Faculty of Social Sciences | Факультет суспільних наук
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/48
2024-03-29T15:29:47Z«Страх і ненависть у Гаазі»: маніпуляції довкола ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3745
«Страх і ненависть у Гаазі»: маніпуляції довкола ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду
Лешкович, Тарас
2019-12-10T00:00:00ZUntying Gordian Knot: Projects to Reform the UN Security Council
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3744
Untying Gordian Knot: Projects to Reform the UN Security Council
Leshkovych, Taras
The article focuses on the very topical, and hotly debated in the last three decades, issue of the United Nations Security Council reform. The author briefly describes the historical roots of the Security Council, its establishment in 1945 and the enlargement that took place in 1965. The second part of the paper outlines the systemic flaws of the current composition of the Council and presents the existing projects of its reform proposed by the UN bodies or groups of states. The final part provides the ranking of current members of, and aspiring candidates to, the Security Council. The author describes the methodology used for this ranking and its utility for better understanding of the complexity of the problem.
2017-01-01T00:00:00ZThe High Court of South Africa Decision on the Constitutionality of the ICC Withdrawal
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3743
The High Court of South Africa Decision on the Constitutionality of the ICC Withdrawal
Лешкович, Тарас
2017-01-01T00:00:00ZВиклики, що постали перед українським кримінальним правом з початком українсько-російської війни
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3725
Виклики, що постали перед українським кримінальним правом з початком українсько-російської війни
Навроцький, Вячеслав
2022-01-01T00:00:00ZКримінально-правове значення наявності/відсутності «відмітного знаку» у особового складу збройних сил
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3724
Кримінально-правове значення наявності/відсутності «відмітного знаку» у особового складу збройних сил
Навроцький, Вячеслав
2022-01-01T00:00:00ZКонструкція кримінальної відповідальності рф, її очільників та їх клевретів за напад на Україну
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3723
Конструкція кримінальної відповідальності рф, її очільників та їх клевретів за напад на Україну
Навроцький, Вячеслав
2022-01-01T00:00:00ZЗлочинне невігластво та його правова оцінка
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3722
Злочинне невігластво та його правова оцінка
Навроцький, Вячеслав
2019-01-01T00:00:00ZПравові наслідки пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в цивільному судочинстві
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3721
Правові наслідки пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в цивільному судочинстві
Навроцька, Юлія; Воробель, Уляна
Статтю присвячено аналізу правових наслідків пропуску відповідачем встановленого строку подання заяви про перегляд заочного рішення, зокрема співвідношенню в заочному провадженні залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду (як процесуальної дії відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України) та залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення в разі пропуску строку її подання (відповідно до ч. 3 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України). Встановлено, що у правозастосовній діяльності склалася усталена практика залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду в разі відмови в поновленні строку подання заяви про перегляд заочного рішення. Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності та сталості судової практики в листопаді 2021 р. відступила від такої позиції та передбачила, що суд зобов’язаний прийняти до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку її подання та залишити цю заяву без задоволення в тому разі, якщо немає підстав для поновлення вказаного строку. У статті аргументовано, що в ситуації подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском встановленого Цивільним процесуальним кодексом України строку приймати заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та за її результатами відмовляти в задоволенні такої заяви неправильно. Найоптимальнішим варіантом буде той, коли суд постановляє не ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (адже така ухвала можлива за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, а якщо немає підстав для поновлення пропущеного строку, то не було й підстав для розгляду по суті самої заяви про перегляд заочного рішення), а ухвалу про відмову в поновленні пропущеного строку подання заяви про перегляд заочного рішення (саме з таким формулюванням). Тоді в разі незгоди з аргументами суду щодо відмови в поновленні строку відповідач зможе її оскаржити в апеляційному порядку. За такого підходу ніяк не можна говорити, що він втрачає право на оскарження заочного рішення, а також це сприятиме принципу процесуальної економії.
2022-01-01T00:00:00ZРоль «іншогалузевих» визначень понять для тлумачення кримінального закону та застосування кримінально-правових норм
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3720
Роль «іншогалузевих» визначень понять для тлумачення кримінального закону та застосування кримінально-правових норм
Навроцький, Вячеслав
Аналізуються підстави звернення до визначень, які містяться у міжнародно-правових актах, при застосуванні українського кримінального закону. Охарактеризовано умови та межі врахування при тлумаченні та застосуванні кримінального закону дефініцій галузевих українських законів. Висвітлені шляхи вирішення проблеми розбіжностей у визначеннях, які наведені у різних нормативно-правових актах, та які потенційно впливають на застосування кримінального закону. Дана оцінка положенню проекту КК України, яке стосується співвідношення наведених у ньому дефініцій та визначень інших нормативно-правових актів.
У результаті дослідження зроблено пропозиції щодо того, що у ході тлумачення кримінального закону та його застосування слід керуватися існуючими нормативними визначеннями, включно з тими, що містяться в міжнародно-правових актах та актах інших галузей законодавства України. Поточна правотворчість, а, особливо кодифікаційна, має своїм важливим аспектом виявлення та усунення положень, які полягають у наявності не співпадаючих визначень одних і тих же термінів. За наявності ж розбіжностей у дефініціях, слід керуватися загальновизнаними правилами подолання правових колізій.
2021-01-01T00:00:00ZЗ професорської шухляди
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3719
З професорської шухляди
Навроцький, Вячеслав
Зібрані матеріали і документи, які раніше не публікувалися та не були відомі широкій спільноті українських криміналістів – зауваження офіційного опонента на кандидатські і докторські дисертації ,зауваження щодо дисертацій, на які давалися висновки (відгуки) провідної установи, відгуки на автореферати дисертацій, пропозиції до проектів постанов Пленумів Верховного та Вищого спеціалізованого судів України та
наукові висновки на їх запити, статті та тези виступів, які досі не були опубліковані, переписка.
Для всіх, хто цікавиться питаннями матеріального кримінального права – студентів, викладачів, працівників
правоохоронних органів та суддів, адвокатів.
2016-01-01T00:00:00ZЗалишення без розгляду та закриття провадження під час заочного розгляду цивільної справи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3718
Залишення без розгляду та закриття провадження під час заочного розгляду цивільної справи
Навроцька, Юлія; Воробель, Уляна
Статтю присвячено аналізу можливості застосування інститутів залишення без розгляду та закриття провадження у справі під час заочного розгляду. Констатується, що сфера застосування норм інститутів закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду, як і ряду інших цивільно-процесуальних конструкцій, обмежена в заочному провадженні.
Застосування окремих підстав для залишення заяви без розгляду, визначених ст. 257 ЦПК України, та закриття провадження у справі, визначених ст. 255 ЦПК України, під час заочного розгляду цивільної справи є очевидним та таким, що не потребує детальнішої аргументації. Інші ж підстави або мають специфіку реалізації під час заочного розгляду, певні умови, за яких вони можуть застосовуватися судом та мати наслідком завершення заочного провадження без ухвалення рішення по суті спору, або ж взагалі не зможуть застосовуватися. Кожна із підстав детально проаналізована у статті щодо заочного провадження.
Запропоновано в ЦПК України передбачити положення, відповідно до якого суд вправі затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі під час заочного розгляду лише тоді, коли справжність підписів сторін на такій заяві про мирову угоду (чи мировій угоді) засвідчена нотаріально. Аналогічно запропоновано вирішувати ситуацію, коли позивач подає під час заочного розгляду справи угоду сторін про передачу справи на вирішення суду іншої держави.
Окремі підстави для закриття провадження чи залишення без розгляду можуть бути виявлені під час заочного розгляду лише тоді, коли суд їх встановить самостійно, або це стане відомо суду від інших учасників процесу, окрім відповідача. Оскільки найбільш очевидним є те, що позивач сам про такі обставини не зголошуватиме, а відповідач не може вказати судові на наявність відповідної обставини (якщо тільки він цього не зробив раніше).
2022-01-01T00:00:00ZМедіаційна угода vs мирова угода в цивільному судочинстві
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3717
Медіаційна угода vs мирова угода в цивільному судочинстві
Навроцька, Юлія; Воробель, Уляна
У статті проаналізовано практичні проблеми оформлення домовленостей сторін за результатами медіації в ході розгляду цивільної справи в суді, співвідношення медіаційної угоди та мирової угоди, а також доцільність чіткого розмежування наслідків укладення мирової угоди та медіаційної угоди (угоди за результатами медіації) в цивільному судочинстві.
Зокрема, констатовано, що результати домовленостей сторін щодо спору, який вже перебуває на судовому розгляді, що були досягнуті сторонами в результаті проведеної процедури медіації, можуть бути оформлені не лише у вигляді мирової угоди, але й у формі відмови від позову та визнання відповідачем позову. Аргументовано, що такі правові конструкції не в повній мірі відповідають самій процедурі медіації та її правовій природі, не відображають суть і призначення цього способу врегулювання спору. Проаналізовано різні редакції законопроектів про медіацію щодо питання вибору моделі врегулювання правових наслідків медіаційної угоди, інтегрованої в судовий розгляд цивільної справи. Аргументовано, що зведення правового регулювання медіаційної угоди до меж мирової угоди нівелює усі ті можливості та бенефіти, що дає нам медіація. Відтак, підтримана критика можливості затвердження судом медіаційної угоди, як мирової. Зроблено висновок, що наслідки укладення медіаційної угоди (угоди за результатами медіації) та мирової угоди в ході розгляду цивільної справи повинні бути різними. Видається, зараз законодавець не до кінця визначився щодо наслідків примирення за результатами медіації, інтегрованої в судовий розгляд цивільної справи. Зокрема, відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою. Відтак, це право суду, яке можливо реалізувати лише якщо умови медіаційної угоди відповідатимуть загальним вимогам до мирової угоди в цивільному судочинстві. А якими повинні
бути дії суду, якщо сторони вийшли за межі предмета спору, прав чи обов’язків сторін в медіаційній угоді, чи її умови зачіпають інтереси інших осіб, – питання залишилося неврегульованим. Хоча це цілком можливо, адже принцип самовизначення сторін медіації передбачає часту ймовірність таких ситуацій. Запропоновано доповнити ч. 1 ст. 257 ЦПК України самостійною підставою для залишення позову без розгляду – примирення сторін за результатами проведеної медіації, якщо сторони повідомили про це суд, зробивши спільну письмову заяву. Відтак, уточнень потребуватимуть й інші положення ЦПК України щодо, зокрема, примирення за результатами медіації в апеляційному та касаційному провадженнях, щодо розподілу судових витрат між сторонами та повернення судового збору.
2022-01-01T00:00:00ZРобоча програма практики
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3668
Робоча програма практики
Чех, Мирослава; Василиця, Оксана
Практика студентів є невід’ємною складовою частиною програми
підготовки здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Магістр» за
спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» галузі знань 28
«Публічне управління та адміністрування». Фахова практика магістра з
публічного управління та адміністрування поєднує у собі такі види виробничої
практики: стажерська, консультаційна, науково-дослідницька.
2023-01-01T00:00:00ZМетодичні вказівки для написання кваліфікаційних робіт
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3667
Методичні вказівки для написання кваліфікаційних робіт
Василиця, Оксана; Чех, Мирослава
Кваліфікаційна робота є самостійним теоретико-прикладним науковим
дослідженням студента, що виконується ним на завершальному етапі здобуття
повної вищої освіти на програмі Публічне управління та адміністрування. Її
виконання є обов’язковою складовою навчального процесу.
Кваліфікаційна робота повинна засвідчити професійну зрілість випускника,
виявити його загальнонаукову, загальнотеоретичну та спеціальну підготовку,
уміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних
наукових та практичних завдань і, відповідно, готовність до самостійної
професійної діяльності.
