Naukovi Zapysky UCU [Annals of the UCU] | Наукові записки УКУhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/492024-03-28T20:02:37Z2024-03-28T20:02:37ZA Year of Destruction and the Future of Ukrainian Democracy: Ethical Analysis of the Russian War of Aggression against Ukraine Twelve Months after the 2022 InvasionPeterson, Paul Silashttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41252023-10-30T16:02:43Z2023-01-01T00:00:00ZA Year of Destruction and the Future of Ukrainian Democracy: Ethical Analysis of the Russian War of Aggression against Ukraine Twelve Months after the 2022 Invasion
Peterson, Paul Silas
У статті розглянуто моральні конфлікти і дилеми, пов’язані з російським вторгненням в Україну та реакцією Заходу на нього, з особливим акцентом на теперішніх дебатах щодо постачання зброї, а також на теоріях великих держав і відповідальності. З етичної точки зору висвітлено також гіпотетичні результати війни, як і дебати про мирні переговори та врегулювання, спекулятивні положення про перемир’я, питання примирення й агентурної діяльності, моральні імперативи у світлі поточних подій, зокрема нещодавнього китайського плану та розвитку демократії в усьому світі. У статті підкреслено унікальну роль України як вирішального демократичного діяча з довгостроковою відповідальністю.; This article addresses the continuing moral conflicts and dilemmas of the Russian invasion of Ukraine and the Western responses to it, especially focusing on current debates regarding the delivery of weapons, but also theories of great powers and responsibility. Hypothetical outcomes of the war are also addressed ethically as well as the debates about peace negotiations and settlements, the speculative provisions for an armistice, the questions regarding reconciliation and agency and the moral imperatives in light of current events, not least the recent Chinese plan and developments in democracy worldwide. The article emphasizes the unique roll of Ukraine as a decisive democratic agent with long term responsibility.
2023-01-01T00:00:00ZВійна за «русский мир» чи «святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресіїБабинський, Анатолійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41242023-10-30T16:02:45Z2023-01-01T00:00:00ZВійна за «русский мир» чи «святу Русь»? Ідеологічні корені російської агресії
Бабинський, Анатолій
У статті проаналізовано історичний розвиток концепту «святої Русі», яка лягла в основу ідеології «русского мира». Після розпадку СРСР міфологема «святої Русі» була запропонована керівництвом Російської Православної Церкви як замінник збанкрутілої марксистсько-ленінської філософії. Ця ідея мала глибоку історію та підкреслювала особливу місію Росії у світі, а також мала стати ідейним фундаментом для реінтеграції пострадянського простору, де Російська Православна Церква зберігала панівну роль. Автор розглядає, як сформувалась ідея «святої Русі» та якими були її характеристики в попередні періоди російської історії, а також яку роль вона відіграла у формуванні ідеології «русского мира» та обґрунтуванні російської агресії проти України.
2023-01-01T00:00:00ZКатолицька реакція на російсько-українську війнуСмицнюк, Палоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41232023-10-30T16:02:42Z2023-01-01T00:00:00ZКатолицька реакція на російсько-українську війну
Смицнюк, Пало
Папа Франциск був надзвичайно відвертим щодо російської агресії проти України, зробивши понад сто заяв протягом першого року війни. У статті проаналізовано ключові послання папи Франциска й керівництва Святого Престолу, а також запропоновано кілька їхніх інтерпретацій. Те, як Святий Престол розглядає питання моральності надання військової допомоги Україні, слід розглядати в контексті його ставлення до інших збройних конфліктів. Хоч у Києві вважають заяви Ватикану запізнілими та млявими, Святий Престол був набагато чіткішим у цьому питанні, ніж в інших випадках – наприклад, вторгнення Іраку в Кувейт. Реакція Ватикану на війну в Україні незрозуміла, якщо не брати до уваги переходу від теорії «справедливої війни» до підходу «справедливого миру», що відбувається в католицькому соціальному вченні останніми десятиліттями. Врешті, нейтралітет Ватикану, передбачений Латеранськими угодами, набуває нового значення за першого латиноамериканського папи Франциска, який відмовляється інтерпретувати геополітичні події із західної точки зору.
