творчої спадщини та особливостей його богослов’я, а також розглянуто питання контроверсійності постаті автора у візантійському богослов’ї: з одного боку, його вплив на монашу духовну традицію як на Сході, так і на Заході величезний, а з іншого боку, він зазнав остракізму за свою прихильність до богословських ідей Орігена. Відповідно, аскетичні твори Євагрія збереглися завдяки атрибуції до інших авторів, а філософсько-умоглядні дійшли до нас лише в сирійських перекладах. Представлених тут «Практика» і «Гностика» можна віднести до морально-аскетичних творів, які збереглись у грецькому оригіналі. Вони творять трилогію з іще одним твором – «Гностичними главами», який є філософським і містить деякі теологумени Євагрія, а тому зберігся лише в сирійській версії. «Практик», «Гностик» та «Гностичні глави» слід розглядати як такі, що приблизно співвідносяться із трьома щаблями духовного зростання: аскетичною практикою, природним спогляданням і богослов’ям. Перекладені тут тексти є основoположними для східнохристиянської монашої духовності й можуть бути путівниками не лише для монахів, а й для мирян.
2023-01-01T00:00:00ZПроевтаназійна ментальність як заперечення сенсу страждань
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4121
Проевтаназійна ментальність як заперечення сенсу страждань
Дробик, Йосафата
Досвід терпінь, які щоденно переживає людина, спонукає її шукати відповідь на запитання, у чому полягає сенс і вартість страждання. Ці проблеми тісно пов’язані з питаннями про сутність людини та зміст її життя. Відповіді на окреслені запитання можуть бути різними й позначатися не тільки на світогляді конкретної людини, а й на формуванні культури, як можна побачити на прикладі проевтаназійної ментальності. Водночас у статті стверджено: щоб віднайти справжній зміст людського страждання, необхідно розкрити інтегральну концепцію особи через призму віри, у світлі страждань Ісуса Христа.
2023-01-01T00:00:00ZЛітургія св. Йоана Золотоустого замість Літургії Передосвячених Дарів? Канонічні спостереження про звершення Євхаристії в часі Великого посту в Українській Греко-Католицькій Церкві
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4120
Літургія св. Йоана Золотоустого замість Літургії Передосвячених Дарів? Канонічні спостереження про звершення Євхаристії в часі Великого посту в Українській Греко-Католицькій Церкві
Немет, Томас Марк
У статті розглядається тема заміни Літургії Передосвячених Дарів на Літургію Йоана Золотоустого в будні Великого посту в практиці Української Греко-Католицької Церкви. Після аналізу церковних приписів обговорюються два нещодавні документи, які ставлять під сумнів відповідні норми Канонів партикулярного права УГКЦ. Зокрема, спірним виглядає залучення звичаєвого права при аргументації одного з цих документів. Окрім того, розкриваються деякі літургійно-богословські та практичні аспекти цього питання.
2023-01-01T00:00:00Z«Тобі подобає піснеспів...»: нотатки до історії Великого славослов’я
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4105
«Тобі подобає піснеспів...»: нотатки до історії Великого славослов’я
Рудейко, Василь
У статті представлено огляд чотирьох літургійних джерел, які засвідчують текстуальні та структурні особливості вживання в молитовній традиції одного з найдавніших піснеспівів християнської церкви – Великого славослов’я. Застосовуючи принципи порівняльної літургіки, автор намагається прослідкувати шляхи текстуального та структурного розвитку цього піснеспіву від IV до IX ст. При трактуванні розвитку піснеспіву в кожному з наведених джерел звернуто увагу на паралельні розвитки в літургійних богослужіннях сучасних Церков візантійської та інших традицій Сходу. У висновках автор стверджує, що історія змін, які відбулися з Великим славослов’ям, може мати практичне застосування при оновленні літургійних чинностей сучасних Церков візантійської традиції.
2023-01-01T00:00:00ZПіснетворча майстерність Йоана Дамаскина на прикладі його ямбічного канону на Різдво Христове
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4102
Піснетворча майстерність Йоана Дамаскина на прикладі його ямбічного канону на Різдво Христове
Петринко, Олександр
У статті проаналізовано піснетворчий доробок Йоана Дамаскина у світлі його біографії, освіченості та монашого покликання. На прикладі ямбічного канону Дамаскина на Різдво Христове показано й доведено його високу майстерність і, правдоподібно, неперевершеність, на відміну від якісно ґрунтовної, та все ж радше кумулятивної праці в його прозових богословських текстах. Творче опрацювання Йоаном богословських тем і розкриття їх у поетичній формі в богослужбових текстах запевняють їм і в майбутньому особливе місце в молитві християнської спільноти.
2023-01-01T00:00:00ZContent
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4101
Content
2023-01-01T00:00:00ZЗміст
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4100
Зміст
2023-01-01T00:00:00Z[Рецензія] James Greenberg. A New Look at Atonement in Leviticus: The Meaning and Purpose of Kipper Revisited [= Bulletin for Biblical Research Supplement, 23]. University Park, PA: Eisenbrauns 2019, XII + 211 c.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4098
[Рецензія] James Greenberg. A New Look at Atonement in Leviticus: The Meaning and Purpose of Kipper Revisited [= Bulletin for Biblical Research Supplement, 23]. University Park, PA: Eisenbrauns 2019, XII + 211 c.
Лукін, Володимир
2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] EcoHodos: экобогословие, миссия и лидерство. Сборник статей / ред. А. Негров і А. Малов. Wheaton: Hodos Institute, 2021. 364 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4097
[Рецензія] EcoHodos: экобогословие, миссия и лидерство. Сборник статей / ред. А. Негров і А. Малов. Wheaton: Hodos Institute, 2021. 364 с.
Кіндій, Олег
2022-01-01T00:00:00ZHuman Migration, Inclusivity and Fraternity: Ideas and Ideals for Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4096
Human Migration, Inclusivity and Fraternity: Ideas and Ideals for Ukraine
Czerny, Cardinal Michael
У статті розглянуто міграцію як явище, зумовлене розвитком і прагненням до розвитку. Спираючись на недавні тенденції української міграції (до початку російського вторгнення), автор показує виклики та можливості, які міграція приносить для сталого розвитку. Теоретичним підґрунтям йому служить католицьке соціальне вчення, прикладом якого є нещодавня енцикліка «Fratelli tutti». З цієї перспективи сталий розвиток слід розглядати з точки зору нашої справжньої ідентичності як приналежності до однієї людської сім’ї, братерства, що має як внутрішні, так і трансцендентні виміри. У статті пропонуються деякі роздуми про те, що українське суспільство може взяти на озброєння для свого цілісного розвитку: врахування українських мігрантів усіма політичними, релігійними, соціальними та науковими форумами; покращення умов життя як складової культури побуту; програми реінтеграції для тих, хто повертається; боротьба з тенденцією «відтоку мізків»; практика гостинності до внутрішньо переміщених осіб.
2022-01-01T00:00:00ZDemocracy on Earth as It Is in Heaven
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4095
Democracy on Earth as It Is in Heaven
Melnychenko, Oleh
Християнський суспільний лад часто асоціюють із теократичною монархією чи, принаймні, з авторитарним правлінням богобоязного володаря. Такі асоціації викликані звичним образом Бога як самодержавного Господа, але, як стверджує низка християнських мислителів, цей образ не тільки теологічно хибний, а й призводить до небезпечних політичних наслідків на землі. Ці мислителі, яких називають спільнотними тринітаристами, наголошують на спільнотних аспектах учення про Трійцю. У статті проаналізованою політичні наслідки їхнього підходу до таїнства Трійці. Автор показує багатство і гнучкість християнської тринітарної доктрини та різноманітність сфер, до яких її можна застосувати. Теза автора полягає в тому, що спільнотний тринітаризм, з його наголосом на відкритості, рівності та відмові від будь-якої форми гноблення, може бути надійним підґрунтям для християнської демократії. Крім того, представлено різні сфери, до яких можна застосувати спільнотний тринітаризм, і висунуто припущення, що це застосування не має виходити за певні межі.