2022-01-01T00:00:00ZЗбірник кейсів щодо управління в охороні здоров’я в умовах війни та у період післявоєнного відновлення.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3666
Збірник кейсів щодо управління в охороні здоров’я в умовах війни та у період післявоєнного відновлення.
До збірника увійшли кейси, які ілюструють вітчизняний і закордонний
досвід управління.
Цей збірник буде корисним в роботі передусім для викладачів, тренерів,
працівників освітніх закладів, які залучені до створення і проведення навчальних
програм з управління в сфері охорони здоров'я. Без сумніву, з кейсами збірника
варто попрацювати тим, хто навчається управлінню в охороні здоров’я, зокрема
студентам і учасникам відповідних короткострокових програм.
2022-01-01T00:00:00ZЗбірник кейсів щодо управління в охороні здоров’я в умовах війни та у період післявоєнного відновлення.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3665
Збірник кейсів щодо управління в охороні здоров’я в умовах війни та у період післявоєнного відновлення.
До збірника увійшли кейси, які ілюструють вітчизняний і закордонний
досвід управління. Як реалізовуються бізнес-проєкти в рамках Програми
медичних гарантій України з первинної медичної допомоги в час війни? Які
виклики і проблеми має Комунікаційний центр при МОЗ в умовах війни? Якою
була політика повоєнної відбудови системи охорони здоров’я в Косові, і що з
цього може запозичити Україна? Ці та інші комплексні управлінські ситуації
описані в кейсах збірника.
Цей збірник буде корисним в роботі передусім для викладачів, тренерів,
працівників освітніх закладів, які залучені до створення і проведення навчальних
програм з управління в сфері охорони здоров'я. Без сумніву, з кейсами збірника
варто попрацювати тим, хто навчається управлінню в охороні здоров’я, зокрема
студентам і учасникам відповідних короткострокових програм.
2022-01-01T00:00:00ZАктуальні проблеми публічного управління та адміністрування України в контексті євроінтеграції
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3599
Актуальні проблеми публічного управління та адміністрування України в контексті євроінтеграції
Засадко, Валентина; Борщевський, Віктор; Василиця, Оксана; Чех, Мирослава; Матвєєв, Євгеній; Лапшина, Ірина
В даному збірнику розміщені тези учасників конференції, що відображають тематичні напрямки цього наукового заходу, а саме: теоретико-методичні аспекти публічного управління та адміністрування; інструменти та механізми публічного управління в пріоритетних сферах розвитку України; інституційне забезпечення публічного управління та адміністрування; євроінтеграційні тенденції розвитку інструментів публічного управління.
2022-07-01T00:00:00ZПублічне управління в умовах воєнного стану: інституційні трансформації, стратегічне планування та механізми розвитку
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3218
Публічне управління в умовах воєнного стану: інституційні трансформації, стратегічне планування та механізми розвитку
Борщевський, Віктор; Василиця, Оксана; Матвєєв, Євгеній
Досліджуються проблеми розвитку публічного управління в Україні в умовах воєнного
стану. Опрацьовано теоретичні розробки та концептуальні напрацювання вітчизняних
і закордонних авторів з питань, що стосуються вирішення задекларованої проблематики.
Використано інституційний підхід, методи аналізу та синтезу, а також порівняльного
аналізу для формування методологічної бази дослідження. Проаналізовано досвід інших
держав світу щодо розв’язання проблем, пов’язаних з веденням війни на своїй території.
За основу взято успішні приклади Грузії, Хорватії та Ізраїлю. Окрему увагу приділено ролі
органів державної влади й органів місцевого самоврядування у просторовому розвитку
країни, реформуванні її економіки, модернізації інфраструктури та створенні сучасного
мобілізаційного резерву. Окреслено основні інституційні зміни, які відбулися в Україні внаслідок запровадження воєнного стану. Виявлено дисфункції в роботі формальних і неформальних інститутів нашої держави. Показано деструктивний вплив інституційних прогалин, які виникли в Україні під час проведення заходів адміністративно-територіальної
реформи. Вказано на низку формальних інститутів, здатних посприяти кращій адаптації
публічного управління нашої держави до реалій воєнного стану. Наголошено на важливості та необхідності нівелювання негативних аспектів опортуністичної поведінки населення та працівників органів публічної влади. Запропоновано заходи з підвищення ефективності публічного управління в умовах воєнного стану. Обґрунтовано доцільність зміни
чинних підходів до організації стратегічного планування на державному, регіональному,
субрегіональному та локальному рівнях. Сформульовано відповідні пропозиції для органів
державної влади та місцевого самоврядування. Описано механізми розвитку публічного
управління, які сприятимуть подоланню виявлених проблем. У цьому контексті відзначено першочергову роль фінансового, соціального та ринкового механізмів. Пріоритетними
цілями їх застосування встановлено: підвищення ефективності використання наявних
людських, природних і матеріальних ресурсів держави та її регіонів на основі стимулювання конкуренції; розв’язання наявних соціальних проблем населення; поліпшення якості
людського капіталу.
2022-02-01T00:00:00ZУправління територільними громадами в умовах воєнного стану: стратегічне планування та інституційне забезпечення розвитку
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3203
Управління територільними громадами в умовах воєнного стану: стратегічне планування та інституційне забезпечення розвитку
Борщевський, Віктор; Василиця, Оксана; Матвєєв, Євгеній
2022-06-01T00:00:00ZРОЛЬ ДЕРЖАВИ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3202
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Василиця, Оксана; Чех, Мирослава
2022-05-01T00:00:00ZУправління регіонами і громадами в нових реаліях розвитку України: стратегування, планування, проєктний менеджмент
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3201
Управління регіонами і громадами в нових реаліях розвитку України: стратегування, планування, проєктний менеджмент
Василиця, Оксана; Засадко, Валентина
2022-06-01T00:00:00ZГлобалізаційні чинники соціально-економічного розвитку держав у контексті сучасних викликів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3200
Глобалізаційні чинники соціально-економічного розвитку держав у контексті сучасних викликів
Василиця, Оксана; Борщевський, Віктор; Чех, Мирослава
В статті проаналізовано основні глобалізаційні чинники сучасності в контексті їх стимулюючого і дестимулюючого впливу на соціально-економічний розвиток держав. Варто відмітити, що деглобалізаційні тенденції почали фіксуватися у світовій економіці ще напередодні «ковідного спалаху». У риториці багатьох впливових політиків з’явилися популярні серед електорату тези про шкідливий вплив глобалізації на національну економіку, які часто супроводжувалися закликами до запровадження нових протекціоністських обмежень.
2022-02-01T00:00:00ZThe visual calls of today: voices of peace
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3159
The visual calls of today: voices of peace
Babenko, Viktoria
2022-01-01T00:00:00ZDo diasporas matter? The growing role of the Ukrainian diaspora in the UK and Poland for the development of the homeland at times of war
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3007
Do diasporas matter? The growing role of the Ukrainian diaspora in the UK and Poland for the development of the homeland at times of war
Lapshyna, Iryna
Ukraine has been going through a series of political and economic crises, notably the Euromaidan revolution and the Russian aggression and subsequent economic downturn. These events triggered fresh transnational diaspora-led activities such as the ‘London Euromaidan’ and the ‘Warsaw Euromaidan’. This paper analyses Ukrainian diaspora volunteerism in the UK and Poland and explores how the Ukrainian diaspora engages and contributes economically, socially, politically and culturally to the development of Ukraine. Drawing on fieldwork in both countries, three main findings were identified. First, due to the events in Ukraine, the Ukrainian diaspora has mobilised, grown stronger and became more united, whilst transforming from a more inward-looking to a more outward-looking community which, as a result, is now more and critically engaging with Ukrainian affairs. Second, the Ukrainian diaspora has the willingness, power and resources to contribute to the development of the home country, claiming to be recognised as an important stakeholder in the development of Ukraine. Thirdly, the Ukrainian government’s lack of recognition of the contribution of the Ukrainian diaspora is one of the most significant barriers to more comprehensive diaspora involvement in development.
2019-01-01T00:00:00ZUkraine and Greece – Two Diasporas: Engagement and Disengagement with the Homeland at Times of Crisis
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3006
Ukraine and Greece – Two Diasporas: Engagement and Disengagement with the Homeland at Times of Crisis
Kalantzi, Foteini, Iryna Lapshyna
This article focuses on the interrelationship between homeland and diaspora at times of crisis. It adopts
a comparative lens to look into diasporic (dis)engagement with the homeland, specifically analysing the
cases of Greece and Ukraine. The main research issues are how crises affect the engagement between
homeland and diaspora – taking Greece and Ukraine as case studies – and which the defining contextual
factors are that transform the diaspora engagement. The article unpacks the homeland–diaspora nexus
concerning two states with different socio-political backgrounds, both going through severe political
and economic crises. In so doing, the article gives prominence to the differentiation between the engagement of the two different diasporas with their home countries at times of crisis. Evidence suggests
substantial engagement in the Ukrainian case while, in the Greek case, a more mixed attitude – leaning
towards disengagement – is apparent.
2020-01-01T00:00:00ZTHE UKRAINIAN (POST)REVOLUTIONARY PROCESS: DIASPORA MOBILISATIONS IN THE UNITED KINGDOM AND POLAND.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3005
THE UKRAINIAN (POST)REVOLUTIONARY PROCESS: DIASPORA MOBILISATIONS IN THE UNITED KINGDOM AND POLAND.
Lapshyna, Iryna
This paper explores the Ukrainian diaspora mobilisation in the UK and
Poland in the aftermath of the Euromaidan and the Russian aggression from the end of
2013i
. It examines the two referred case studies of the Ukrainian diaspora and focusses specifically on the interaction between the mobilisations of old and new diasporas, the formation of new Ukrainian “diasporic communities”, and the diaspora contribution to homeland
development. The literature on social movements shows that transnational diasporic mobilisations in the UK and Poland may be seen as “extensions” of the Euromaidan social movement in Ukraine. The empirical data shows that the Ukrainian diasporic communities in
both countries have united and grown stronger due to the events in Ukraine. The communities have been engaged in development activities of different forms contributing with their
resources and skills to bring about social, economic, and political support in their homeland. Moreover, diasporic communities in both countries claim to be recognised by the
national government as important actors. The article concludes that the Ukrainian diaspora
has the desire, motive, opportunity and means to engage in transnational activities, at least
for the time being, which makes it an active diaspora.
https://revistas.rcaap.pt/finisterra/article/view/19908/18603
2021-01-01T00:00:00ZРоль фінансового механізму у стимулюванні конкуренції на ринку нафтопродуктів України
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3004
Роль фінансового механізму у стимулюванні конкуренції на ринку нафтопродуктів України
Борщевський, Віктор; Магас, Василь; Кантур, Катерина
У статті досліджено проблеми, пов’язані з розвитком конкуренції на ринку нафтопродуктів
України. Акцентовано увагу на основних ризиках узгоджених антиконкурентних дій учасників цього
ринку в контексті ефективності функціонування національної економіки загалом. Розкрито сутність
фінансового механізму стимулювання конкуренції на вітчизняному ринку нафтопродуктів. Окреслено
пріоритетні напрями його застосування з метою обмеження виявів антиконкурентної поведінки в
середовищі виробників паливно-мастильних матеріалів і нафтотрейдерів. Сформульовано пропози ції, визначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.