2023-01-01T00:00:00Z«Практик» і «Гностик» Євагрія ПонтійськогоГупало, МаріяКіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41222023-10-30T16:02:39Z2023-01-01T00:00:00Z«Практик» і «Гностик» Євагрія Понтійського
Гупало, Марія; Кіндій, Олег
У доробку представлено український переклад творів Євагрія Понтійського «Практик» і «Гностик», які є першими працями цього автора, перекладеними українською мовою. Переклад супроводжує розширений вступ, у якому подано огляд життя Євагрія, його творчої спадщини та особливостей його богослов’я, а також розглянуто питання контроверсійності постаті автора у візантійському богослов’ї: з одного боку, його вплив на монашу духовну традицію як на Сході, так і на Заході величезний, а з іншого боку, він зазнав остракізму за свою прихильність до богословських ідей Орігена. Відповідно, аскетичні твори Євагрія збереглися завдяки атрибуції до інших авторів, а філософсько-умоглядні дійшли до нас лише в сирійських перекладах. Представлених тут «Практика» і «Гностика» можна віднести до морально-аскетичних творів, які збереглись у грецькому оригіналі. Вони творять трилогію з іще одним твором – «Гностичними главами», який є філософським і містить деякі теологумени Євагрія, а тому зберігся лише в сирійській версії. «Практик», «Гностик» та «Гностичні глави» слід розглядати як такі, що приблизно співвідносяться із трьома щаблями духовного зростання: аскетичною практикою, природним спогляданням і богослов’ям. Перекладені тут тексти є основoположними для східнохристиянської монашої духовності й можуть бути путівниками не лише для монахів, а й для мирян.
2023-01-01T00:00:00ZПроевтаназійна ментальність як заперечення сенсу стражданьДробик, Йосафатаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41212023-10-30T16:02:44Z2023-01-01T00:00:00ZПроевтаназійна ментальність як заперечення сенсу страждань
Дробик, Йосафата
Досвід терпінь, які щоденно переживає людина, спонукає її шукати відповідь на запитання, у чому полягає сенс і вартість страждання. Ці проблеми тісно пов’язані з питаннями про сутність людини та зміст її життя. Відповіді на окреслені запитання можуть бути різними й позначатися не тільки на світогляді конкретної людини, а й на формуванні культури, як можна побачити на прикладі проевтаназійної ментальності. Водночас у статті стверджено: щоб віднайти справжній зміст людського страждання, необхідно розкрити інтегральну концепцію особи через призму віри, у світлі страждань Ісуса Христа.
2023-01-01T00:00:00ZЛітургія св. Йоана Золотоустого замість Літургії Передосвячених Дарів? Канонічні спостереження про звершення Євхаристії в часі Великого посту в Українській Греко-Католицькій ЦерквіНемет, Томас Маркhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41202023-10-30T16:02:36Z2023-01-01T00:00:00ZЛітургія св. Йоана Золотоустого замість Літургії Передосвячених Дарів? Канонічні спостереження про звершення Євхаристії в часі Великого посту в Українській Греко-Католицькій Церкві
Немет, Томас Марк
У статті розглядається тема заміни Літургії Передосвячених Дарів на Літургію Йоана Золотоустого в будні Великого посту в практиці Української Греко-Католицької Церкви. Після аналізу церковних приписів обговорюються два нещодавні документи, які ставлять під сумнів відповідні норми Канонів партикулярного права УГКЦ. Зокрема, спірним виглядає залучення звичаєвого права при аргументації одного з цих документів. Окрім того, розкриваються деякі літургійно-богословські та практичні аспекти цього питання.
2023-01-01T00:00:00Z«Тобі подобає піснеспів...»: нотатки до історії Великого славослов’яРудейко, Васильhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41052023-10-25T15:02:47Z2023-01-01T00:00:00Z«Тобі подобає піснеспів...»: нотатки до історії Великого славослов’я
Рудейко, Василь
У статті представлено огляд чотирьох літургійних джерел, які засвідчують текстуальні та структурні особливості вживання в молитовній традиції одного з найдавніших піснеспівів християнської церкви – Великого славослов’я. Застосовуючи принципи порівняльної літургіки, автор намагається прослідкувати шляхи текстуального та структурного розвитку цього піснеспіву від IV до IX ст. При трактуванні розвитку піснеспіву в кожному з наведених джерел звернуто увагу на паралельні розвитки в літургійних богослужіннях сучасних Церков візантійської та інших традицій Сходу. У висновках автор стверджує, що історія змін, які відбулися з Великим славослов’ям, може мати практичне застосування при оновленні літургійних чинностей сучасних Церков візантійської традиції.
2023-01-01T00:00:00ZПіснетворча майстерність Йоана Дамаскина на прикладі його ямбічного канону на Різдво ХристовеПетринко, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41022023-10-25T14:09:20Z2023-01-01T00:00:00ZПіснетворча майстерність Йоана Дамаскина на прикладі його ямбічного канону на Різдво Христове
Петринко, Олександр
У статті проаналізовано піснетворчий доробок Йоана Дамаскина у світлі його біографії, освіченості та монашого покликання. На прикладі ямбічного канону Дамаскина на Різдво Христове показано й доведено його високу майстерність і, правдоподібно, неперевершеність, на відміну від якісно ґрунтовної, та все ж радше кумулятивної праці в його прозових богословських текстах. Творче опрацювання Йоаном богословських тем і розкриття їх у поетичній формі в богослужбових текстах запевняють їм і в майбутньому особливе місце в молитві християнської спільноти.
