Faculty of Health Sciences | Факультет наук про здоров’я
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/32
2024-03-19T10:24:14ZКонструювання соціальних проблем через методи драми та гри
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3742
Конструювання соціальних проблем через методи драми та гри
Криницька, Ірина
Стаття присвячена соціологічному
вивченню соціальних проблем. Автором
подано термін «соціальна проблема»;
окреслено її стадії. В основі теоретичного
підґрунтя статті – конструктивістські
теорії інтерпретації соціальних проблем.
Для дослідження особливостей їхнього конструювання запропоновано застосовувати
методи гри і драматизації, які дозволяють
здійснити діагностику соціальної оцінки проблеми через досвід особистості та визначити її інтерпретацію.
http://habitus.od.ua/journals/2017/3-2017/3-2017.pdf
2017-01-01T00:00:00ZПланування і організація соціальної роботи з марґіналізованими групами
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3741
Планування і організація соціальної роботи з марґіналізованими групами
Криницька, Ірина
Розкрито потенційні
можливості освіти дорослих як ресурсу
соціальної роботи. На основі короткої
історичної ретроспективи висвітлено досвід
використання освіти дорослих як
превентивного засобу вирішення соціальних
проблем. Розкрито зміст соціальних функцій
освіти дорослих (адаптаційна, інформаційна,
розвивальна, компенсаторна). На їх основі
охарактеризовано види й форми освіти
дорослих (додаткова або розвиваюча,
компенсаторна, адаптуюча, випереджаюча;
постбазова, модернізуюча, оновлююча,
відновлююча). Конкретизовано й
охарактеризовано сфери реалізації
соціальних функцій освіти дорослих,
представлений дайджест окремих діючих в
Україні на даний момент освітніх пропозицій
для дорослого населення.
2019-01-01T00:00:00ZСуспільно орієнтоване навчання під час підготовки фахівців соціальної роботи (на прикладі створення asset-карти)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3727
Суспільно орієнтоване навчання під час підготовки фахівців соціальної роботи (на прикладі створення asset-карти)
Кокоячук, Юлія; Криницька, Ірина
У статті висвітлено особливості
застосування підходу service-learning під час підготовки
студентів спеціальності “Соціальна робота”, а саме
створення asset-карти для учасників бойових дій.
Здійснено аналіз поняття та визначено інтерпретацію
терміну “service-learning” як суспільно орієнтованого
навчання.
У статті вказано зміст підходу суспільно орієнтованого
навчання, що полягає в застосуванні таких складових, які
поєднують академічні результати навчання та допомогу
громаді. Описано модель суспільно орієнтованого
навчання, що демонструє взаємозалежність складових
академічної підготовки та різних видів залученості
студентів (волонтерства, практики, служіння).
Охарактеризовано користь суспільно орієнтованого
навчання та визначено його переваги, а також окреслено
основні принципи застосування підходу, серед яких:
застосування професійних і наукових знань, створення
умов для залучення усіх студентів до цієї діяльності,
залучення громади, дослідження потреб
групи/громади/спільноти, здійснення корисної діяльності
для конкретної групи/громади, спільноти, тощо.
Авторами проаналізовано метод картування ресурсів
та визначено поняття asset-карти як ефективного способу
візуалізації даних щодо наявних в громаді ресурсів.
Новизною статті є опис реалізації проєкту суспільно
орієнтованого навчання в рамках курсу “Основи
соціально-правового захисту” та навчальної практики
студентів спеціальності “Соціальна робота”. Проект
спрямований на таку категорію населення як учасники
бойових дій. Автори описали етапи, хід реалізації,
особливості та проблематику, а також основні результати
проєкту. Було визначено цінність проєкту з позиції
суспільно орієнтованого навчання, а саме у контексті
соціального впливу, освітнього впливу, участі громади.
2021-01-01T00:00:00ZA model of service-learning implementation: case of Ukrainian Catholic University
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3726
A model of service-learning implementation: case of Ukrainian Catholic University
Kleban, Yuliya; Kokoyachuk, Yuliya; Krynytska, Iryna
2021-01-01T00:00:00ZПідвищення кваліфікації фахівців з соціальної роботи та соціальних менеджерів: досвід реалізації сертифікатної програми у ЗВО «Український католицький університет»
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3716
Підвищення кваліфікації фахівців з соціальної роботи та соціальних менеджерів: досвід реалізації сертифікатної програми у ЗВО «Український католицький університет»
Слозанська, Ганна; Стельмах, Світлана; Криницька, Ірина
Анотація. У статті визначено потребу й
актуальність програм підвищення кваліфікації
фахівців із соціальної роботи, соціальних
працівників, соціальних менеджерів з огляду на
розвиток нової системи соціальної роботи та
швидких соціальних трансформацій.
У роботі представлено Сертифікатну програму
«Соціальна робота: шлях до професійності»,
розроблену ЗВО «Український католицький
університет». Висвітлено її структуру,
схарактеризовано її зміст. Представлено алгоритм її
реалізації у процесі підвищення кваліфікації
соціальних працівників та керівників провайдерів
соціальних послуг у територіальних громадах
Рівненської, Волинської, Хмельницької та
Чернівецької областей. Схаракетризовано
процедуру відбору слухачів та організацію
навчального процесу за програмою за тематичними
напрямками модулів. Представлено результати
оцінювання її ефективності. Доведено, що
компетентнісний підхід, врахування професійних
потреб потенційних слухачів з опорою на
гібридний, гнучкий формат і персоналізацію
навчання, застосування різноманітних форм і
методів при поданні навчального матеріалу,
нерозривний зв'язок теоретичних концептів із
практикою, ще й підкріплення власним
професійним досвідом спікерів дає хороший
результат при підвищенні кваліфікації тих, хто вже
в професії і бажає в ній вдосконалюватися
2022-01-01T00:00:00ZVulnerable families in Ukraine as the main social service users: comparison of the pre-pandemic and pandemic period
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3715
Vulnerable families in Ukraine as the main social service users: comparison of the pre-pandemic and pandemic period
Slozanska, Anna; Stelmakh, Svitlana; Krynytska, Iryna
2022-01-01T00:00:00ZЕфективність моделі суспільно орієнтованого навчання клінічних психологів (на прикладі проекту «Порадня» кафедри психології та психотерапії Українського Католицького Університету)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3425
Ефективність моделі суспільно орієнтованого навчання клінічних психологів (на прикладі проекту «Порадня» кафедри психології та психотерапії Українського Католицького Університету)
Кечур, Роман; Семків, Ірина; Тимків, Тетяна; Kechur, Roman; Semkiv, Iryna; Tymkiv, Tetiana
У статті представлено результати теоретичного аналізу процесу імплементації суспільно орієнтованого навчання у систему Української освіти. Висвітлюється актуальність проблеми дослідження, яка полягає у розділенoсті теоретичної та прикладної складової психології з одного боку та розділеності між соціальними запитами до психологів та розвиненими протягом академічного навчання у них компетенціями – з іншого. Суспільно орієнтоване навчання визначено як систему навчання, яка включає поряд з аудиторним, навчання “біля ліжка пацієнта”, що формує практичні навички здобувачів освіти так само, як і пізнання реальних соціальних проблем, що потребують вирішення через розвиток конкретних професійних компетенцій. Особлива увага звертається на практики впровадження суспільно орієнтованого навчання у сфері академічної підготовки клінічних психологів. Представлено результати роботи авторського проекту суспільно орієнтованого навчання «Порадня» розробленого командою кафедри психології та психотерапії Українського католицького університету. Проект створено з метою підготовки магістрів програми «Клінічна психологія з основами психодинамічної терапії». Теоретичним підґрунтям діяльності «Порадні» є концепція менталізації П.Фонагі. Ефективність вибору цієї концепції, як центральної для роботи з запитами відвідувачів «Порадні» підтверджено результатами емпіричного дослідження, що пропонує стаття. Представлено емпіричні докази ефективності суспільно орієнтованого навчання у вирішенні соціальних та психологічних запитів і потреб населення (відвідувачів «Порадні») так і для розвитку професійних компетенцій клінічних психологів (волонтерів «Порадні»). Наголошено на важливій ролі «Порадні»
у дестигматизації порушень у сфері психічного здоров’я та популяризації психологічного супроводу з метою профілактики та підтримання психічного здоров’я.
2022-09-01T00:00:00ZLinguistic and Psychometric Validation of the Ukrainian Translation of the Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R-UKR)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3195
Linguistic and Psychometric Validation of the Ukrainian Translation of the Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R-UKR)
Turetska, Khrystyna; Семків, Ірина; Kechur, Roman; Кривенко, Ірина
Анотація. Культурна адаптація психодіагностичного опитувальника передбачає
здійснення двостороннього “сліпого” перекладу із подальшою лінгвістичною валідацією, коли
при перекладі враховуються як мовні відмінності, так і символізм авторських тверджень. Далі на
основі даних опитування респондентів здійснюється перевірка різних психометричних
показників отриманої мовної версії методики. Створення україномовних опитувальників у
психодинамічній парадигмі є надважливим завданням для створення належної науково-
доказової бази терапевтичних методів, що ґрунтуються на ній, так само як і для
психотерапевтичної практики задля “озброєння” фахівців надійним діагностичним
інструментарієм. Метою дослідження є здійснення фахового перекладу психологічного тесту
«The Inventory of Personality Organization-Revised (IPO-R)» українською мовою, з подальшою
перевіркою лінгвістичної валідності та психометричних показників тесту. Опитувальник
продемонстрував високі психометричні показники у повній (IPO; Lenzenweger et al., 2001) та
скороченій (IPO-R; Smits et al., 2009) версіях, а також в іншомовних адаптаціях. Він широко
застосовується у психологічних дослідженнях, теоретико-методологічну основу яких складає
психоаналітична концепція, зокрема, теорія О. Кернберга (Kernberg, 1986) про різні рівні
структурної організації особистості, що лягає в основу вибору психоаналітиком стратегії роботи
з клієнтом. Створений тестовий варіант опитувальника IPO-R-UKR пройшов етапи подвійного
двостороннього “сліпого” перекладу та узгоджений групою філологів та психологів. Базуючись
на результатах опитування 1152 учасників емпіричного дослідження, було доведено ідентичну
оригінальній двофакторну структуру IPO-R-UKR, а також хорошу внутрішню узгодженість
шкал, конструктну, конвергентну та критеріальну валідності. Отже, методику IPO-R-UKR
можна використовувати у практичній психологічній діяльності, та наукових дослідженнях,
спрямованих на виявлення критеріїв структурної організації особистості, як тестування
реальності, дифузність ідентичності, механізми психологічного захисту, та для скринінгової
діагностики рівня структури організації особистості за О.Кернбергом (1986)
2022-01-01T00:00:00ZАкадемічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3176
Академічне вигорання серед студентів: роль ранніх дисфункційних схем як фактору вразливості
Аврамчук, Олександр; Копчук-Кашецький, Олег; Зубачик, Галина
Проблеми психологічної адаптації в професійному середовищі часто розглядаються у контексті синдрому вигорання на робочому місці. Водночас навчальна діяльність для студентів ЗВО також може бути розглянута як діяльність у професійному середовищі, що має свої вимоги та виклики. Академічне вигорання асоціюється з труднощами в адаптації студентів до змін і вимог навчання, поганими навчальними результатами та зниженням рівня задоволеності життям. Актуальності дослідженню цієї проблеми додає зростання поширених проблем психічного здоров’я, що виступають як коморбідні стани та/або через їхню типову тривожну і депресивну симптоматику маніфестується синдром вигорання. Дослідження модифікувальних факторів та особистісних механізмів вразливості до академічного вигорання дає можливість переглянути концепції психологічної підтримки студентів.
Ця стаття спрямована на вивчення закономірностей між схильністю до академічного вигорання й ранніми дисфункційними схемами особистості. Отримані результати свідчать, що молодший вік студентів і дисфункційні переконання щодо себе та вимог оточення, а також відповідні їм емоційні та поведінкові стратегії опанування можуть тлумачитись як предиктори академічного вигорання. Запропонована схема взаємодії переконань, емоційного та поведінкового реагування дає можливість розглядати внутрішнє прагнення досягати та дотримуватись надвисоких (невідповідних ситуації) стандартів як захисний механізм опанування тривоги очікування негативного результату та уникнення внутрішньої критики (сорому). Водночас ригідне прагнення діяти відповідно до встановлених життєвих правил, які обумовлені когнітивними дисфункційними схемами, з часом виснажуватимуть та будуть маніфестувати ознаки вигорання в умовах навчальної діяльності.
Превенція академічного вигорання серед студентів, орієнтована на дослідження когнітивних дисфункційних схем як предикторів та відповідних їм механізмів емоційного опанування у складних життєвих обставинах, сприятиме розвитку внутрішніх ресурсів, ефективній адаптації до умов невизначеності та особистісному зростанню.