2018-01-01T00:00:00ZКОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЄС
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3003
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЄС
Борщевський, Віктор; Залуцький, Іван; Присяжнюк, Юрій
Досліджено методологічні засади та прикладні аспекти стимулювання розвитку сільських територіальних
громад у соціально-економічних умовах ЄС. Акцентовано увагу на першочерговій ролі принципів
субсидіарності, збалансованого розвитку та багатофункціональної сільської економіки. Виявлено роль
інституційного, фінансового, соціального та інформаційного механізмів у стимулюванні розвитку сільських
територіальних громад з погляду соціально-економічних пріоритетів ЄС. Сформульовано пропозиції для
органів державної влади та місцевого самоврядування щодо адаптації досвіду ЄС у розвитку сільських
територіальних громад у сучасних реаліях України
2018-01-01T00:00:00ZАктуалізація локальних механізмів модернізації сільських територій в умовах децентралізації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3002
Актуалізація локальних механізмів модернізації сільських територій в умовах децентралізації
Борщевський, Віктор; Залуцький, Іван
Висвітлено причини та наслідки стагнації процесу поліпшення соціально-економічного стану сільських
територій в сучасних умовах. Розкрито системні недоліки щодо забезпечення просторового планування сільських
територій та виявлено затяжну тенденцію ігнорування територіального чинника їх розвитку. Аргументовано
пріоритетність врахування територіального чинника для забезпечення збалансованого розвитку сільських
територій та самодостатності об’єднаних територіальних громад. Запропоновано реалізацію інтегрованого
поєднання на рівні адміністративного району територіальної. секторальної та управлінської складових
державної регіональної політики щодо розвитку сільських територій. Інноваційним інструментом управління
розвитком сільських територій визначено комплексну середньострокову програму модернізації сільських
територій адміністративного району. Викладено засади формування, зміст та механізм реалізації такої
програми. Висвітлено механізм та переваги пріоритетного запровадження планувально-просторового
обґрунтування комплексного розвитку сільських територій при реалізації запропонованої програми
2018-01-01T00:00:00ZРайон у новій моделі адміністративно-територіального устрою: основні виклики та завдання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3001
Район у новій моделі адміністративно-територіального устрою: основні виклики та завдання
Борщевський, Віктор; Куропась, Ірина
2019-01-01T00:00:00ZЕкономіка великого міста: структурні трансформації в епоху глобальних змін
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3000
Економіка великого міста: структурні трансформації в епоху глобальних змін
Борщевський, Віктор
Досліджуються особливості структурних трансформацій в економіці великих міст в умовах глобалізації. Першочергова увага приділяється виявленню пріоритетних напрямів і механізмів впливу глобальних економічних змін на еволюційні зрушення у господарській структурі великих міст.
Акцентується увага на визначальній ролі великих міст в економічному розвитку сучасних держав. Це супроводжується постійним зростанням частки міського населення та зосередженням у містах дедалі більш вагомого економічного потенціалу. Разом із цим у світі постійно зростає кількість мегаполісів та глобальних міст. Їх основною перевагою є високий рівень концентрації виробничих потужностей і капіталу, а також значний людський потенціал, що дає поштовх інноваційному розвитку різних секторів міської економіки, передусім енергетики, галузі інформаційних технологій, транспорту, побутових послуг і дозвілля, банківської сфери тощо.
Встановлено, що основними проблемами, з якими стикаються великі міста в епоху глобалізації є: зниження якості соціального капіталу, посилення безпекових викликів, зростання ризиків виникнення техногенних катастроф, погіршення якості довкілля та екологічної ситуації загалом, зростання рівня наванта¬ження на інженерну і соціальну інфраструктуру, необхідність налагодження безперебійного постачання достатнім обсягом питної води та продовольчих ресурсів.
Доведено, що пріоритетними напрямами розвитку економіки великих міст у добу глобалізації є підвищення рівня мобільності населення, покращення якості його життя та забезпечення високих стандартів побутового комфорту городян, формування інноваційних інформаційно-комунікаційних мереж, налагодження якісного планування міського простору, вирішення екологічних проблем, зокрема шляхом впровадження відновлюваної енергетики та надання пріоритетності збереженню довкілля.
Сформульовано пропозиції щодо першочергових заходів адаптації великих міст України до сучасних вимог глобалізації з урахуванням досвіду найбільш розвинених держав світу. Зокрема, наголошено на необхідності збільшення обсягів інвестицій у розвиток інформаційних технологій та активізацію роботи з діджиталізації міського простору за рахунок вивільнення частини бюджетних ресурсів, які сьогодні використовуються недостатньо ефективно, спрямовуючись переважно на задоволення соціальних потреб міського населення.
2019-01-01T00:00:00ZТорговельна сфера в соціально-економічному розвитку регіонів України: потенціал зростання в умовах детінізації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2999
Торговельна сфера в соціально-економічному розвитку регіонів України: потенціал зростання в умовах детінізації
Борщевський, Віктор
Досліджено передумови, чинники та особливості деструктивного впливу тіньової економіки на ефективність використання потенціалу торгівлі в соціально-економічному розвитку регіонів України. Показано основні негативні наслідки від поширення тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі для економічного зростання регіонів нашої держави. Доведено, що тінізація торговельної сфери знижує ефективність використання потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України у трьох основних напрямах: фінансовому – зниження податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів; соціальному – зростання безробіття та іллегальної зайнятості, а відтак – зниження рівня соціального захисту населення; бізнесовому – зниження вартості активів торговельних підприємств. Обґрунтовано пропозиції щодо пріоритетних напрямів детінізації торговельної сфери з метою підвищення ефективності використання її потенціалу в соціально-економічному розвитку регіонів України, а саме: унормування статусу фізичної особи-підприємця у торговельній сфері; модернізації інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі; створення належних умов для поширення електронної комерції та безготівкових розрахунків за придбані товари.
2020-01-01T00:00:00ZМеханізми підвищення ефективності структурних трансформацій в економіці великих міст Західного регіону України
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2998
Механізми підвищення ефективності структурних трансформацій в економіці великих міст Західного регіону України
Борщевський, Віктор
Досліджуються особливості управління економікою великих міст Західного регіону України крізь призму механізмів підвищення ефективності її структурних трансформацій. Акцентується увага на переважанні короткотермінових економічних інтересів у діяльності органів місцевого самоврядування досліджуваних міст над стратегічними пріоритетами їх розвитку. Це спричиняє фактичну відсутність помітних структурних зрушень в економіці цих міст протягом тривалого періоду часу. Виправлення ситуації вбачається в адекватному застосуванні фінансового та організаційно-управлінського механізмів підвищення ефективності структурних трансформацій в економіці великих міст Західного регіону України, що передбачає адаптацію в цих містах позитивного світового досвіду використання інструментів муніципально-приватного партнерства, демуніципалізації власності, інфраструктурної модернізації економіки та інформаційно-просвітницької роботи з місцевим населенням.
2020-01-01T00:00:00ZДетінізація оптової та роздрібної торгівлі регіонів України як чинник підвищення ефективності використання потенціалу їх розвитку
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2997
Детінізація оптової та роздрібної торгівлі регіонів України як чинник підвищення ефективності використання потенціалу їх розвитку
Борщевський, Віктор
Досліджуються особливості поширення тіньової економіки у сфері оптової та роздрібної торгівлі регіонів України. На основі використання методу збитковості підприємств виявлено характер та особливості тінізації торговельної сфери в різних регіонах України. Встановлено, що найбільш підвладними тіньовим процесам є торговельні підприємства у великих містах і прикордонних регіонах держави. Саме ці регіони відіграють основну роль у розвитку оптової та роздрібної торгівлі в Україні. Одночасно в структурі їх економіки торгівля займає більш вагоме значення, ніж в інших регіонах. Окреслено основні тенденції у зміні обсягу тіньової економіки в торговельній сфері України та її регіонів. Порівняно з 2013 р. у 2017 р. у більшості регіонів держави спостерігалося зменшення обсягів тіньових операцій у секторі підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Водночас це супроводжувалося збільшенням кількості фізичних осіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність. Це стало підставою для висновку про перетікання частини тіньового ринку оптової та роздрібної торгівлі в регіонах України у сектор фізичних осіб-підприємців. Саме такий спосіб ухиляння від сплати податків набув особливого поширення в Україні протягом останніх років. Як наслідок, обсяг тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі України сягнув близько 50%, коливаючись у різних регіонах від 35-40% до 60% і більше. Сформульовано пропозиції, спрямовані на детінізацію торговельної сфери, впровадження яких дозволить суттєво знизити обсяг тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі більшості регіонів України та підвищити на цій онові ефективність використання соціально-економічного потенціалу їх розвитку. Зазначені пропозиції передбачають впровадження інституційних змін, спрямованих на обмеження можливості торговельних мереж використовувати фізичних осіб-підприємців для ухиляння від сплати податків. Крім того, пропонується посилити вплив органів місцевого самоврядування на контроль за діяльністю господарюючих суб’єктів у сфері оптової та роздрібної торгівлі регіонів, зокрема завдяки зміні механізму справляння єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб.
2020-01-01T00:00:00ZAssessing the Countries’ Competitiveness Based on Value Added Concept
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2996
Assessing the Countries’ Competitiveness Based on Value Added Concept
Chekh, Myroslava; Cherkas, Nataliia
The paradigms of global competitiveness are changed recently because of the new trade patterns and global
production networks development. This tendency requires rethinking of national economic growth policy with
focus on the impact of international competitiveness factors. This study investigates the impact of fundamental
macroeconomic parameters on the global competitiveness. A set of 27 European countries is assessed in the period
of 2006-2018 considering their economic performance and development. The determinants of growth and
competitiveness are studied. The results show that competitiveness in European countries depends on exchange
rate fluctuations. The paper provides comparative studies including developed countries, Central-East European
countries, GIIPS countries and offers insight for policy formulation on growth and competitiveness. Ordinary least
squares (OLS) with pooled data, panel data with fixed effects (FE), random effects (RE), and the dynamic panel
data model were used as principal methods. The empirical findings obtained are particularly important to consider
for economic policies and strategies of economic development.
2020-01-01T00:00:00ZEconomic effects of production fragmentation and technological transfer: the evidence from CEE countries
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2995
Economic effects of production fragmentation and technological transfer: the evidence from CEE countries
Chekh, Myroslava; Сherkas, Nataliia
Foreign direct investment (FDI) inflow is traditionally considered as an important factor of structural changes and productivity growth in Central and Eastern European countries (CEECs) due to transfer of technologies and active participation in global value chains (GVC). The aim of the study is to estimate the influence of technological transfer on structural changes in CEECs. An empirical analysis of the impact of FDI and other indicators of technological transfer on the export structure was performed. We consider three export groups of technology-intensive manufactures: high-, medium- and low skill and one export group of labor and resource-intensive manufactures.The analysis includes a panel framework covering seven CEECs (Croatia, Czech Republic, Hungary, Poland, Romania, Slovakia and Slovenia) over the period of 2001–2016. OLS with pooled data, panel data with fixed effects and dynamic panel-data model were used as principal methods. Our results mostly reflect the prediction of the Flying Geese Model (FGM) and GVC theory in terms of: (i) stimulating effect of FDI on high-skill and technology-intensive manufactures; (ii) significance of impact of technology transfer through technological import growth for all export sectors; (iii) important contribution of EU integration to technological development of CEECs
2018-01-01T00:00:00ZМеханізми детінізації послуг у сфері оптової та роздрібної торгівлі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2993
Механізми детінізації послуг у сфері оптової та роздрібної торгівлі
Борщевський, Віктор
Окреслено пріоритетні напрями та механізми детінізації оптової та роздрібної торгівлі України в сучасних соціально-економічних умовах. Проаналізовано причини та основні чинники поширення тіньових операцій у секторі підприємств оптової та роздрібної торгівлі. Основну увагу акцентовано на інституційних дисфункціях та регуляторних прогалинах, які спричиняють тінізацію торговельної сфери. Запропоновано низку нових підходів щодо реалізації заходів економічної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях, спрямованих на детінізацію послуг у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Обґрунтовано доцільність першочергового застосування інституційного, ринкового, фінансового та соціального механізмів детінізації торговельної діяльності на нинішньому етапі економічного розвитку України. Сформульовано низку конкретних пропозицій для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пріоритетних напрямів і засад удосконалення інституційного забезпечення оптової та роздрібної торгівлі з метою її детінізації, а також поліпшення якості людського та соціального капіталу як чинника викорінення іллегальних торговельних операцій.