2022-01-01T00:00:00ZThe Perspective of SDGs and CST on Biodiversity in the Context of the Protection of Forest Ecosystems in the Ukrainian Carpathians
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4094
The Perspective of SDGs and CST on Biodiversity in the Context of the Protection of Forest Ecosystems in the Ukrainian Carpathians
Subbotina, Natalia
Стаття присвячена взаємозв’язку між цілями сталого розвитку, найперше Ціллю 15 «Захист екосистем суші», і підходом соціального вчення Католицької Церкви щодо захисту біорізноманіття. Будучи закоріненим у сприйнятті природи як «Божого творіння», католицький погляд приділяє увагу взаємозв’язку людей і природного світу, використовуючи такі поняття, як «інтегральна екологія» чи «екологічний гріх». Глобальні пропозиції, виражені у «Порядку денному у сфері сталого розвитку до 2030 року» та пов’язаних політиках, не оперують богословськими концепціями, але містять предметні пропозиції щодо захисту біорізноманіття. Беручи до уваги як соціальне вчення Католицької Церкви, так і цілі сталого розвитку, окреслено можливі напрями місцевої політики для конкретної території в межах України, багатої на біорізноманіття, – Карпатських гір. Пропозиції включають зміну чинних практик і прибуткових видів економічної діяльності, як-от перехід від лісозаготівлі до рекреації.
2022-01-01T00:00:00ZSustainable Development: Insights from an Eastern Orthodox Theology of Creation
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4093
Sustainable Development: Insights from an Eastern Orthodox Theology of Creation
Coman, Viorel
У статті досліджено елементи православної традиції, які можуть надихнути наше розуміння сталого розвитку. Зокрема, автор фокусується на богослов’ї сотворення у взаємозв’язку з богословською антропологією, що є цінним дороговказом на шляху до сталого розвитку та для відповіді на екологічну кризу. Православне богослов’я сотворення й антропологія пропонують кілька моделей здорової і життєздатної взаємодії людської особи і навколишнього світу. Всі ці богословські моделі виникають із християнського етосу, що (а) прагне розвитку без того, щоб нищити природу в утилітарних та егоїстичних цілях, (б) сприяє сталому розвитку творіння через ідею, що весь світ –як люди, так і природа – це дар, який має у творчий спосіб бути повернутий Богові, а не об’єкт безконечної експлуатації та споживання; і (в) розглядає поняття процвітання людини в невід’ємному зв’язку з іншими людьми та процвітанням усього творіння.
2023-01-01T00:00:00ZSustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4092
Sustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good
De Tavernier, Johan
Автор цього доробку дає оцінку радикальному оновленню католицького соціального вчення в енцикліці папи Франциска «Славен будь» (Laudato Si’), яке розширює поняття внутрішньої цінності (коли щось є цінним незалежно від своєї утилітарності) на не-людей. Хоч папа Франциск прямо не посилається на поняття «антропоцен» та не дає відповіді на те, як мають функціонувати «розумні межі» розвитку, його внесок можна розглядати як сумісний із концепцією планетарних меж Рокстрема. Стаття починається з аналізу критики, спрямованої проти деяких течій християнства як частково співвідповідальних за нову геологічну епоху під назвою «антропоцен». Далі дано оцінку нового розуміння сталого розвитку, яке враховує планетарні межі. У світлі цих спостережень наприкінці статті автор пропонує оновлене розуміння спільного блага. Якщо в основі людської економічної та соціальної діяльності, а також діяльності задля розвитку лежить ідея не прогресу, а безпечного простору для людської діяльності та процвітання і якщо дихотомія між людьми і природним світом замінена цілісним баченням усього як взаємозалежного й взаємопов’язаного, то традиційне католицьке поняття «bonum commune» означає не що інше, як справжній людський розвиток, котрий захищає як людську гідність, так і Боже творіння.
2022-01-01T00:00:00Z“The Earth is the Mother of All People” (Chief Joseph): The Concept of Sustainability and Its Religious and Ethical Dimensions
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4090
“The Earth is the Mother of All People” (Chief Joseph): The Concept of Sustainability and Its Religious and Ethical Dimensions
Peterson, Paul Silas
В есе розглянуто появу концепції сталого розвитку та її релігійно-етичні виміри. Одним із фундаментальних питань тут є базове розуміння взаємовідносин людства зі світом природи, а разом із цим і зростаюче усвідомлення людської відповідальності. Автор розглядає концепції взаємовідносин людства зі світом природи в різних релігійних традиціях, а також основні етичні школи в їхніх унікальних підходах до питання сталого розвитку та екологічної відповідальності сьогодні.
2022-01-01T00:00:00ZDeveloping Theological Approaches to Sustainable Development Goals: Perspectives from Eastern and Western Europe. Introduction
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4089
Developing Theological Approaches to Sustainable Development Goals: Perspectives from Eastern and Western Europe. Introduction
Smytsnyuk, Pavlo; Mykhaliuk, Khrystyna
2022-01-01T00:00:00ZThe Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in General
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4088
The Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in General
Cessario, Romanus
Цей нарис натхненний нещодавньою ватиканською інструкцією про священничу формацію. Однак в есеї розглядається особливість християнського життя в цілому. На відміну від деяких сучасних поглядів на релігійну формацію, які наголошують на особі та її прагненні до святості, Церква сьогодні застосовує свою реляційну еклезіологію до духовного розвитку своїх священників. Прагнення до християнської досконалості відбувається найкраще тоді, коли віруюча людина втішається товариством друга. У статті розглядається кілька причин такого акценту, почерпнутих із класичних джерел.
2022-01-01T00:00:00ZHope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian”
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4087
Hope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian”
Weisel, Aaron James
ідея «анонімного християнина» Карла Ранера викликала багато недоброзичливості. Однак Ранер наполегливо стверджує, що існування цього явища є необхідним наслідком розробленого II Ватиканським собором учення щодо міжрелігійного богослов’я і постійного визнання Церквою Ісуса Христа як єдиного посередника спасіння. Ранер знаходить неявного союзника в особі Іва Конґара, який виявляв особливий інтерес до спасіння нехристиян і легітимності нехристиянських релігій. Він по суті погоджується з Ранером, але відкидає назву, яку обрав його колега-єзуїт. У статті розглянуто кілька відповідних документів ІІ Ватиканського собору, щоб показати значення і правдиву цінність тези Раннера.
2022-01-01T00:00:00ZThe Stance of Orthodox Greek-Speaking Churches Regarding the War against Ukraine: A Critical Perspective with Reference to Romans 13:1-7 and John’s Revelation
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4086
The Stance of Orthodox Greek-Speaking Churches Regarding the War against Ukraine: A Critical Perspective with Reference to Romans 13:1-7 and John’s Revelation
Karakolis, Christos
У статті розглянуто позиції грекомовних православних Церков щодо сучасної війни Росії проти України. Окрім того, що праця інформативна, вона порушує богословське питання про те, чи відповідають різні позиції Церков заповіді Христа поширювати Його вчення у світі та наскільки вони сумісні з відповідними новозавітними текстами. Після аналізу й коментування відповідних заяв Константинопольського, Александрійського та Єрусалимського патріархатів, Автокефальних Церков Кіпру та Еллади, а також Святої спільноти Афону, коротко розглянуто два новозавітні тексти, які представляють різні підходи до політичної влади, а саме: Рим 13:1-7 та Об’явлення Йоана Богослова. Встановлено, що позиції грекомовних Церков варіюються від загальних антивоєнних заяв до конкретних засуджень російського вторгнення та прямої чи опосередкованої підтримки його з російською православною ієрархією. Однак націоналізм і церковно-політичний опортунізм є, схоже, явищами, що притаманні більше чи менше для всіх сучасних національних православних ієрархій. Тож розпізнавати зло і виступати проти несправедливості – справа кожного віруючого, а не лише церковних ієрархів.
2022-01-01T00:00:00ZПолітичне богослов’я Шептицького: закон заміщення
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4085
Політичне богослов’я Шептицького: закон заміщення
Смицнюк, Павло
У статті проаналізовано закон заміщення Андрея Шептицького в ширшому контексті підходу митрополита до відносин між Церквою і політикою. Закон заміщення, що його Щептицький сформулював у листі до апостольського візитатора Джованні Дженоккі, передбачає, що Церква може виконувати по суті політичні функції відповідальності за долю народу і його представництва, якщо цей народ не має власного національного проводу. Автор розглядає питання про те, якою мірою закон заміщення є теологічно обґрунтованим і чи його застосування є допустимим у контексті української незалежності. Він стверджує, що в ситуації, коли український народ уже має свої культурні та політичні інституції, державотворча функція Церкви має бути кардинально переглянута для недопущення інструменталізації національною державою церковних інституцій і наративів.