2021-09-01T00:00:00ZСоціальна тривога серед студентів під час COVID-19: роль ранніх дисфункційних схем
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3175
Соціальна тривога серед студентів під час COVID-19: роль ранніх дисфункційних схем
Аврамчук, Олександр
У контексті змін умов й вимог навчальної діяльності у часі пандемії COVID-19,виклики підтримки психологічного благополуччя серед студентів стали ще більш актуальними. Карантинні обмеження (в т.ч. фізичне дистанціювання) дозволяють уникати коригуючого досвіду соціальної взаємодії, й очікувано можуть маскувати стійкі функціональні порушення, пов'язані з рівнем соціальної тривоги, та тим самим, посилити уникаючи поведінкові й когнітивні стратегії як значимі. Очікування негативної соціальної оцінки, заперечення власних потреб та невизначеність подальшої перспективи у контексті дистанційного навчання, може збільшити вразливість до соціального тривожного розладу по завершенню карантинних обмежень та необхідності повертатися до звичного життя. Проведений аналіз психоемоційного дискомфорту пов’язаного з соціальною тривогою серед студентів у період пандемії з огляду на напруженість ранніх дисфункційних схем особистості, розширив розуміння механізмів вразливості до порушень психосоціального функціонування. Отриманні результати можуть бути корисними під час розробки навчальних активностей у контексті дистанційного навчання на час пандемії та заходів психологічної підтримки студентів орієнтованих на коригування негативного досвіду соціальної взаємодії та обмеженої автономії.
2021-09-01T00:00:00ZКлініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3174
Клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом
Аврамчук, Олександр
Актуальність. Соціальний тривожний розлад (соціальна фобія) є одним із поширених варіантів тривожної патології, який здебільшого характеризується хронічним перебігом, стійкістю симптомів та схильністю до рецидивів. Негативний соціальний досвід у патогенезі соціальної фобії може супроводжуватися ознаками гіперзбудження, нав’язливим спогадами та думками й прагненням уникати схожих ситуацій та подій. Поруч із цим наукові дослідження останніх років вказують, що особи із соціальним тривожним розладом страждають від клінічно значущих симптомів ПТСР у відповідь на соціальні травми, що погіршує якість життя та підвищує ризик щодо суїцидальних спроб.
Мета. Дослідити клініко-психологічні особливості осіб з ознаками соціально тривожного розладу, який асоціюється з травматичним досвідом.
Матеріали та методи. Досліджувана група включала 179 осіб, які висловлювали скарги на суттєвий психоемоційний дистрес через уникнення соціальної взаємодії й симптоми характерні для соціального тривожного розладу з тривалістю понад 6 місяців у анамнезі. Середній вік склав 31,45 ± 3,84 років, 77,09 % (138) мали жіночу стать, 76,5 % (137) досліджуваних мали вищу освіту і 26,81 % (48) проживали на самоті. У межах скринінгу психічного стану при зверненні проводилося діагностичне інтерв’ювання The MINI: International Neuropsychiatric Interview, для дослідження патопсихологічної симптоматики використовувались самоопитувальники та шкали комплексу IAPT і проводилась оцінювання якості життя за самоопитувальником Q-LES-Q-SF.
Результати. За результатами дослідження встановлено, що особам, які вказували на суттєвий дистрес через уникнення соціальної взаємодії частіше було діагностовано діагноз соціальної фобії та панічного розладу (з та без агорафобії). Для них більш характерні вищі рівні вираженості психопатологічної симптоматики, порушення психосоціального функціонування та нижчий рівень суб’єктивної задоволеності якістю життя в порівнянні з контрольною групою. Дистрес через соціальне уникнення в осіб із соціальною фобією, які мали досвід безпосередньої загрози життю, більшою мірою пояснюється коморбідними проявами посттравматичних симптомів та впливом травматичного досвіду. Водночас особи із соціально фобією, хто зазнали впливу соціальних подій, який визначають як травматичний, демонстрували поєднання тривожно-депресивної симптоматики, що зумовило дистрес пов’язаний з уникненням соціальної взаємодії. На нашу думку, когнітивні та поведінкові стратегії, характерні клінічній картині соціальної фобії впливають на труднощі адаптації, загострюючи дистрес у повсякденній діяльності і знижуючи задоволеність якістю життя. Окрім того, для осіб із досвідом безпосередньої загрози життю, травматичний досвід вартує розглядати як самостійний чинник, у той час, як для осіб із досвідом соціальної травми як модифікуючий фактор вразливості. Отримані результати можуть зумовлювати різні підходи до психокорекційної роботи та потребують подальших досліджень.
2021-12-01T00:00:00ZРоль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії COVID-19
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3173
Роль впливу соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії COVID-19
Аврамчук, Олександр
Актуальність. Карантинні обмеження у часі пандемії COVID-19 стали актуальним тригером для психоемоційного дистресу та маніфестації вразливості до проблем з психічним здоров’ям. Фізичне («соціальне») дистанціювання, яке мало на меті запобігти поширеності захворювання на COVID-19, дозволило особам, які мали в анамнезі поширені проблеми з психічним здоров’ям (як депресія, генералізований тривожний розлад чи соціальна фобія) отримати певне короткочасне полегшення, надавши використовуваним неефективним стратегіям поведінкового чи когнітивного уникнення тригерних ситуацій, чи життєвих обставин раціонального виправдання. Разом з тим передбачається, що уникнення коригуючого досвіду соціальної взаємодії чи ситуацій, може сприяти маскуванню стійких функціональних порушень, пов'язані з рівнем соціальної тривоги зокрема. Водночас заперечення власних потреб та невизначеність подальшої перспективи у контексті пандемії та карантинних обмежень впливатиме на вразливість до тривожних розладів, маніфестація яких може зрости по завершенню карантинних обмежень та необхідності повертатися до звичного життя. Аналіз ролі соціального уникнення та дистанціювання на схильність до тривожних розладів у період пандемії дозволити розширити розуміння механізмів вразливості до порушень психосоціального функціонування. Отриманні результати можуть бути корисними під час розробки рекомендацій для самодопомоги та психокорекційних програм спрямованих на психоедукацію та превенцію поширених проблем з психічним здоров’ям.
Мета статті. Дослідити особливості психоемоційного дискомфорту пов’язаного з уникненням досвіду у період пандемії як чинника вразливості до тривожних розладів.
Матеріали та методи. Досліджувана група включала 242 особи, які висловлювали скарги на суттєвий психоемоційний дистрес пов'язаний з соціальним обмеженням через карантинні умови та/чи уникненням соціальних контактів через тривогу (включаючи тривогу перед негативною оцінкою й засудженням, тривогою за здоров’я, невизначеність й інше). Розподіл віку від 18 до 35 років (M=24,3; SD=4,93), переважно жіночої статі – 66,94% (n=162). Основна вибірка становила 126 досліджуваних, та 116 осіб сформували контрольну. У межах скринінгу психічного стану при зверненні проводилося діагностичне інтерв’ювання The MINI: International Neuropsychiatric Interview, для дослідження патопсихологічної симптоматики використовувались самоопитувальники та шкали комплексу IAPT, симптоматичний опитувальник SCL-90-R у адаптації С. Дембицкого та Ю. Середи та опитувальник AAQ-II у перекладі й адаптації А.Широкої та М.Миколайчук.
Результати. Стратегії опанування дистресу через уникнення коригуючого досвіду за умов карантинних обмежень досліджували особливості зв’язку між демонстрованими під час інтерв’ювання психоемоційним дискомфортом, життєвою ситуацією та вразливістю до тривожних розладів. За результатами дослідження встановлено, що карантинні обмеження можна розглядати як фактор вразливості до тривожного реагування в цілому, у той час, як уникнення коригуючого досвіду за його умов, підсилює маніфест чи ризик рецидиву більш специфічних тривожних розладів. Розглядаючи, схильність до уникнення коригуючого досвіду як негнучке використання неуспішних стратегій регуляції емоцій і тілесних відчуттів у асоціації з ситуацією невизначеності та тривалістю соціальних обмежень, можна стверджувати її значний внесок у патогенетичні цикли підтримання тривожних розладів. Додатковими факторами вразливості у комбінованій регресійній моделі виявились чоловіча стать, вік у межах 24-35 років та наявність одного або кількох поширених психічних розладів у анамнезі. Отримані результати також узгоджуються з опосередкованим зв’язком між уникненням коригуючого досвіду, симптомологічним дистресом та дистресом у повсякденній та робочій діяльності виявленим у нашому дослідженні. Отримані результати мають пeрcпeктиву подальших напрацювань, зокрема у розробці рекомендацій з надання психосоціальної допомоги та превенції поширених тривожних розладів в умовах глобальних змін.
2021-12-01T00:00:00ZSocial avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3172
Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review
Avramchuk, Oleksandr; Plevachuk, Oksana; Suvalo, Orest
Соціальне уникнення у концепції «уникнення коригуючого емоційного досвіду» розглядається як один із патогенетичних факторів, що впливає на перебіг і розвиток психічних розладів і посилює дистрес.
Ми провели огляд досліджень, які вивчали роль соціального уникнення у патогенезі соціального тривожного розладу серед осіб з посттравматичним досвідом або без нього.
Критеріями включення були: 1) у суб’єктів діагностовано соціальний тривожний розлад; 2) соціальний тривожний розлад та/або посттравматичний стрес були в центрі уваги дослідження; 3) було проведено певне оцінювання чи огляд впливу соціального уникнення; 4) суб'єктами були підлітки або дорослі.
Дослідження ролі уникнення соціальних подій як травматичного тригера та пов’язаних із ним соціально значущих факторів (стигма, дискримінація, життя в умовах постійного ризику тощо) вказує на кореляцію між патогенезом соціальної фобії та коморбідними симптомами посттравматичного дистресу. Управління стратегіями соціального уникнення та прийняття свідомого досвіду соціальної взаємодії передбачає готовність людини гнучко реагувати, залишатися в контакті зі своїми емоціями та думками, не витрачати внутрішні ресурси на позбавлення від внутрішніх проблем. На нашу думку, це сприятиме зниженню сприйняття соціальних подій як травматичного (ретравматичного) фактора, зменшенню клінічно значущих проявів соціальної тривожності та запобіганню розвитку посттравматичного дистресу. Обговорюються обмеження та наслідки цих висновків для психологічної підтримки та модифікації психотерапевтичних втручань соціального тривожного розладу.
2022-01-01T00:00:00ZНіяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером (bisc-ua): україномовна адаптація шкали
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3171
Ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером (bisc-ua): україномовна адаптація шкали
Завада, Тетяна; Широка, Анастасія
Мета. Ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером – важливий аспект сексуальності, пов'язаний зі здатністю жінки отримувати сексуальне задоволення від близькості з партнером. Це один з ключових показників гармонійних сексуальних стосунків, які можна оцінити за допомогою психодіагностичних інструментів, проте, в українській психології немає валідних методик для його оцінки. Відтак, метою цього дослідження стали переклад та адаптація українською мовою Шкали ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером BISC-UA М. Відермана, а саме, визначення розподілу відповідей за кожним твердженням шкали, її факторної структури, а також показників внутрішньої узгодженості тверджень, тест-ретестової надійності та конвергентної валідності. Методи. Адаптація проводилася на жінках (N=731) віком 18-47 років, 37 з яких взяли участь у процедурі тест-ретестової надійності у проміжку п’яти тижнів. Для оцінки конвергентної валідності шкали BISC-UA були використані Шкала задоволеності зонами тіла, Опитувальник образу тіла та Багатовимірний опитувальник сексуальності.
Результати. За показниками асиметрії та ексцесу більшість тверджень шкали мають нормальний розподіл з помітною лівосторонньою асиметрією. Результати експлораторного та конфірматорного факторного аналізів підтверджують, що шкала BISC-UA є однофакторним інструментом, який складається з 15 тверджень (RMSEA=0.00, RMR = 0.086, GFI= 0.996, NFI=0.994, CFI=1.00, N=731). Шкала BISC-UA володіє високими показниками внутрішньоїузгодженості тверджень (Альфа Кронбаха 0,95, Омега МакДональда 0,96). Шкала демонструє значимий рівень тест-ретестової надійності (r=0,72) та конвергентної валідності при порівнянні з конструктами задоволення своїм тілом та психологічними тенденціями у сексуальних стосунках. Висновки. Україномовна Шкала ніяковіння жінок через своє тіло під час інтимної близькості з партнером (BISC-UA) володіє значимими психометричними показниками і може бути рекомендована для використання у наукових дослідженнях якості сексуального життя жінок. Ключові слова: адаптація опитувальника, валідність, надійність, образ тіла, інтимна близькість, партнерські стосунки, конфірматорний факторний аналіз.
2022-01-01T00:00:00ZІрраціональні переконання, віра у теорії змови та страх вакцинації: психологічний портрет осіб, які відмовляються вакцинуватися проти COVID-19
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3170
Ірраціональні переконання, віра у теорії змови та страх вакцинації: психологічний портрет осіб, які відмовляються вакцинуватися проти COVID-19
Хомин, Софія; Широка, Анастасія; Тетяна, Завада; Ірина, Пелех
Мета. Масова вакцинація є одним із найбільш ефективних засобів подолання пандемії COVID-19, але попри всі докази її ефективності, безпечності та доступність, в багатьох країнах, зокрема й в Україні, існує частка громадян, які не бажають вакцинуватися. Схильність до ірраціональних переконань, віру в теорії змови та страх вакцинації часто називають вираженими рисами у психологічному портреті осіб, які не бажають вакцинуватися. Втім, у світі проведено не так багато досліджень, які би це доводили; таке припущення також мало вивчене у контексті пандемії COVID-19 в Україні. Тому метою цього дослідження стало з’ясувати відмінність у ірраціональних переконаннях, вірі у теорії змови та страху вакцинуватися між особами, які відмовляються вакцинуватися проти COVID-19, та особами, які вже
вакцинувалися або планують вакцинуватися.
