Матеріали конференцій, семінарів і т. п.
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/212
Documents on conferences, seminars etc.2024-03-28T20:06:49ZДеякі аспекти місійної праці ієромонаха Миколая Чарнецького
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2917
Деякі аспекти місійної праці ієромонаха Миколая Чарнецького
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій праці висвітлено кілька аспектів місійної праці бельгійсько-русинської віце-провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя на Волині в 1926-1932 рр. Це час, коли там служив священномученик Миколай Чарнецький як настоятель монастирів у Костополі й Ковелі. Пізніше він служив на Волині й Поліссі вже у єпископському сані. Для написання цієї праці автор проаналізував чотири документи із архіву Лювенського католицького університету: «Звіт про перші труди, започатковані преподобним отцем Чарнецьким для повернення православних, в дієцезії Його преосвященства монсеньйора Шельонжека, єпископа м. Луцьку на Волині» (Николай Чарнецький, 1926); «Звіт про сучасний стан Унії в Польщі, особливо на Волині» (Річард Костенобель, 1929); «Його ексцеленції монсеньйорові д’Ербіньї. Президентові Комісії щодо Росії» (Йосиф Ґекіре, 1932); «Діло Унії в Польщі: Пастирське послання» (Генрик Пшезьдзєцкий, 1932).
2014-12-12T00:00:00ZFullness of Orthodoxy Implies Completeness of Eucharistic Hospitality
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2784
Fullness of Orthodoxy Implies Completeness of Eucharistic Hospitality
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2014-01-01T00:00:00ZНормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2739
Нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В цій статті автор описує нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та Партикулярного права УГКЦ, зупинившись зокрема над двома питаннями. Перше – це невирішена проблема літургійної еклезіології, яка повинна остаточно вказати, в який напрям має одностайно рухатися УГКЦ, для того, щоб її літургійна молитва була мирною і вселенською. Друге – це передбачені зміни до Партикулярного права УГКЦ, які повинні допомогти самій УГКЦ остаточно схилятися до того, щоб в майбутньому літургійне законодавство УГКЦ відповідало її походженню, покликанню і майбутньому. Автор вважає також, що вирішення цих питань є тільки першим етапом розуміння того, що літургійні книги є основними законодавчими нормативними документами літургійної традиції і вони повинні стати інтегральною частиною майбутньої Кормчої книги чи Канонічного Збірника УГКЦ, де поруч із установчими, дисциплінарними, карними та іншими книгами законів, будуть і літургійні.
2012-04-19T00:00:00ZПовнота Православ’я передбачає повноту євхаристійної гостинності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2723
Повнота Православ’я передбачає повноту євхаристійної гостинності
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В статті автор розкриває бачення повноти християнської спільноти. Говорить, що у Христовій Церкві існують різні групи християн, які відрізняються «ступенем церковності». Пише, що важливо зрозуміти, що закон любові до Бога і ближнього, а не окремі канонічні приписи мають насправді керувати спільнотою. Також наголошує що, немає повноти Православ’я в Церкві, в якій обмежена можливість приношення універсальної жертви і відповідно відсутня євхаристійна гостинність, а повнота Православ’я є присутньою лише там, де Подяка приноситься всією спільнотою.
2014-09-24T00:00:00ZМайбутні виклики, які стоять перед богослов’ям в Україні
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2692
Майбутні виклики, які стоять перед богослов’ям в Україні
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В даній праці представлено погляд на окремі майбутні виклики богослов’я в Україні і перспективну динаміку розвитку цієї наукової дисципліни в Київській Церкві. Автор говорить, що цей розвиток відбуватиметься у всезростаючому екуменічному діалозі, і тому принесе Вселенській Церкві нові погляди на Боже діяння і на Церкву в цілому. Піднімає питання про просвітницьке завдання богослов’я: чи заговорять богослови зрозумілою для криптосовєтського суспільства мовою, чи богослов’я і надалі залишатиметься наукою для невеликого кола спеціалістів? Також автор висловлює сподівання, що майбутнє богослов’я в Україні – екуменічне і суспільне.
2004-09-13T00:00:00ZЕклезіологічне бачення Української Греко-Католицької Церкви, погляд на майбутнє
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2689
Еклезіологічне бачення Української Греко-Католицької Церкви, погляд на майбутнє
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття починається історичним екскурсом зародження УГКЦ і описом статусу її єпископів. Автор зупиняється над прагненням цієї християнської спільноти мати свій патріархат і бути у сопричасті з Римською Церквою. Він наголошує, що інститут патріярхату, зокрема задля синодальності, розвиває почуття більшої відповідальності за власні дії, служить для добра вірних і є завершенням помісності. В приклад приводить Мелхітську Католицьку Церкву. Така думка підсилюється нинішнім баченням, що всі Східні Церкви мають таку саму гідність як і Римська. На заключення автор твердить, що нові богословські еклезіологічні думки, які народжуються на київській землі, є прямим наслідком херсонеського духу відкритості до християнського Сходу і Заходу.