2022-01-01T00:00:00ZThe Annunciation and the Trinity
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4084
The Annunciation and the Trinity
Brown Tkacz, Catherine
Класичні дослідження Трійці пояснюють тринітарну доктрину і широко використовують Святе Письмо для її ілюстрації (див., наприклад, праці Жіля Емері). Доповнюючи їх, це дослідження розглядає, як, коли і кому Бог об’явив Свої Три Особи, оскільки це може краще навчити нас, як ми повинні Йому відповідати. Діву Марію завжди визнавали унікальним досконалим зразком обоження, а її материнство – аналогією відкритості кожного християнина до Бога та плідності для Нього. У Благовіщенні (ὁ Ευαγγελισμός), у розмові Марії з ангелом Гавриїлом відбулися дві доленосні події: Бог відкрив їй – першій з усіх людей – Свої Три Особи, а потім вона – перша з усіх людей – висловила свою згоду на Божу волю. Ці дві події стали необхідною прелюдією до самого моменту початку Воплочення Сина. Крім того, Марія є прикладом нової, започаткованої християнством автономії, ставши першою особою, яка відкрито підкорилася Богові. Визнання всього цього є розвитком учення, як визначив Джон Генрі Ньюман. Цей аналіз також показує детальніше Пресвяту Богородицю як взірець для кожного в житті у стосунку до Бога.
2022-01-01T00:00:00ZЖіночі божественні постаті Ашери і Мудрості в біблійному дискурсі: порівняльний аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4083
Жіночі божественні постаті Ашери і Мудрості в біблійному дискурсі: порівняльний аналіз
Теслюк, Галина
У Танаху є дві жіночі постаті зі збіжними характеристиками – Ашера і Мудрість. Вони з’являються в різних частинах Біблії, і їхні шляхи ніколи не перетинаються. Інформацію про Ашеру й ашеру (культовий об’єкт) знаходимо в книгах, які відображають часи до Вавилонського вигнання та/або сам період вигнання: Виходу, Второзаконня, Суддів, 1-2 Царів, Прото-Ісаї, Єремії, Міхея і 2 Хронік. Натомість персоніфікована Мудрість з’являється в текстах, котрі, як ми вважаємо, написані в епоху після вигнання або відображають пізніший період. Йдеться про канонічні книги Йова та Приповідок і юдейські книги періоду Другого храму: Сираха, Варуха, Мудрість Соломона та ін. Подібність між зображеннями цих жіночих божественних постатей і незалежна присутність їх у різних частинах біблійного тексту дозволяє припустити, що таке явище свідчить про використання Ашери та її традиції у формуванні біблійного образу Мудрості. Крім того, поява Мудрості в текстах після повернення з Вавилону сигналізує помітну потребу в жіночому зображенні божественного і заповнює нішу, утворену через викорінення культу богині Ашери. У статті проаналізовано біблійні матеріали, що стосуються Ашери/ашери і персоніфікованої Мудрості. Встановлено точки зв’язку між цими двома постатями, а також відмінності між ними. Зокрема, унаочнено використання символіки дерева у представленні цих жіночих постатей та наведено згадки про них у контексті культу Ягве.
2022-01-01T00:00:00ZContent
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4082
Content
2022-01-01T00:00:00ZЗміст
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/4081
Зміст
2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] «Ми йдемо з Христом»: Катехизм для молоді. Львів: Свічадо 2021, 228 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3449
[Рецензія] «Ми йдемо з Христом»: Катехизм для молоді. Львів: Свічадо 2021, 228 с.
Бердник, Едуард
2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Джошуа Т. Серль. Богослов’я у пост-християнському світі / перекл. з англ. Олексій Панич [= Сучасна протестантська теологія]. Київ: Дух і Літера 2019. 272 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3448
[Рецензія] Джошуа Т. Серль. Богослов’я у пост-християнському світі / перекл. з англ. Олексій Панич [= Сучасна протестантська теологія]. Київ: Дух і Літера 2019. 272 с.
Гірник, Олег
2021-01-01T00:00:00ZХаризма чернечих згромаджень
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3447
Харизма чернечих згромаджень
Марко, Стефанія
Представлено вчення Католицької Церкви про харизму богопосвячених інститутів. Вказано критерії визначення видів харизми: тип засновника і його роль у постанні нової спільноти, історія, причини та мотиви заснування, формування правила, яке регулює спільнотне життя. Ідентичність інституту виражається в його харизмі. Її знання пропагує креативність і тривкість спільноти та оживляє Церкву.
2021-01-01T00:00:00ZУкраїнська Греко-Католицька Церква і харизматична віднова у Святому Дусі в історичній перспективі: небезпечна пентекосталізація чи один зі шляхів відродження християнського життя?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3446
Українська Греко-Католицька Церква і харизматична віднова у Святому Дусі в історичній перспективі: небезпечна пентекосталізація чи один зі шляхів відродження християнського життя?
Кіндій, Олег; Kindii, Oleh
Рух харизматичної віднови розвивається серед вірних і духовенства Української Греко-Католицької Церкви. Проте й досі точаться дискусії, чи такий вплив є позитивним, чи негативним явищем. Аби відповісти на це питання, автор коротко прослідковує найважливіші витки розвитку харизматичного руху в глобальному контексті. Відтак розглядає питання, як Католицька і Православні Церкви ставляться до цього явища. Особливу увагу зосереджено на передумовах виникнення курсу «Альфа», який є важливим інструментом євангелізації, притаманним харизматичним спільнотам. Порівнявши греко-католицьке богослов’я і богопочитання з харизматичним рухом, автор доходить висновку, що ці дві християнські традиції вже синтезуються, але цей процес потребує більшої уваги й розуміння з боку духовенства УГКЦ та кращої стратегії інтеграції в східнокатолицьку традицію з боку лідерів харизматичної віднови.
2021-01-01T00:00:00ZМоральна оцінка аборту при позаматковій вагітності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3445
Моральна оцінка аборту при позаматковій вагітності
Ярема, Марія
Пошук морально правильних відповідей на виклик позаматкової вагітності стикається з неоднозначними інтерпретаціями принципу пошанування права на життя кожної людини та абсолютної заборони прямо спричинювати її смерть. Ці неоднозначні інтерпретації є дійсністю не лише світської етики в її різноманітних формах, але й етики християнської. У статті запропоновано вчення Католицької Церкви щодо медичних способів вирішення проблеми позаматкової вагітності та унаочнено два діаметрально протилежні способи трактування цього вчення в деяких спірних питаннях двома таборами католицьких моралістів.
2022-01-01T00:00:00ZThe Patriarchate at Vatican II
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3444
The Patriarchate at Vatican II
Фарруджа, Едвард; Farrugia, Edward G.
Патріархат, ключовий термін для розуміння християнського Сходу, є частиною проблеми та частиною її вирішення. Частина проблеми: якщо провести і підсилити лінії нового патріархату без правильної адаптації до поточних обставин (OE 9), то виявиться, що ці імпровізовані лінії розмежування ледве чи можна перенакреслити, як показує питання канонічної території (OE 30). Частина рішення: якщо врахувати те, що ОЕ каже про необхідність відновлювати традиційні права кожного патріархату і, де необхідно, творити нові патріархати (ОЕ 11), то можна відновити природний східний характер цих Церков, іноді спотворений латинізацією, що дозволить виразніше чути голос нового патріархату у спільноті Церков.
2022-01-01T00:00:00ZСинодальна діяльність українського унійного єпископату від XVII до середини ХХ століття
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3443
Синодальна діяльність українського унійного єпископату від XVII до середини ХХ століття
Хортик, Олег; Khortyk, Oleh
У статті досліджено маловідомі зібрання українського унійного єпископату від часу прийняття Берестейської унії до ліквідації Української Греко-Католицької Церкви радянською владою. Встановлено терміни, якими окреслювали ці зібрання: з’їзд, собор, синод, провінційний синод, конгрес, конференція. Представлено норми скликання та проведення соборів і введення в дію рішень ієрархії. Зібрання єпископату згруповано в трьох головних категоріях: дисциплінарні, об’єднавчі та виборчі. Багато зібрань не відбулися з різних причин, хоч планувались або навіть були скликані. Дослідження виявляє, що українська унійна ієрархія постійно здійснювала синодальну діяльність, піклуючись про актуальні справи Церкви і вірних. На підставі архівних документів подано постанови (включно із записаними у проєктах синодів), які становлять джерела партикулярного права УГКЦ. Стаття вводить у науковий доступ маловідомі джерела з історії та права УГКЦ.
2021-01-01T00:00:00ZСпиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ»
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3442
Спиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ»
Заторський, Назар; Zatorskyy, Nazar
Стаття піддає критичному аналізу обидві теорії щодо місця постання «Изложения», зокрема вказує на невідповідність у запропонованих дотеперішніми дослідниками причинах заслання автора та виснуваною на підставі цього мотивацією написання твору. Крім цього, на підставі аналізу використаної Спиридоном термінології піддано сумніву тезу про його вороже ставлення до Риму та Флорентійської унії. Завдяки поновній контекстуалізації та аналізові тексту запропоновано нові аргументи на користь того, що цільовою авдиторією твору була не литовська, а північноруська паства і єрархія. Вперше публікується повна транскрипція твору «Изложение о православной истиннѣ нашеи вѣрѣ» зі збірника Соф. 1451.