Методи. Дослідження проведене протягом січня-лютого 2022 року. В опитуванні взяли участь 156 осіб віком 18-65 років, більшість жінок (83%). На момент дослідження, більшість проживали у червоній або помаранчевій зоні небезпеки COVID-19. Були використані Шкала ірраціональних переконань щодо вакцинації проти COVID-19 (модифікований варіант COVID-19 vaccination anxiety scale), Опитувальник віри у теорії змов (модифікований The Flexible Inventory of Conspiracy Suspicions), Шкала страху вакцинації проти COVID-19 (модифікований варіант The Fear of COVID-19 Scale).
Результати. Найбільш вираженими серед досліджуваних є ірраціональні переконання про те, що Вакцини проти COVID-19 є неефективними проти нових штамів вірусу та Вакцини проти коронавірусу недостатньо протестовані. Для осіб, які відмовляються вакцинуватися, у порівнянні з тими, які вакциновані або планують вакцинуватися, характерні найбільш виражені ірраціональні переконання, віра у теорії змови та страх вакцинації (p=0,00). Серед досліджуваних змінних основним статистично значущим предиктором відмови вакцинуватися виступають ірраціональні переконання (Wilks' Lambda,72, F (4,304) = 13,64, p <,00).
Висновки. Ірраціональні переконання, віра у теорії змови та страх вакцинації виступають вираженими рисами у психологічному портреті осіб, які відмовляються вакцинуватися. Ірраціональні переконання виступають основним предиктором відмови особи вакцинуватися проти COVID-19. Обговорюється важливість підвищення серед громадян України наукової освіченості та поширення наукових доказів безпечності та ефективності вакцин проти COVID-19.
2022-07-26T00:00:00ZПрофілактика складних життєвих обставин: концептуалізація поняття
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3169
Профілактика складних життєвих обставин: концептуалізація поняття
Стельмах, Світлана
Профілактика складних життєвих
обставин є одним з важливих напрямів роботи
фахівця із соціальної роботи. Підтвердження цьому
знаходимо у новому Законі України «Про соціальні
послуги», прийнятому у 2019 році. Документ
визначає організаційні та правові засади надання соціальних послуг, які спрямовано не лише на подолання складних життєвих обставин, а й передусім на їх профілактику. Проте ані у нормативному документі, ані у науковій літературі не розкрито суті профілактики складних життєвих обставин.
У статті здійснено аналіз ключових понять «складні життєві обставини» та «соціальна
профілактика», що дозволило витлумачити дефініцію «профілактика складних життєвих
обставин». Виявлено, що ефективність профілактики залежить не лише від зменшення факторів ризику, а від зміцнення захисних факторів, які найбільш тісно пов’язані з проблемою.
Описано види профілактики складних життєвих обставин та визначено можливі заходи, що
сприятимуть реалізації мети і завдань кожного виду. Вагому роль при первинній та вторинній профілактиці відіграє раннє виявлення, що дозволяє ідентифікувати проблеми на ранніх етапах та запобігти їх поширенню та поглибленню.
2022-04-01T00:00:00ZПсихоаналітичний стиль і його відношення до літератури
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3130
Психоаналітичний стиль і його відношення до літератури
Kechur, Roman; Yaskevych, Olha; Turetska, Khrystyna
Дане дослідження продовжує методологічну дискусію між психоаналітично-орієнтованими терапевтами та їх
колегами, які схильні розуміти суть терапевтичного процесу і терапевтичного впливу в категоріях кпт-підходу.
В фокус дослідження поставлено питання про зв’язок психоаналізу та літератури або навіть про психоаналіз як
літературу, а ключову особливість способу думання психоаналітика пропонується шукати саме в площині есте-
тики. Припускається, що на відміну від терапевтів кпт-підходу, які опираються на раціональне пізнання, психоа-
налітик схильний переживати терапевтичну реальність в естетичних категоріях, а його спроби вербалізувати
своє розуміння пацієнта ґрунтуються на літературній естетичній перспективі, Ймовірно, існує подібність між
роботою письменника, коли він намагається втілити задуманий / вигаданий образ на папері, та психоаналітика,
який пробує вкласти свою аналітичну інтуїцію про пацієнта в психодинамічну гіпотезу і написати його психоло-
гічний портрет.
Відтак, стаття присвячена викладу емпіричного дослідження терапевтичних текстів, зроблених в результаті
перегляду неструктурованого первинного інтерв’ю терапевтами з різною мірою терапевтичної освіти, професій-
ного досвіду і схильності до психодинамічного мислення. (З метою виявлення останньої здійснено україномовну
адаптацію методики «Порівняльна шкала психотерапевтичного процесу» (CPPS), встановлено її внутрішню
узгодженість та діагностичну валідність).
Результати аналізу одночасної незалежної критеріальної експертної оцінки текстів літературознавцями і суперві-
зорами психоаналітичної практики показали, що описам аналітиків літературність властива апріорі і тим біль-
шою мірою, чим більш вираженою є їх терапевтична якість. При цьому йдеться не стільки про художність ви-
кладу чи літературну майстерність, скільки про естетичний смак, чуття гарних VS кітчевих форм і здатність їх
оформлювати в нові гештальти на підставі чуттєвої гармонії. Відтак, обґрунтовано, що саме естетичний смак є
підставовою рисою терапевтичного пізнання аналітика. Саме на естетичній здатності аналітика тримається спе-
цифічна нецілеспрямованість його терапевтичного впливу, яка створює умови для розвитку справжньої самості
за Віннікотом і якнайдалі віддаляє терапевтичний процес від цілеспрямованого терапевтичного навчання. Від-
так, висновується, що вихід аналітика з позиції естетичного сприймання ризиковий тим, що терапевтичний
процес може звестися до кітчевих практик
2021-01-01T00:00:00ZУкраїномовна адаптація опитувальника менталізації на неклінічній вибірці
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3129
Україномовна адаптація опитувальника менталізації на неклінічній вибірці
Кунікевич, Богдана
Під менталізацією розуміють фокусування
на психічних станах при поясненні власної
поведінки та поведінки інших. Автори кон-
цепту Е. Бейтман і П. Фонагі визначають
менталізацію як осмислення дій, власних і
тих, що здійснюють інші, на підставі нав-
мисних психічних станів, таких як бажання,
почуття й переконання. Численні дослі-
дження доводять, що здатність до мента-
лізації тісно пов’язана з психічним здоров’ям
особистості. Погіршена здатність до мен-
талізації корелює з психічними розладами,
низьким адаптаційними можливостями та
психологічним дистресом. Опитувальник
вимірювання рівня менталізації MZQ, розро-
блений Гаузбергом та ін., зарекомендував
себе як швидкий, якісний і досить надій-
ний метод оцінювання рівня менталізації
й адаптований на італійській та іспанській
вибірках. Завданням дослідження було адап-
тувати опитувальник MZQ на україномовній
неклінічній вибірці. Запитання опитуваль-
ника менталізації (15 пунктів) формують
чотири шкали: відмова від саморефлексії,
емоційне усвідомлення, режим психічної екві-
валентності, регуляція афекту. У ході емпі-
ричного дослідження здійснено лінгвістичну
адаптацію опитувальника MZQ. Установ-
лено показник внутрішньої узгодженості
опитувальника (Cronbach‘s Alpha = 0,75) і
показник ретестової надійності (r = 0,75,
p < 0,01). За результатами аналізу фактор-
ної структури методики виділено чотири
фактори, що збігаються з кількістю факто-
рів у теоретичній моделі, проте змістовно
лише частково відповідають англомовній
версії. Конструктна валідність оцінюва-
лася шляхом кореляції показників MZQ зі
шкалами інших психодіагностичних мето-
дик: емпатії (r = 0,25, p < 0,05), алекситимії
(r = 0,36, p > 0,05), прив’язаності – установ-
лено кореляції між порушеною здатністю до
менталізації та шкалами уникнення (r = 0,28,
p < 0,05), амбівалентністю занепокоєння
(r = 0,31, p < 0,05) та амбівалентністю
заглиблення в себе (r = 0,31, p < 0,05). Отже,
адаптована україномовна версія методики
MZQ володіє задовільними показниками
надійності й валідності, може вважатися
якісним інструментом вимірювання здатно-
сті до менталізації.
2020-01-01T00:00:00ZРоль інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціального тривожного розладу огляд літератури
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3065
Роль інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціального тривожного розладу огляд літератури
Avramchuk, Oleksandr
Мета – провести узагальнений огляд наукових джерел щодо ролі інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціального тривожного розладу як модифікуючих факторів адаптації особи до викликів соціальної взаємодії.
Методи. Для досягнення мети дослідження здійснено пошук попередніх досліджень за допомогою сервісів PubMed, Web-of-Science та Research Gate із застосуванням таких критеріїв: дослідження, що опубліковані після 2010 року; дослідження, що стосувалися зв’язку інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості та соціальної тривоги чи соціального тривожного розладу зокрема; дослідження, що стосувалися ролі інтроверсії, поведінкової інгібіції та сором’язливості у патогенезі соціальної фобії. Критеріями виключення були дослідження, учасниками яких були лише діти.
Результати. Опрацьовуючи таку проблематику, було проаналізовано понад 40 наукових статей, із яких 30 опубліковані після 2010 року. У вибраних статтях вказується, що вроджені особливості темпераменту (інтроверсія та нейротизм), зумовлені нейробіологічними основами, демонструють позитивні кореляції із рівнем вираженості соціальної тривоги та формуванням соціального тривожного розладу. Ознаки поведінкової інгібіції сприяють вираженості рис інтроверсії та гіршому психосоціальному функціонуванню. Низка досліджень вказує на опосередковану роль когнітивних упереджень між сором’язливістю, поведінковою інгібіцією та соціальною тривожністю, а також на негативні кореляції із самооцінкою, що у разі дезадаптації та обмежених ресурсів призводять до соціального тривожного розладу.
Висновки. Високий рівень нейротизму та схильність до інтроверсії в умовах соціальної невизначеності сприяє формуванню схильності інтерпретувати нейтральні аспекти соціальної взаємодії як загрозливі. Поведінкова інгібіція (гальмування), що проявлятиметься соціальною стриманістю та тривогою у соціальних ситуаціях, а також реалізація сором’язливості через негативну оцінку себе, сприятиме формуванню уникаючої поведінки чи відмови від соціальних взаємодій, закріплюючи дезадаптивні переконання щодо себе та життєвих ситуацій, що лежать в основі патогенезу соціального тривожного розладу
2022-01-01T00:00:00ZUkrainian and Polish Postgraduate Physiotherapy Educational Programs – A Comparative Analysis Based on the Examples of Poznan University of Medical Sciences and Lviv’s Ukrainian Catholic University
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2928
Ukrainian and Polish Postgraduate Physiotherapy Educational Programs – A Comparative Analysis Based on the Examples of Poznan University of Medical Sciences and Lviv’s Ukrainian Catholic University
Svitlana, Stelmakh; Oleh, Bilyanskiy; Marcin, Cybulski; Bogusław, Stelcer; Przemysław, Lisiński
During the last few years, Ukraine has started to create modern physiotherapy and rehabilitation system actively. The western part of Ukraine plays an essential role in this process. In August 2016, a reformed system of classification of professions was officially introduced in Ukraine. It defines the scope of competence of an ‘occupational therapist’, ‘physiotherapist’ and ‘physician of rehabilitation or physical medicine’ professions. The theoretical basis for the divergence of responsibilities and particular qualifications was authorized by the Minister of Health Care of Ukraine in The International Classification of Functioning, Disability and Health.
The main aim of the study was to compare Ukrainian and Polish Postgraduate Physiotherapy
Educational Programs at Poznan University of Medical Sciences (PUMS) and Ukrainian
Catholic University (UCU) in the context of the opportunity to acquire the knowledge, skills
and social competencies required by the modern concept of physiotherapy and rehabilitation.
Additionally, some facts from the recent past of Ukrainian physiotherapy have been described.
They are noticeable differences in the development of the discipline and organization of
studies. Studies at PUMS are dominated by specialist subjects comparing with a higher
number of introductory and general topics realized at UCU. The proportion of the number
of hours devoted to the implementation of the program during the first and the second year of postgraduate studies is expressed by ratio 1980/2030 hours (PUMS) vs 1510/1810 (UCU).
Significant disproportion also exists between the number of self-study hours for the first
and second year (PUMS 480/615 hours vs UCU 1230/1520).
2019-06-17T00:00:00ZВіртуальна експозиція як інструмент подолання страху перед публічними виступами та соціальною взаємодією серед студентів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2641
Віртуальна експозиція як інструмент подолання страху перед публічними виступами та соціальною взаємодією серед студентів
Аврамчук, Олександр; Avramchuk, Olexandr
У статті представлено огляд досліджень присвячених соціальній тривожності й страху перед публічними виступами серед студентської молоді, та основну увагу приділено можливості застосування методів психологічної допомоги за допомогою віртуальної реальності. Здійснено аналіз емпіричних досліджень, які вказують на клінічну ефективність методів психологічного впливу базованих на когнітивно-поведінковому напрямку, зокрема техніки експозиції, на зменшення тривоги перед публічними виступами з застосуванням умов віртуального середовища.