2021-01-01T00:00:00ZСтруктурна політика великих міст на сучасному етапі децентралізації (на прикладі Львівської ОТГ)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2992
Структурна політика великих міст на сучасному етапі децентралізації (на прикладі Львівської ОТГ)
Борщевський, Віктор
Характерною особливістю сучасного етапу децентралізації влади в Україні стала активізація процесів налагодження взаємовигідного економічного співробітництва між окремими територіальними громадами, що увійли до складу новостворених ОТГ після минулорічних місцевих виборів. При цьому найбільш складно взаємоузгодження економічних інтересів відбувається в тих ОТГ, які були створені навколо великикх міст шляхом приєднання до них сусідніх сільських територій. Прикладом цього може слугувати Львівська ОТГ, в якій до цього часу ведуться активні дискусії щодо пріоритетних напрямів подальшого структурного розвитку місцевої економіки.
Одним з першочергових завдань місцевої влади, спрямованих на подолання існуючих у цьому зв’язку розбіжностей, є впровадження сучасних підходів до реалізації структурної політики виликих міст, зокрема в контексті забезпечення збалансованого просторового розвитку створених на їх базі ОТГ та структурної модернізації прилеглих до них сільських територій щляхом нарощування їх економічного потенціалу та стимулювання розвитку інноваційних виробництв і впровадження елементів «постіндустріальної економіки».
Зокрема, у Львівській ОТГ першочергового значення сьогодні набуває нарощування торговельно-економічного та послугового потенціалу прилеглих до Льовва сільських територій, а основними засобами реалізації відповідної структурної політики міста мають стати: модернізація інфраструктури та підвищення якості людського і соціального капіталу відповідних територіальних громад.
2021-01-01T00:00:00ZСталий розвиток "видобувних" ОТГ у контексті впровадження демократичних практик публічного управління
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2991
Сталий розвиток "видобувних" ОТГ у контексті впровадження демократичних практик публічного управління
Василиця, Оксана; Борщевський, Віктор; Засадко, Валентина
Питання сталого розвитку громад є вельми актуальним в
українських реаліях. У статті встановлено, що до основних чинників, що
визначають сталий розвиток громади відносять наявність та продуктивність
використання видобувних ресурсів, людський капітал, екологізацію розвитку
економіки, якість управління місцевим розвитком. У статті проаналізовано,
що для громад, які володіють значними запасами корисних копалин та активно
їх розробляють, питання сталого розвитку та активної участі громади в
процесах формування та розподілу місцевих бюджетів є критично важливим.
Адже в сучасних соціально-економічних умовах внаслідок порушення режиму
виробничих процесів, у багатьох територіальних громадах України, де
ведеться видобуток вуглеводнів, значно зросла загроза виникнення екологічно
небезпечних техногенних аварій і катастроф. Це актуалізує потребу в
посиленні цільового використання коштів, отриманих місцевими бюджетами
територіальних громад від використання надр, зокрема шляхом їх спрямування
на підтримку соціально-економічного розвитку територій, ремонти доріг і
об’єктів інженерної та соціальної інфраструктури, посилення рівня екологічної
безпеки. Мешканці майже всіх територіальних громад України як правило не
мають навіть загального уявлення про величину надходжень до місцевого
бюджету та структуру його дохідної й видаткової частин. В статті
запропоновано посилення участі громади за допомогою демократичних
практик (громадські слухання, бюджети участі, обговорення, конкурси
місцевих ініціатив, електронні петиції тощо). Також окремими пунктом
пропозицій є впровадження ресурсів з відкритими даними, що дозволить
знизити корупційну складову та мінімізувати тіньову компоненту. Окрім того,
ресурси з відкритими даними забезпечують суттєве нарощування
ефективності використання фінансово-бюджетного потенціалу відповідних
територіальних громад.
2021-09-01T00:00:00ZТорговельна війна між США та Китаєм: масштаби впливу
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2990
Торговельна війна між США та Китаєм: масштаби впливу
Василиця, Оксана; Чех, Мирослава
В умовах глобалізації світової економіки
конкуренція між виробниками часто переходить установлені межі. Особливо ситуація
загострюється між країнами – світовими
гігантами. Лідируюча економіка світу CША
в останні десятиріччя дещо втратила свої
позиції через активізацію Китаю на ринках
багатьох країн. Поглиблення негативних
тенденцій у вигляді від’ємного сальдо торговельного балансу, втрати експортних
ринків, зростання залежності від Китаю
стимулювали введення протекціоністських
заходів проти Китаю та дало початок
торговельній війні між країнами. Такі заходи
відображаються не лише на країнах-учасницях, а й несуть непередбачувані наслідки
для решти глобалізованого світу. У статті
проведено ретроспективний аналіз торговельної війни між США та Китаєм, досліджено думки та прогнози експертів щодо
наслідків такого протистояння. Для оцінки
основних функціональних залежностей використано регресійний аналіз методом найменших квадратів (SLS). На основі чотирьох
статистичних моделей оцінено наслідки
торговельної війни для світової економіки
загалом, зовнішньоторговельних партнерів
та Китаю й США безпосередньо. Установлено, що торговельні протистояння між
США та Китаєм більшою мірою впливають
на сторони конфлікту та їхніх зовнішньоторговельних партнерів, аніж економічне
зростання у світовому вимірі
2021-01-01T00:00:00ZТранскордонне співробітництво України в контексті євроінтеграції
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2989
Транскордонне співробітництво України в контексті євроінтеграції
Засадко, Валентина; Мікула, Надія
Представлено теоретико-методологічні засади співробітництва регіонів у транскордонному просторі та виокремлено нормативно-правову, організаційну та фінансову сфери його забезпечення. Проаналізовано стан розвитку транскордонного співробітництва в Україні в контексті використання різноманітних форм (транскордонних угод, єврорегіонів, транскордонних кластерів і партнерств тощо). Узагальнено основні проблеми та представлено перспективи розвитку транскордонного співробітництва в Україні в контексті євроінтеграції.
Для науковців, працівників регіональних і місцевих державних органів
влади та самоврядування, підприємців і співробітників організацій сприяння підприємництву, викладачів і студентів економічних спеціальностей
2014-01-01T00:00:00ZЕкономічна безпека урбанізованих територій України
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2988
Економічна безпека урбанізованих територій України
Засадко, Валентина
У монографії представлені теоретико-методологічні основи, стратегічні пріоритети і сукупність засобів та прикладних рекомендацій щодо зміцнення економічної безпеки урбанізованих територій України. Монографія є авторським баченням системного дослідження сутності, сучасного стану та перспектив розвитку урбанізованих територій України крізь призму основних категорій економічної безпеки держави.
Рекомендовано науковцям, працівникам регіональних та місцевих органів влади та самоврядування, співробітникам організацій сприяння розвитку міст, викладачам та студентам економічних спеціальностей.
2016-01-01T00:00:00ZДержава-діаспора: паралельні світи чи партнери з розвитку України (На прикладі української діаспори у Великобританії та Польщі)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2987
Держава-діаспора: паралельні світи чи партнери з розвитку України (На прикладі української діаспори у Великобританії та Польщі)
Лапшина, Ірина; Чех, Мирослава; Василиця, Оксана
У статті досліджуються проблеми взаємодії української держави та її діаспори. За допомогою проведених 43 глибинних інтерв’ю у Польщі та Великобританії із представниками української діаспори, української меншини, міграційних спільнот, неурядових громадських організацій, бізнесу, волонтерів та інших зацікавлених осібздійснено аналіз ролі та потенціалу української діаспори у розвитку України. Розглянуто діяльність української діаспори у Польщі та Великобританії під час Євромайдану та війни на сході України. Встановлено, що за останні роки в обох країнах виникло багато нових діаспорних організацій, старі діаспорні організації мобілізувалися і роблять величезний внесок у підтримку України. Визначено, що Революція Гідності 2013 р. та війна на сході України зіграли важливу консолідуючу роль для активістів, волонтерів, представників української меншини, старої діаспори та нових міграційних спільнот та неурядових громадських організацій. Як нові, так і усталені діаспорні організації ефективно займаються благодійністю, публічною і культурною дипломатією, докладають чимало зусиль для протидії дезінформації відносно України. Водночас, незважаючи на величезний внесок української діаспори, розуміння значення і ролі діаспори в Україні до останнього часу не було, а механізми співпраці з діаспорою не працювали. Обгрунтовано, що за останні роки, після Євромайдану в Україні зросла зацікавленість до дослідження діаспори і можливості залучення її представників до політичного, економічного, соціального та культурного життя. Це дозволило дійти висновку, що попри визначені пріоритети та роботу над законодавчою базою у сфері співпраці із діаспорою, певний прогрес у розумінні, що діаспора може допомогти у розвитку країни, в Україні досі не має визнання того, що діаспора може стати позитивним агентом змін, в той час як політика співпраці з українцями закордоном повинна бути одним із пріоритетів зарубіжної політики.
2021-10-01T00:00:00ZГлосарій з гібридних загроз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2986
Глосарій з гібридних загроз
Гришко, Світлана; Головянко, Марія; Титаренко, Марія; Чех, Мирослава; Василиця, Оксана; Ланюк, Євген; Засадко, Валентина
Україно-англійський глосарій розроблено командою Erasmus+ проєкту WARN "Академічна протидія гібридним загрозам" для виконання проєктних завдань, які вимагають спільного підходу до базових визначень. Оскільки в сфері гібридних загроз немає сталої термінології, розробка такого глосарію дозволила команді проєкту створити фундамент майбутнього освітнього контенту. Для складання глосарію ми обробили велику кількість матеріалів, статей, документів, рекомендованих європейськими партнерами проєкту. Вони і стали джерелом всіх визначень та термінологічного апарату. Тому цей матеріал не зовсім схожий на класичний глосарій, тут немає мовної одноманітності. Проте кожен термін нашого глосарію є "точкою доступу" до більш докладного роз'яснення, дослідження, ілюстрацій, наданих професіоналами. Читач має можливість самостійно долучитись до них через перелік посилань, який міститься в глосарії.
2021-01-01T00:00:00ZІмпортозаміщення та залучення прямих іноземних інвестицій в Україну
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2985
Імпортозаміщення та залучення прямих іноземних інвестицій в Україну
Чех, Мирослава; Василиця, Оксана; Польовська, Віра
У статті проаналізовано доцільність та можливість реалізації процесу імпортозаміщення у вітчизняній економіці, зокрема, шляхом залучення прямих іноземних інвестицій
(ПІІ). Досліджено ефективність використання ПІІ методом DEA-аналізу. Розроблено
рекомендації щодо оптимізації залучення іноземного капіталу для впровадження стратегії імпортозаміщення.