2023-01-01T00:00:00ZContenthttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41012023-10-20T15:02:46Z2023-01-01T00:00:00ZContent
2023-01-01T00:00:00ZЗмістhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/41002023-10-20T15:02:47Z2023-01-01T00:00:00ZЗміст
2023-01-01T00:00:00Z[Рецензія] James Greenberg. A New Look at Atonement in Leviticus: The Meaning and Purpose of Kipper Revisited [= Bulletin for Biblical Research Supplement, 23]. University Park, PA: Eisenbrauns 2019, XII + 211 c.Лукін, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40982023-10-20T15:02:47Z2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] James Greenberg. A New Look at Atonement in Leviticus: The Meaning and Purpose of Kipper Revisited [= Bulletin for Biblical Research Supplement, 23]. University Park, PA: Eisenbrauns 2019, XII + 211 c.
Лукін, Володимир
2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] EcoHodos: экобогословие, миссия и лидерство. Сборник статей / ред. А. Негров і А. Малов. Wheaton: Hodos Institute, 2021. 364 с.Кіндій, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40972023-10-20T09:02:35Z2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] EcoHodos: экобогословие, миссия и лидерство. Сборник статей / ред. А. Негров і А. Малов. Wheaton: Hodos Institute, 2021. 364 с.
Кіндій, Олег
2022-01-01T00:00:00ZHuman Migration, Inclusivity and Fraternity: Ideas and Ideals for UkraineCzerny, Cardinal Michaelhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40962023-10-19T15:02:55Z2022-01-01T00:00:00ZHuman Migration, Inclusivity and Fraternity: Ideas and Ideals for Ukraine
Czerny, Cardinal Michael
У статті розглянуто міграцію як явище, зумовлене розвитком і прагненням до розвитку. Спираючись на недавні тенденції української міграції (до початку російського вторгнення), автор показує виклики та можливості, які міграція приносить для сталого розвитку. Теоретичним підґрунтям йому служить католицьке соціальне вчення, прикладом якого є нещодавня енцикліка «Fratelli tutti». З цієї перспективи сталий розвиток слід розглядати з точки зору нашої справжньої ідентичності як приналежності до однієї людської сім’ї, братерства, що має як внутрішні, так і трансцендентні виміри. У статті пропонуються деякі роздуми про те, що українське суспільство може взяти на озброєння для свого цілісного розвитку: врахування українських мігрантів усіма політичними, релігійними, соціальними та науковими форумами; покращення умов життя як складової культури побуту; програми реінтеграції для тих, хто повертається; боротьба з тенденцією «відтоку мізків»; практика гостинності до внутрішньо переміщених осіб.
2022-01-01T00:00:00ZDemocracy on Earth as It Is in HeavenMelnychenko, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40952023-10-19T15:02:57Z2022-01-01T00:00:00ZDemocracy on Earth as It Is in Heaven
Melnychenko, Oleh
Християнський суспільний лад часто асоціюють із теократичною монархією чи, принаймні, з авторитарним правлінням богобоязного володаря. Такі асоціації викликані звичним образом Бога як самодержавного Господа, але, як стверджує низка християнських мислителів, цей образ не тільки теологічно хибний, а й призводить до небезпечних політичних наслідків на землі. Ці мислителі, яких називають спільнотними тринітаристами, наголошують на спільнотних аспектах учення про Трійцю. У статті проаналізованою політичні наслідки їхнього підходу до таїнства Трійці. Автор показує багатство і гнучкість християнської тринітарної доктрини та різноманітність сфер, до яких її можна застосувати. Теза автора полягає в тому, що спільнотний тринітаризм, з його наголосом на відкритості, рівності та відмові від будь-якої форми гноблення, може бути надійним підґрунтям для християнської демократії. Крім того, представлено різні сфери, до яких можна застосувати спільнотний тринітаризм, і висунуто припущення, що це застосування не має виходити за певні межі.
2022-01-01T00:00:00ZThe Perspective of SDGs and CST on Biodiversity in the Context of the Protection of Forest Ecosystems in the Ukrainian CarpathiansSubbotina, Nataliahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40942023-10-19T15:02:59Z2022-01-01T00:00:00ZThe Perspective of SDGs and CST on Biodiversity in the Context of the Protection of Forest Ecosystems in the Ukrainian Carpathians
Subbotina, Natalia
Стаття присвячена взаємозв’язку між цілями сталого розвитку, найперше Ціллю 15 «Захист екосистем суші», і підходом соціального вчення Католицької Церкви щодо захисту біорізноманіття. Будучи закоріненим у сприйнятті природи як «Божого творіння», католицький погляд приділяє увагу взаємозв’язку людей і природного світу, використовуючи такі поняття, як «інтегральна екологія» чи «екологічний гріх». Глобальні пропозиції, виражені у «Порядку денному у сфері сталого розвитку до 2030 року» та пов’язаних політиках, не оперують богословськими концепціями, але містять предметні пропозиції щодо захисту біорізноманіття. Беручи до уваги як соціальне вчення Католицької Церкви, так і цілі сталого розвитку, окреслено можливі напрями місцевої політики для конкретної території в межах України, багатої на біорізноманіття, – Карпатських гір. Пропозиції включають зміну чинних практик і прибуткових видів економічної діяльності, як-от перехід від лісозаготівлі до рекреації.