Розглянуті у статті матеріали вказують на досягнення психоемоційної стабільності та зменшення рівня соціальної тривожності під час віртуальної експозиції. Результати апробацій застосування техніки віртуальної експозиції серед студентської молоді засвідчують зниження проявів тривоги, редукцію негативних автоматичних думок й переконань щодо власної самооцінки, що сприяє відновленню психосоціального функціонування.
Перспектива подальших досліджень застосування віртуальної реальності для опрацювання негативного досвіду публічних виступів та соціальної взаємодії, може стати альтернативою інтервенціям, базованим на когнітивно-поведінковій терапії, для роботи з соціальною фобією та може бути інтегрована у психокорекційні програми самодопомоги студентам.
2020-01-01T00:00:00ZОгляд психологічної допомоги при ускладненому горюванні базованої на когнітивно-поведінковій терапії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2640
Огляд психологічної допомоги при ускладненому горюванні базованої на когнітивно-поведінковій терапії
Аврамчук, Олександр; Avramchuk, Olexandr
У статті приділено увагу питанням ускладненого горювання, а саме методам психологічного та психотерапевтичного впливу. Огляд даної проблематики акцентовано на протоколах психологічної допомоги людям, які зазнали важкої втрати, що базовані на когнітивно-поведінковій терапії.
Актуальність обраної теми обґрунтовується тим, що у певного відсотку людей (за рядом досліджень може сягати до 10-15%), які втратили близьку людину, спостерігається розвиток стану ускладненого горювання. Цей процес супроводжується складною сукупністю змін, які залучають процеси мислення, емоцій та поведінки, що відображають непродуктивне опанування травматичного досвіду втрати. Автор статті вказує, що складність адаптації та відновлення після втрати полягає в тому, що цей процес вимагає від людини та її оточення залучення ресурсів на подолання як актуальних життєвих викликів, так і інтеграцію попереднього життєвого досвіду.
На основі вивчення сучасних наукових джерел встановлено, що основні проблеми пов’язані з ускладненим горюванням полягають у прогресуючій психосоціальній дезадаптації, маніфестації коморбідних психопатологічних станів у помірних й тяжких проявах та зростання ризику суїцидальної поведінки.
Тому питання розробки і надання відповідної, ефективної та базованої на емпіричних доказах психологічної допомоги є важливим напрямком наукової та практичної діяльності фахівців сфери психічного здоров’я.
Автором зазначається, що когнітивно-поведінкова модель ускладненого горювання вказує на три основні процеси, що заважають людині на шляху її відновлення: неуспішна інтегрованість втрати як життєвого факту у автобіографічну пам'ять; надмірно узагальнені негативні переконання і катастрофічна інтерпретація симптомів горювання та ролі власної особистості у цьому процесі; уникнення тривожних спогадів про втрату близької людини з поступовим уникненням соціальної, професійної та розважальної активності пов’язаної з нею.
З цією метою автором статті запропоновано огляд протоколів (керівництв) психологічної та психотерапевтичної допомоги базованих на моделі когнітивно-поведінкого напрямку. Розглянуті керівництва емпірично засвідчили зменшення клінічних симптомів ускладненого горювання й інших коморбідних станів (рівень депресії, тривоги, симптомів румінації й уникнення, вживання психоактивних речовин) та покращення психосоціальної адаптації до нових умов життя.
Запропонований у статті огляд та погляди на феномен ускладненого горювання може бути цікавим для практикуючих фахівців сфери психічного здоров’я, а також може бути використаний для розробки мультидисциплінарних керівництв чи методичних рекомендацій по роботі з людьми, які зазнали важкої втрати та тривало горюють.
2019-01-01T00:00:00ZСоціально-педагогічне консультування підлітків, постраждалих від сімейного насилля
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2502
Соціально-педагогічне консультування підлітків, постраждалих від сімейного насилля
Криницька, Ірина; Krynytska, Iryna; Фуртак, Софія; Furtak, Sofiia
Стаття присвячена розглядові особливостей соціально-педагогічного консультування підлітків, постраждалих від сімейного насилля. Визначено особливості явища, наслідки насилля над дитиною. Проаналізовано законодавство, яке регулює здійснення процесу консультування, зокрема Закон України «Про соціальні послуги», Державний стандарт надання соціальної послуги. Визначено види, складові та рівні соціально-педагогічного консультування: індивідуальний, сімейний, масовий. Окреслено найефективніші методи консультативної діяльності з підлітками.
2020-01-01T00:00:00ZПсихологічні особливості сепарації в дочірньо-материнських стосунках
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2380
Психологічні особливості сепарації в дочірньо-материнських стосунках
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
2011-01-01T00:00:00ZПсихологічні особливості сепарації в дочірньо-материнських стосунках
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2379
Психологічні особливості сепарації в дочірньо-материнських стосунках
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
2011-01-01T00:00:00ZPsychological aspects of manipulation within an interpersonal interaction: manipulations and manipulators
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2376
Psychological aspects of manipulation within an interpersonal interaction: manipulations and manipulators
Гребінь, Наталія; Hrebin, Natalia; Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
2020-01-01T00:00:00ZАдаптацiя україномовної версії опитувальника результативностi психотерапії OQ-45.2: валiднiсть та надiйнiсть
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2375
Адаптацiя україномовної версії опитувальника результативностi психотерапії OQ-45.2: валiднiсть та надiйнiсть
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія; Миколайчук, Мар'яна; Mykolaychuk, Maryana
Ефективна психотерапія повинна впливати на покращення якості життя клієнтів. Втім на цей час у вітчизняній психотерапії є нестача валідизованих методик, які б оцінювали ефективність терапевтичних інтервенцій. При цьому терапевти зацікавлені в інструментах, які дозволяють за відносно короткий проміжок часу якомога повніше описати особливості психологічного функціонування клієнтів. У цій публікації описана адаптація українською мовою англомовного опитувальника результатів психотерапії (Outcome Questionnaire або OQ-45.2), який визначає особливості функціонування індивіда за шкалами суб’єктивного дистресу, міжособистісних взаємин та соціальних ролей. Спираючись на переклад OQ-45.2 українською мовою, здійснений у 2012 році, метою цього дослідження стало визначення його надійності, конструктної валідності, критеріальної еквівалентності, сензитивності та специфічності.
Дослідження проводилося на нормативних групах (студенти та дорослі) (n= 514) та групах ризику розвитку психічних розладів (жінки комерційного сексу, алко- та наркозалежні особи, умовно засуджені особи на пробації) (n = 114).
В україномовному варіанті шкали опитувальника отримали значущі показники внутрішньої узгодженості тверджень та тест-ретестової надійності. Опитувальник має значущі показники конструктної валідності і корелює з методиками, які визначають симптоми психічних розладів (GAD-7, PHQ-9, SCL-90-R), якість життя (SF-36), особливості взаємин з оточуючими (методика К. Роджерса – Р. Даймонд, шкала співзалежності Спана-Фішера) та психологічну гнучкість (AAQ-II). Також було з’ясовано, що методика є чутливою та специфічною до диференціації осіб нормативної групи та груп ризику розвитку психічних розладів. Висновки. Український варіант опитувальника OQ-45.2 відповідає критеріям валідної та надійної методики і може бути рекомендованим для використання у клінічній роботі та дослідженнях. Втім цей опитувальник також потребує подальшого психометричного вивчення особливо на клінічних групах та клієнтах психотерапії.
2020-01-01T00:00:00ZІдентичність як арт-проект або підходи в опрацюванні проблеми особистісної інтеграції
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2374
Ідентичність як арт-проект або підходи в опрацюванні проблеми особистісної інтеграції
Широка, Анастасія; Shyroka, Anastasiіa
Класичне визначення ідентичності передбачає наявність у людини чогось постійного, тотожного та спадкоємного. Але сучасне бачення ідентичності дає можливості вийти в складніший та цікавіший світ Я людини. І це сповнює новими рефлексіми та психотерапевтичними можливостями.
2018-01-01T00:00:00ZРоль інформаційної бесіди у полегшенні болю дітей під час медичних процедур
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2373
Роль інформаційної бесіди у полегшенні болю дітей під час медичних процедур
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія; Корж, Лариса; Korzh, Larysa
Медичний супровід будь-якої дитини передбачає болючі медичні процедури. Найтиповіші з них - забір крові на аналізи, щеплення та стоматологічне лікування. Здавалося б, звичайні медичні заходи, але для дітей - це може бути найстрашніше з того, що відбувається у поліклініці. Проблема болю під час медичних процедур залишається актуальною і потребує різних підходів у вирішенні.
Дане дослідження мало на меті з'ясувати, який вплив буде мати коротка (до 15 хв) інформаційна бесіда на поведінку та переживання дітей 14-15 років до, під час та після процедури забору крові на аналізи з вени. В експериментальній групі дітей проводилася бесіда (N=36) контрольна група дітей проходита процедуру у звиклий спосіб без попередньої підготовки (N=35). Було виявлено, що після бесіди діти статистично рідше чинили фізичний та словесний опір, рідше повідомляли про страх та біль, задавали менше запитань лаборантам, а після процедури відзначили нижчий рівень пережитого болю. Обговорюється доцільність проведення інформаційних бесід перед болючими медичними процедурами.
2017-01-01T00:00:00ZОсобливості інтелекту безпритульних та бездоглядних дітей
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2372
Особливості інтелекту безпритульних та бездоглядних дітей
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
Інтелект дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що часто супроводжується досвідом безпритульності та бездоглядності, є контроверсійним питанням. У даному дослідженні порівнювався інтелект дітей віком 10-16 років, які потрапили до Львівського притулку для дітей (N=28), з інтелектом учнів ЗОШ 8-го (13-14 років) та 5-го (10-11 років) класів (N=52). Інтелектуальні здібності оцінювалися протягом 45 хв за допомогою дитячого варіанту тесту Векслера, коректурної проби Афімової та методики запам'ятай 10 слів для оцінки об'єму короткочасної пам'яті. Отримані результати дозволяють говорити, що серед дітей притулку існує дві відмінних групи дітей: з нормальним інтелектом (36%) та зниженим рівнем інтелекту (64%). У порівнянні з дітьми ЗОШ особливо зниженими виявилися показники робочої пам'яті та здатності до логічних умовисновків. В групі дітей зі зниженим рівнем інтелекту спостерігалося зниження більше за два стандартних відхилення за двома та більше шкалами інтелекту у порівнянні з однолітками з ЗОШ. Обговорюється проблема навчання та повернення до формальної системи освіти таких дітей.
2015-01-01T00:00:00ZКолективні судження, як інструмент передбачення та конструювання майбутнього
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2371
Колективні судження, як інструмент передбачення та конструювання майбутнього
Широка, Анастасія; Shyroka, Anastasiіa
Колективні судження у 80-90% випадків можуть бути ефективнішими за індивідуальні. Описано умови, від яких залежить ефективність колективних суджень. Наведено результати експериментального дослідження колективних суджень у відповіді на два запитання щодо майбутнього: скільки монет у банці; яка футбольна команда переможе у Лізі Європи і хто буде її суперником. Обговорюються переваги та обмеження використання такого інструменту як "колективний розум" у прогнозуванні майбутніх подій.
2015-01-01T00:00:00ZСпроба інтеграції концепції сепарації-індивідуації у вітчизняну психологію
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2370
Спроба інтеграції концепції сепарації-індивідуації у вітчизняну психологію
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
У психодинамічній теорії дорослішання насамперед мова йде про інтрапсихічні зміни, які відбуваються з індивідом - розвитку більшої компетентності, саморегуляції, автономії та незалежності, зріліших стосунків з оточуючими. Спираючись на результати робіт вітчизняних авторів, зроблено спробу зауважити спільне та відмінне у поглядах на дорослішання з психодинамічною теорією сепарації-індивідуації.
2013-01-01T00:00:00ZОсобливості кодування якісних даних (на прикладі дослідження психологічних особливостей сепарації в дочірньо-материнських стосунках)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2369
Особливості кодування якісних даних (на прикладі дослідження психологічних особливостей сепарації в дочірньо-материнських стосунках)
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
У статті представлено методологію обґрунтованої теорії (Grounded Theory) А. Строса та Дж. Корбін для кодування матеріалів неструктурованого інтерв'ю. Описано основні кроки аналізу та теоретичного узагальнення розповідей дівчат юнацького віку про власні взаємини з матерями. Обговорюються способи оцінки коректності отриманих результатів.
