Статті
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/230
Articles2024-03-19T08:38:48ZImages and Representations of the Rudnytskyi Family: The Case of Ukrainians in Galicia Between the Wars
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2908
Images and Representations of the Rudnytskyi Family: The Case of Ukrainians in Galicia Between the Wars
Chedoluma, Illia
2020-01-01T00:00:00ZGodforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2581
Godforsakenness and Hope: Two Sides of the Same Realm?
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
2020-01-01T00:00:00ZБогопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2580
Богопокинутість: феномен, досвід, інтерпретації у персоналіях А. Камю та К. С. Льюїса
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
Стаття пропонує феноменологічне дослідження досвіду богопокинутості людини як стану “без Бога”. На основі спостережень Максима Ісповідника представлено типологічне тло досвіду богопокинутості людини, зміст якого остаточно розкривається через богопокинутість Христа на хресті (Мт 27, 46; Мк 15, 34). Показано складність та неоднозначність цього досвіду в духовному житті людини. В центрі дослідження – філософсько-богословське осмислення досвіду богопокинутості у працях філософа Альбера Камю та богослова Клайва Стейплза Люїса. На їх прикладі представлено закономірний зв’язок між богопокинутістю та проблемою страждання. Підкреслено, що досвід богопокинутості є інструментом апофатичного богослов’я, яке намагається захистити таємницю Божої Особи, що супроводжується відмиранням несправжнього образу Бога та поступовим формуванням живого стосунку з Ним.
2018-01-01T00:00:00ZБог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2579
Бог Друзів: кеноза, богопокинутість і возлюбленість через призму богослов'я неповносправності
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia
У статті запропоновано розгляд богослов’я кенози Христа крізь богослов’я неповносправності. Ці богословські системи підкреслюють, що саме розп’яте Тіло Христа та досвід Його богопокинутості стає місцем солідарності й простором єднання усіх марґіналізованих та відкинутих. У дослідженні розкрито трансцендентальне значення досвіду богопокинутості як досвіду незводимості Бога та Іншого. Увагу зосереджено на тому, що пізнання Бога неможливе без усвідомлення власної немудрості, що найкраще виявляє біблійний концепт “немудрості Божої”(1Кор 1, 18-25). Так, богопокинутість стає простором тотальної вразливості не тільки перед Богом, але й перед ближнім, що й підкреслює богослов’я неповносправності. Однак, саме у людській вразливості й розкривається апофатична незводимість Іншого, що спонукає кожну особу трактувати як гостя, якого я пізнаю з довірою і трепетом. З’ясовано, що антропологічна проблема людської помильності є наслідком інтелектуального знецінення божественності у людині, її возлюбленості Богом та неосяжності.
2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2578
Феномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
Вінтонів, Юлія; Пастушук, Галина; Vintoniv, Yulia; Pastushuk, Halyna
У статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа
Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія
Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено
поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом,
екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості:
«смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість»,
«богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано
його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських
стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних
його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світогляду
2020-01-01T00:00:00ZObjectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2577
Objectivity of the Subjective in the Phenomenological Hermeneutics of Paul Ricœur: the Question of the Methodology of Interdisciplinary Theological Research
Vintoniv, Yuliia; Вінтонів, Юлія
L’objectivité et la subjectivité dans l’herméneutique phénoménologique
de Paul Ricoeur : la question de la méthodologie de la recherche théologique
interdisciplinaire. L’article propose un bref aperçu de la méthodologie
du philosophe français Paul Ricoeur dans le contexte de la recherche théologique.
Cette méthodologie donne l’occasion d’explorer l’expérience humaine dans le
discours scientifique. L’herméneutique phénoménologique élargit les horizons
de la méthodologie habituelle et montre la relation entre subjectif et objectif,
immanent et transcendantal dans l’expérience humaine. L’article souligne
l’importance de catégories clés telles que l’Autre, la confiance, l’humilité d’un
chercheur, etc., qui constituent un outil indispensable pour étudier des textes
sur l’expérience existentielle, religieuse et critique de l’homme dans le discours
scientifique des études humanitaires. La relation de confiance avec l’Autre
devient la clé de la recherche théologique, puisque Dieu en tant qu’Autre, selon le
message de l’apôtre Jean, est reconnu par l’amour pour le prochain (1 John 4: 20-
21). Aimer Dieu est la première tâche d’un théologien, l’Autre est le chemin de cet
amour. Les exemples tirés de l’herméneutique phénoménologique de Paul Ricoeur
révèlent un lien logique entre la compréhension de l’autre et la compréhension de
soi. Il est enfin souligné que l’expérience de chaque personne est une expérience
mystérieuse consistant à se transcender au-delà de soi-même. Il s’agit d’une
tentative sans fin pour se rapprocher de la véritable image de Dieu.