2021-01-01T00:00:00ZЧин поставлення пресвітера УГКЦ за Архиєратиконом 1973 р. у світлі його слов’янських джерел
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3441
Чин поставлення пресвітера УГКЦ за Архиєратиконом 1973 р. у світлі його слов’янських джерел
Паляк, Михайло; Paliak, Mykhailo
Чин рукоположення пресвітера у візантійському обряді пройшов тривалий шлях розвитку й набув у різних Церквах візантійської літургійної традиції характерних особливостей. Автор аналізує чин поставлення пресвітера в Українській Греко-Католицькій Церкві на основі тексту Архиєратикону 1973 р., звертаючи особливу увагу на слов’янські джерела, які лягли в основу актуального чину, а також залучаючи найдревніші грецькі та слов’янські тексти обряду пресвітерської хіротонії, які допомагають виокремити основні його структурні елементи, проаналізувати головні етапи розвитку та визначити проблематику сучасного чину.
2021-01-01T00:00:00ZСвятий Теодор Студит про Божественну літургію i частоту Євхаристії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3440
Святий Теодор Студит про Божественну літургію i частоту Євхаристії
Ґаладза, Даниїл; Galadza, Daniel
Літургії та частоту прийняття Євхаристії. В уривку з «Листа 554» (написаного бл. 809–811 рр.) згадується щоденне прийняття Євхаристії поза Божественною Літургією, що ця стаття контекстуалізує на основі подібних молитов та обрядів у збережених літургійних рукописах часів життя Теодора. Інші його твори, наприклад «Великі катехизи» і «Малі катехизи», вказують на контекст Євхаристії в рамках спільного богопочитання, яке наголошувало на впорядкованому співі в церкві та спільнотній молитві. Служіння щоденної Божественної Літургії стало пізнішою монашою практикою, яка витіснила практику частого відправляння Літургії Предосвячених Дарів чи інші способи отримання Причастя поза контекстом Божественної Літургії.
2021-01-01T00:00:00ZОсвячення вина в Літургії Передшеосвячених Дарів: перспективи порівняльної літургіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3439
Освячення вина в Літургії Передшеосвячених Дарів: перспективи порівняльної літургіки
Рудейко, Василь; Rudeyko, Vasyl
У статті порушується проблематика освячення вина під час звершення Літургії Передшеосвячених Дарів. На відміну від попередніх досліджень, у яких зазвичай бралися до уваги традиції передусім візантійської чи римської літургій, автор залучає до аргументації також літургійні тексти подібних богослужінь з інших традицій. Особливо цікавими є аргументи з давньовірменської та коптської літургійних традицій, тексти яких уперше подано в перекладі з оригінальних мов.
2021-01-01T00:00:00ZA Heroine for the Greek Catholic Church: Susanna, the First Female Type of Christ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3438
A Heroine for the Greek Catholic Church: Susanna, the First Female Type of Christ
Brown Tkacz, Catherine
The only woman in the Bible whose education is described is Susanna, the heroine of the Book of Daniel. This learned woman risked her life to resist corruption when her people were subject to foreign rule. Her courage and success make her a fitting model for the Ukrainian Greek Catholic Church, which has itself suffered under foreign rule. Moreover, she is the first woman Christians interpreted as prefiguring Christ himself in his Passion. This is vividly expressed through the synoptic Gospels. Church Fathers including Ambrose, Maximus of Turin, and Augustine preached on her as foreshadowing the Lord in his arrest in a garden and in his trial by the “Elders of the people”, and therefore she was frequently depicted as a type of Christ in early Christian and medieval art. In Greek this tradition is attested by a single liturgical play, attributed to John of Damascus. In the East, Jephthah’s daughter and the woman in the parable who finds the lost drachma are well documented as types of Christ. It would be fitting if now, in the new millennium, Eastern homilies would treat Susanna also as prefiguring the Lord and exemplifying that women, equally with men, are called to theosis.
2021-01-01T00:00:00Z«Жінки, коріться своїм чоловікам»: 1 Пт 3:1–6 у греко-римському контексті
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3437
«Жінки, коріться своїм чоловікам»: 1 Пт 3:1–6 у греко-римському контексті
Теслюк, Галина; Teslyuk, Halyna
У статті представлено тлумачення 1 Пт 3:1–6 у контексті греко-римського дискурсу про сім’ю та відносини між подругами. Окреслено поняття римської сім’ї, її структуру, статус і роль дружин у римській родині, суспільні очікування від жінок. Проаналізовано вибрані тексти нехристиянських авторів ІІ ст., які критикували раннє християнство. Зокрема, звернено увагу на негативну оцінку поведінки ранньохристиянських дружин і жінок римськими риторами, філософами, політичними діячами. Показано, що 1 Пт 3:1–6 – це спроба біблійного автора сформулювати морально-етичні повчання, котрі, з одного боку, відповідають римському дискурсові щодо жінок, а з іншого – подають напрямні, як жінкам-християнкам, заміжнім за чоловіками-нехристиянами, зберегти життя в часи переслідувань і цькувань.
2022-01-01T00:00:00Z«Засядь праворуч мене»: особа Мелхіседека у Пс 109 (110)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3436
«Засядь праворуч мене»: особа Мелхіседека у Пс 109 (110)
Лукін, Володимир; Lukin, Volodymyr
Феномен священства в ізраїльському світогляді вважали «пластичним» (плем’я Левія, назореї, народ). Його варіативність визнає і наукова спільнота. Відомо, що паралельно до функціонування священничої структури «царства священників» (Вих 19:5–6) у богослов’я Ізраїля було впроваджено й закріплено ідею сконцентрованості в одній особі виконання різних ролей: есхатологічного царя, первосвященника і слуги (1 Сам 2:35; Пс 109; Іс 52:13 – 53:12; Зах 3:1–10; 6:9–15; 9:9). Згадані у статті тексти й уривки зі Старого Завіту не раз ставали об’єктами богословського аналізу та історико-релігієзнавчих пошуків. У цьому дослідженні уточнено характер стосунків між Ягве-Адонаєм і Адонаєм-Мелхіседеком. Окрім цього, проаналізовано міру залученості кожного з них у протистояння з опонентами. Поза тим, присвячено увагу позитивним наслідкам есхатологічного посередництва Адоная-Мелхіседека для тих, хто узгодив свій спосіб буття із законами святості.
2021-01-01T00:00:00ZЗміст
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3435
Зміст
2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Кащук Олександр. Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади. Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2019. – 344 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3341
[Рецензія] Кащук Олександр. Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади. Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2019. – 344 с.
Горяча, Марія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Daniel King (ed.). The Syriac World. London – New York: Routledge 2019. XXXIII + 842 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3340
[Рецензія] Daniel King (ed.). The Syriac World. London – New York: Routledge 2019. XXXIII + 842 с.
Гаврилик, Ігнатія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений / комментированный пер. с лат. Илья Бей. Киев: Кайрос 2017. – 190 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3339
[Рецензія] Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений / комментированный пер. с лат. Илья Бей. Киев: Кайрос 2017. – 190 с.
Павлюк, Олена
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Пол Каланіті. Коли подих стає повітрям / перекл. з англ. Наталії Трохим, Тетяни Микитюк. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» 2016. – 256 с.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3338
[Рецензія] Пол Каланіті. Коли подих стає повітрям / перекл. з англ. Наталії Трохим, Тетяни Микитюк. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» 2016. – 256 с.
Дробик, Йосафата
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Sotiris Mitralexis. Ever-Moving Repose: A Contemporary Reading of Maximus the Confessor’s Theory of Time. Eugene, OR: Cascade Books 2017. – 258 c.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3337
[Рецензія] Sotiris Mitralexis. Ever-Moving Repose: A Contemporary Reading of Maximus the Confessor’s Theory of Time. Eugene, OR: Cascade Books 2017. – 258 c.
Гупало, Марія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Архімандрит Кирило (Говорун). Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / перекл. з англ. Олексій Панич. Київ: Дух і Літера 2019. – 312 p.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3336
[Рецензія] Архімандрит Кирило (Говорун). Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / перекл. з англ. Олексій Панич. Київ: Дух і Літера 2019. – 312 p.
Гірник, Олег
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Dayna S. Kalleres. City of Demons. Violence, Ritual, and Christian Power in Late Antiquity. Oakland, CA: University of California Press 2015. – 392 p.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3335
[Рецензія] Dayna S. Kalleres. City of Demons. Violence, Ritual, and Christian Power in Late Antiquity. Oakland, CA: University of California Press 2015. – 392 p.