2004-11-27T00:00:00ZБогослов'я Майдану
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2428
Богослов'я Майдану
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.
2016-06-26T00:00:00ZThe Theology of Maidan
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2427
The Theology of Maidan
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор пробує окреслити феномен «Богослов’я Майдану» як форму богослов’я в кризовій екзистенційній ситуації, подати його витоки і перспективу.
2016-06-28T00:00:00ZНаукова конференція в Ліоні
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2128
Наукова конференція в Ліоні
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Автор коротко описує перебіг наукової конференції на тему «Релігійна ситуація в посткомуністичному українському суспільстві і спадок Митрополита Андрея Шептицького». Пише, що першим виступав о. д-р Рене Бопер, який розкрив кілька аспектів думок і діяльності Митрополита в перспективі його унійної праці. Другим промовцем був професор Вальтер Желізний. Він ставив питання: чому Шептицький, який спасав євреїв під час війни, не має «дерева праведника», чому не отримав титулу кардинала, чому Митрополит є польською проблемою, якщо був українцем? Далі виступав сам автор – говорив про конфесійну ситуацію в Україні: відносини між Католицькими Церквами і Православними, і ситуацію між самими католиками.
2001-01-01T00:00:00ZКанонічна тотожність нащадків колись єдиної Київської митрополичої Церкви
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2127
Канонічна тотожність нащадків колись єдиної Київської митрополичої Церкви
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Стаття аналізує кан. 57 ККСЦ, який надає «найвищій владі Церкви» владу творити нові патріярхати. Зробивши екскурс в історію творення патріярхатів автор вказує на якості які повинна мати Церква-кандидат на патріярхат. Також він описує які мають бути виконані процедури для цього та описує природне право кандидата на позитивну відповідь зі сторони Церкви-матері, запитуючи при цьому, хто є остаточно найвищою владою для Східної Церкви в єдності з Петром. Автор пропонує альтернативний спосіб визнання вже проголошеного патріярхату.
2002-01-01T00:00:00ZВтілення Кодексу Канонів Східних Церков в Україні і диаспорі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2061
Втілення Кодексу Канонів Східних Церков в Україні і диаспорі
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
Виступ митрофорного протоієрея доктора Михайла Димида на Конференції у Люблінському Католицькому Університеті (Польща), 22 лютого 2002 р. Автор представляє огляд практичного втілення в церковне життя Кодексу Канонів Східних Церков, який був напрацьований Синодом УГКЦ ще у 1991-1992 рр. Зокрема зупиняється на таких питаннях як територіальна юрисдикція патріарха, одружене священство поза територією Східних Церков, Партикулярне Право УГКЦ і можливість чи неможливість проголошувати нині Патріархати. На закінчення наголошує, що ці всі питання турбують УГКЦ, бо вона є динамічною Церквою і дуже скоро розвивається на даному етапі.
2003-01-01T00:00:00ZМайдан – простір надії
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1637
Майдан – простір надії
Остапюк, Юрій
Революційний Майдан 2013–2014 рр. розглядається як символ свободи, гідності та надії. Революція гідності дала поштовх до відновлення правдивого образу Любові та Миру. Значна увага приділяється природі виникнення Майдану, а також важливій ролі, яку в цьому процесі відіграла молодь. Завдяки цьому Майдан став інструментом змін та побудови здорового суспільства.
2018-01-01T00:00:00ZЛітургійний вимір Майдану
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1636
Літургійний вимір Майдану
Рудейко, Василь
У статті порівнюється досвід присутності і співпраці людей на Майдані із літургійним досвідом Церкви. Зокрема, проводяться паралелі із Майданом як літургійним простором, а також наголошується на важливості богослов’я присутності як для літургійного досвіду, так і для ситуацій суспільних змін.
2018-01-01T00:00:00ZОсмислення Бога у майданній і постмайданній літературі
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1635
Осмислення Бога у майданній і постмайданній літературі
Випасняк, Галина
Статтю присвячено висвітленню проблеми осмислення Бога у текстах, написаних на Майдані і безпосередньо після його завершення. Особливу увагу відведено аналізу дописів українських письменників у періодичні друковані та інтернет-видання, а також аналізу поетичних творів, написаних на Майдані.