2020-01-01T00:00:00ZВолодимир Залозецький і європейські візантинознавчі студії першої половини ХХ ст.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2558
Володимир Залозецький і європейські візантинознавчі студії першої половини ХХ ст.
Avdykovych, Roksolana; Авдикович, Роксолана
У статті розглянуто один з аспектів наукової спадщини Володимира
Залозецького – дослідження візантійського мистецтва. Йдеться про формування
дослідника як візантиніста, його теоретичні та методологічні підходи до
вивчення творів мистецтва. Окрему увагу зосереджено на вивченні науковцем
пам’яток візантійського мистецтва на українських землях в контексті ширших
загальномистецьких тенденцій. У статті аналізуються теоретичні узагальнення
В. Залозецького про особливості рецепції візантійської спадщини на українських
теренах, де відбувалася зустріч візантійських і західних цивілізаційних впливів.; В статье рассматривается один из аспектов научного наследия Владимира
Залозецкого – исследование византийского искусства. Речь идет о формировании
исследователя как византиниста, его теоретических и методологических подходах к
изучению произведений искусства. Особое внимание сосредоточено на изучении ученым
памятников византийского искусства на украинских землях в контексте более широких
общехудожественный тенденций. В статье анализируются теоретические обобщения
В. Залозецкого об особенностях рецепции византийского наследия на украинской
территории, где происходила встреча византийских и западных цивилизационных влияний
2019-01-01T00:00:00Z«Дипломатичний фронт» Великої Північної війни: місія Юста Юля (1709-1711 рр.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2529
«Дипломатичний фронт» Великої Північної війни: місія Юста Юля (1709-1711 рр.)
Папа, Ірина; Papa, Iryna
Тривале й активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не лише гучними битвами та масштабними військовими кампаніями, існував ще й "дипломатичний фронт", на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав і політичних інтересів.
Місія данського дипломата Юста Юля (1709–1711) є одним з епізодів не лише данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. "Щільний текст" подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити й реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі події та маловідомі події, і охарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.
2019-01-01T00:00:00Z«En by i Rusland»: уявлення данських мандрівників про терени ранньомодерної Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2528
«En by i Rusland»: уявлення данських мандрівників про терени ранньомодерної Росії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.)
Papa, Iryna; Папа, Ірина
На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника – Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709–1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі.
Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу.
2019-01-01T00:00:00Z(Не)повсякденне життя данського дипломата під час місії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля, 1709-1711 рр.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2527
(Не)повсякденне життя данського дипломата під час місії (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля, 1709-1711 рр.)
Папа, Ірина; Papa, Iryna
У статті проаналізовано матеріали дипломатичної місії данського дипломата Юста Юля (1709–1711 рр.), а саме подорожній щоденник, який, окрім опису мандрівки теренами Східної Європи, розповідає про особливості данської дипломатії в часи Великої Північної війни та специфіку міжнародних відносин на початку XVIII ст. Поява низки джерел, які написали дипломати-очевидці та співучасники знакових подій початку XVIII ст., була наслідком нових тактик у зовнішній політиці тогочасних правителів та їхніх таємних радників. Європейські дипломати, які перебували в закордонних місіях, дуже часто були в ролі шпигуна та етнографа-мемуариста водночас.
В українських дослідженнях цей текст згадується нечасто, хоча містить цікаві «українські сюжети», які ще потребують ґрунтовного вивчення та контекстуалізації. Звернення до окремих сюжетів і тем, які ще не стали предметом наукових студій, є нагодою для застосування підходів історичної антропології, культурної історії загалом та культурної історії тревелогів зокрема.
У цій статті зосереджено увагу на описі повсякденного життя данського посла як невідокремної частини дипломатичної місії до Росії: перебування при дворі Петра І та мандрівки теренами Російської держави, Гетьманщини і Речі Посполитої.