2022-01-01T00:00:00ZSustainable Development: Insights from an Eastern Orthodox Theology of CreationComan, Viorelhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40932023-10-19T15:02:58Z2023-01-01T00:00:00ZSustainable Development: Insights from an Eastern Orthodox Theology of Creation
Coman, Viorel
У статті досліджено елементи православної традиції, які можуть надихнути наше розуміння сталого розвитку. Зокрема, автор фокусується на богослов’ї сотворення у взаємозв’язку з богословською антропологією, що є цінним дороговказом на шляху до сталого розвитку та для відповіді на екологічну кризу. Православне богослов’я сотворення й антропологія пропонують кілька моделей здорової і життєздатної взаємодії людської особи і навколишнього світу. Всі ці богословські моделі виникають із християнського етосу, що (а) прагне розвитку без того, щоб нищити природу в утилітарних та егоїстичних цілях, (б) сприяє сталому розвитку творіння через ідею, що весь світ –як люди, так і природа – це дар, який має у творчий спосіб бути повернутий Богові, а не об’єкт безконечної експлуатації та споживання; і (в) розглядає поняття процвітання людини в невід’ємному зв’язку з іншими людьми та процвітанням усього творіння.
2023-01-01T00:00:00ZSustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common GoodDe Tavernier, Johanhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40922023-10-19T15:02:55Z2022-01-01T00:00:00ZSustainable Development Goals, Planetary Boundaries and the Common Good
De Tavernier, Johan
Автор цього доробку дає оцінку радикальному оновленню католицького соціального вчення в енцикліці папи Франциска «Славен будь» (Laudato Si’), яке розширює поняття внутрішньої цінності (коли щось є цінним незалежно від своєї утилітарності) на не-людей. Хоч папа Франциск прямо не посилається на поняття «антропоцен» та не дає відповіді на те, як мають функціонувати «розумні межі» розвитку, його внесок можна розглядати як сумісний із концепцією планетарних меж Рокстрема. Стаття починається з аналізу критики, спрямованої проти деяких течій християнства як частково співвідповідальних за нову геологічну епоху під назвою «антропоцен». Далі дано оцінку нового розуміння сталого розвитку, яке враховує планетарні межі. У світлі цих спостережень наприкінці статті автор пропонує оновлене розуміння спільного блага. Якщо в основі людської економічної та соціальної діяльності, а також діяльності задля розвитку лежить ідея не прогресу, а безпечного простору для людської діяльності та процвітання і якщо дихотомія між людьми і природним світом замінена цілісним баченням усього як взаємозалежного й взаємопов’язаного, то традиційне католицьке поняття «bonum commune» означає не що інше, як справжній людський розвиток, котрий захищає як людську гідність, так і Боже творіння.
2022-01-01T00:00:00Z“The Earth is the Mother of All People” (Chief Joseph): The Concept of Sustainability and Its Religious and Ethical DimensionsPeterson, Paul Silashttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40902023-10-19T15:02:57Z2022-01-01T00:00:00Z“The Earth is the Mother of All People” (Chief Joseph): The Concept of Sustainability and Its Religious and Ethical Dimensions
Peterson, Paul Silas
В есе розглянуто появу концепції сталого розвитку та її релігійно-етичні виміри. Одним із фундаментальних питань тут є базове розуміння взаємовідносин людства зі світом природи, а разом із цим і зростаюче усвідомлення людської відповідальності. Автор розглядає концепції взаємовідносин людства зі світом природи в різних релігійних традиціях, а також основні етичні школи в їхніх унікальних підходах до питання сталого розвитку та екологічної відповідальності сьогодні.