2018-01-01T00:00:00ZПорівняння й аналіз богослов’я визволення та богослов’я Майдану
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1634
Порівняння й аналіз богослов’я визволення та богослов’я Майдану
Горгота, Мирослав
Стаття розглядає причини, передумови виникнення та ідеї богослов’я визволення та богослов’я Майдану. Автор показує, як богословські ідеї стали відповіддю на певні соціальні виклики. У статті наведено спільні й відмінні риси богослов’я визволення і богослов’я Майдану, дано відповідь на питання, як не впасти у радикалізм, а в критичних ситуаціях слідувати християнським засадам.
2018-01-01T00:00:00ZМайдан, месіанізм та рух «Солідарність»
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1633
Майдан, месіанізм та рух «Солідарність»
Мільо, Томаш
Щоб зрозуміти богословське значення революції Майдану, автор розглядає фрагмент пророцтва Захарії, рух «Солідарність» у Польщі та ідею християнського месіанізму. Як і в історії Старого Завіту, Бог діяв в українському та польському народах через революцію Майдану та рух «Солідарність». Плодами цієї Божої дії стали: відновлення присутності Бога, відкинення сатани, які здійснилися через хрещення, прийняття Святого Духа, а також через пережиті страждання та жертви – вони, в майбутньому, принесуть плід і для інших народів.
2018-01-01T00:00:00Z«Стратегія теплого океану», втілена в майданівському русі, як продовження традиції ненасильницького опору в ХХ столітті
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1632
«Стратегія теплого океану», втілена в майданівському русі, як продовження традиції ненасильницького опору в ХХ столітті
Хомишин, Андрій
У статті зроблено порівняльний аналіз подій Революції гідності з найвідомішими прикладами ненасильницького опору державній владі у ХХ столітті. Проблематика українських протестів розглядається через призму «стратегії теплого океану», запропонованої Олексієм Арестовичем у грудні 2013 року.
2018-01-01T00:00:00ZВірус любові на Майдані, або «Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт 22,3–40)
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1631
Вірус любові на Майдані, або «Люби ближнього твого, як себе самого» (Мт 22,3–40)
Димид, Михайло
Автор розглядає поведінку християн у складні моменти революційних подій з точки зору християнської моралі. Під час Революції гідності діяльна любов була в основі протесту. Це призвело до того, що Майдан став більше, ніж просто політичною подією, а українське суспільство збагатилося унікальним досвідом любові. Саме це, на думку автора, повинно сприяти моральному росту всередині українського суспільства, а також продемонструвати приклад того, як любов здатна об’єднувати. Цей досвід важливий, тому що він відкриває людині любов Божу.
2018-01-01T00:00:00ZМайдан як місце віднайдення автентичності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1630
Майдан як місце віднайдення автентичності
Демчук, Наталія
Авторка розглядає Майдан 2013–2014 рр. як феномен, що став платформою та фізичним місцем оновлення та преображення людини. Роль Революції гідності розглядається крізь призму праці Чарльза Тейлора «Етика автентичності», де було ідентифіковано сучасні хвороби суспільства. Майдан став початком боротьби не лише із зовнішніми чинниками, але також із індивідуалізмом, інструментальним мисленням та обмеженням людської свободи, про які говорив канадський філософ Чарльз Тейлор.
2018-01-01T00:00:00ZМайдан як виклик протестантській псевдоаполітичності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1606
Майдан як виклик протестантській псевдоаполітичності
Гордєєв, Олексій
У статті аналізується поняття «протестантської аполітичності» в контексті буремних подій 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014 р., які увійшли в історію України як Євромайдан. Детально розглядається підґрунтя позиції, при якій невтручання окремої Церкви чи індивіда у суспільно-політичні справи вважається ознакою слухняності Біблії та віровченню.
Досліджується еволюція «релігійної аполітичності», яка відбувалася на тлі бойових дій на головній площі Києва. Для цього автор користується як ексклюзивним свідченням очевидців, так і актуальними на той момент публікаціями у ЗМІ.
2018-01-01T00:00:00ZБог – миротворець чи революціонер? Від віри до дії. Богословські виміри Майдану
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1605
Бог – миротворець чи революціонер? Від віри до дії. Богословські виміри Майдану
Жуковський, Віктор
У статті розглянуто взаємозалежність між вірою і сповідуванням Пресвятої Трійці, молитвою і тайнодіянням Церкви, з одного боку, та виборюванням і будуванням справедливих суспільних відносин в Україні, з другого. Автор роздумує над християнськими, богословськими вимірами феномену Майдану. Головну увагу звернено на фундаментальне значення діяльної природи троїчної віри, яку християнин повинен виражати у суспільних взаєминах через реалізацію головних соціальних принципів: персональності, солідарності, субсидіарності і спільного добра. Автор також зосереджується на інтерпретації миротворчої та революційної природи Церкви, яка, залишаючись божественним носієм миру, водночас, покликана боротися проти несправедливості, неправди, гноблення і будь-яких інших: політичних і економічних, релігійних і культурних, явних і прихованих – форм гноблення, дискримінації і рабства.