2011-01-01T00:00:00ZЕмпіричне дослідження динаміки сепарації в різних типах дочірньо-материнських стосунків дівчат юнацького віку
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2368
Емпіричне дослідження динаміки сепарації в різних типах дочірньо-материнських стосунків дівчат юнацького віку
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
Дорослішання дівчат залежить від ставлення матері. Зокрема, у даному дослідженні припускалося, що існує зв'язок між сепарацією доньки та її уявленнями про ставлення матері до неї. Дослідження передбачало опитування дівчат юнацького віку за методикою дитячо-батьківських стосунків Трояновської та тестом дослідження сепарації Хофмана (N=350), а також проведення неструктурованого інтерв'ю (N=30), яке пізніше опрацьовувалося в методології обґрунтованої теорії (Grounded Theory) А. Строса та Дж. Корбін. В результаті вдалося описати п'ять відмінних типів ставлення матерів до дорослішання доньки, які були названі: позитивне, інфантилізуюче, контролююче, неадекватне, а також ставлення, яке надмірно заохочує автономію доньки. В свою чергу кожен з цих типів пов'язаний з відповідними особливостями переживання дівчатами власної автономії, як: достатньо зрілої, у стані боротьби, залежної, псевдо- чи самодостатньої автономії.
2010-01-01T00:00:00ZЕмоційна близькість між мамою та дочкою в юнацькому віці: проблема сепарації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2367
Емоційна близькість між мамою та дочкою в юнацькому віці: проблема сепарації
Shyroka, Anastasiіa; Широка, Анастасія
2009-01-01T00:00:00ZSprzyjanie zatrudnieniu osób z niepełnosprawnościami jako przejaw odpowiedzialności społecznej
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2277
Sprzyjanie zatrudnieniu osób z niepełnosprawnościami jako przejaw odpowiedzialności społecznej
Kokoiachuk, Yuliia
За часів Радянського Союзу в Україні активно діяли підприємства організацій людей з інвалідністю. Так, наприклад лише організацій людей з порушенням слуху було близько 40. Всі ці організації мали величезні замовлення від держави і фактично були монополістами. Згодом, з розвитком ринкових відносин та технологій такі організації перестали бути конкурентними і зараз багато з них не працюють.
Згідно з даними Міністерства Соціальної політики, на підприємствах організацій людей з інвалідністю працює лише близько 6600 осіб, що є десятою частиною від загальної кількості працюючих осіб з інвалідністю.
Водночас через військові дії у східній частині України, наша країна стикнулася з новими викликами. Більше 8 тисяч осіб були поранені в результаті бойових дій, значна частина з них має інвалідність.
Сьогодні 7% усіх осіб, які перебувають на обліку в центрах зайнятості - це люди з інвалідністю. Водночас, лише 23% з них працевлаштовуються за направленням з центру зайнятості.
Для покращення ситуації з працевлаштування осіб з інвалідністю та підвищення рівня соціальної захищеності на законодавчому рівні в Україні встановлені норми
- квота у розмірі не менше 4% від загальної кількості працівників для робочих місць для людей з інвалідністю
Таким чином підприємства різної форми власності спонукають, а подекуди примушують працевлаштовувати людей з інвалідністю. В іншому випадку їм потрібно сплачувати штрафи, які скеровують на реалізацію наступних двох пунктів:
- допомога для підприємств громадських організацій людей з інвалідністю
- забезпечення дотацій на створення місць праці для людей з інвалідністю.
На жаль, часто працевлаштування є лише формальним і де-факто люди з інвалідністю залишаються вдома.
Віднедавна деякі інтернет ресурси (комерційні проекти) для пошуку та пропозицій роботи створили можливість для працедавця вказати чи готовий він взяти на цю посаду людину з інвалідністю. Ще рано говорити про ефект, але за нашим аналізом лише 1% вакансій може бути доступною для людей з інвалідністю.
Розуміючи цю проблему, представники недержавної сфери взяли на себе відповідальність допомогти працевлаштуватися особам з інвалідністю. Так проект “Кар'єра для нового життя” від Карітас України, які спочатку допомагали людям з числа внутрішньо переміщених осіб, зараз активно сприяють працевлаштуванню людей з інвалідністю. На їхньому сайті можна знайти не лише резюме та вакансії. Але й скористатися онлайн-консультацією від спеціальста HR та юриста, а також взяти участь у вебінарах для працевлаштування і створення власного бізнесу.
Подібну сферу послуг пропонує і Центр зайнятості вільних людей, які також проводять ярмарки за участю відомих в Україні та світі організацій, які радо беруть на роботу людей з інвалідністю, адже інклюзивність та соціальна відповідальність вже є частиною їхньої корпоративної культури.
Але, як я вже згадувала, чимало підприємців все ще мають багато страхів і стереотипів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. і часто ці страхи не дозволяють їм відкрити для себе таланти цих людей. У відповідь на цю проблему, Центр зайнятості вільних людей разом з партнерськими організаціями створили посібник, який дає відповіді на значну кількість питань працедавців і допомагає їм відважитися прийняти на роботу людину з інвалідністю.
Ще одним із проявів соціальної відповідальності є соціальні підприємства. Соціальний бізнес чи соціальне підприємництво – це спроба приватного бізнесу взяти на себе відповідальність за суспільний розвиток*.
На сьогодні в Україні немає офіційно закону про соціальне підприємство, тому немає зарегульованості.
Одним із критеріїв, за яким підприємство вважаємо соціальним є працевлаштування осіб з вразливих груп, зокрема осіб з інвалідністю.
2018-01-01T00:00:00ZTransformational processes in Ukrainian society as the key factor for professionalization and academisation of social work
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2276
Transformational processes in Ukrainian society as the key factor for professionalization and academisation of social work
Kokoiachuk, Yuliia
2019-01-01T00:00:00ZРозроблення методу проектування дитячого форменого одягу для молодіжних організацій. Автореферат дисертації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2275
Розроблення методу проектування дитячого форменого одягу для молодіжних організацій. Автореферат дисертації
Кокоячук, Юлія; Kokoiachuk, Yuliia
Кокоячук Ю. Б. Розроблення методу проектування дитячого форменого одягу для молодіжних організацій. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.19 – технологія текстильних матеріалів, швейних і трикотажних виробів. Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2013.
Дисертація присвячена питанням розроблення методу проектування дитячого форменого одягу для молодіжних організацій із урахуванням умов та характерних особливостей скаутської діяльності, що дозволяє підвищити якість даного одягу шляхом створення ергономічних конструктивних рішень та використання сучасних матеріалів, а також розширення функціональних можливостей даного одягу завдяки трансформації одягу, врахуванні психофізіологічних особливостей дітей та наданні оздоровчих властивостей розробленому одягу.
Запропоновано інформаційно-структурну модель методу проектування ДФОС. Розроблено номенклатуру показників якості для забезпечення властивостей ДФОС та матеріалів для його виготовлення. Досліджено динамічні ефекти розмірних ознак фігур дітей старшого шкільного віку в динамічних положеннях скаутів, що моделюють скаутську діяльність. Розроблено рекомендації щодо художньо-конструктивного рішення основного та додаткового ДФОС.
Ефективність розробленого методу проектування ДФОС обґрунтовано теоретично та підтверджено практично.
2013-01-01T00:00:00ZПсихоаналітична модель політичної активності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2274
Психоаналітична модель політичної активності
Turetska, Khrystyna; Турецька, Христина
Мета. Статтю присвячено теоретичному аналізу та емпіричній перевірці психоаналітичної моделі політичної активності Отто Кернберга. Методи. Для дослідження політичних настанов було використано шкалу авторитаризму пра-вого спрямування Б. Альтмейера та анкету «Політична орієнтація». Характеристики політичного лідерства діагностувалися опитувальником «Ідеальний політичний лідер». Для діагностики уявлень про історичну травму використано модифікований Traumatic Experience Checklist (TEC). Для діа-гностики глибинно-психологічних характеристик та уявлень про індивідуальну травму застосовано Traumatic Experience Checklist (TEC) та Я-структурний тест Аммона.Результати. Здійснено емпіричне дослідження, в якому виявлено зв’язки між політичною орієнтацією та глибинно-психологічними характеристиками українців, їх уявленнями про історичну й особистісну травму. Виявлено негативні кореляції лівих політичних настанов із більшістю уявлень про історичні травми, проте наявні кореляції з переживання втрати в дитинстві чи в дорослому віці значущих осіб. Ліві політичні настанови корелюють з уявленням про ідеального політичного лідера за типом «простої людини з народу». Право-авторитарні політичні настанови корелюють з обра-зом ідеального лідера «західний політик» (негативна кореляція) та з деструктивною і дефіцитарною агресією. Право-авторитарна політична орієнтація корелює зі спогадами про цілу низку травматич-них подій: Голодомор, Другу світову війну, політичні репресії та примусові депортації, а також із фізичною агресією щодо респондентів у дитячому віці.Висновки. Емпірично підтверджено феномен «ідентифікації з агресором» та вибір лідера за типом параноїдної регресивної групи у разі право-авторитарної політичної орієнтації; а також феномен «історичної амнезії» та вибір лідера за типом нарцистичної регресивної групи у разі лівої політичної орієнтації.
2020-01-01T00:00:00ZКлініко-психологічні аспекти переживання втрати та діагностики ускладненого горювання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2246
Клініко-психологічні аспекти переживання втрати та діагностики ускладненого горювання
Аврамчук, Олександр; Avramchuk, Olexandr
У статті здійснено системний аналіз літератури щодо процесу переживання втрати й ускладненого горювання. Підкреслено, що оптимальна траєкторія відновлення після смерті значимої людини полягає в успішному вирішенні нелінійних «завдань», які ставить втрата перед людиною, й проходить із несуттєвими функціональними порушеннями та залученням ефективних копінг-стратегій і активностей, що дають змогу в здоровий спосіб проявляти емоції, згадувати померлого
й долати поточні життєві проблеми.
Узагальнено інформацію про клініко-психологічні особливості та діагностичні прояви ускладненого горювання й установлено, що стрижнем процесу ускладненого горювання є сукупність симптомів інтенсивного і стійкого сепараційного дистресу, який не призводить до опрацювання досвіду втрати, а замінюється стереотипними, повторюваними стратегіями мислення та поведінки, що посилюють психосоціальні порушення. Виокремлено діагностичні критерії, які є
ключовими в розділенні нормального та патологічного (ускладненого) горювання, охоплюючи інтенсивність, тривалість і комплексність симптомів. Підкреслено актуальність і складність проведення диференційної діагностики ускладненого горювання поміж інших проблем психічного здоров’я, пов’язаних із пережитою втратою. Зазначено, що через спільність клінічної картини з великим депресивним розладом і посттравматичним стресовим розладом, люди з ускладненою реакці-
єю на втрату залишаються недостатньо діагностованими або хибно діагностованими, що призводить до призначення типового лікування, яке, частково зменшуючи коморбідні симптоми, не впливає на проблеми, пов’язані з ускладненим горюванням. Узагальнено відмінності між процесом ускладненого горювання, великим депресивним розладом і посттравматичним стресовим розладом, які можуть бути корисними для проведення диференційної діагностики фахівцями сфери психічного здоров’я.
Автор дійшов висновку, що існує необхідність розробки навчальнотренінгових програм, спрямованих на розширення фахових знань і компетентностей щодо діагностики й диференційної діагностики ускладненого горювання й адаптації скринінгових методик оцінки ускладненого горювання в Україні.
2019-01-01T00:00:00ZОсобливості схильності до розладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримуються дієти поза призначенням лікаря
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2245
Особливості схильності до розладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримуються дієти поза призначенням лікаря
Аврамчук, Олександр; Круц, Оксана
У статті розглянуто вплив дієти, яку використовують підлітки поза медичними показаннями, як засіб контролю за власною вагою, емоційним станом і для підтримання самооцінки.
Здійснено аналіз досліджень за останні 10 років, проаналізовано й описано психосоціальні чинники схильності до формування розладів харчової поведінки серед підлітків. Із метою розв’язання поставлених завдань було сформовано вибірку досліджуваних: підлітки віком 12–14 років, які навчаються у школах м. Тернополя та м. Львова. На початку дослідження було отримано 347 анкет, до експериментальної групи
увійшло 88. Обраним учасникам було запропоновано діагностичні матеріали, зокрема методику Eating Disorders Impairment Questionnaire – 3 та скринінгову шкалу на виявлення тривоги і депресії Hospital Anxiety
and Depression Scale.
За результатами роботи описано особливості схильності до розладів харчової поведінки серед підлітків, які дотримувалися дієти поза призначеннями лікаря. Отримані дані розкривають 5 аспектів схильності, ключовими серед яких є незадоволеність власним тілом і низька самооцінка. Установлено, що низька самооцінка загострює фіксацію на проблемних ділянках тіла, посилюючи прагнення до стрункості, а непродуктивне використання жорстких дієт чи обмежень кількості їжі дає відчуття контролю над емоціями та думками. Водночас указано, що тривога, яку відчувають щодо цього, впливає на схильність до міжособистісного відчуження. Зауважено, що депресивний стан і неконтрольоване переїдання можуть бути самостійними тригерами для дистресу компонентів ядра схильності, а модифікуючими чинниками, що підтримують розвиток порушень харчової поведінки, є страх дозрівання та перфекціонізм.