2022-01-01T00:00:00ZDeveloping Theological Approaches to Sustainable Development Goals: Perspectives from Eastern and Western Europe. IntroductionSmytsnyuk, PavloMykhaliuk, Khrystynahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40892023-10-18T15:02:53Z2022-01-01T00:00:00ZDeveloping Theological Approaches to Sustainable Development Goals: Perspectives from Eastern and Western Europe. Introduction
Smytsnyuk, Pavlo; Mykhaliuk, Khrystyna
2022-01-01T00:00:00ZThe Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in GeneralCessario, Romanushttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40882023-10-18T15:02:52Z2022-01-01T00:00:00ZThe Priest and the Friend: Notes on Priestly Formation and on Christian Life in General
Cessario, Romanus
Цей нарис натхненний нещодавньою ватиканською інструкцією про священничу формацію. Однак в есеї розглядається особливість християнського життя в цілому. На відміну від деяких сучасних поглядів на релігійну формацію, які наголошують на особі та її прагненні до святості, Церква сьогодні застосовує свою реляційну еклезіологію до духовного розвитку своїх священників. Прагнення до християнської досконалості відбувається найкраще тоді, коли віруюча людина втішається товариством друга. У статті розглядається кілька причин такого акценту, почерпнутих із класичних джерел.
2022-01-01T00:00:00ZHope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian”Weisel, Aaron Jameshttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40872023-10-18T15:02:50Z2022-01-01T00:00:00ZHope that All Can Be Saved: A Reconsideration and Joint Reading with Congar of Rahner’s “Anonymous Christian”
Weisel, Aaron James
ідея «анонімного християнина» Карла Ранера викликала багато недоброзичливості. Однак Ранер наполегливо стверджує, що існування цього явища є необхідним наслідком розробленого II Ватиканським собором учення щодо міжрелігійного богослов’я і постійного визнання Церквою Ісуса Христа як єдиного посередника спасіння. Ранер знаходить неявного союзника в особі Іва Конґара, який виявляв особливий інтерес до спасіння нехристиян і легітимності нехристиянських релігій. Він по суті погоджується з Ранером, але відкидає назву, яку обрав його колега-єзуїт. У статті розглянуто кілька відповідних документів ІІ Ватиканського собору, щоб показати значення і правдиву цінність тези Раннера.
2022-01-01T00:00:00ZThe Stance of Orthodox Greek-Speaking Churches Regarding the War against Ukraine: A Critical Perspective with Reference to Romans 13:1-7 and John’s RevelationKarakolis, Christoshttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40862023-10-18T15:02:54Z2022-01-01T00:00:00ZThe Stance of Orthodox Greek-Speaking Churches Regarding the War against Ukraine: A Critical Perspective with Reference to Romans 13:1-7 and John’s Revelation
Karakolis, Christos
У статті розглянуто позиції грекомовних православних Церков щодо сучасної війни Росії проти України. Окрім того, що праця інформативна, вона порушує богословське питання про те, чи відповідають різні позиції Церков заповіді Христа поширювати Його вчення у світі та наскільки вони сумісні з відповідними новозавітними текстами. Після аналізу й коментування відповідних заяв Константинопольського, Александрійського та Єрусалимського патріархатів, Автокефальних Церков Кіпру та Еллади, а також Святої спільноти Афону, коротко розглянуто два новозавітні тексти, які представляють різні підходи до політичної влади, а саме: Рим 13:1-7 та Об’явлення Йоана Богослова. Встановлено, що позиції грекомовних Церков варіюються від загальних антивоєнних заяв до конкретних засуджень російського вторгнення та прямої чи опосередкованої підтримки його з російською православною ієрархією. Однак націоналізм і церковно-політичний опортунізм є, схоже, явищами, що притаманні більше чи менше для всіх сучасних національних православних ієрархій. Тож розпізнавати зло і виступати проти несправедливості – справа кожного віруючого, а не лише церковних ієрархів.
2022-01-01T00:00:00ZПолітичне богослов’я Шептицького: закон заміщенняСмицнюк, Павлоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40852023-10-18T15:02:54Z2022-01-01T00:00:00ZПолітичне богослов’я Шептицького: закон заміщення
Смицнюк, Павло
У статті проаналізовано закон заміщення Андрея Шептицького в ширшому контексті підходу митрополита до відносин між Церквою і політикою. Закон заміщення, що його Щептицький сформулював у листі до апостольського візитатора Джованні Дженоккі, передбачає, що Церква може виконувати по суті політичні функції відповідальності за долю народу і його представництва, якщо цей народ не має власного національного проводу. Автор розглядає питання про те, якою мірою закон заміщення є теологічно обґрунтованим і чи його застосування є допустимим у контексті української незалежності. Він стверджує, що в ситуації, коли український народ уже має свої культурні та політичні інституції, державотворча функція Церкви має бути кардинально переглянута для недопущення інструменталізації національною державою церковних інституцій і наративів.