2018-01-01T00:00:00Z«Протестантська етика» данських дипломатів на початку XVIII ст. (за матеріалами дипломатичної місії Юста Юля, 1709-1711)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2526
«Протестантська етика» данських дипломатів на початку XVIII ст. (за матеріалами дипломатичної місії Юста Юля, 1709-1711)
Papa, Iryna; Папа, Ірина
Теренами Східної Європи на початку XVIII ст. подорожували численні європейські мандрівники, які описували не тільки природні ландшафти чи щоденне життя місцевого населення, але також його релігійну культуру, що вражала їх своєю відмінністю та оригінальністю. Саме прикладом такої подорожньої літератури є записки данського посла Юста Юля, який із 1709 до 1711 р. очолював дипломатичну місію при російському царському дворі. Упродовж цього періоду він мав змогу подорожувати російськими, українськими та польськими теренами і детально описувати все те, що його вражало чи дивувало. Вартими уваги є його рефлексії щодо православної релігійної культури та її представників, оскільки вони відображають "протестантське" бачення православ'я на початку XVIII ст.Окрім того, ці контакти данського дипломата з іншою політичною та релігійною культурою спричинилися до виявів його "протестантської етики" на сторінках подорожніх записок. Цей концепт у зазначеній статті, окрім веберівського трактування, охоплює також морально-етичний образ людини та систему норм і цінностей, що була властива Юсту Юлю як представнику протестантської релігійної культури.
2017-01-01T00:00:00ZХудожня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2406
Художня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові
Avdykovych, Roksolana; Авдикович, Роксолана
Стаття розглядає проблеми мистецького вирішення інтер’єру каплиці Грекокатолицької духовної семінарії у Львові та його змістове наповнення після руйнувань
храму в ході військових подій 1918 р. Уявлення про особливості оновлення сакрального
середовища дають дописи y пресі журналістів, щo прибули на урочистість відкриття
храму і зафіксували промови духовних провідників навчального закладу та
мистецтвознавців, які дали професійні оцінки. Ці наративи доповнюються нечисленними
збережені світлинами іконостасу, фрагментів стінописів та фрагментарною
фотофіксацією етапів їх виконання. Окремі фрагменти іконостасу зберігаються у
фондовій збірці Національного музею у Львові. Саме цим творам Петра Холодногостаршого вдалося пережити акцію нищення «неблагонадійних творів», яка розгорнулася
1952 р. Стінописи в радянський період забілили, і на даний момент їх неможливо оглянути,
що ускладнює роботу дослідників. У статті прослідковано наміри і формaційні цілі
замовників проекту оновленого інтер’єру каплиці. Проаналізовано серію композицій з
використанням давньохристиянських символів та елементів української національної культури. Для аналізу та інтерпретації зображень каплиці застосовано вчення
Ю. Лотмана про особливості побудови внутрішніх просторів, семіосфери, їхні межі, а
також роль окремих символів і знаків у мистецтві. В дослідженні наводяться фрагменти
біблійних текстів, що відповідають зображеним композиціям, аналізується семантика
окремих символів. Окрему увагу звернено на розуміння і формулювання замовниками
завдань церковного мистецтва. Мова йде про особливості використання елементів
візантійського стилю в ході мистецьких робіт в каплиці. Подано інтерпретацію
візантійського стилю в тогочасному релігійному мистецтві, а також міркування окремих
представників духовних і мистецьких інтелектуальних середовищ щодо потреби й
доречності його застосування.
2019-01-01T00:00:00Z«Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI – у XVII столітті
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1213
«Lectio Orthodoxorum: Книжкові зібрання православних монастирів Львівської єпархії наприкінці XVI – у XVII столітті
Альмес, Іван
Здійснено спробу з’ясувати «читацький канон» та охарактеризувати книжкову культуру православних монастирів ранньомодерного часу київської традиції на прикладі чотирьох обителей Львівської єпархії — Крехівської, Львівської Святоонуфріївської, Підгорецької та Теребовельської. Вибір цих монастирів зумовлено станом джерельної бази, а основними джерелами слугували «списки книг», що їх зазвичай подавали в інвентарних описах. Усі досліджені книжкові зібрання були невеликими за обсягом порівняно з тогочасними католицькими кляшторами, зокрема, найбільше з-поміж відомих, крехівське, налічувало лише бл. 100 томів. Lectio Orthodoxorum монахів Львівської єпархії XVII ст. — це, окрім
богослужбових книг, своєрідна «тріада»: святоотцівська духовно-аскетична спадщина, житійна (агіографічна) та проповідницька література. Практично немає античної спадщини — творів давньогрецьких та давньоримських авторів, на вивченні яких базувалась гуманістична система освіти, у тому числі в церковних релігійних закладах. Це опосередковано говорить або про освітній рівень ченців, або, можливо, про відсутність «практичної» потреби у такій лектурі — на відміну від обителей, при яких діяли навчальні осередки. Чи це може бути одним зі свідчень того, що для
насельників досліджуваних монастирів основним залишалось молитовне життя, а не «інтелектуальна» праця? Чи такий склад і невеликі обсяги книжкових зібрань можуть виступати одним із арґументів для розгляду цих монастирів як місць, де панував lex orandi, натомість інтелектуальна діяльність, зокрема анґажованість у читання, не видавалася необхідною? Відповідь на ці питання вимагає подальших досліджень.