Описані у статті матеріали дають підстави розглядати отримані результати як скринінгову модель схильності до розладів харчової поведінки, а на їх основі можуть бути запропоновані заходи, які доцільно використовувати для психоедукаційної роботи з підлітками
2019-01-01T00:00:00ZComparative Analysis of Modern Methods of Psychotherapy for Patients with Borderline Personality Disorder
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2244
Comparative Analysis of Modern Methods of Psychotherapy for Patients with Borderline Personality Disorder
Avramchuk, Olexandr; Hlyvanska, Oksana
2018-01-01T00:00:00ZРозлад соціальної тривоги: актуальність та перспективи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2243
Розлад соціальної тривоги: актуальність та перспективи
Аврамчук, Олександр
Дана публікація направлена на узагальнення актуальних знань та досліджень щодо поширення, етіології та патогенетичних механізмів розладу соціальної тривоги. Водночас її мета полягає в висвітленні актуальної проблеми низького звернення людей, які страждають на соціофобію, за допомогою до фахівців, пов’язаної як з особливостями клінічної картини, обумовленої нейробіологічними й психосоціальними факторами, так й важливими проблемами організації надання послуг у сфері психічного здоров’я. Епідеміологічні дослідження свідчать, що соціальний тривожний розлад, один із найпоширеніших розладів психічного здоров’я. Проте незважаючи на поширеність розладу соціальної тривоги, велику кількість інформації, можливостей психотерапії та медикаментозного лікування, багато пацієнтів з різних причин не отримують допомоги або не звертаються за нею.
2018-01-01T00:00:00ZЕстетична спрямованість особистості та її зв’язок з емпатією
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2238
Естетична спрямованість особистості та її зв’язок з емпатією
Turetska, Khrystyna; Kechur, Roman; Yaskevych, Olha
В даній статті феномен естетичної спрямованості розглядається в якості того спільного знаменника, що
зводить разом найрізноманітніші особистісні параметри і визначає характерний стиль взаємодії з собою та
світом, базований на емпатії. За результатами порівняльного аналізу естетично
-
орієнтованих молодих людей
описано як таких, що довіряють інтуїтивним оцінкам, з легкістю регресують, і, не витримуючи рефлексивної
дистанції, віддаються безпосереднім чуттєвим враженням. В цьому контексті проаналізовано структуру їх
емоційного інтелекту, виявлено їх трудність в емоційній регуляції і самоконтролі, а також виокремлено
ключові особливості їх емпатичного пізнання. Зокрема, описано інтуїтивний механізм емпатії на противагу
когнітивному, характерному для молодих людей з етичною спрямованістю.
2020-01-01T00:00:00ZТеоретичний аналіз перфекціонізму як психологічного феномену
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2237
Теоретичний аналіз перфекціонізму як психологічного феномену
Завада, Тетяна
У статті розглянуто та проаналізовано сучасний стан проблеми перфекціонізму в психологічній науці. Описано різні підходи щодо визначення дефініції «перфекціонізм», а також представлено теоретичний аналіз сутнісних характеристик поняття. Розглянуто чинники, що сприяють виникненню та розвитку перфекціонізму (зокрема, фактори сімейного виховання), подано перелік розробленого психодіагностичного інструментарію вивчення даної проблеми. Стаття базується на дослідженнях як вітчизняних, так зарубіжних науковців.
2012-01-01T00:00:00ZПерфекціонізм як соціально-психологічна властивість особистості: позитивний та негативний аспект
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2236
Перфекціонізм як соціально-психологічна властивість особистості: позитивний та негативний аспект
Завада, Тетяна
Стаття присвячена теоретичному аналізу перфекціонізму як психологічного феномену. Зокрема, аналізується проблема виокремлення позитивного та негативного (адаптивного/дезадаптивного; функціонального/дезфункціонального; здорового/патологічного) типів перфекціонізму, що пропонується науковцями в психологічній літературі. Виявлено, що трактування дослідниками терміну «позитивний перфекціонізм» часто збігається з поняттям самоактуалізації, що здійснює плутанину у диференціації даних понять. Проаналізовано критерії самоактуалізованої особистості (за А.Маслоу) та критерії «здорового» перфекціонізму, що виділяються психологами. В результаті, запропоновано відмовитися від поділу перфекціонізму на такі його форми як позитивний та негативний, натомість розглядати його як цілісне явище у якому завжди представлено дві сторони: позитивна (зовнішня оцінка оточення) та негативна (когнітивні, емоційні, поведінкові труднощі особистості). Позитивний аспект представлено значними досягненнями особистості, результативністю, високою продуктивністю, а негативний – незадоволенням власними результатами діяльності, постійними сумнівами у правильності дій, фіксацією на власних помилках й невдачах, самозвинуваченнях, боязню критики від оточення тощо. Також представлено, що реалізація власних досягнень може проявлятися як через перфекціонізм (досягнення надвисоких результатів діяльності, прагнення до досконалості, з одночасним, прагнення задовольнити очікування оточення, залежністю від схвалення та захоплення, важливості влади та соціального статусу і т.д.), так і через самоактуалізацію (вміння почути себе і свої бажання задля задоволення потреб, прояв креативності, незалежності та саморозуміння і т.д.).
2016-01-01T00:00:00ZПерфекціонізм та педантизм: спільне та відмінне
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2235
Перфекціонізм та педантизм: спільне та відмінне
Завада, Тетяна
У статті проаналізовано проблеми педантизму та перфекціонізму в психологічній науці. Описано особливості взаємозв’язків між виділеними поняттями. Виокремлено та сформовано спільні та відмінні ознаки у прояві перфекціонізму та педантизму в структурі особистості. Стаття базується на дослідженнях як вітчизняних, так зарубіжних науковців.
2013-01-01T00:00:00ZОсобливості мотиваційної сфери студентів з різним рівнем перфекціонізму
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2233
Особливості мотиваційної сфери студентів з різним рівнем перфекціонізму
Завада, Тетяна
Стаття присвячена висвітленню проблеми мотиваційних особливостей перфекціонізму студентів з різним рівнем його прояву. Описано, що мотиваційні процеси лежать в основі діяльності особистості, всього психічного функціонування, включаючи формування та розвиток схильності особистості до перфекціонізму.
Виявлено відмінності серед осіб з високим, середнім та низьким рівнями перфекціонізму. Для осіб з високим рівнем перфекціонізму домінуючими виступають мотиви розвитку та активного здобуття соціального престижу та влади, що негативно відображається на самоставленні особистості. Для осіб з середнім рівнем перфекціонізму домінуючим є мотив спілкування. У студентів з низьким рівнем перфекціонізму виражене домінування споживацьких мотивів, зокрема збереження комфорту та підтримання життєзабезпечення. Потреба у взаєморозумінні, теплих соціальних контактах позитивно відображається на самопринятті.
2019-01-01T00:00:00ZМотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2232
Мотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
Завада, Тетяна
У статті проаналізовано теоретичні підходи до вивчення мотиваційних чинників перфекціонізму особистості. Також представлено емпіричні результати дослідження мотиваційних факторів, що впливають на прояв перфекціонізму у студентської молоді.
2016-01-01T00:00:00ZОпитувальник перфекціонізму Н. Гаранян, А. Холмогорової (модифікований варіант Т. Завади)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2231
Опитувальник перфекціонізму Н. Гаранян, А. Холмогорової (модифікований варіант Т. Завади)
Завада, Тетяна
У статті описано процедуру адаптації та модифікації україномовного варіанта опитувальника перфекціонізму Н. Гаранян, А. Холмогорової. Також представлено текст опитувальника, що складається з 43 тверджень та складається з 7 шкал, сума яких дозволяє виміряти загальний прояв перфекціонізму, а також різних його рівнів: високого, середнього та низького.
2016-01-01T00:00:00ZАвтореферат: Мотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2226
Автореферат: Мотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
Завада, Тетяна; Zavada, Tetyana
У дисертації представлено результати дослідження мотиваційних чинників перфекціонізму студентської молоді. Визначено перфекціонізм особистісною рисою, що одночасно поєднує екстрапсихічний та інтрапсихічний аcпекти, що виражається у прагненні до досконалості, що, з однієї сторони, культивується сучасним суспільством і передбачає соціальне заохочення та визнання, проте, з іншої – пов’язане з низкою дисфункціональних особливостей (когнітивних, емоційних, поведінкових). Представлено модифікований опитувальник перфекціонізму Н. Гаранян, А. Холмогорової, що розширений шкалами «самозвинувачення» та «залежність від оцінок оточення», завдяки чому останній дозволяє диференціювати перфекціонізм на різних його рівнях. Розроблено мотиваційну структуру перфекціонізму студентської молоді. Окреслено індивідуально-психологічні та соціокультурні чинники, що впливають на мотивацію перфекціонізму серед студентства.
2017-01-01T00:00:00ZМотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2225
Мотиваційні чинники перфекціонізму студентської молоді
Завада, Тетяна; Zavada, Tetyana
2017-01-01T00:00:00ZІнтернет-залежність як предмет психологічного дослідження
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2132
Інтернет-залежність як предмет психологічного дослідження
Турецька, Христина
Здійснено аналіз основних підходів до феномену Інтернет-аддикції. Розглянуто критерії та симптоми даного виду залежності. Виділено три групи чинників Інтернет-аддикції: характеристики соціальної ситуації, характеристики можливостей віртуального середовища, та психологічні особливості Інтернет-аддиктів.
2006-01-01T00:00:00ZОсобистісна ідентичність і віртуальна реальність
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2131
Особистісна ідентичність і віртуальна реальність
Турецька, Христина
Отже, ми показали вплив реальної ідентичності на віртуальну самопрезентацію, Однак існує можливість зворотного впливу – впливу віртуальної самопрезентації на реальну ідентичність. Один із прикладів такого впливу подала Ш..Таркл. Вона описує, як студент коледжу, який насправді був зовсім нетовариським, сором’язливим, впевнений у собі, почав грати в одну з MUD – мережних рольових ігор. У грі він познайомився з дівчиною-гравцем, між ними зав’язалися романтичні стосунки. Незабаром він досягнув у грі визначних успіхів настільки, що його вибрали полководцем однієї з армій у вирішальному бою. Він був вражений наданою йому довірою. Поступово він зрозумів, що може мати цінність в очах інших людей, може бути успішним і домагатися своїх цілей. Він став впевненішим в собі, більш товариським. Це привело до того, що в нього з’явилися друзі в реальному житті. Тобто, є змога змінити реальну ідентичність через віртуальний образ.
2012-01-01T00:00:00ZПсихологічні чинники ставлення педагогів до інклюзивної освіти
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2130
Психологічні чинники ставлення педагогів до інклюзивної освіти
Турецька, Христина
У статті розглянуто вплив особистісних особливостей педагогів на ставлення до інклюзивної освіти та на готовність працювати з дітьми, які мають обмежені можливості. Проаналізовано труднощі, які виникають в процесі адаптації дітей з особливими потребами до учнівського колективу загальноосвітнього навчального закладу.
2011-01-01T00:00:00ZІнклюзивність в католицьких університетах
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2126
Інклюзивність в католицьких університетах
Кобель, Ігор; Kobel, Ihor
Дослідження, в якому взяли участь 103 католицькі універси-
тети-члени Міжнародної Федерації католицьких університетів світу, ана-
лізує рівень зусиль навчальних закладів щодо забезпечення можливостей для
вступу студентів із інвалідністю та різних видів підтримки під час навчан-
ня. Проаналізовано доступність фінансової підтримки, наявність академіч-
ного, соціокультурного супроводу та допомоги в повсякденному житті на
кампусі, а також дотримання вимог архітектурної безбар’єрністі.
2019-01-01T00:00:00ZМотиваційний дискурс особистості: на шляху до соціальної психології мотивації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2056
Мотиваційний дискурс особистості: на шляху до соціальної психології мотивації
Климчук, Віталій
У монографії представлено результати досліджень мотиваційного дискурсу особистості. Мотиваційний вимір життєсвіту розглянуто із соціально-психологічної дискурсивної позицій, у результаті чого автором вибудовано проект соціальної психології мотивації. На основі даних емпіричних досліджень автор описує структуру мотиваційного дискурсу, його кількісні і якісні характеристики, а також практики його конструювання. Презентовані оригінальні результати вивчення мотиваційного дискурсу у різних інтеракційних просторах: рекламному просторі, просторі соціальних мереж, просторі партнерського діалогу та владно-підвладної взаємодії.
Для науковців, викладачів, студентів психологічних спеціальностей, аспірантів та усіх, хто цікавиться проблемами сучасної соціальної психології особистості.
2015-01-01T00:00:00ZНавчальна дисципліна «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» при підготовці фахівців соціальної сфери: актуальність та пропозиції до викладання
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1929
Навчальна дисципліна «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» при підготовці фахівців соціальної сфери: актуальність та пропозиції до викладання
Бойко, Ольга
Аргументується актуальність вивчення навчальної дисципліни «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» при підготовці фахівців соціальної сфери, а також пропонується новий підхід до її викладання, розглядаються тематики лекційних, семінарських та практичних занять.
2017-01-01T00:00:00ZВідповідальність: філософський та гуманітарний аспекти
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1797
Відповідальність: філософський та гуманітарний аспекти
Розвадовська, Тетяна
У статті здійснено теоретичний аналіз такого поняття як
«відповідальність». Проаналізовано взаємозв’язки та взаємозалежності
понять «свобода» та «відповідальність». Розкрито сутність поняття
«відповідальність» на основі вивчення та аналізу філософської,
педагогічної та психологічної літератури. Визначено, що відповідальність
є однією із провідних рис особистості, яка відображає здатність вільно
приймати рішення, здійснювати вчинки на основі рішення та нести за них
відповідальність перед собою, суспільством теперішнім та майбутнім.