2022-01-01T00:00:00ZThe Annunciation and the TrinityBrown Tkacz, Catherinehttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40842023-10-18T15:02:52Z2022-01-01T00:00:00ZThe Annunciation and the Trinity
Brown Tkacz, Catherine
Класичні дослідження Трійці пояснюють тринітарну доктрину і широко використовують Святе Письмо для її ілюстрації (див., наприклад, праці Жіля Емері). Доповнюючи їх, це дослідження розглядає, як, коли і кому Бог об’явив Свої Три Особи, оскільки це може краще навчити нас, як ми повинні Йому відповідати. Діву Марію завжди визнавали унікальним досконалим зразком обоження, а її материнство – аналогією відкритості кожного християнина до Бога та плідності для Нього. У Благовіщенні (ὁ Ευαγγελισμός), у розмові Марії з ангелом Гавриїлом відбулися дві доленосні події: Бог відкрив їй – першій з усіх людей – Свої Три Особи, а потім вона – перша з усіх людей – висловила свою згоду на Божу волю. Ці дві події стали необхідною прелюдією до самого моменту початку Воплочення Сина. Крім того, Марія є прикладом нової, започаткованої християнством автономії, ставши першою особою, яка відкрито підкорилася Богові. Визнання всього цього є розвитком учення, як визначив Джон Генрі Ньюман. Цей аналіз також показує детальніше Пресвяту Богородицю як взірець для кожного в житті у стосунку до Бога.
2022-01-01T00:00:00ZЖіночі божественні постаті Ашери і Мудрості в біблійному дискурсі: порівняльний аналізТеслюк, Галинаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40832023-10-18T09:02:45Z2022-01-01T00:00:00ZЖіночі божественні постаті Ашери і Мудрості в біблійному дискурсі: порівняльний аналіз
Теслюк, Галина
У Танаху є дві жіночі постаті зі збіжними характеристиками – Ашера і Мудрість. Вони з’являються в різних частинах Біблії, і їхні шляхи ніколи не перетинаються. Інформацію про Ашеру й ашеру (культовий об’єкт) знаходимо в книгах, які відображають часи до Вавилонського вигнання та/або сам період вигнання: Виходу, Второзаконня, Суддів, 1-2 Царів, Прото-Ісаї, Єремії, Міхея і 2 Хронік. Натомість персоніфікована Мудрість з’являється в текстах, котрі, як ми вважаємо, написані в епоху після вигнання або відображають пізніший період. Йдеться про канонічні книги Йова та Приповідок і юдейські книги періоду Другого храму: Сираха, Варуха, Мудрість Соломона та ін. Подібність між зображеннями цих жіночих божественних постатей і незалежна присутність їх у різних частинах біблійного тексту дозволяє припустити, що таке явище свідчить про використання Ашери та її традиції у формуванні біблійного образу Мудрості. Крім того, поява Мудрості в текстах після повернення з Вавилону сигналізує помітну потребу в жіночому зображенні божественного і заповнює нішу, утворену через викорінення культу богині Ашери. У статті проаналізовано біблійні матеріали, що стосуються Ашери/ашери і персоніфікованої Мудрості. Встановлено точки зв’язку між цими двома постатями, а також відмінності між ними. Зокрема, унаочнено використання символіки дерева у представленні цих жіночих постатей та наведено згадки про них у контексті культу Ягве.
2022-01-01T00:00:00ZContenthttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40822023-10-18T09:02:44Z2022-01-01T00:00:00ZContent
2022-01-01T00:00:00ZЗмістhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/40812023-10-18T09:02:43Z2022-01-01T00:00:00ZЗміст
2022-01-01T00:00:00Z[Рецензія] «Ми йдемо з Христом»: Катехизм для молоді. Львів: Свічадо 2021, 228 с.Бердник, Едуардhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34492022-11-16T16:01:40Z2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] «Ми йдемо з Христом»: Катехизм для молоді. Львів: Свічадо 2021, 228 с.
Бердник, Едуард
2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Джошуа Т. Серль. Богослов’я у пост-християнському світі / перекл. з англ. Олексій Панич [= Сучасна протестантська теологія]. Київ: Дух і Літера 2019. 272 с.Гірник, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34482022-11-16T10:01:43Z2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Джошуа Т. Серль. Богослов’я у пост-християнському світі / перекл. з англ. Олексій Панич [= Сучасна протестантська теологія]. Київ: Дух і Літера 2019. 272 с.
Гірник, Олег
2021-01-01T00:00:00ZХаризма чернечих згромадженьМарко, Стефаніяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34472022-11-15T16:01:51Z2021-01-01T00:00:00ZХаризма чернечих згромаджень
Марко, Стефанія
Представлено вчення Католицької Церкви про харизму богопосвячених інститутів. Вказано критерії визначення видів харизми: тип засновника і його роль у постанні нової спільноти, історія, причини та мотиви заснування, формування правила, яке регулює спільнотне життя. Ідентичність інституту виражається в його харизмі. Її знання пропагує креативність і тривкість спільноти та оживляє Церкву.