2017-01-01T00:00:00Z“Ex libris Patrum Basilianorum”: do historii księgozbiorów prywatnych bazylianów prowincij ruskiej w drugiej połowie XVIII w.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1207
“Ex libris Patrum Basilianorum”: do historii księgozbiorów prywatnych bazylianów prowincij ruskiej w drugiej połowie XVIII w.
Almes, Iwan
2017-01-01T00:00:00ZМісцеві колаборанти та Голокост в Україні: перспективи і виклики дослідження
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1200
Місцеві колаборанти та Голокост в Україні: перспективи і виклики дослідження
Усач, Андрій
2018-01-01T00:00:00Z[Рецензія на:] Дух О. Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період. – Львів: Вид-во УКУ 2017. – 752 с.: іл., табл., карти + 7 карт. – (Серія «Київське християнство», т. 5)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1199
[Рецензія на:] Дух О. Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період. – Львів: Вид-во УКУ 2017. – 752 с.: іл., табл., карти + 7 карт. – (Серія «Київське християнство», т. 5)
Альмес, Іван
2017-01-01T00:00:00ZКирилична збірка бібліотеки Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря за каталогами 1765 та 1808 р.: порівняльний аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1145
Кирилична збірка бібліотеки Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря за каталогами 1765 та 1808 р.: порівняльний аналіз
Тараніна, Богдана
У статті запропоновано аналіз описів бібліотеки Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря 1765 та 1808 рр. Зокрема, порівняння тематичного та кількісного складу кириличної збірки, представлення втрат та надбань монастирської бібліотеки впродовж другої половини XVIII ст.
2017-01-01T00:00:00Z"Я чула крики і стогін людей, чула постріли…": місцеві колаборантки та нацистські насильницькі практики в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1138
"Я чула крики і стогін людей, чула постріли…": місцеві колаборантки та нацистські насильницькі практики в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944)
Усач, Андрій
Тема місцевої колаборації в окупованій Україні залишається дискусійною і слабко вивченою. Конкретні дослідження про залучення місцевих колаборантів до нацистських насильницьких практик почали з’являтися лише в останні десятиліття, особливо після спрощення доступу до колишніх радянських архівів. Лише в здійсненні Голокосту, за приблизними підрахунками, взяло участь 30 000–40 000 із них. Примітно, що жінки, які співпрацювали з нацистами, залишились фактично поза
увагою дослідників. Цю своєрідну "невидимість" важливо подолати задля більш чіткого розуміння масштабів нацистського насилля в окупованій Україні — окреслити ролі, які відводились при цьому місцевим колаборанткам, а також діапазон їхніх мотивацій. В статті робиться спроба проартикулювати дану проблему на прикладі двох перекладачок німецької жандармерії, які діяли в період нацистської окупації на території генеральної округи "Волинь-Поділля"
2016-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1087
[Рецензія]
Альмес, Іван
2015-01-01T00:00:00ZKsięgi cyrylickie w bibliotekach monasterów bazyliańskich eparchii lwowskiej XVIII wieku
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1002
Księgi cyrylickie w bibliotekach monasterów bazyliańskich eparchii lwowskiej XVIII wieku
Almes, Iwan
2016-01-01T00:00:00ZОксиденталізм: Захід очима Сходу
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/996
Оксиденталізм: Захід очима Сходу
Холтобіна Неллі
Стаття присвячена огляду малознаного в українському інтелектуальному середовищі поняттю "оксиденталізм", яке використовується не тільки як протиставна до орієнталізму, але й як незалежна світоглядна характеристика зображення Заходу на Сході. Аналіз цього дискурсу перспективний для його використання в подальших історіографічних дослідженнях, зважаючи на пережитки радянської ідеології в сучасній науці.