Бєй, Ілля; Bey, Illya
2020-01-01T00:00:00ZБогообразність і богоподібність людини й ангелів у богослов’ї Григорія Палами
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3334
Богообразність і богоподібність людини й ангелів у богослов’ї Григорія Палами
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
Розглянуто вчення про образ і подобу Божу в людини й ангелів у богословській думці відомого візантійського богослова та святого XIV ст. Григорія Палами, показано його бачення місця, ролі та значення людини й ангелів у творчому задумі Пресвятої Трійці. Окреслено головні риси пневматологічної антропології Палами як у тріадологічно-сотеріологічному вимірі, так і порівняно з відповідними ангелологічними аспектами. Висвітлено онтологічно-гносеологічний зв’язок, який Палама проводить у своєму богомисленні між природою Троїчного Бога, природою людини і богопізнанням.
2020-01-01T00:00:00ZАнтропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традицію
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3333
Антропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традицію
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
У статті проаналізовано ключові аспекти антіохійської антропології на основі творів Теодора Мопсуестійського. Розглянуто особливості антропологічного вчення Теодора, які вирізняють його з-поміж інших антіохійських Отців, зокрема його науку про деякі аспекти Божого образу в людині, смертність і безсмертя, про жінку як образ Божий. Прослідковано також вплив антропології Теодора на східносирійську традицію, представлену в особі Нарсая. На завершення авторка робить спробу синтезувати деякі аспекти антіохійської та александрійської антропології.
2020-01-01T00:00:00ZObraz i podobieństwo Boże w myśli teologicznej św. Grzegorza z Nazjanzu
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3332
Obraz i podobieństwo Boże w myśli teologicznej św. Grzegorza z Nazjanzu
Widok, Norbert
(powtórzenie tego tekstu znajduje się w Mowie 45, 7), w którym Grzegorz z Nazjanzu przedstawił opis stworzenia człowieka. Jego pouczenia, które kierował do swoich słuchaczy, mają charakter homiletycznego wyjaśnienia, stąd też mówca nie wchodzi w obszar ścisłej teologii, a jedynie w przystępny sposób podaje zasadniczy przekaz biblijnej prawdy. Odwołuje się do Księgi Rodzaju (1,26-27 i 2,7), komentując zamieszczone tam znane powszechnie słowa dotyczące pojawienia się na ziemi istoty złożonej z ciała i duszy, mającej charakter obrazu Bożego i podobnej Bogu. Relacja Kapadocczyka jest niezwykle interesująca w swej warstwie retorycznej, ponieważ na zasadzie dwubiegunowych kategorii pojęciowych ukazuje wielkość i godność osoby ludzkiej. Grzegorz przede wszystkim zajmuje się pojęciami „tchnienie” i „obraz Boży”, mniej natomiast uwagi zwraca na „podobieństwo Boże”.
2020-01-01T00:00:00ZGodność człowieka w kaznodziejskiej refleksji św. Cezarego z Arles (Гідність людини у проповідницькій рефлексії св. Кесарія Арльського)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3331
Godność człowieka w kaznodziejskiej refleksji św. Cezarego z Arles (Гідність людини у проповідницькій рефлексії св. Кесарія Арльського)
Wygralak, Paweł
W artykule zostało omówione nauczanie św. Cezarego z Arles na temat godności człowieka. Najważniejszym przejawem tego jest fakt stworzenia człowieka na obraz i podobieństwo Boże. I chociaż Adam nie uszanował tego wyjątkowego Bożego daru popełniając grzech pierworodny, to jednak Bóg przywraca mu godność w dziele zbawczym Jezusa Chrystusa. Cezary zachęca wiernych do troski o swoją godność, tak aby ostatecznie zasłużyli sobie na wieczne szczęście w niebie. W artykule zwrócono uwagę, że biskup Arles w swoich rozważaniach kontynuuje myśl ojców Kościoła, korzystając szczególnie z dorobku św. Augustyna.
2020-01-01T00:00:00ZUczyńmy człowieka na Nasz obraz, podobnego Nam (Rdz 1:26) w interpretacji Bazylego Wielkiego i Ambrożego z Mediolanu (“Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу” (Бут 1:26) в інтерпретації Василія Великого та Амвросія Медіоланського)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3330
Uczyńmy człowieka na Nasz obraz, podobnego Nam (Rdz 1:26) w interpretacji Bazylego Wielkiego i Ambrożego z Mediolanu (“Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу” (Бут 1:26) в інтерпретації Василія Великого та Амвросія Медіоланського)
Czyżewski, Bogdan; Чижевський, Богдан
Przedmiotem opracowania jest analiza komentarzy dwóch wielkich Ojców Kościoła, św. Ambrożego z Mediolanu i św. Bazylego Wielkiego do Księgi Rodzaju 1:26, który zawarli w swoich homiliach na Hexaemeron. Chodzi o sposób, w jaki odczytali słowa tego wersetu: Uczyńmy człowieka (pkt 1), na Nasz obraz (pkt 2) i podobnego Nam (pkt 3), ze szczególnym uwzględnieniem tego, co oznacza termin „obraz” i „podobieństwo”. Komentując Rdz 1:26 wspominani autorzy podkreślają wątek trynitarny, a także omawiają trzy istotne prawdy teologiczne: obecność Syna Bożego w dziele stworzenia człowieka, współistotność Ojca i Syna, jedność ich działania, lecz odrębność osób. Podkreślają też, iż Chrystus jest obrazem Boga, posiada to samo bóstwo, co Ojciec. Z wypowiedzi św. Bazylego wynika, że dla niego „obraz” to natura ludzka w sensie takim, że posiada rozum i wolną wolę. „Podobieństwo” natomiast dostrzega w trosce człowieka w dążeniu do doskonałości. Św. Ambroży akcentuje prawdę, iż nie ciało, ale dusza jest obrazem Boga, stanowi ona nawet kopię obrazu przez Niego namalowaną.
2020-01-01T00:00:00ZПоняття «образу божого» в юдейському та християнському богослов’ї ІІ століття
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3329
Поняття «образу божого» в юдейському та християнському богослов’ї ІІ століття
Третяк, Андрій; Tretyak, Andriy
Стаття розглядає поняття «образу Божого» в юдейському і християнському богослов’ї ІІ ст. Автор аналізує раввіністичну й елліністичну юдейські традиції, а також наводить ті елементи антропології християнських апологетів, які в їхньому богослов’ї є наслідком розуміння людини як образу Божого. Як результат цього паралельного зіставлення, автор робить висновок, що юдейські і християнські автори у ІІ ст. розвинули різн
2020-01-01T00:00:00ZТрадиційна канонічна територія і нова постмодерна територіальність: дещо про сучасні геоеклезіологічні виклики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3328
Традиційна канонічна територія і нова постмодерна територіальність: дещо про сучасні геоеклезіологічні виклики
Ранця, Ігор; Rantsya, Ihor
Проаналізовано низку територіальних концептів еклезіології, серед яких – поняття канонічної території. Коротко розглянуто віхи еволюції ідеї територіальності Церкви та звернено увагу на територіальні трансформації в ній, спричинені суспільними процесами постмодерної доби. Запропоновано геоеклезіологію як сферу богословського пошуку, котра, черпаючи з теоретично-методологічного апарату гуманітарної географії, має на меті наповнити конкретні форми територіальної організації Церкви еклезіальним сенсом. Висловлено припущення про необхідність змістити акценти в еклезіології з територіальних концептів на концепти, пов’язані з Хрещенням, Євхаристією та розумінням Церкви як Божого народу, описані в євхаристійній еклезіології та еклезіології сопричастя.
2020-01-01T00:00:00ZReconciling Diversity. A Baptist Theological Perspective on the Nation in a Pluralistic Europe
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3327
Reconciling Diversity. A Baptist Theological Perspective on the Nation in a Pluralistic Europe
Cherenkov, Mykhaylo; Черенков, Михайло
Статтю присвячено проблемі пошуку нового соціально-богословського визначення культурного та національного розмаїття Європи у контексті дискусій про Революцію гідності та подальший збройний конфлікт в Україні. Криза мультикультурності в Західній Європі та російсько-український конфлікт зумовлюють необхідність увиразнити відмінності у релігійних поглядах на національне питання. Автор аналізує співвідношення національного і релігійного крізь призму баптистського богослов’я й досліджує українську ситуацію у порівнянні з російською та грузинською моделями. Одночасно з актуальністю соціальної та політичної контекстуалізації, у цьому випадку мова йде також про деконтекстуалізацію та розвиток вільних і динамічних відносин Церкви, держави і суспільства – як у релігійному чи політичному, так і в культурному та національному вимірах. Український експеримент у напрямку національного та релігійного врегулювання видається радикально і принципово незавершеним, що перетворює Україну на джерело динамічного оновлення для європейського мультикультуралізму, який перебуває у кризі.