2021-01-01T00:00:00ZУкраїнська Греко-Католицька Церква і харизматична віднова у Святому Дусі в історичній перспективі: небезпечна пентекосталізація чи один зі шляхів відродження християнського життя?Кіндій, ОлегKindii, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34462022-11-15T16:01:52Z2021-01-01T00:00:00ZУкраїнська Греко-Католицька Церква і харизматична віднова у Святому Дусі в історичній перспективі: небезпечна пентекосталізація чи один зі шляхів відродження християнського життя?
Кіндій, Олег; Kindii, Oleh
Рух харизматичної віднови розвивається серед вірних і духовенства Української Греко-Католицької Церкви. Проте й досі точаться дискусії, чи такий вплив є позитивним, чи негативним явищем. Аби відповісти на це питання, автор коротко прослідковує найважливіші витки розвитку харизматичного руху в глобальному контексті. Відтак розглядає питання, як Католицька і Православні Церкви ставляться до цього явища. Особливу увагу зосереджено на передумовах виникнення курсу «Альфа», який є важливим інструментом євангелізації, притаманним харизматичним спільнотам. Порівнявши греко-католицьке богослов’я і богопочитання з харизматичним рухом, автор доходить висновку, що ці дві християнські традиції вже синтезуються, але цей процес потребує більшої уваги й розуміння з боку духовенства УГКЦ та кращої стратегії інтеграції в східнокатолицьку традицію з боку лідерів харизматичної віднови.
2021-01-01T00:00:00ZМоральна оцінка аборту при позаматковій вагітностіЯрема, Маріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34452022-11-15T16:01:50Z2022-01-01T00:00:00ZМоральна оцінка аборту при позаматковій вагітності
Ярема, Марія
Пошук морально правильних відповідей на виклик позаматкової вагітності стикається з неоднозначними інтерпретаціями принципу пошанування права на життя кожної людини та абсолютної заборони прямо спричинювати її смерть. Ці неоднозначні інтерпретації є дійсністю не лише світської етики в її різноманітних формах, але й етики християнської. У статті запропоновано вчення Католицької Церкви щодо медичних способів вирішення проблеми позаматкової вагітності та унаочнено два діаметрально протилежні способи трактування цього вчення в деяких спірних питаннях двома таборами католицьких моралістів.
2022-01-01T00:00:00ZThe Patriarchate at Vatican IIФарруджа, ЕдвардFarrugia, Edward G.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34442022-11-15T16:01:49Z2022-01-01T00:00:00ZThe Patriarchate at Vatican II
Фарруджа, Едвард; Farrugia, Edward G.
Патріархат, ключовий термін для розуміння християнського Сходу, є частиною проблеми та частиною її вирішення. Частина проблеми: якщо провести і підсилити лінії нового патріархату без правильної адаптації до поточних обставин (OE 9), то виявиться, що ці імпровізовані лінії розмежування ледве чи можна перенакреслити, як показує питання канонічної території (OE 30). Частина рішення: якщо врахувати те, що ОЕ каже про необхідність відновлювати традиційні права кожного патріархату і, де необхідно, творити нові патріархати (ОЕ 11), то можна відновити природний східний характер цих Церков, іноді спотворений латинізацією, що дозволить виразніше чути голос нового патріархату у спільноті Церков.
2022-01-01T00:00:00ZСинодальна діяльність українського унійного єпископату від XVII до середини ХХ століттяХортик, ОлегKhortyk, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34432022-11-14T16:01:45Z2021-01-01T00:00:00ZСинодальна діяльність українського унійного єпископату від XVII до середини ХХ століття
Хортик, Олег; Khortyk, Oleh
У статті досліджено маловідомі зібрання українського унійного єпископату від часу прийняття Берестейської унії до ліквідації Української Греко-Католицької Церкви радянською владою. Встановлено терміни, якими окреслювали ці зібрання: з’їзд, собор, синод, провінційний синод, конгрес, конференція. Представлено норми скликання та проведення соборів і введення в дію рішень ієрархії. Зібрання єпископату згруповано в трьох головних категоріях: дисциплінарні, об’єднавчі та виборчі. Багато зібрань не відбулися з різних причин, хоч планувались або навіть були скликані. Дослідження виявляє, що українська унійна ієрархія постійно здійснювала синодальну діяльність, піклуючись про актуальні справи Церкви і вірних. На підставі архівних документів подано постанови (включно із записаними у проєктах синодів), які становлять джерела партикулярного права УГКЦ. Стаття вводить у науковий доступ маловідомі джерела з історії та права УГКЦ.