2016-04-01T00:00:00ZРозвиток громадянського суспільства в контексті трансформації системи публічного адміністрування в Україні
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2984
Розвиток громадянського суспільства в контексті трансформації системи публічного адміністрування в Україні
Борщевський, Віктор; Чех, Мирослава; Лапшина, Ірина
У статті проаналізовано роль громадянського суспільства як невід’ємного елемента системи публічного адміністрування, а також ключового чинника її трансформації на сучасному етапі. Досліджено підґрунтя та послідовність становлення інституту громадянського суспільства в Україні та проведено паралелі із закордонним досвідом у цій площині. Здійснено аналіз основних тенденцій у розвитку вітчизняного громадського сектору на основі ряду статистичних звітів, експертних оцінок та даних соціологічних досліджень. Виокремлено можливості й загрози щодо поточного стану розвитку та середовища функціонування громадянського сектору в Україні. Окрему увагу приділено дослідженню впливу співпраці із міжнародними організаціями та закордонними партнерами на поточний розвиток та потенційні зміни для громадянського суспільства. Поглиблення співпраці з ЄС та НАТО та підвищення ефективності взаємодії між державою та громадським сектором визначено основними напрямами розвитку громадянського суспільства.
2021-10-01T00:00:00ZЖеневський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2738
Женевський період Українського соціологічного інституту та розвиток української соціології 1919-1939 рр.
Sudyn, Danylo; Судин, Данило
У статті запропоновано аналіз Женевського періоду в історії
Українського соціологічного інституту(серпень1919 р. — березень1920 р.) та
його ролі у розвитку української соціології в еміграції у міжвоєнний період
1919–1939 рр. Перша частина статті містить аналіз політичних обставин, що
сприяли втіленню ідеї Грушевського створити українську соціологічну інсти-туцію. Першочергово, Грушевський мав намір створити Український соціоло-гічний інститут як прикриття для політичної організації— Комітету незалежної
України. Останній був надпартійною організацією, утвореною здебільшого Ук-раїнською партією есерів(УПСР) та Українською соціал-демократичною робіт-ничою партією(УСДРП). Він мав подвійну мету: по-перше, інформувати західні
суспільства про Україну та український національний рух; по-друге, пред-ставляти Україну у світовій політиці. Але оскільки УПСР виступала проти
українського уряду, сформованого УСДРП, Грушевський не міг очікувати фі-нансової підтримки Комітету. Тому він вирішив створити установу«під при-криттям» з такими ж явними функціями для того, щоб отримати фінансування
від української влади. Перша частина статті пропонує аргументи, що підтвер-джують це твердження. Друга частина статті показує процеси, за допомогою
яких Український соціологічний інститут став незалежною науково-дослідною
установою. Він успадкував видавничий план Комітету незалежної України.
Останній втратив свої надпартійні риси, оскільки УСДРП вирішила вийти з
Комітету через політичні розбіжності. Тож Грушевський вирішив передати
основні наукові функції від Комітету до Українського соціологічного інституту.
Цей процес розпочався в Женеві, але закінчився у Празі, під час другого періоду
діяльності Українського соціологічного інституту. Остання частина статті про-понує стислий підсумок основних впливів Женевського періоду Українського
соціологічного інституту на розвиток української соціології в еміграції в між-воєнний період1919–1939 років. Це показує, що Український соціологічний
інститут забезпечив основу для майбутньої соціологічної діяльності українських
науковців в еміграції.
2020-01-01T00:00:00ZЛояльнісна компонента ідентичності “українець/ка”: регіональні виміри на прикладі міст Львова та Донецька (1994–2010–2015 рр.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2672
Лояльнісна компонента ідентичності “українець/ка”: регіональні виміри на прикладі міст Львова та Донецька (1994–2010–2015 рр.)
Сусак, Віктор; Ващинська, Ірина; Susak, Viktor; Vashchynska, Iryna
У цій статті групові лояльності інтерпретуються як суб’єктивна складова соціальних іден-тичностей – важливий структуроутворюючий чинник регіоналізму. У цьому контексті звер-нуто увагу на дві змістоутворюючі лояльнісні складові ідентичності “українець/ка”: грома-дянську та націоналістичну. Особливості їхніх вимірів формують регіоналізм в Україні. Ре-зультати досліджень, проведених у Львові та Донецьку, показали ознаки формування модерної української нації, оскільки громадянська лояльнісна компонента ідентичності “українець/ка” протягом 1994–2010–2015 рр. превалювала над націоналістичною компонентою з певними ва-ріаціями в регіонах.
2018-01-01T00:00:00ZРегіоналізм в Україні: переосмислення крізь призму соціальних ідентичностей і групових лояльностей
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2671
Регіоналізм в Україні: переосмислення крізь призму соціальних ідентичностей і групових лояльностей
Vashchynska, Iryna; Ващинська, Ірина
У статті здійснено емпіричну апробацію моделі регіоналізації сучасної України О. Стегнія та
М. Чурилова (1998 р.) за критерієм взаємодії соціальних ідентичностей і групових лояльностей.
Ця модель сконструйована авторами з урахуванням низки регіоноформуюючих чинників
(зокрема, суб’єктивного досвіду жителів різних географічних частин України) і містить у собі
десять макрорегіонів та м. Київ. У статті використано базу даних трьох хвиль міжнародного
дослідження “Регіон, нація та інше: міждисциплінарне та міжкультурне переосмислення
України” (Університет Санкт-Галлена, Швейцарія (2013, 2015 та 2017 рр.))”, за якою
сконструйовано матриці групування в регіони та зони областей постійного проживання
респондентів, у тому числі АР Крим, м. Севастополь, м. Київ (факторна змінна) згідно з
розподілом значень локальних, регіональних, національних, релігійних соціальних
ідентичностей і відповідними до них груповими лояльностями (показниковими змінними). На
основі інформації, розміщеної у матрицях, обчислено кількість випадків, коли ті чи інші
області, що належать до певного регіону в структурі О. Стегнія та М. Чурилова, були також
присутніми у певному регіоні, виокремленому нами відповідно до варіації соціальних
ідентичностей і групових лояльностей. Згідно з цими розрахунками, для кожного регіону зі
схеми О. Стегнія та М. Чурилова в межах 2013, 2015 та 2017 рр. визначено ймовірності
цілісності цих регіонів. У підсумку найвищий рівень цілісності продемонстрували Західний
(Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська обл.) та Південно-Східний (Дніпропетровська,
Запорізька обл.) регіони, а найменш цілісним виявився Центральний регіон (Вінницька,
Кіровоградська, Полтавська, Черкаська обл.).
2018-12-01T00:00:00ZПравовий аналіз підстав проведення Акції «Вісла»
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2662
Правовий аналіз підстав проведення Акції «Вісла»
Думич, Христина
Метою статті є дослідження та аналіз юридичних підстав проведення Акції «Вісла», визначення часових меж проведення Акції «Вісла», правова характеристика основної мети Акції – проведення протиправних примусових депортацій українського населення з території Закерзоння на територію Західної Польщі у 1947 р.
Підкреслено, що внаслідок радянсько-польських домовленостей, у 1944-1951 рр., відбулися зміни кордонів між Польщею та Радянським Союзом, мільйони українського та польського населення зазнали трагедії переселення у зв’язку з так званим «обміном населення». Метою цих дії було перетворення політичного кордону між Польщею та Радянським Союзом також і на етнічний. Проте, польській владі не вдалось повність переселити українське населення з етнічних земель, тому широкомасштабні акції переселення польсько-радянської влади у 1944-1946 рр. отримали своє продовження у 1947 р. Впродовж 1947 р. з українських етнічних земель, Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини відбулася примусова депортація українського населення на Західні землі Польської держави. Саме ці масові переселення отримали назву Акція «Вісла».
Доведено, що уряд Польщі розпочинає підготовку до проведення депортації українського населення ще на початку 1947 р. Фактичною підставою стало вбивство віце-міністра національної оборони Польщі К. Свєрчєвського, 28 березня 1947 р., у районі с. Яблочне, та в подальшому поспішне прийняття рішення про проведення примусової депортації українського населення яке ґрунтувалося на припущеннях, що вбивство було спланованою операцією українського руху опору. Правовою основою проведення Акції «Вісла» став Закон від 9 липня 1936 р. «Про внесення змін до Постанови Президента Республіки від 23 грудня 1927 р. «Про кордони держави», який передбачав, що воєвода чи уповноважена ним повітова влада мали право забороняти проживання й перебування на території прикордонної зони окремим категоріям осіб на певний час чи постійно, якщо цього вимагали інтереси безпеки і охорони кордонів країни. Використання цієї юридичної конструкції було не новим: вона вже застосовувалася при виселенні українців з Лемківщини до УРСР у 1944-1946 рр.
Визначено характер, способи проведення, а також можливу причетність комуністичного уряду СРСР до проведення Акції «Вісла». Встановлено територіальні межі проведення ОГ «Вісла», а саме території, з оперативними центрами у містах Сянік, Ряшів, Люблін та Горлиця. Саме виселення українського населення на Західні землі Польської держави мало проходити без застосування сили, але на практиці часто українці зазнавали фізичного і психічного насилля. Депортаційні заходи проходили в декілька етапів: перший 28 квітня15 червня 1947 р., другий 15 червня-30 червня 1947 р., третій початок липня 1947 р.- кінець жовтня 1947 р. На переселених землях українці перебували в жахливих умовах, що становило грубе порушення їхніх громадянських прав та свобод, а саме: неналежні умови проживання, відсутність грошей і продуктів для прожиття, заборона вчитись українською мовою та ін., що мало на меті призвести до втрати української ідентичності переселених осіб.
Слід особливо наголосити на грубому порушення майнових прав осіб, переселених в ході Акції «Вісла». Переселені українці мали можливість забрати із своїх осель лише обмежену кількість майна, а решту було конфісковано польським комуністичним режимом. Це є ще одним свідченням протиправного характеру Акції «Вісла», умови проведення та наслідки якої були грубим порушенням прав людини.
2020-01-01T00:00:00ZЗакінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення за австрійським Цивільним процесуальним кодексом 1895 р.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2661
Закінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення за австрійським Цивільним процесуальним кодексом 1895 р.
Думич, Христина
Стаття присвячена розкриттю сутності та змісту судового рішення, як акту реалізації судової влади в цивільних справах у Галичині другої половини ХІХ ст. – на початку ХХ ст. Значну увагу зосереджено на характеристиці судового рішення, а саме зміст, структуру, порядок його винесення за австрійським Цивільним процесуальним кодексом 1895 р. Зроблено висновок, що судове рішення вирішувало спір між сторонами, але й за ними залишалось право клопотати перед судами вищих інстанцій про перегляд рішення суду.
2018-01-01T00:00:00ZЗагальний порядок судочинства у Галичині за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2660
Загальний порядок судочинства у Галичині за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.
Думич, Христина
У статті розкрито загальний порядок судового розгляду за австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р. Охарактеризовано співвідношення сторін та інших учасників процесу при розгляді цивільно-правового спору в Галичині за Австрійською цивільною процедурою 1895 р. Значну увагу зосереджено на процесі подання позовної заяви, судовому розгляді та винесенні судом судового рішення.
2016-01-01T00:00:00ZСоціально-політичні і правові передумови кодифікації австрійського цивільно-процесуального законодавства у ХІХ ст.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2659
Соціально-політичні і правові передумови кодифікації австрійського цивільно-процесуального законодавства у ХІХ ст.
Думич, Христина
У статті проаналізовано соціально-політичні і правові передумови кодифікації австрійського цивільно-процесуального законодавства у ХІХ ст. Значна увага зосереджена на характеристиці проектів кодифікаційних актів у галузі цивільного процесуального права.
2016-01-01T00:00:00ZСторони в цивільному процесі за Австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.: ознаки та правовий статус сторін.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2658
Сторони в цивільному процесі за Австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р.: ознаки та правовий статус сторін.