2020-01-01T00:00:00ZЗагальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3326
Загальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію
Перун, Михайло; Perun, Mykhaylo
У статті зроблено загальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію у ХХ столітті. Розглянуто папські енцикліки, декрет ІІ Ватиканського собору, документи Папської Ради у справах соціальної комунікації, документи конгрегацій Римської курії та деякі папські документи, що дотичні до соціальної комунікації, папські послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації.
2020-01-01T00:00:00ZПорівняльна антропологія духовності митрополита Андрея Шептицького: уява, серце, lectio divina
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3325
Порівняльна антропологія духовності митрополита Андрея Шептицького: уява, серце, lectio divina
Гірник, Олег; Hirnyk, Oleh
Дотеперішні дослідження особи митрополита Андрея Шептицького були обмежені переважно історичними підходами, які розглядали його спадщину в рамками історії Церкви й історії богословської думки. У статті автор пропонує порівняльну антропологію духовності як альтернативну методологію. Остання дає можливість представити духовний профіль митрополита як поступову інтеграцію множини розрізнених елементів, не обмежуючись лише східною традицією. Крім цього, порівняльна антропологія духовності виявляє недоліки, яких допустились історики, позаяк не брали до уваги трансформацію думки митрополита під впливом різних форм духовного досвіду.
2020-01-01T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3324
Кульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
Гусак, Петро; Husak, Petro
У статті йдеться про спроби філософської думки, вже від ранніх століть християнської історії, випрацювати власне розуміння Найвищого Буття – у філософській термінології, що відповідає поняттю «Бог» у теології – та емансипуватися від антропоморфних образів Бога, які містяться в текстах Старого Завіту. Автор стверджує, що таку емансипацію осягнуто у двох книжках Йозефа Зайферта: «Essere e persona» та «Gott als Gottesbeweis». У першій Зайферт переосмислює поняття Першопричини як свобідної, тобто як Особового Буття, і показує, що тільки Найвища Досконалість, існування якої доводить «Четвертий шлях», заслуговує на ім’я «Бог» та релігійне поклоніння. У другій книжці Зайферт виразно показує, що «Те, більше від чого ніщо не може бути помисленим», щоби бути таким, мусить бути Вершиною всіх досконалостей і, таким чином, ще більше заслуговує поклоніння. Таке поклоніння є водночас справжнім сповненням відповіді на цінність та стосунку належності, а отже – сповненням усякої об’єктивної етики.
2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3323
Феномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia; Пастушук, Галина; Pastushuk, Halyna
У статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом, екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості: «смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість», «богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світогляду.
2020-01-01T00:00:00ZТрактати De Deo Uno et Trino василіянських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3322
Трактати De Deo Uno et Trino василіянських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
Трофімов, Пантелеймон (Денис); Trofimov, Panteleimon (Denys)
Від часу виникнення в 1617 р. Василіянського чину як структурованого об’єднання монастирів унійної Церкви одним із головних напрямків діяльності його ченців був провід осередків вивчення богослов’я та вишколу майбутніх священиків. У статті подано історичний огляд діяльності василіянських центрів богословської освіти на західноукраїнських землях у XVIII ст. Автор досліджує структуру василіянських богословських студій і тогочасні методи викладання богослов’я. Особливу увагу присвячено аналізу рукописних трактатів про триєдиного Бога василіянських професорів догматики золотої доби Чину. Автор показує, з одного боку, їхню залежність від латинської мануалістики посттридентської доби, а з іншого – оригінальність і високу ерудицію авторів.
2020-01-01T00:00:00ZДарована людині благодать за вченням Атанасія Александрійського
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3321
Дарована людині благодать за вченням Атанасія Александрійського
Карфікова, Ленка
Авторка аналізує сформульоване в полеміці з аріанами вчення Атанасія Александрійського про благодать як участь людей у воплоченому Божественному Логосі.
2020-01-01T00:00:00ZЧи можна врятувати природу за допомогою самоволодіння? Концепція αὐτάρκεια у Климента Александрійського та її значення для екобогослов’я
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3320
Чи можна врятувати природу за допомогою самоволодіння? Концепція αὐτάρκεια у Климента Александрійського та її значення для екобогослов’я
Кіндій, Олег; Kindiy, Oleh
У статті розглядається поняття самоволодіння, αὐτάρκεια: як його розумів Климент Александрійський та як різні аспекти цього поняття можуть збагатити сучасну дискусію про мистецтво гармонійного життя людини, сталий розвиток суспільства та подолання екологічної кризи. Автор торкається христологічного та антропологічного аспектів і пропонує екобогословські рефлексії про взаємозв’язок між Богом, людиною і сотвореним світом.
2020-01-01T00:00:00ZТе, що перемінює світ: Олександр Шмеман про важливість радості як життєдайної та перетворювальної сили християнства
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3319
Те, що перемінює світ: Олександр Шмеман про важливість радості як життєдайної та перетворювальної сили християнства
Фігас, Роман; Fihas, Roman
Криза християнства в сучасному світі, його нездатність переосмислювати нові філософські, культурні течії / тренди та впливати на них, на думку о. Олександра Шмемана, певною мірою є наслідком того, що християни відійшли від оригінального натхнення їхньої віри, яке проявлялося в радості. Завдяки радості і стійкій надії Церква змогла пережити століття переслідувань та перемінити поганську Римську імперію у християнську державу, закласти основи нового бачення світу, вплинути на уми й серця мільйонів людей.
Віднайти радість – визначальну тональність християнської віри – як закваску, що перемінює світ, Шмеман пропонує в літургійному досвіді Церкви. Літургійна молитва Церкви як досвід Божого царства при Євхаристійній трапезі відкриває значення радості як дару, який належить не лише християнам, а дарований через Церкву всьому світові. Літургійний досвід радості може стати відправною точкою для оновлення богослов’я Церкви та її ефективного свідчення світові у нових обставинах.
2020-01-01T00:00:00ZТаїнство Покаяння в традиції південнослов’янських друкованих требників XVI століття
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3318
Таїнство Покаяння в традиції південнослов’янських друкованих требників XVI століття
Попелястий, Василь; Popelyastyy, Vasyl
Обряд сакраментальної сповіді в його історичній перспективі можна вважати одним із найваріативніших серед усіх літургійних обрядів, а також найменш вивченим серед чинів Святих Таїнств. У статті проаналізовано початки розвитку й особливості чину Таїнства Покаяння в перших друкованих кириличних требниках, зокрема на прикладі п’ятьох південнослов’янських видань XVI ст., котрі, безсумнівно, мали значний вплив на розвиток і становлення обряду Таїнства Покаяння у друкованій літургійній традиції Київської Церкви. Більшість цих стародруків – бібліографічні раритети, і хоч вони досить добре вивчені книгознавцями, їхній зміст залишається маловідомим із богословської перспективи.
2020-01-01T00:00:00ZБогословські мотиви утрені як спільнотної молитви
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3317
Богословські мотиви утрені як спільнотної молитви
Рудейко, Василь; Rudeyko, Vasyl
У статті проаналізовано структуру та деякі структурні елементи сучасної візантійської утрені. Серед іншого автор наголошує на потребі дослідження катедрального типу богослужінь добового кола. Особливої уваги надано питанню співпраці предстоятеля і вірних під час ранкового богослужіння та перевантаженості сучасної візантійської утрені додатковими елементами монашого походження.
2020-01-01T00:00:00ZРитуальний поцілунок. Між культом, культурою і традиціями
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3316
Ритуальний поцілунок. Між культом, культурою і традиціями
Паренті, Стефано; Parenti, Stefano
Стаття присвячена одному з найважливіших і водночас найзанедбаніших літургійних обрядів євхаристійного богослужіння – поцілункові миру. Автор аналізує розвиток і занепад цього обряду на прикладі візантійської літургійної традиції. Він зазначає, що, незважаючи на занепад практики літургійного поцілунку як вітання, цей обряд усе ж зберігся у щоденних культурних традиціях різних народів та в інших обрядах візантійської традиції. Автор також визнає, що, навіть при теперішніх спробах відродити цю літургійну практику, на справжнє відновлення поцілунку миру у властивих йому формі та богословському значенні все ще потрібно чекати.