2018-01-01T00:00:00ZВід пошуку справедливості до почуття гідності: психологічний дискурс саморозгортання духовного потенціалу особистості під час Революції Гідності
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1604
Від пошуку справедливості до почуття гідності: психологічний дискурс саморозгортання духовного потенціалу особистості під час Революції Гідності
Гаркавенко, Зоя
У статті зроблено спробу соціально-психологічного аналізу подій Революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014). Аналіз побудовано в трьох ключових напрямках, відповідно до соціально-психологічних концепцій, які характеризують динаміку змін індивідуальної та групової поведінки. Перший – мотиваційний, де зроблено спробу пояснити причини виникнення «чотирьох хвиль протесту» (листопад 2013 – грудень 2013 – січень 2014 – лютий 2014), а також зміни у змісті цього протесту, та описано характеристики учасників протестувальних дій.
2018-01-01T00:00:00ZМайдан як знак часу: зауважити, розпізнати, відповісти
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1603
Майдан як знак часу: зауважити, розпізнати, відповісти
Олійник, Андрій
У статті розглядається біблійне та богословське поняття знаків часу, зародження та розвиток кайрології як пасторальної богословської науки, що завдяки дослідженням Римських понтифіків та богословів католицької Церкви була особливим предметом зацікавлення для практичних богословів у ХХ ст. Зроблено спробу дослідити феномен Революції гідності в Україні періоду 2013–2014 рр. з богословської перспективи, зарахувавши явище Майдану до категорії знаків часу. З’ясовано, що, хоча Церква зауважила та розпізнала Майдан як Божий знак, їй необхідно і далі відповідати на цей знак часу за допомогою осмисленої рефлексії, накреслюючи при цьому чітку стратегію та розпрацьовуючи тактику у процесі реалізації свого служіння в українському суспільстві.
2018-01-01T00:00:00ZБог на Майдані. Літургія на Майдані
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1602
Бог на Майдані. Літургія на Майдані
Григоренко, Леонід
2018-01-01T00:00:00ZМайдан як переосмислення себе
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1601
Майдан як переосмислення себе
Вотчер, Юлія
2018-01-01T00:00:00ZРеволюція гідності. Біблійна мотивація та діяння церкви св. Катерини
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1600
Революція гідності. Біблійна мотивація та діяння церкви св. Катерини
Гаска, Ральф
2018-01-01T00:00:00ZПро Бога на Майдані
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1599
Про Бога на Майдані
Кіпіані, Вахтанг
2018-01-01T00:00:00ZПитання акредитації богослов’я
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1261
Питання акредитації богослов’я
Димид, Михайло; Dymyd, Mychajlo
В тезах показаний позитивний розвиток богословської освіти в Україні на 2000 рік. Згадано, що першим кроком в тому напрямку було заснування Львівської семінарії Святого Духа та Львівської Богословської Академії, які створили богословську програму і тим самим започаткували шлях до встановлення спеціальності «Богослов’я» в Україні. Другим кроком був процес інтеграції богословської освіти всередині Української Греко-Католицької Церкви. Третім кроком стало написання «Концепції богословської освіти в Україні», а четвертим підписання «Меморандуму про співпрацю Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України у справах релігій та Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій», яким передбачається що «Богослов’я» ввійде до переліку напрямків та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах в Україні.
2000-04-21T00:00:00ZЄвхаристія - джерело зцілення людської особи
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/790
Євхаристія - джерело зцілення людської особи
Lesiv, Mykhaylo; Лесів, Михайло
Дана стаття ставить за ціль показати значення Євхаристії у процесі зцілення людини і всього творіння. Свої думки автор базує на вченні Отців Церкви, деяких сучасних богословів та богослов’ї анафор св. В. Великого та св. І. Золотоустого. Головними темами є наступні паралелі: Євхаристія – Хрещення; Євхаристія – спасіння (сотеріологія); Євхаристія – християнська етика.
2015-01-01T00:00:00ZПослання Церков з нагоди 60-річчя Львівського псевдособору: Критичний аналіз
https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/613
Послання Церков з нагоди 60-річчя Львівського псевдособору: Критичний аналіз
Dymyd, Mychajlo; Димид, Михайло
Стаття є текстом доповіді на засіданні УБНТ. Львів, УКУ, 16 травня 2006 р.
2006-01-01T00:00:00Z