Думич, Христина
У статті розкрито поняття, процесуальні права та обов’язки сторін за Австрійським цивільним процесуальним кодексом 1895 р. Значну увагу зосереджено на характеристиці та процесуальному статусі представників третіх осіб у цивільному судочинстві. Охарактеризовано співвідношення сторін ті інших осіб при розгляді цивільно-правового спору у Галичині за Австрійською цивільною процедурою 1895 р.
2016-01-01T00:00:00ZЖурналістика: занепад, порятунок, золота ера
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2394
Журналістика: занепад, порятунок, золота ера
Потятиник, Борис
Досліджено публікації упродовж 20 років (2000 - 2020) за ключовими словами "кінець журналістики"
немає
2020-01-01T00:00:00ZМотиви трагічності та комічності в сучасному політичному дискурсі України
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2257
Мотиви трагічності та комічності в сучасному політичному дискурсі України
Кривенко, Соломія
У статті проаналізовані поняття стилю та жанру політичного дискурсу, обґрунтована доцільність дослідження цих понять в межах сучасної політичної науки. Автор виділяє основні ознаки жанру та стилю політичних промов Президента України Петра Порошенка на підставі дослідження виступів до Дня незалежності України 2014-2017 років. Виявлено, що вони мають ознаки, властиві політичній мові під час конфлікту. Також аналіз промов П. Порошенка дав підстави виділити такі ознаки стилю Президента: наявність метафорики («маючи за плечима власний двадцятип’ятирічний досвід, із юності вступаємо в куди відповідальніший час зрілості»); використання слів-символів, що мають позитивну конотацію та виступають орієнтирами для розвитку держави («свобода», «незалежність тощо); історичні категорії використовуються з метою політичного міфотворення; наявність релігійної метафорики («колективний гріх», «гріх еліти спокутувати перед народом»); інтертекстуальність (або цитування); використання гасел; послуговування ярликами для дискредитації опонентів; вживання культурних кодів («хата скраю», «українська родина» тощо). Окремо в статті аналізується ознака трагічності як жанрова властивість та стилістичний вибір автора текстів, виділені її критерії та описані її можливі впливи на політичну авдиторію. Розглянуто механізми героїзації як елемента трагічності, присутні в політичному дискурсі. Також у статті досліджуються мотиви комічності в політичному дискурсі, що описуються в контексті розвитку демократії та бажання дискредитувати певні ідеї чи опонента. У статті висловлене та обґрунтоване твердження, що в умовах демократії консерватори або представники влади використовують механізми висміювання для того, щоб дискредитувати конкурента. Формується припущення, що ефект комічності використовують для того, щоб позбавити впливу певних ідей, адже неможливо ставитися серйозно до того, з чого сміються, натомість ефект трагічності задіюють тоді, коли потрібно спровокувати активну політичну реакцію в авдиторії.
2018-01-01T00:00:00ZФункції політичного ритуалу в українському політичному дискурсі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2256
Функції політичного ритуалу в українському політичному дискурсі
Кривенко, Соломія
У статті розглянуто поняття ритуалу та його функцій. За основу взято поняття ритуалу, яке розробляли політичні антропологи Е. Кассірер, А. Редкліф-Браун, філософ Л. Мамфорд. Зазначено, шо, порівняно з міфом, ритуал виник раніше. Оскільки для первісних суспільств міф та абстрактна мова були ще надто складними символічними формами. У статті визначено, що ритуал виконує такі функції: соціалізації (оскільки кожному членові спільноти в ньому відведена своя роль); легітимації влади, оскільки ритуали підтримують встановлений порядок денний; впорядковує дійсність, пояснюючи події, важливі для координації суспільних дій; ритуал вписує сучасність в політичну історію, де є минуле та майбутнє. Крім того, ритуал дає змогу осмислено та контрольовано виражати почуття. Визначено, що сьогодні ці функції простежуються у політичних ритуалах. У статті використали підхід Г. Ласвела, що аналізує політичні ритуали в контексті взаємозв’язку інституту і особистості. Згадано, що на основі фройдистської методології Г. Ласвел класифікує політичні ритуали. Він виділяє такі ритуали, що мають в своїй основі раціо «Я»; ті, що виправданні суспільною мораллю («Над-Я»); і ті, що дають волю несвідомим інстинктам («Воно»). У статті проаналізовано ознаки святкування Дня Незалежності України як політичного ритуалу. Здійснено порівняння його естетики та символічності, прийнятих за перебування при владі президентів П. Порошенка та В. Зеленського. Автор доходить висновку, що за П. Порошенка (2014-2018 рр.) святкування Дня Незалежності можна трактувати як політичний ритуал зі сфери «Супер-Я». Позаяк у цей час ритуал виховував відчуття колективності та обов’язку захищати державу. Натомість В. Зеленський намагається перевести цей ритуал у площину домінування індивідуального раціонального елементу свідомості – у категоріях З. Фройда сферу «Я».
Форми імплементації міжнародних договорів європейськими державами: теорія і практика
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2178
Форми імплементації міжнародних договорів європейськими державами: теорія і практика
Галецька, Наталія
Подано порівняльно-правове дослідження форм імплементації міжна- родних договорів європейськими державами та, на основі цього досліджен- ня пропонуються деякі вдосконалення для України. Розглянуто особливості імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Висновки та рекомендації можуть бути використані як практикуючими юристами, так і у науково-дослідницькій діяльності для поглиблення знань про основні форми національної імплементації міжнародних договорів та особливості їх використання в європейських державах. Також ця книжка може бути корисна суддям, адвокатам, правозахисникам, аспірантам, сту- дентам.
2016-01-01T00:00:00ZЗахист персональних даних: правове регулювання та практичні аспекти: науково-практичний посібник
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2141
Захист персональних даних: правове регулювання та практичні аспекти: науково-практичний посібник
Бем, М.; Городиський, І.; Саттон, Г.; Родіоненко, О.
Посібник складено за програмою навчального курсу «Захист персональних даних: правове регулювання та практичні аспекти», що спрямований на підвищення рівня обізнаності щодо регулювання захисту персональних даних та процесу їх обробки в Україні. У посібнику викладені основні юридичні інструменти регулювання захисту персональних даних та порядок і процедури їх застосування.
2015-01-01T00:00:00ZРоль громадської активності мігрантів у підтриманні їхньої національної ідентичності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1995
Роль громадської активності мігрантів у підтриманні їхньої національної ідентичності
Sudyn, Danylo
Використовуючи результати дослідницького проєкту «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі» (2018), в статті здійснено перевірку гіпотези про те, що соціальні відносини із вихідцями з батьківщини призводитимуть до меншої участі мігранта в житті власної національної громади в країні призначення
2019-01-01T00:00:00Z«Промовляючи невимовне»: конструктивістські теорії феномену релігійного навернення
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1564
«Промовляючи невимовне»: конструктивістські теорії феномену релігійного навернення
Миронович, Дмитро; Myronovych, Dmytro
Стаття присвячена розгляду особливостей конструктивістських підходів до аналізу феномену релігійного навернення. Поява відзначених підходів пов’язана з лінгвістичним поворотом в соціології та спробою поглянути на досвід конверсії і його наративізацію, як особливу форму комунікативної поведінки, в межах якої головну
конституюючу роль у змінах особистості відіграють мовні та дискурсивні практики. Початок досліджень конверсійних наративів пов'язаний із статтею Д.Сноу і Р.Махалека, в якій вони запропонували підходити до розгляду процесу навернення як до змін в «дискурсивному всесвіті». Ці зміни в риториці та мовленнєвих практиках дозволяють наверненому засвоїти нову картину світу та виступають емпіричними індикаторами, які дозволяють зафіксувати подію навернення. У 1987 році К.Степлс та А.Маус запропонували власну теорію конверсії, яка також фокусується на
ролі мови у цьому процесі. Якщо Д.Сноу і Р.Махалек розглядали зміни в риториці та інших мовленнєвих практиках як об’єктивні індикатори змін у свідомості наверненого, то К.Степлс та А.Маус пропонують підходити до цих змін як до механізму за допомогою якого конституюється сам досвід навернення. У 1993 році П.Стромберг спробував об’єднати наявні конструктивістські теорії релігійного навернення в межах власної концепції. Він визначає конверсію як процес формування нової ідентичності і конституювання нової реальності, яка втілюється в мові та дискурсивній природі
конверсійного наративу. В межах розглянутих конструктивістських підходів вербалізація досвіду навернення постає як особлива форма автобіографічних наративів, які розгортаються навколо центральної події, якою виступає досвід
навернення. Лінгвістичні зміни, включені в наратив, виступають своєрідними маркерами прийняття індивідом нової ідеології. З іншого боку, розповідь та переказ історії навернення стають перформативним ритуалом, що не лише оформлює особистий досвід, але й обумовлює ті зміни, що відбуваються з конвертитом.
2018-01-01T00:00:00ZTe structure of social space of the contemporary Ukrainian city in the context of country’s tourism orientation: way of conceptualization
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1557
Te structure of social space of the contemporary Ukrainian city in the context of country’s tourism orientation: way of conceptualization
Kozlova, Inga; Kozlova, Inga
2018-01-01T00:00:00ZRight to the City 2017: (Re) Thinking of Responsibility for Urban Space Case Study of Lviv, Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1556
Right to the City 2017: (Re) Thinking of Responsibility for Urban Space Case Study of Lviv, Ukraine
Kozlova, Inga
2018-11-01T00:00:00ZМетодичні рекомендації до написання курсових та бакалаврських робіт для студентів 2-4 курсів за спеціальністю 054 “Соціологія”
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1528
Методичні рекомендації до написання курсових та бакалаврських робіт для студентів 2-4 курсів за спеціальністю 054 “Соціологія”
Sudyn, Danylo; Судин, Данило; Susak, Viktor; Сусак, Віктор; Myronovych, Dmytro; Миронович, Дмитро; Погоріла, Наталія; Sereda, Viktoriya; Середа, Вікторія Віталіївна; Герасим, Галина; Ляшева, Альона
Методичні рекомендації до написання курсових та бакалаврських дипломних робіт студентів спеціальності “Соціологія” мають за мету представити особливості відповідних наукових робіт залежно від курсу навчання та інформувати студентів про головні вимоги, якими вони повинні керуватися при їхньому написанні та оформленні.
2018-11-21T00:00:00ZВиклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі: Аналітичний звіт
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1527
Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі: Аналітичний звіт
Міхеєва, Оксана; Mikheieva, Oksana; Миронович, Дмитро; Myronovych, Dmytro; Судин, Данило; Sudyn, Danylo; Сусак, Віктор; Susak, Viktor
У виданні представлено результати дослідницького проекту «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі», який реалізувала кафедра соціології Українського католицького університету на замовлення та за підтримки єпархії святого Володимира Великого у Парижі для українців візантійського обряду у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Результати дослідження дали змогу деталізувати низку аспектів повсякденного життя українських мігрантів «четвертої хвилі» в Парижі та Паризькому регіоні, особливості їхнього релігійного життя, оцінити ступінь їхньої адаптованості та громадської активності, участі у суспільних і церковних заходах.
Видання орієнтоване на всіх зацікавлених, зокрема державні структури, що опікуються питаннями міграції та зв’язками з діаспорою, Церкви та громадські організації, мас-медіа, а також читачів, які цікавляться процесами сучасної української міграції.
2018-09-01T00:00:00ZСоціальний конструктивізм і внесок соціології в теорію міжнародних відносин
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1516
Соціальний конструктивізм і внесок соціології в теорію міжнародних відносин
Кащук, Мирослав
У статті розглянуто соціальний конструктивізм, який є віддзеркаленням
соціологічного повороту в теорії міжнародних відносин. Автор констатує,
що соціологічне коріння дозволило соціальному конструктивізму вийти понад
індивідуалізм, структуралізм, матеріалізм та детермінізм реалізму і
лібералізму, а відтак внести в теорію міжнародних відносин струмінь
свіжого повітря.