2018-01-01T00:00:00ZСамостійна робота студентів: навчально-методичний посібник
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1690
Самостійна робота студентів: навчально-методичний посібник
Швед, Марія
Розкрито основні положення організування самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі. Окреслено наукові підходи та поняттєво-термінологічні визначення, описано технології організування самостійної роботи, визначено мету і дидактичні ресурси, а також структуру і види самостійної роботи. Наголошено на науково-дослідній роботі, як важливій складові самостійної пізнавальної діяльності студентів, розкрито основні положення дистанційного навчання. Подано завдання для самостійної роботи студентів у процесі вивчення навчальних дисциплін „Основи педагогіки”, „Педагогіка вищої школи” та спецкурсу „Педагогічна антропологія”, запропоновано тестові завдання, тематику рефератів, список використаної літератури, практичні поради студентові (додатки). Призначено для викладачів дисциплін загального педагогічного циклу вищих навчальних закладів освіти ІІ–ІУ рівнів акредитації та студентів.
2016-01-01T00:00:00ZСімейна форма опіки над хворими похилого віку як виклик соціальної роботи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1689
Сімейна форма опіки над хворими похилого віку як виклик соціальної роботи
Яновіч, Анна; Janowicz, Anna
2018-01-01T00:00:00ZНадання ритуальних послуг: юридичні та соціально-психологічні аспекти
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1688
Надання ритуальних послуг: юридичні та соціально-психологічні аспекти
Власова, Олена; Vlasova, Elena; Похиленко, Ірина; Pokhilenko, Iryna
2018-01-01T00:00:00ZСоціальна стигматизація у сфері психічного здоров’я
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1687
Соціальна стигматизація у сфері психічного здоров’я
Мединська, Юлія; Medińska, Julia
2018-01-01T00:00:00ZСиндром госпіталізму у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями: особливості надання психологічної допомоги
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1686
Синдром госпіталізму у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями: особливості надання психологічної допомоги
Католик, Галина; Katolyk, Halyna; Компанович, Маріанна; Kompanovycz, Marianna
2018-01-01T00:00:00ZОсобливості опіки над родиною в жалобі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1685
Особливості опіки над родиною в жалобі
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef; Краков’як, Пьотр; Krakowiak, Piotr; Пачковска, Аґнєшка; Paczkowska, Agnieszka
2018-01-01T00:00:00ZДопомога опікунам – проблема вигорання у паліативно-хоспісному догляді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1684
Допомога опікунам – проблема вигорання у паліативно-хоспісному догляді
Стельцер, Богуслав; Stelcer, Bogusław
2018-01-01T00:00:00ZНевербальна комунікація як інтегральний допоміжний елемент хоспісної опіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1683
Невербальна комунікація як інтегральний допоміжний елемент хоспісної опіки
Блєшинскі, Яцек-Ярослав; Błeszyński, Jacek Jarosław
Спілкування є не лише соціальною активністю, воно також уможливлює набуття людиною знань і вмінь. Це основа життєдіяльності, як у безпосередньому оточенні, так і у спільноті загалом. Характер, інтенсивність, форма і спрямованість комунікації також перебувають під впливом різних чинників середовища. Зокрема, коли йдеться про дорослих пацієнтів й дітей, ми спостерігаємо їхнє пристосовування до госпіталізації та стану свого здоров’я. На взаємини з довколишніми можуть впливати ізоляція, яку переживає пацієнт, депресія, фізичні обмеження, ураження мозку тощо.
2018-01-01T00:00:00ZЕфективна комунікація як ключовий елемент інтегрованої опіки наприкінці життя
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1682
Ефективна комунікація як ключовий елемент інтегрованої опіки наприкінці життя
Яновіч, Анна; Janowic, Anna; Краков’як, Пьотр; Krakowiak, Piotr; Пачковска, Аґнєшка; Paczkowska, Agnieszka; Сікора, Барбара; Sikora, Barbara
2018-01-01T00:00:00ZНефармакологічні методи оцінки та керування болем в онкохворих дітей
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1681
Нефармакологічні методи оцінки та керування болем в онкохворих дітей
Широка, Анастасія; Shyroka, Anastasia
У західних країнах онкологічні захворювання вважають однією з провідних причин смертності серед дітей. За статистикою, в Європейських країнах від онкозахворювань страждають, у середньому, 16,9 дітей віком 0-19 років на 100 0001. Мясковський із колегами2 наводять дані, згідно з якими 62 % дітей повідомляють про біль під час діагностики, від 25 % до 85 % дітей переживають біль під час лікування і від 62 % до 90 % страждають від болю на термінальних стадіях хвороби. Біль є одним з основних симптомів раку та, для більшості дітей, найгіршою частиною хвороби.
2018-01-01T00:00:00ZФеномен тотального болю у паліативно-хоспісному догляді
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1680
Феномен тотального болю у паліативно-хоспісному догляді
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef
2018-01-01T00:00:00ZФорми надання психологічної допомоги, спрямованої на покращення суб’єктивного благополуччя мешканців геріатричних закладів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1679
Форми надання психологічної допомоги, спрямованої на покращення суб’єктивного благополуччя мешканців геріатричних закладів
Кривенко, Ірина; Krivenko, Irina
Період пізньої зрілості – особливий етап життя людини. У соціальному сенсі він, перш за все, асоціюється із виходом на пенсію, що якісно змінює становище людини у суспільстві, її соціальний статус, захищеність, рівень доходів, спосіб життя, передбачає необхідність адаптації до нових обставин життя, нової соціальної ролі. На особистісному рівні людини він пов’язаний з аналізом життєвого досвіду, узагальненням минулих досягнень, переоцінкою змісту свого існування, сенсу життя. Крім того, цей етап співпадає із періодом можливої кризи пізньої дорослості, появою інволюційних змін в організмі.
2018-01-01T00:00:00ZПацієнт у вегетативному стані
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1678
Пацієнт у вегетативному стані
Кубічак, Мажена; Kubiczak, Marzenna; Міроньчук, Яніна; Топольська-Сковроньська, Марлєна; Topolska-Skowrońska, Marlena; Муравскі, Шимон; Murawski, Szymon; Скомра, Моніка; Skomra, Monika
2018-01-01T00:00:00ZСпецифіка позамедичного догляду за людьми з інтелектуальною неповносправністю
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1676
Специфіка позамедичного догляду за людьми з інтелектуальною неповносправністю
Бачала, Дітта; Baczała, Ditta
2018-01-01T00:00:00ZОсобливості надання немедичної допомоги особам із деменціями
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1675
Особливості надання немедичної допомоги особам із деменціями
Новіцка, Аґнєшка; Nowicka, Agnieszka
2018-01-01T00:00:00ZСпецифіка немедичного догляду за невиліковно хворими дітьми
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1674
Специфіка немедичного догляду за невиліковно хворими дітьми
Антожевска, Беата; Antoszewska, Beаta; Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef
2018-01-01T00:00:00ZСмерть вчить жити: досвід «хоспісної терапії» молоді в зоні ризику соціальної дезадаптації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1673
Смерть вчить жити: досвід «хоспісної терапії» молоді в зоні ризику соціальної дезадаптації
Формелла, Збігнєв; Formella, Zbigniew
2018-01-01T00:00:00ZМісце і роль волонтерів у хоспісній опіці
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1672
Місце і роль волонтерів у хоспісній опіці
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef; Яновіч, Анна; Janowicz, Anna
Волонтери у хоспісному догляді займають дуже важливе місце. Присвячую чи цій роботі власний час, досвід, вміння і, перш за все, реалізуючи бажання допомагати іншим людям, вони стають вагомою підтримкою як для пацієнтів, так і для їхніх родин.
2018-01-01T00:00:00ZМісце і роль соціальної допомоги та соціальної роботи в організації допомоги наприкінці життя
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1671
Місце і роль соціальної допомоги та соціальної роботи в організації допомоги наприкінці життя
Краков’як, Пьотр; Krakowiak, Piotr
2018-01-01T00:00:00ZМісце і роль духовної опіки та релігійної підтримки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1670
Місце і роль духовної опіки та релігійної підтримки
Біннебезел, Йозеф; Binnebesel, Józef; Краков’як, Пьотр; Krakowiak, Piotr; Вєжбіцкі, Мірослав-Станіслав; Wierzbicki, Mirosław Stanisław
2018-01-01T00:00:00ZМісце і роль психолого-педагогічного догляду
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1669
Місце і роль психолого-педагогічного догляду
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef; Пачковска, Аґнєшка; Paczkowska, Agnieszka
Особливу роль у підтримці хворих під паліативною і хоспісною опікою, а та кож їх близьких відіграють психологи і педагоги, надаючи психо едукацій ну підтримку особисто або через підготованих ними працівників і во лонтерів хоспісу. Паралельно соціальний працівник повинен здійснювати за хо ди в сфері соціальної допомоги.
2018-01-01T00:00:00ZМісце та роль медичної та медсестринської допомоги
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1655
Місце та роль медичної та медсестринської допомоги
Богдан, Збігнєв; Bohdan, Zbigniew
2018-01-01T00:00:00ZІнтердисциплінарний аспект паліативно-хоспісної опіки – команда хоспісної опіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1654
Інтердисциплінарний аспект паліативно-хоспісної опіки – команда хоспісної опіки
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef; Годава, Гжегож; Godawa, Grzegorz
2018-01-01T00:00:00ZБагатокультурність у паліативній та хоспісній допомозі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1653
Багатокультурність у паліативній та хоспісній допомозі
Guzowski, Andrzej; Гузовскі, Анджей; Krajewska-Kułak, Elżbieta; Краєвска-Кулак, Ельжбєта
Принципи паліативної допомоги є важливими у сучасному багатокультурному суспільстві Західної Європи й Америки, адже вони виражають повагу до вірувань і релігійних переконань пацієнтів; знання про них необхідні для збереження гідності помираючої людини. Кожна релігія має цінні елементи гідного життя та вмирання, проте повною мірою їх може використовувати тільки людина, що раніше сповідувала цю релігію.
2018-01-01T00:00:00ZІсторико-етичний аспект паліативно-хоспісної опіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1652
Історико-етичний аспект паліативно-хоспісної опіки
Біннебезель, Йозеф; Binnebesel, Józef; Годава, Гжегож; Godawa, Grzegorz
2018-01-01T00:00:00ZПсихологічні механізми кінотерапії: особливості арт-терапевтичної техніки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1573
Психологічні механізми кінотерапії: особливості арт-терапевтичної техніки
Кривенко, Ірина
Кінотерапія як арттерапевтична техніка, хоч і має далекі історичні корені у давньогрецькому театрі та бібліотерапії, є одним із найсучасніших методів надання психологічної допомоги. Вона відповідає вимогам сучасності до короткотривалості, динамічності, атракційності, візуальності. Ефективність кінотерапії пов'язана із можливістю використання метафоричних змістів, що є альтернативою прямій конфронтації з проблемами клієнта. Використання технік кінотерапії дає доступ до тіньових сторін особистості.
2019-01-01T00:00:00ZОсобистісні чинники схильності студентів до маніпулювання поведінкою викладачів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1572
Особистісні чинники схильності студентів до маніпулювання поведінкою викладачів
Горбаль, Ірина; Кравчук, Анна
У статті розкривається зміст феномену маніпуляції та особливості його прояву у процесі педагогічної взаємодії. Проаналізовані основні форми маніпулювання студентів поведінкою викладачів. Встановлено зв’язки особистісних характеристик та схильності до маніпулювання. Зокрема, виявлено, що авторитарність та егоїстичність як риси особистості тісно пов’язані із маніпулюванням через вдавання інтересу до змісту навчального курсу та формування власного позитивного образу в очах викладача. Чимало особистісних рис студентів – відкритість до досвіду, свідомість, альтруїстичність, авторитарність – пов’язані із готовністю йти на заняття, навіть без підготовки, та шукати вихід із ситуації уже під час пари. Дружелюбні та альтруїстичні студенти частіше за інших переживають провину, якщо маніпулюють викладачами.
2016-01-01T00:00:00ZОсобистісні особливості життєстійкості школярів у різних навчальних середовищах
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1570
Особистісні особливості життєстійкості школярів у різних навчальних середовищах
Кривенко, Ірина; Іванович, Софія
Статтю присвячено вивченню рівня життєстійкості у школярів та її зв’язків з особистісними біологічно та соціально обумовленими рисами. Виявлено, що вихованці школи-інтернату мають значно нижчі показники життєстійкості, порівняно з однолітками-учнями гімназії. Незалежно від умов навчання, життєстійкість вища у досліджуваних з низьким рівнем нейротизму та адекватною самооцінкою.