2020-01-01T00:00:00ZЛітургійна боротьба святого Василія з аріанізмом: щодо історії тексту Літургії св. Василія Великого
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3315
Літургійна боротьба святого Василія з аріанізмом: щодо історії тексту Літургії св. Василія Великого
Любачівський, Мирослав Іван
Автор обговорює текстуальну цілісність та авторство анафори Літургії св. Василія Великого. Зроблено порівняння тексту анафори з текстами інших творів св. Василія з метою виявити в них мовні й богословські подібності. Головна ціль автора – представити догматичні подібності між текстом анафори й іншими творами св. Василія під оглядом його боротьби з аріанською єрессю IV ст.
2020-01-01T00:00:00ZMethodological Developments in Biblical Exegesis: Author – Text – Reader
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3314
Methodological Developments in Biblical Exegesis: Author – Text – Reader
van Wieringen, Archibald L. H. M.
У розвитку екзегези можна виділити три фази. У першій фазі фокус спрямований на (історичного) автора, що відображено в історично-критичній екзегезі. У другій фазі центральним є текст, і основний інтерес звернений на вивчення граматики, наративного і структурного підходів, а також так званого канонічного підходу до тексту. У третій фазі головною стає комунікація в тексті з читачем. Це стосується різних підходів, зорієнтованих на читача, від психологічного до (інтер)текстуального. Ці три фази пояснено на основі текстів книги Амоса.
2020-01-01T00:00:00ZKnowledge: Life-Giving or Death-Bringing? Divine and Human Knowing in Genesis 2–3
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3313
Knowledge: Life-Giving or Death-Bringing? Divine and Human Knowing in Genesis 2–3
Dubianetskaya, Iryna
У статті досліджено поняття пізнання (yadaʿ) і знання (daʿat) у Бут 2-3. Історія про сад – комплексна й багатовимірна, її сенси часто неоднозначні та невловимі. Пізнання є одним із найтонших і найбагатших понять, навколо якого зосереджена ціла історія, і підкреслює її найглибші сенси та поєднує всіх її дійових осіб. І Бог, і людські персонажі цієї історії мають свої множинні стосунки зі знанням, чи то володіючи ним, чи прагнучи його, чи набуваючи. Однак ідея пізнання проявляється в тексті по-різному для різних задіяних сторін. Мовні та стилістичні особливості тексту вказують на глибинні зв’язки між персонажами та їхній стосунок до знання. Визнання текстуального зв’яку між деревом пізнання добра і зла й деревом життя приводить до питання про зв’язок між пізнанням і смертю. Багатовимірні зв’язки між цими різними і водночас спорідненими поняттями визначають значення і зміст, які знання має для Бога і для людини. Складне поєднання неясних намірів Бога в наративі стає космічною мудрістю, тимчасом як сум’яття і сором людської пари виявляються знанням про те, що означає бути людиною, включно зі статевою диференціацією та дітородженням як джерелом і смертності, і безсмертя.
2020-01-01T00:00:00ZЗміст
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3312
Зміст
2020-01-01T00:00:00ZТитульна
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3311
Титульна
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1915
[Рецензія]
Олійник, Андрій
2017-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1914
[Рецензія]
Димид, Михайло
2017-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1913
[Рецензія]
Гірник, Олег
2017-01-01T00:00:00Z"Перло многоцінноє"
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1912
"Перло многоцінноє"
Гірник, Олег
Відштовхуючись від найновішого видання «Учительного Євангелія» Кирила Транквіліона Ставровецького українською мовою, автор порушує проблему введення текстів XVII-XVIII ст. (доби «українського бароко») в сучасний контекст українського богослов’я. На його думку, слід переорієнтуватися від попередньої методології, яку визначали історичні дослідження, на феноменологію поетичного образу. Не менш важливим буде й визначення духовного характеру доби «українського бароко» в європейському культурно-історичному контексті.
2017-01-01T00:00:00ZБог релігійних мислителів-поетів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1911
Бог релігійних мислителів-поетів
Завідняк, Богдан
Розглянуто розвиток релігійної поетичної традиції на матеріалі англійської та німецької поезії метафізичного характеру XVII-XX ст., у центрі уваги якої є пережиття досвіду Бога. Англійська метафізична школа представлена поетом Джоном Донном та його інтелектуальним оточенням, а німецька – Новалісом, Аннетою фон Дросте-Гюльсгоф та іншими. Автор статті подає деякі свої переклади духовних творів цих видатних європейських поетів українською та інтерпретує їхній поетичний феномен у світлі критичних джерел.
2017-01-01T00:00:00ZЕклезіологічно-канонічний погляд
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1910
Еклезіологічно-канонічний погляд
Димид, Михайло
Розглянуто різні способи застосування канонів у історичній практиці постання нових автокефальних Церков. Проаналізовано зв’язок і залежність між догматичною сутністю канонів та їхньою історичною формою, а також розуміння і вживання термінів «благодатна Церква» та «канонічна Церква».
2017-01-01T00:00:00ZСани і відзнаки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1909
Сани і відзнаки
Хортик, Олег
Кодекс канонів Східних Церков передбачає право єпархіального єпископа та патріарха надавати сани підлеглим вірним. У статті визначено такі основні поняття, як сан, відзнака, нагорода, з’ясовано їхню етимологію, розглянуто практику нагород в українській Церкві та основні принципи їх надання. Значну увагу приділено правовій традиції відзначень духовенства в Українській Греко-Католицькій Церкві. Хоч у східному кодексі нема такого поняття, як нагорода, протягом останніх 20 років воно ввійшло в застосування в УГКЦ. Церковна єрархія надавала не лише сани та властиві їм відзнаки, а й відзнаки окремих санів як автономні нагороди. Введено й низку цілком нових видів відзначень. В УГКЦ цю сферу регулює правильник «Патріярші відзначення для духовенства», проголошений Блаженнішим Йосифом Сліпим у 1979 р., однак він потребує осучаснення відповідно до норм теперішнього східного католицького канонічного права.
2017-01-01T00:00:00ZСхіднохристиянський внесок
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1907
Східнохристиянський внесок
Кіндій, Олег
Зроблено спробу доповнити богословський погляд на українську Революцію гідності (Євромайдан) 2013-2014 рр. з двох перспектив: учення східних Отців Церкви про війну і мир та сучасного контексту процесів примирення в період після Другої світової війни. Східнохристиянська традиція продовжує формувати погляди різних інтелектуалів, богословів та політиків сьогодення, особливо у Східній Європі. Цій традиції притаманне негативне ставлення до західноєвропейської теорії «справедливої війни», а будь-яке вбивство, навіть у контексті захисту батьківщини, передбачає покуту. З іншого боку, в період після Другої світової війни в Західній і Центральній Європі було зроблено важливі кроки до примирення. Ці кроки сприяли подоланню стереотипу ворога і започаткуванню нової епохи міжнародної співпраці. На жаль, в Україні як одна, так і друга перспективи мало досліджені, хоч насправді саме на їхній основі, на думку автора, можуть бути запропоновані конкретні шляхи до вирішення проблем, пов’язаних із нинішньою російсько-українською війною, та до майбутнього примирення.
2017-01-01T00:00:00ZТрадиції ненасильства
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1906
Традиції ненасильства
Мак-Ґакін, Джон
Упродовж історії християнства вчення Церкви про війну і мир кристалізувалося між двома крайнощами: з одного боку – радикальний пацифізм, а з іншого – теорія справедливої війни. Автор стверджує, що східнохристиянський підхід набагато складніший, містить більше нюансів: він відкидає будь-яку можливість формулювання теорії справедливої війни, але засуджує відмову вступати в лави армії та захищати честь і безпеку слабших, основану на педантичному християнському пацифізмі. Відомий реформатор монашества, богослов і мислитель IV ст. Василій Кесарійський сформулював східнохристиянську відповідь на питання, за яких обставин християнин може брати участь у війні та яку покуту він повинен звершити, щоб відновити свою повноцінну участь у житті церковної спільноти. Василій і пізніша традиція канонічного права Східної Церкви стверджують, що коли війна є неминучою, ідеали миру і прощення все-таки мусять бути проголошені наново разом із ретроспективною нагодою для відновлення повноцінної участі
в житті Церкви шляхом публічного «очищення».
2017-01-01T00:00:00ZЧи був Йоан Дамаскин саваїтом?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1901
Чи був Йоан Дамаскин саваїтом?
Петринко, Олександр
Автор намагається поставити під сумнів поширене донедавна переконання, що св. Йоан Дамаскин належав до монахів Лаври св. Сави Освященного в долині Кедрону. Він опрацьовує доступний історичний, агіографічний та піснетворчий матеріал і на його основі висуває гіпотезу про те, що великий піснеписець і богослов радше не міг належати до цієї монашої спільноти. Стаття є розширеним і деталізованим варіантом гіпотези, висловленої автором у його монографічному дослідженні про різдвяний канон св. Йоана Дамаскина.