2012-01-01T00:00:00ZЄвропейський Союз як невпізнаний політичний партнер України: проблема сутності у двосторонніх відносинах
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1515
Європейський Союз як невпізнаний політичний партнер України: проблема сутності у двосторонніх відносинах
Кащук, Мирослав
Розглянуто соціально-політичну природу Європейського Союзу у контексті євроінтеграційних прагнень України. Автор констатує, що сутність Євросоюзу становила додаткову перешкоду на шляху України до ЄС, окрім українських проблем з демократією і європейської «втоми від розширення».
2013-01-01T00:00:00ZSearching for a common methodological ground for the study of politicians' perceived personality traits: A multilevel psycholexical approach
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1501
Searching for a common methodological ground for the study of politicians' perceived personality traits: A multilevel psycholexical approach
Kashchuk, Myroslav
The aim of the three-stage psycholexical research was to systematize individual differences in voters’ perception of politicians’ personality traits and the differentiation dimensions of politicians’ images using the example of Ukraine. On the basis of 200 interviews, politicians’ personality lexicon was compiled and categorized. A representative sample of that lexicon was used in a study concerning the perception of several dozen politicians which allowed to identify four dimensions of politicians’ perceived personality traits at the individual and aggregate levels, distinct from the classic Big Five. Another study confirmed the stability of the structure of perception based on 2-level CFA and a strong relationship of personality image with preferences for politicians based on 2-level regression analysis.
2017-05-20T00:00:00ZЯдерне роззброєння України: сучасний погляд на проблему крізь призму теорії соціального конструктивізму
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1500
Ядерне роззброєння України: сучасний погляд на проблему крізь призму теорії соціального конструктивізму
Кащук, Мирослав
Розглянуто процес ядерного роззброєння України з точки зору теорії соціального конструктивізму. Автор констатує, що рішення України відмовитись від ядерної зброї було мотивоване в великій мірі нормами Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, які не беруться до уваги в домінуючих теоріях міжнародних відносин.
2013-01-01T00:00:00ZCharacteristics and development impact of temporary migration: The case of Ukraine
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1471
Characteristics and development impact of temporary migration: The case of Ukraine
Sudyn, Danylo; Markov, Ihor; Chorniy, Petro; Zaremba-Kosovych, Ganna
Ukraine, as a country situated at the crossroads of various migrant flows, is still without a state migration policy. Ukrainian emigrants and return migrants, transit migrants from the East to the West, and immigrants to Ukraine for the most part view their stay in Ukraine as a link in further movement to other countries. Temporary migration in Ukraine can be viewed in terms of a space with overlapping transnational networks that include the Ukrainian authorities, non-governmental organisations and local residents. The authors analyse the phenomenon of corruption as a substitute for a functioning and institutionalised migration policy, attempt to typologise multiple transnational social spaces that exist in Ukraine and focus on the specifics of the ‘migration industry’ as it relates to Ukraine.
2019-03-06T00:00:00ZUkraine and Temporary Migration in the European-Asian Transnational Space
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1446
Ukraine and Temporary Migration in the European-Asian Transnational Space
Sudyn, Danylo; Судин, Данило; Markov, Ihor; Odynets, Svitlana
This chapter is focused on the placing of Ukraine in temporary transnational migration in Euro-Asian social space. For different categories of migrants Ukraine is a country to be used for further movement. Highly skilled specialists come to Ukraine, stay for several years and try to migrate to other countries; unskilled workers or asylum seekers are mostly transit migrants looking for possibilities to continue their trans-border movement to West. On the other hand, Ukrainian outmigrants to the EU and Asian countries intend to return home, but are not sure when it is actually going to happen. Sometimes they move from one country or region to another in order to find appropriate life and working conditions. Many of return migrants stay at home for some time and then, lacking adequate employment in the home country go abroad again using migrants’ networks. It means that for many Ukrainian external migrants the return home is only one of the stages in realizing their migration projects. Our findings reveal that temporary migration becomes a permanent way of life for various categories of people. Therefore, the temporariness of migration turns to be a phenomenon of constructing the social relations of the “people on move”: they are not willing to fully integrate into host societies (e.g. learning language etc.). Main politico-legal, socio-economic and socio-cultural aspects of external migration in Ukraine (involvement of officials in the corrupt schemes providing necessary permits to stay in Ukraine and transit through its territory to the EU, migrants’ remittances becoming means of mobilization for non-migrants, relative adaptation of migrants not by official Ukrainian institutions but rather through social and illegal transnational networks) put the country at the crossroad of transnational migrants’ networks and flows.
2018-01-01T00:00:00ZОбраз міста Львова у часовій ретроспективі: зміна символічних акцентів (на прикладі аналізу туристичних путівників)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1159
Образ міста Львова у часовій ретроспективі: зміна символічних акцентів (на прикладі аналізу туристичних путівників)
Козлова, Інга
. У своїй статті автор порівнює образ міста, репрезентований у туристичних путівниках різних періодів історії Львова: під владою Польщі (1919-1939), у складі Радянського Союзу (1944-1991) та періоду незалежної України. У результаті здійснення кількісно-якісного контент-аналізу туристичних путівників, автор фіксує наступну різницю акцентів у представленні міста: путівники польського періоду в першу чергу репрезентують місто як культурний центр; путівники радянського періоду позиціонують Львів в першу чергу як промислове місто, або ж «місто революційної слави» і вже в другу чергу як культурний центр; путівники періоду незалежної України позиціонують Львів як місто матеріальних символів, архітектурної спадщини, яка має історичну тяглість. Також в тексті представлені цікаві символічні ньюанси-особливості репрезентації міста, в залежності від пануючого владного дискурсу
2017-01-01T00:00:00ZReligia a etyka pracy na Ukrainie i w Polsce. Specyfika społeczeństw postkomunistycznych
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1158
Religia a etyka pracy na Ukrainie i w Polsce. Specyfika społeczeństw postkomunistycznych
Myronovych, Dmytro
В статье анализируются место и роль религиозных норм
и ценностей в процессе посткоммунистических преобразований
в Украине и Польше. Автор рассматривает каким образом особенности
социальных учений православной и католической церкви
обуславливают отношение к трудовой деятельности и соответствующей
трудовой этике в отмеченных обществах
2017-01-20T00:00:00ZУкраїнський націоналізм в Донецьку: між реальними настановами та віртуальними ідентичностями
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1041
Український націоналізм в Донецьку: між реальними настановами та віртуальними ідентичностями
Sudyn, Danylo; Судин, Данило
В статті представлено концепцію нації, яка поєднує в собі поняття національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Використовуючи ідеї К.Гаєса та Е.Сміта, продемонстровано, що націоналізм як ідеологія присутній в будь-якій нації, оскільки остання являє собою систему соціальної дії, організованої відповідно до культурної системи, котра структурована навколо стрижневої доктрини націоналізму. Поняття "стрижнева доктрина націоналізму" було введене Е.Смітом на позначення низки тверджень, що наявні у всіх націоналістичних ідеологіях. В статті також представлено особливості формування / відродження національної ідентичності в пострадянському українському суспільстві крізь призму взаємин національної ідентичності та націоналізму як ідеології. Зокрема, проаналізовано динаміку поширення націоналістичних ідентичностей в Донецьку в період з 1994 по 2010 рр, а відтак виявлено два види націоналістичної ідентичності: явну та латентну. Остання характеризується наявністю націоналістичних установок, які притаманні явному типу націоналістичної ідентичності, але в ній відсутня ідентифікація з такою соціальною групою як націоналісти. Відтак, в статті запропонована гіпотеза про існування радикального політичного націоналізму в Донецьку.
2014-01-01T00:00:00ZЗміна парадигми відповідальності або start revolution from your bed
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1035
Зміна парадигми відповідальності або start revolution from your bed
Козлова, Інга
2016-01-01T00:00:00ZСтруктура соціального простору міста в контексті туристоорієнтованості країни: місце і значення публічного простору.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1034
Структура соціального простору міста в контексті туристоорієнтованості країни: місце і значення публічного простору.
Козлова, Інга
У своїй статті автор акцентує увагу на відсутності комплексних розробок у сфері операціоналізації поняття соціального простору міста, іншими словами – його структури. Відсутність таких розробок тягне за собою розгляд соціального простору міста як метафізичної, а не емпірично вимірюваної одиниці аналізу. З метою вирішення цієї проблеми автор пропонує власну візію структури соціального простору міста, яка може підлягати емпіричній верифікації, а також зазначає місце саме публічного простору у цій структурі. Також автор наголошує на важливості дослідження соціального простору міста в контексті туристоорієнтованості країни.
2016-01-01T00:00:00ZГромадські ініціативи як один з можливих інструментів реалізації права на місто. Український вимір.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1033
Громадські ініціативи як один з можливих інструментів реалізації права на місто. Український вимір.
Козлова, Інга
2016-01-01T00:00:00ZПраво на місто у сучасних українських реаліях: актори та шляхи реалізації (приклад Львова)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1032
Право на місто у сучасних українських реаліях: актори та шляхи реалізації (приклад Львова)
Козлова, Інга
Метою авторського тексту є розгляд процесів реалізації права на місто як теоретичного концепту на конкретних прикладах, що мають місце у Львові. Розглядаються два основні виміри права на місто – право на участь і право на апропріацію міського простору.
При огляді права на апропріацію автор розглядає вибіркові об’єкти у Львові, які мали піддатись видозміні (знесення, перебудова), зазначає форми, чи моделі спротиву громади цим змінам, а також якого результату було досягнуто шляхом спротиву.
Говорячи про включеність, мешканців міста Львова у просторотворчі процеси (право на участь), або ж партисипативні практики населення, автор акцентує увагу на появі різноманітних громадських активностей, серед яких є й ініціативи роботи з міськими просторами. Це ініціативи збереження парків від забудовника та перетворення їх власними силами на якісні громадські простори, із пізнішим залученням влади чи бізнесу; ініціативи створення серед мешканців спільних цінностей самоорганізації і загальних навичок спільних дій; різного роду проекти ревіталізації громадських просторів, тощо.
Також у тексті коротко подано огляд стосунків між можливими агентами реалізації права на місто.
2016-01-01T00:00:00ZМетодологія та методи дослідження медіакультури
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1031
Методологія та методи дослідження медіакультури
Зражевська, Ніна
Представлено головні методологічні проблеми дослідження медіакультури. Акцентується на критичних
культурних дослідженнях, які вбирають широкий спектр різноманітних теорій від неомарксизму до
постструктуралізму й мультикультуралізму.
2010-01-01T00:00:00ZКультурна соціологія в дослідженні медіакультури
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1030
Культурна соціологія в дослідженні медіакультури
Зражевська, Ніна
У статті досліджуються можливості нового методологічного підходу до аналізу медіакультури. Автор доводить,
що культуральна соціологія Дж. Александера може бути продуктивним інструментарієм для пояснень та інтерпретацій
сучасних процесів медіатицації культурного простору, домінування медіакультури у повсякденному житті людини.
2012-01-01T00:00:00ZМасова комунікація і культура
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1029
Масова комунікація і культура
Зражевська, Ніна
У книжці висвітлюємо проблеми взаємовідношення масової інформаційної
діяльності та сучасної культури. Акцент зроблено на формуванні сучасними ЗМІ
нових загальнокультурних універсальних категорій, які змінюють культурну
парадигму і тип сучасного інформаційного дискурсу. Цей новосформований дискурс
змінює тексти ЗМІ, формуючи одночасно і новий тип сприйняття дійсності сучасною
людиною. Книжка дозволяє розширити і поглибити знання, отриманні на заняттях з
таких курсів, як «Теорія інформації”, «Теорія масової комунікації», «Психологія мас»,
«Соціологія громадської думки» і орієнтована на студентів і аспірантів, що вивчають
журналістику у зв’язку з політологією, культурологією, психологією.