2019-01-01T00:00:00ZМетоди дослідження змісту сновидінь у психології
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1569
Методи дослідження змісту сновидінь у психології
Кривенко (Горбаль), Ірина
У статті здійснено огляд сучасної методології дослідження змісту сновидінь. Окреслено два ключові підходи до вивчення феномену сновидінь – об’єктивний, що фіксує особливості активності мозку при появі сновидіння та вивчається у рамках психофізіології, та суб’єктивний, у якому зосереджується увага на основних темах, емоціях, подіях у сновидіннях, а джерелом інформації є самозвіти, малюнки. Проаналізовано сучасні методи аналізу змісту сновидінь у рамках суб’єктивного підходу – методи збору даних та власне аналізу змістового наповнення сновидінь. Окреслено чотири джерела отримання інформації про зміст сновидінь – лабораторії сну, психотерапевтичні сесії, журнали сновидінь, групові дослідження, обґрунтовано їх переваги та недоліки. Доведено, що результати досліджень, отримані у лабораторії та в домашніх умовах, суттєво не відрізняються та є взаємозамінними. Проаналізовано труднощі з об’єктивністю отриманих даних про сновидіння у ході психотерапевтичних сесій. Розглянуто основні техніки вивчення змісту сновидінь при проведенні групових досліджень, зокрема, поширену у західних дослідженнях техніку найостаннішого сновидіння. Розкрито можливості використання вільних асоціацій, метафоричного трактування символів, пошуку повторюваних тем та кількісного обчислення елементів сновидіння як ефективних методів аналізу змісту снів. Описано можливості використання різних математико-статистичних шкал при роботі з даними про зміст сновидінь, позитивні та негативні сторони їх застосування. Як приклад ефективного надійного методу опрацювання змісту сновидінь наведено систему декодування Hall-Van de Castle з нормативами для організації досліджень з її використанням. У висновках розкрито перспективи використання окреслених методів для забезпечення потреб теорії та практики психології.
2017-01-01T00:00:00ZЩоб кинути курити, розвивайте часову орієнтацію на майбутнє - Результати адаптації «Шкали врахування майбутніх наслідків» українською мовою
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1568
Щоб кинути курити, розвивайте часову орієнтацію на майбутнє - Результати адаптації «Шкали врахування майбутніх наслідків» українською мовою
Сеник, Оксана; Різник, Роман; Горбаль, Ірина
У статті наведено результати адаптації Шкали врахування майбуніх наслідків (CFC-14) українською мовою. У дослідженні взяли участь 514 осіб віком від 16 до 57 років (M = 22,62, SD = 6,02). За допомогою конфірматорного факторного аналізу та незалежного зовнішнього критерію підтверджено двофакторну структуру Шкали, яка повністю співпадає з факторною структурою оригіналу. Перевірка надійності за допомогою методу тест-ретест показала, що обидві субшкали – «Віддалене майбутнє» та «Близьке майбутнє» – мають високий рівень відтворюваності. Коефіцієнт α-Кронбаха становить 0,68 та 0,73 для шкал «Віддалене майбутнє» та «Близьке майбутнє» відповідно. За допомогою зовнішнього незалежного критерію підтверджено критеріальну валідність Шкали: виявлено, що особи, які не курять, мають вищий показник за шкалою «Віддалене майбутнє» у порівнянні з особами, які курять. Отримані результати дають змогу рекомендувати українську версію Шкали врахування майбутніх наслідків як надійний і валідний психологічний інструмент для дослідження часових орієнтацій особистості.
2017-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз уявлень молоді та літніх людей про суб’єктивне благополуччя у старості
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1567
Порівняльний аналіз уявлень молоді та літніх людей про суб’єктивне благополуччя у старості
Горбаль, Ірина
У статті проаналізовано роль вікових стереотипів у переживанні щасливої старості. Розкрито особливості уявлень представників молодшого покоління про різні аспекти суб’єктивного благополуччя у пізній дорослості, порівняно із оцінками якості життя самих літніх людей. Встановлено, що образ життя у пізній зрілості для молоді є доволі суперечливим, підкреслюється водночас обмеженість можливостей та ресурсів та зовнішня інтенсивність подій при внутрішній урівноваженості. Порівняно із молоддю, літні люди декларують більшу емоційну насиченість, менше ідеалізують власне життя, відчувають більше життєвих сил для самостійного вирішення проблем, сприймають життя більш пасивним та одноманітним.
2016-01-01T00:00:00ZФорми надання психологічної допомоги, спрямованої на покращення суб’єктивного благополуччя мешканців геріатричних закладів
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1566
Форми надання психологічної допомоги, спрямованої на покращення суб’єктивного благополуччя мешканців геріатричних закладів
Кривенко, Ірина
Період пізньої зрілості асоціюється із виходом на пенсію, змінами соціального статусу, рівня доходів, способу життя, комунікативних аспектів тощо. На особистісному рівні він пов'язаний із переоцінкою минулого, аналізом досвіду, осмисленням цінності прожитого життя. Окрім соціальних та психологічних, літні люди нерідко стикаються також із фізіологічними інволюційними змінами. Усі ці процеси позначаються на переживання суб'єктивного благополуччя
- комплексного феномену, що включає когнітивно-емоційну оцінку людиною свого життя. У роботі розглянута специфіка суб'єктивного благополуччя пенсіонерів, які проживають у геріатричному закладі. Доведено, що просоціальна активність у родинному колі є найбільш сприятливою умовою високих показників задоволеності життям та афективного балансу, в той час як мешканці геріатричного закладу мають найнижчі показники суб'єктивного благополуччя внаслідок незадоволеності комунікативних потреб, стигматизованості місця проживання, соціальної депривації. На основі результатів емпіричного дослідження надано рекомендації щодо ведення соціально-психологічної роботи з літніми людьми у контексті підтримання їхнього суб'єктивного благополуччя.
2018-01-01T00:00:00ZA Brief Evaluation to Identify Level of Satisfaction of Art Therapy with Undergraduate Ukrainian Students
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1565
A Brief Evaluation to Identify Level of Satisfaction of Art Therapy with Undergraduate Ukrainian Students
Van Lith, Theresa; Bullock, Lindsay; Horbal, Iryna; Lvov, Alexander
A particular political and social mindset toward mental health support has impacted how and why people seek counseling and therapy in Ukraine. Although a relatively small and developing field, art therapy is beginning to provide a means for assisting cultural and identity development for young adult Ukrainians during a time of civil and political unrest. Cross culturally, art therapy has been found to assist young people in developing a healthy self-concept by providing them with a realistic and less
defensive view of themselves and their environment. This paper evaluates the development of art therapy in Ukraine, and examines the practice of art therapy with undergraduate Ukrainian students. First, it details findings from a questionnaire with university students to determine their perception of art therapy. Analysis of these findings resulted in identifying their level of satisfaction toward art therapy, and common reasons why art therapy was sought. Second, the article provides a brief vignette to demonstrate how art therapy was used with undergraduate university students to assist with processing negative memories associated with living under the Soviet era. Finally, the article concludes with a discussion about how to tailor art therapy so that instead of being perceived as a cure it promotes self-care, thereby helping overcome the stigma associated with seeking therapeutic services.
2017-05-17T00:00:00ZЩо таке жестова мова і яке значення вона має в житті глухих
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1562
Що таке жестова мова і яке значення вона має в житті глухих
Кобель, Ігор
Інтерв'ю про роль і місце жестової мови в житті української спільноти глухих. Про історію заборон жестової мови в навчально-виховному процесі в Радянському Союзі та першому десятилітті незалежної України. Про спільні дії громадських організацій, освітян та Українського товариства глухих в боротьбі за відміну заборони та легалізацію української жестової мови. Про спільні табори "Українська жестова мова та культура глухих", які проводять УКУ та Українсько-канадський альянс для глухих та слабкочуючих
2019-02-26T00:00:00ZПолітика інклюзивності в католицьких університетах світу
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1559
Політика інклюзивності в католицьких університетах світу
Кобель, Ігор; Kobel, Ihor
В статті висвітлено результати дослідження стосовно навчання студентів із інвалідністю в католицьких університетах. Це дослідження світового масштабу, в якому взяли участь 103 католицькі університети-члени Міжнародної Федерації католицьких університетів на різних континентах, проведене способом опитування різних груп в навчальних закладах-адміністраторів, працівників, викладачів та студентів з інвалідністю. Дослідження дало змогу оцінити рівень зусиль навчальних закладів щодо забезпечення можливостей для вступу студентів із інвалідністю та різних видів підтримки під час навчання. Аналізувалися фінансова підтримка (наскільки створено умови для максимально незалежного проживання у фінансовому відношенні), академічна (наскільки пристосування в навчальному процесі полегшують навчання та забезпечують доступ до необхідних джерел у доступному форматі, а також допомога викладачів та особистих тьюторів), соціокультурна (наскільки студентам із інвалідністю легко налагоджувати дружні стосунки та брати участь в житті на кампусі в позалекційний час), допомога в повсякденному житті (допомога волонтерів та/або спеціально нанятого допоміжного персоналу), архітектурна безбар’єрність.
За результатми дослідження всі університети були згруповані за рівнем досягнутих успіхів у сфері забезпечення прав осіб із інвалідністю на навчання у вищій школі і втіленні концепції універсального дизайну. Вироблено рекомендації для університетів щодо інтенсифікації зусиль щодо забезпечення прав осіб із інвалідністю на здобуття вищої освіти
2019-03-30T00:00:00ZПередумови успішних реформ у соціальній сфері: італійський досвід деінституалізації
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1447
Передумови успішних реформ у соціальній сфері: італійський досвід деінституалізації
Бойко, Ольга
В тезах доповіді аналізується процес здійснення реформи деінституалізації в Італії та пропонуються рекомендації для українського контекту. Дане дослідження підтвердило важливість суспільно-культурних передумов для ефективного здійснення соціальних реформ, і зокрема реформи деінституалізації, а також виявило необхідність більш комплексної просвітницькій діяльності для забезпечення участі українського суспільства у реалізації стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.
2019-04-01T00:00:00ZНейрофізіологічне підґрунтя символдрами як психодинамічного напрямку психотерапії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1445
Нейрофізіологічне підґрунтя символдрами як психодинамічного напрямку психотерапії
Turetska, Khrystyna
Стаття присвячена теоретичному аналізу нейрофізіологічного підґрунтя
імагінативних технік у психодинамічній психотерапії. Описано структури мозку,
які беруть участь у створенні та підтриманні уявлення про об’єкт, який в даний
момент не присутній або ніколи не був присутнім у сенсорному середовищі
суб’єкта. Розглянуто дефолт-систему мозку як ймовірний субстрат кататимно-
імагінативної терапії зокрема та психотерапевтичних змін загалом.
Охарактеризовано процес кататимно-імагінативної психотерапії, що уможливлює
реконтекстуалізацію та реконсолідацію минулого досвіду.
2019-05-01T00:00:00ZНаставництво як педагогічний феномен
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1443
Наставництво як педагогічний феномен
Розвадовська, Тетяна
У статті здійснено характеристику й визначено особливості такого педагогічного поняття як наставництво. Розглянуто феномен наставництва в історико-педагогічному контексті: від античних часів до сьогодення. Представлено та проаналізовано основні програми наставництва за якими працює громадська організація «Big Brothers Big Sisters of America» у Сполучених Штатах Америки. Розкрито зміст програм по впровадженню ідеї наставництва в Україні. Деталізовано підходи до значення та впливу особи наставника на формування особистості дитини, її ціннісних орієнтирів. Проаналізовано законодавчі акти України щодо наставництва дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Виокремлено основні проблеми дітей, що виховуються в інтернатних закладах.
2018-01-01T00:00:00ZТехнологія реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічної сім’ї як практичний інструмент системи превенції соціального сирітства
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1442
Технологія реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічної сім’ї як практичний інструмент системи превенції соціального сирітства
Кальченко, Лариса
У статті розкривається важливість активізації процесу деінституціалізації дітей-сиріт та дітей, по-збавлених батьківського піклування, а також значущість реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей як важливої практичної складової системи превенції соціального сирітства. Розкрито сутність понять «реінтеграція» та «реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», представлено технологію соціальної реінтеграції вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей.
2017-01-01T00:00:00ZВплив наставництва на формування та розвиток дітей, що перебувають в інституційних закладах опіки
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1441
Вплив наставництва на формування та розвиток дітей, що перебувають в інституційних закладах опіки
Розвадовська, Тетяна; Братченко, Марта
2018-10-18T00:00:00ZМоделі інклюзії для глухих: погляд із США
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1255
Моделі інклюзії для глухих: погляд із США
Кобель, Ігор; Dickinson, Jennifer
В статті подано короткий аналіз історії та сучасної ситуації із
навчанням глухих в США та Україні та інтеграції в чуюче середовище.
Висвітлено два протилежні підходи у навчанні, що віддавна конкурують
між собою у світовій практиці, а також пагубний вплив рішень
Міланського конгресу 1880 року на навчання глухих. Автори
розкривають необхідність особливих підходів при інтегапції та/або
інклюзії глухих дітей та молоді в чуючий навчальний простір та чуюче
суспільство через унікальність цієї категорії дітей, чиї особливі потреби
вимагають створення доступного їм мовного середовища із підтримкою
рідної для них жестової мови. Особлива увага в статті приділена
питанню жестової мови, яка повинна зайняти достойне місце в системі
навчання глухих не лише як предмет для вивчення, але в першу чергу як
мова навчання поряд із словесною мовою, так як це має місце у США, де
збережена система спеціальних шкіл-інтернатів та денних шкіл для
глухих та слабкочуючих дітей та молоді.
2018-09-01T00:00:00Z