2013-01-01T00:00:00ZПольськомовна проповідницька література в бібліотеці Крехівського монастиря XVII–XVIII ст.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/994
Польськомовна проповідницька література в бібліотеці Крехівського монастиря XVII–XVIII ст.
Альмес, Іван
У статті, на прикладі Крехівського монастиря, розглянуто особливості проповідницької літератури у василіанських чернечих спільнотах ранньомодерного часу. Склад книгозбірні цієї обителі слугує прикладом рецепції польських культурних впливів, в тому числі західної латинської культури проповідництва епохи бароко. Це збірники проповідей, казань, постил авторів XVI-XVIII ст. різних римо-католицьких чернечих орденів (францисканців, домініканців, кармелітів тощо), унійних проповідників, протестантів, при домінуванні творів єзуїтів. Наявність значної кількості польськомовної проповідницької літератури можна розглядати як одну зі складових процесів окциденталізації у василіанських монастирях XVIII ст.
2015-01-01T00:00:00Z[Рецензія]
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/993
[Рецензія]
Папа, Ірина
У публікації зроблено детальний аналіз змісту книги Крістіана Раффеншперґера “Переуявлення Європи: Київська Русь у середньовічному світі”
2013-01-01T00:00:00Z“Між Сходом та Заходом”: Центрально-Східна Європа в середні віки у дослідженнях д-ра Ф. Дворніка
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/991
“Між Сходом та Заходом”: Центрально-Східна Європа в середні віки у дослідженнях д-ра Ф. Дворніка
Папа, Ірина
У статті проаналізовано погляди чеського дослідника д-ра Ф. Дворніка на
середньовічну історію Центрально-Східної Європи та формування певних релігійних
та культурних особливостей держав регіону, які значною мірою залежали
від геополітичного розташування між «Сходом» і «Заходом».
2012-01-01T00:00:00Z«Церковні книги» у Віцинському василіанському монастирі (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/990
«Церковні книги» у Віцинському василіанському монастирі (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)
Альмес, Іван
У статті на прикладі реконструкції складу «церковних книг» Віцинського василіанського монастиря розглянуто інформаційний потенціал інвентарних описів монастирів ранньомодерного часу для вивчення історії монастирських книгозбірень. Публікується вперше фрагмент інвентарного опису даної обителі за 1774 р. Крім того, розглянуто «конфесійний» склад богослужбової літератури даного монастиря, богослужбове книжкове наповнення василіанських монастирів Львівської єпархії в останній чверті XVIII ст.
2015-01-01T00:00:00ZŹródła do historii bibliotek klasztornych eparchii lwowskiej XVII–XVIII wieku. Inwentarze monasteru bazyliańskiego w Krechowie
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/989
Źródła do historii bibliotek klasztornych eparchii lwowskiej XVII–XVIII wieku. Inwentarze monasteru bazyliańskiego w Krechowie
Almes, Iwan
2015-01-01T00:00:00ZЛатино- і польськомовні стародруки монастирського походження у фондах Державного архіву Тернопільської області
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/988
Латино- і польськомовні стародруки монастирського походження у фондах Державного архіву Тернопільської області
Альмес, Іван
Здійснено історико-книгознавчий аналіз частини латино- і польськомовних стародруків монастирського походження з фондів Державного архіву Тернопільської області. На основі дослідження провенієнцій та маргіналій з’ясовано окремі аспекти історії формування книгозбірень василіанських монастирів у Бучачі та Краснопущі XVIII ст.
2015-01-01T00:00:00ZБібліотека Віцинського василіанського монастиря (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/987
Бібліотека Віцинського василіанського монастиря (за матеріалами інвентарного опису 1774 р.)
Альмес, Іван
На основі інвентарного опису, фрагмент якого публікується вперше, здійснено
реконструкцію бібліотеки Віцинського василіанського монастиря. Згідно з даним
джерелом, станом на 1774 р. Віцинська монастирська бібліотека налічувала
95 найменувань книг та 113 одиниць зберігання. Загалом ця бібліотека на той
час становила собою книжкове зібрання із переважанням кодексів латиницею
(латинською та польською мовами). За тематичним складом – це твори
«католицької вченості», у більшості своїй західноєвропейських та польських
єзуїтських богословів XVI–XVIII ст. Окрім трактатів богословського характеру,
знаходилася в бібліотеці і світська література.
2014-01-01T00:00:00Z