2006-01-01T00:00:00ZКомунікаційні технології
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1026
Комунікаційні технології
Зражевська, Ніна
Комунікаційні технології — дисципліна, що вивчає різні тех-
ніки впливу на аудиторію, починаючи з організації комунікатив-
ного простору, створення візуальних образів, міфів і закінчуючи
політичними, кризовими технологіями, евенто-менеджментом,
а також технологіями конструювання реальності, медіації, ведення
інформаційних війн.
Курс лекцій призначений для студентів і магістрантів напрямку
соціальні комунікації, а також для всіх, хто цікавиться комуніка-
ційними технологіями.
2010-01-01T00:00:00ZФутурологія суспільства і медіакультура
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1025
Футурологія суспільства і медіакультура
Зражевська, Ніна
2015-01-01T00:00:00ZІдеологічні та ціннісні контексти медіа в теоріях комунікацій
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1024
Ідеологічні та ціннісні контексти медіа в теоріях комунікацій
Зражевська, Ніна
Зроблено акцент на дослідженні методів і підходів до проблеми впливу медіа на ідеологію та цінності культури в
зарубіжній комунікативістиці. Зокрема розглядається ідеологічна роль мас-медіа в британських "культурних до-
слідженнях", у генетичному структуралізмі, у футурології Е. Тоффлера. Гіпотеза полягає в тому, що й позитивізм, і кри-
тичні розвідки в кінцевому підсумку не можуть ігнорувати активного ідеологічного й аксиологічного змісту мас-медіа.
2008-01-01T00:00:00ZПідходи до аналізу енігматичних медіатекстів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1023
Підходи до аналізу енігматичних медіатекстів
Зражевська Ніна
У статті розглянуто енігматичний дискурс медіатекстів. Автор стверджує, що сучасну людину пара-
доксальним чином залучено до міфологічного середовища, до енігматичного дискурсу, що найповніше пред-
ставлений у медіатекстах. Панування та популярність енігматичних наративів пов’язані з підсвідомим
світовідчуттям людини постмодерну.
Проблема полягає в тому, що кількість енігматичних медіатекстів дедалі зростає, але здатність ауди-
торії розпізнавати їх вірогідність та фільтрувати неправдиві меседжі поступово знижується. У статті
окреслені основні підходи до аналізу енігматичних медіатекстів з метою пояснення ключових механізмів
їх функціонування і принципів побудови. У дослідженні енігматичних наративів зроблено акцент на влас-
не наративному аналізі через типи оповідей, а також на структурно-функціональному підході.
,
2014-01-01T00:00:00ZМетаоповіді та медійний образ політика в мас-медіа
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1022
Метаоповіді та медійний образ політика в мас-медіа
У статті досліджено проблему використання політиками метаоповідей для саморепрезентації в медіа.
Ми стверджуємо, що медійний образ політика формує геополітичні вподобання і впливає на електоральний
вибір. У сучасних капіталістичних суспільствах культурною домінантою є постмодернізм, який є культу-
рою імітування, стилізації, історичної алюзії. В умовах пастішу, гіпертекстуальності, ризомності такі
суспільні інститути, як політика, релігія, наука, використовують глобальні дискурси метаоповідей для
легітимізації і репрезентації.
Метаоповіді дають спільну платформу і дають змогу лигітимізувати вчинки і погляди політика. Мета-
оповіді використовують як інструменти змістових і інформайних війн. Вони є потужною зброєю культурних
війн. Суспільні рухи, партії, організації та їх лідери використовують метаоповіді як інструмент формування
громадської думки.
2014-01-01T00:00:00ZПарадигми масифікації і демасифікації в медіакультурі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1021
Парадигми масифікації і демасифікації в медіакультурі
Зражевська, Ніна
У статті розглядаються процеси масифікації та демасифікації у сучасній медіакультурі, визначе-
но передумови виникнення та наслідки цих явищ.
2013-01-01T00:00:00ZВикористання семіотичного методу в аналізі медіакультури [
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1020
Використання семіотичного методу в аналізі медіакультури [
Зражевська, Ніна
Використання семіотичного аналізу в галузі медіакультури відкриває широкі можливості,
оскільки аналіз внутрішньої структури тексту дає змогу виявити латентні, амбівалентні,
дуже різноманітні змісти, які притаманні саме текстам медіакультури. Семіотичний аналіз
дає можливість зрозуміти позиції тих, хто створює, і тих, хто сприймає матеріали медіа;
зазирнути у внутрішню структуру, логіку, ідею послання. Такий тип аналізу допомагає спів-
віднести медіатекст із широким контекстом медіакультури, де він функціонує. 1
2013-01-01T00:00:00ZКритична парадигма досліджень медіакультури (франкфуртська школа)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1019
Критична парадигма досліджень медіакультури (франкфуртська школа)
Зражевська, Ніна
У статті виокремлено й охарактеризовано основні засоби критичного аналізу медіакуль-
тури Франкфуртської школи, що дає змогу більш чітко уявляти механізми аналітико-
синтетичного критичного підходу, правильно використовувати категорії, положення, дефі-
ніції неомарксистської парадигми в аналізі медіакультури. Наявні два взаємозалежні способи
залучення Франкфуртської школи до аналізу медіакультури. Перший – це повернення до
суб’єкта, який не може бути розглянутий лише як продукт технологій і текстів медіакуль-
тури. Другий спосіб, що може ґрунтуватися на теорії Франкфуртської школи, – це такий, де
медіатехнології можуть бути відображені в різних напрямах впливу на культуру й недетермі-
новані стосунками між людьми й медіакультурою. Ці способи звернення до медіакультури ми
знаходимо в культурній критиці, і вони можуть бути основою для подальших студій. Аналіз
медіакультури в цьому напрямі є цікавим матеріалом для вивчення метаморфоз марксистсь-
кої традиції в соціології, а методологія, запропонована франкфуртцями, досі залишається
актуальною, особливо в умовах усе більшої соціальної стратифікації сучасного українського
суспільства.
2014-01-01T00:00:00ZАпокаліптичні наративи в сучасних медіатекстах як постмодерністська тенденція
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1018
Апокаліптичні наративи в сучасних медіатекстах як постмодерністська тенденція
Зражевська, Ніна
У статті стверджується, що медіакультура активно використовує сакральний топос, апокаліптичні
наративи як потужний чинник впливу на аудиторію, залучення уваги й отримання ефектів. Експансія апо-
каліптичних медіатекстів детермінована особливим постмодерновим станом суспільства, де «епістемоло-
гічна туга» і невпевненість породжує страхи і песимізм, розгубленість і марновірство.
2014-01-01T00:00:00ZМедіакультура як об’єкт соціокомунікаційних досліджень
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1017
Медіакультура як об’єкт соціокомунікаційних досліджень
Зражевська, Ніна
У статті розглянуто медіакультуру як соціокомунікаційний феномен. Стверджується, що меді-
акультура поступово стає об’єктом досліджень дисциплін комунікативного напрямку, що зосеред-
жуються на процесі передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.
2014-01-01T00:00:00ZКультурні війни в контексті медіакультури
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1016
Культурні війни в контексті медіакультури
Зражевська, Ніна
У статті аналізується поняття «культурна війна». Поняття культур-
ної війни вводиться в контекст медіакультури. Показано принципи ведення
такої війни, розкрито феномен медіавійни, а також, у якій якості виступа-
ють культурні війни в історичному контексті.
2012-01-01T00:00:00ZНові медіа і нові форми комунікації в медіакультурі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1015
Нові медіа і нові форми комунікації в медіакультурі
Зражевська, Ніна
Нові форми комунікації виникли завдяки новим медіа, які змінюють культурну, мовну, політичну, економічну,
когнітивну та інші сфери людської діяльності. Форми комунікації під їхнім впливом створюють медіакультуру, яка
кардинально відрізняється від попередньої, що була заснована на традиційних медіа. Стосовно якісних змін форм
комунікації, то можна стверджувати, що відбувається ціла низка трасформацій соціокультурного і антропологічно-
го значення.
2013-01-01T00:00:00ZКультурний імперіалізм у дискурсі глобалізації (суб‟єктивні фактори)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1014
Культурний імперіалізм у дискурсі глобалізації (суб‟єктивні фактори)
Зражевська, Ніна
У статті розглянуті суб‟єктивні причини експансії глобальної культури в локальні культу-
ри. Головна мета цього дослідження – проаналізувати суб‟єктивні фактори культурного
імперіалізму та довести, що психологічні, маркетингові, технологічні причини є не менш
важливими, ніж ідеологічні та економічні причини глобалізації. Отже, суб‟єктивними
аспектами культурної глобалізації вважаємо виробництво дискурсу, в якому великим на-
ративам зроблено виклик різноманітністю практик споживання. Культурний імперіалізм
відбувається завдяки «медіаглобалізації», оскільки саме медіакультура є панівною в су-
часному культурному дискурсі.
2016-12-01T00:00:00ZApplication of Names in Ukraine: A Modern Discourse Towards European Integration
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/936
Application of Names in Ukraine: A Modern Discourse Towards European Integration
Sofinska, Iryna; Софінська, Ірина
2016-01-01T00:00:00ZПозитивістська концепція міжнародного права
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/935
Позитивістська концепція міжнародного права
Tsymbrivskyy, Taras; Цимбрівський, Тарас
Досліджено окремі загальнотеоретичні аспекти позитивістської кон-
цепції міжнародногоправа. Узагальнено основні підходи теорії позитивізму
до дослідження міжнародного права.
2013-01-01T00:00:00ZІнститут визнання у сучасних міжнародно-правових відносинах
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/934
Інститут визнання у сучасних міжнародно-правових відносинах
Цимбрівський, Тарас; Tsymbrivskyy, Taras
Стаття пропонує дослідження загальнотеоретичних аспектів інституту міжнародно-правового визнання. Особлива увага приділяється теоріям та формам визнання, а також аналізу правової природи визнання як різновиду односторонніх актів держав. Досліджуються окремі приклади практики міжнародного права у сфері визнання.
2012-01-01T00:00:00ZПринцип територіальної цілісності та норми jus cogens в теорії міжнародного права
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/933
Принцип територіальної цілісності та норми jus cogens в теорії міжнародного права
Цимбрівський, Тарас; Tsymbrivskyy, Taras
У статті досліджено принцип територіальної цілісності на предмет його відповідності ознакам jus cogens. Особлива увага приділяється актуальним доктринальним розробкам принципу територіальної цілісності. Розглядається юридичний зміст концепції jus cogens.
2012-01-01T00:00:00ZПринцип рівноправ'я та самовизначення народів у сучасному міжнародному праві
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/932
Принцип рівноправ'я та самовизначення народів у сучасному міжнародному праві
Цимбрівський, Тарас; Tsymbrivskyy, Taras
У статті розглядаються актуальні проблеми, які стосуються юридичної природи принципу рівноправ’я та самовизначення народів. Досліджуються сучасні доктринальні підходи щодо тлумачення принципу з огляду на теорію і практику міжнародного права.
2012-01-01T00:00:00ZІсторія становлення принципу непорушності кордонів у міжнародному праві
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/931
Історія становлення принципу непорушності кордонів у міжнародному праві
Цимбрівський, Тарас; Tsymbrivskyy, Taras
У статті аналізуються основні етапи інституціоналізації принципу непорушності кордонів, а також з'ясовуються особливості його розвитку в системі сучасного міжнародного права.
2008-01-01T00:00:00Z