2017-01-01T00:00:00ZСвята Макрина Молодша
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1900
Свята Макрина Молодша
Гаврилик, Ігнатія
На прикладі подвижниці IV ст. Макрини Молодшої розглянуто вплив жінок на формування світогляду Отців Церкви та їхнього богословського мислення. Порушено також тему особистості Макрини та устрою монашої спільноти, яку вона заснувала у своєму маєтку. На основі двох творів Григорія Нисського, присвячених Макрині, авторка показує роль жінок у церковному житті перших століть та пропонує одну з можливих відповідей на питання про особливу жіночу харизму в Церкві.
2017-01-01T00:00:00ZВечірня з літургією
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1897
Вечірня з літургією
Рудейко, Василь
У статті проаналізовано проблематику поєднання деяких богослужінь добового кола, зокрема вечірні з чином Божественної Літургії. Автор звертає увагу на два проблемних, з огляду на пастирську практику, випадки у структурі сучасної літургійної традиції візантійського обряду. Проаналізувавши історію та вказавши на богословські особливості цих богослужінь, він пропонує корективи до цих структур. Одним із богословських питань, порушених у статті, є новий погляд на поширену нині практику звершення Вечері Господньої переважно в ранковий та передполудневий час.
2017-01-01T00:00:00ZОсобливості літургійного календаря
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1896
Особливості літургійного календаря
Василишин, Ігор
Літургійний календар у «Типику» о. Дольницького справляє враження недосконалої частини цього уставу через численні авторові скорочення й певні похибки при упорядкуванні, а також через багато змін, які ввійшли до церковних книг упродовж останнього століття. Та все ж цей календар був дуже важливим на етапі виникнення як проміжна ланка між старими календарями і новішими, опрацьованими на основі багатьох джерел. Вивчення його і порівняння з іншими має велике значення для майбутніх реформ церковних книг, зокрема календарних свят і пам’ятей святих.
2017-01-01T00:00:00ZЗагадка "фараонового серця"
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1895
Загадка "фараонового серця"
Пастушук, Галина
Заторкнуто проблему людини в її синергії з Господом, філософську проблему співвідношення Божого провидіння і людської свободи. Безпосереднім об’єктом аналізу є фрагмент тексту Виходу (1:8-11:10). Показано складність і неоднозначність представлених подій: попередження про кари, десять кар, вихід ізраїльтян із єгипетської неволі, загибель єгипетського війська в морі. Проаналізовано ключові поняття фрагмента: «фараон», «серце», «закам’янити /затвердити» та ін. Мета статті – розкрити рецептивний потенціал послання біблійного автора до сучасного читача.
2017-01-01T00:00:00ZЄврейські позаканонічні писання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1894
Єврейські позаканонічні писання
Нібур, Карл-Вільгельм
У статті розглянуто вживання Святого Письма в давньому християнстві. Виходячи з текстуального передання, не завжди можна чітко відокремити «канонічні» і «позаканонічні» писання. Значно важливіше, що для християнських читачів старозавітні тексти, як і пов’язані з ними давні єврейські джерела, мали особливу вагу для розуміння Святого Письма, яке для християн складається зі Старого і Нового Завітів. «Сентенції Сирійського Менандра» представлено як дивовижний приклад поєднання біблійних єврейських традицій мудрості, грецької філософської та етичної освіти і християнського передання етосу, що був спільним для пізньоантичної доби.
2017-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1890
[Рецензія]
Гаврилик, Ігнатія
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1889
[Рецензія]
Гірник, Олег
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1888
[Рецензія]
Горяча, Марія
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1887
[Рецензія]
Лемцьо, Євген
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1886
[Рецензія]
Кобелюх, Клара Надія
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1885
[Рецензія]
Михалюк, Христина
2018-01-01T00:00:00ZДуховність шлюбу
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1884
Духовність шлюбу
Лінтнер, Мартін М.
Побіжного погляду на традицію Латинської Церкви досить, щоб переконатися: протягом багатьох віків Церкві було дуже важко належно оцінити «красу людської любові», а зокрема й сексуальної близькості. Сексуальну любов толерували як конечне зло тільки в контексті вчення про мету шлюбу. Другий Ватиканський собор запровадив під цим оглядом певні зміни і – не в останню чергу завдяки оновленому акцентові на біблійних судженнях про шлюб та подружню любов – дав змогу поновно відкрити й по-новому оцінити значення статевої близькості для християнського розуміння шлюбу, тобто для подружньої духовності. Це дозволило в світлі віри пояснити ціле шлюбне життя як зустріч з люблячим Богом: в духовному аспекті і в чуттєвому вимірі, в його аспектах краси та людського досвіду обмеженостей, зранення та провини. Шлюбні обітниці та подружня вірність служать відлунням Божого фундаментального утвердження кожної людини, Христової вірності Церкві. Це схоже на «смак» обіцяного спасіння: Боже «так» в кінці буде сильніше, ніж будь-яке людське заперечення.
2018-01-01T00:00:00ZХристиянське свідчення
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1883
Християнське свідчення
Левкович, Леся
Як має виглядати місійна модель Церкви сьогодні? У контексті цього питання в статті досліджено такі поняття, як християнське свідчення та його протилежність – антисвідчення, у біблійній, богословській та місійній площині: у чому їхня суть, які є способи свідчення та антисвідчення сьогодні, яку роль вони відіграють у євангелізації.
2018-01-01T00:00:00ZЕвтаназія
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1882
Евтаназія
Дробик, Йосафата
Представлено історичний аспект одного з «плодів» сучасної цивілізації – евтаназії, що стає дедалі частіше застосовуваною. Сьогодні все численніші голоси лунають на користь загального узаконення евтаназії, право на неї пропагують в засобах масової інформації, а процес її легалізації в європейських країнах набирає швидких обертів. Авторка акцентує на вартості кожного людського життя і звертає увагу на те, що для вирішення питання евтаназії потрібно якнайбільшої консолідації та співпраці всіх людей доброї волі, організацій та установ із захисту недоторканності людського життя, поширення правдивої інформації про згубність евтаназії та виховання пошани до людського життя.
2018-01-01T00:00:00ZБіоетика в католицизмі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1881
Біоетика в католицизмі
Ярема, Марія
Запропоновано порівняльну характеристику двох форм християнської біоетики.
Маючи ту саму мету – вести людей до спасіння, католицизм і православ’я дещо по-різному визначають шляхи її осягнення. Те саме стосується і біоетики. Кожна з гілок християнства, відчуваючи необхідність висловитися з приводу моральних викликів, пов’язаних з біомедичним прогресом, пропонує дещо відмінні джерела чи, радше, відмінний порядок джерел, з яких вірні повинні черпати відповіді, використовує відмінні методи пізнання та, подекуди, навіть пропонує відмінні відповіді. Ці відмінності пов’язані з двома різними підходами до питань моралі: якщо Католицька Церква зберігає ригористичний підхід, то православ’ю властивий індивідуальний підхід, позначений принципом церковної ікономії. Так чи інакше, практичне життя вірних нерідко зводить ці відмінності до мінімуму.
2018-01-01T00:00:00ZОтець Кирило Селецький
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1880
Отець Кирило Селецький
Марко, Стефанія
На основі архівних даних представлено історію заснування Слугою Божим о. Кирилом Селецьким двох жіночих релігійних згромаджень активного типу: Згромадження сестер-cлужебниць та Згромадження сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії. Також розглянуто погляди о. Селецького на чернече покликання та його служіння новим згромадженням як духовного батька.
2018-01-01T00:00:00ZПрийняття Флорентійського собору
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1879
Прийняття Флорентійського собору
Аржаковський, Антуан
Спогади про Флорентійський собор у Православній Церкві слід відрізняти від історії собору. Спомини самі по собі пов’язані з різними рівнями свідомості діячів, очевидців та істориків події. А ці рівні пов’язані з різним розумінням того, що таке православ’я у християнській вірі. Це видно з детального аналізу «Споминів» Сильвестра Сиропула. У статті автор показує, що православна свідомість, трактована як «вірна пам’ять», котра від XVI ст. домінувала у Східній Церкві, сьогодні зазнає критики з огляду на іншу інтерпретацію поняття православ’я – як правильного прославляння, чи правої істини, чи правильного знання. А це означає, що можлива нова, більш екуменічна рецепція Флорентійського собору.
2018-01-01T00:00:00Z