2021-01-01T00:00:00ZСпиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ»Заторський, НазарZatorskyy, Nazarhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34422022-11-14T16:01:49Z2021-01-01T00:00:00ZСпиридон Сатана та його «Изложение ω православнеи їстин͛нѣ нашеи вѣрѣ»
Заторський, Назар; Zatorskyy, Nazar
Стаття піддає критичному аналізу обидві теорії щодо місця постання «Изложения», зокрема вказує на невідповідність у запропонованих дотеперішніми дослідниками причинах заслання автора та виснуваною на підставі цього мотивацією написання твору. Крім цього, на підставі аналізу використаної Спиридоном термінології піддано сумніву тезу про його вороже ставлення до Риму та Флорентійської унії. Завдяки поновній контекстуалізації та аналізові тексту запропоновано нові аргументи на користь того, що цільовою авдиторією твору була не литовська, а північноруська паства і єрархія. Вперше публікується повна транскрипція твору «Изложение о православной истиннѣ нашеи вѣрѣ» зі збірника Соф. 1451.
2021-01-01T00:00:00ZЧин поставлення пресвітера УГКЦ за Архиєратиконом 1973 р. у світлі його слов’янських джерелПаляк, МихайлоPaliak, Mykhailohttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34412022-11-14T16:01:48Z2021-01-01T00:00:00ZЧин поставлення пресвітера УГКЦ за Архиєратиконом 1973 р. у світлі його слов’янських джерел
Паляк, Михайло; Paliak, Mykhailo
Чин рукоположення пресвітера у візантійському обряді пройшов тривалий шлях розвитку й набув у різних Церквах візантійської літургійної традиції характерних особливостей. Автор аналізує чин поставлення пресвітера в Українській Греко-Католицькій Церкві на основі тексту Архиєратикону 1973 р., звертаючи особливу увагу на слов’янські джерела, які лягли в основу актуального чину, а також залучаючи найдревніші грецькі та слов’янські тексти обряду пресвітерської хіротонії, які допомагають виокремити основні його структурні елементи, проаналізувати головні етапи розвитку та визначити проблематику сучасного чину.
2021-01-01T00:00:00ZСвятий Теодор Студит про Божественну літургію i частоту ЄвхаристіїҐаладза, ДаниїлGaladza, Danielhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34402022-11-14T16:01:47Z2021-01-01T00:00:00ZСвятий Теодор Студит про Божественну літургію i частоту Євхаристії
Ґаладза, Даниїл; Galadza, Daniel
Літургії та частоту прийняття Євхаристії. В уривку з «Листа 554» (написаного бл. 809–811 рр.) згадується щоденне прийняття Євхаристії поза Божественною Літургією, що ця стаття контекстуалізує на основі подібних молитов та обрядів у збережених літургійних рукописах часів життя Теодора. Інші його твори, наприклад «Великі катехизи» і «Малі катехизи», вказують на контекст Євхаристії в рамках спільного богопочитання, яке наголошувало на впорядкованому співі в церкві та спільнотній молитві. Служіння щоденної Божественної Літургії стало пізнішою монашою практикою, яка витіснила практику частого відправляння Літургії Предосвячених Дарів чи інші способи отримання Причастя поза контекстом Божественної Літургії.
2021-01-01T00:00:00ZОсвячення вина в Літургії Передшеосвячених Дарів: перспективи порівняльної літургікиРудейко, ВасильRudeyko, Vasylhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34392022-11-14T16:01:46Z2021-01-01T00:00:00ZОсвячення вина в Літургії Передшеосвячених Дарів: перспективи порівняльної літургіки
Рудейко, Василь; Rudeyko, Vasyl
У статті порушується проблематика освячення вина під час звершення Літургії Передшеосвячених Дарів. На відміну від попередніх досліджень, у яких зазвичай бралися до уваги традиції передусім візантійської чи римської літургій, автор залучає до аргументації також літургійні тексти подібних богослужінь з інших традицій. Особливо цікавими є аргументи з давньовірменської та коптської літургійних традицій, тексти яких уперше подано в перекладі з оригінальних мов.
2021-01-01T00:00:00ZA Heroine for the Greek Catholic Church: Susanna, the First Female Type of ChristBrown Tkacz, Catherinehttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34382022-11-11T16:01:55Z2021-01-01T00:00:00ZA Heroine for the Greek Catholic Church: Susanna, the First Female Type of Christ
Brown Tkacz, Catherine
The only woman in the Bible whose education is described is Susanna, the heroine of the Book of Daniel. This learned woman risked her life to resist corruption when her people were subject to foreign rule. Her courage and success make her a fitting model for the Ukrainian Greek Catholic Church, which has itself suffered under foreign rule. Moreover, she is the first woman Christians interpreted as prefiguring Christ himself in his Passion. This is vividly expressed through the synoptic Gospels. Church Fathers including Ambrose, Maximus of Turin, and Augustine preached on her as foreshadowing the Lord in his arrest in a garden and in his trial by the “Elders of the people”, and therefore she was frequently depicted as a type of Christ in early Christian and medieval art. In Greek this tradition is attested by a single liturgical play, attributed to John of Damascus. In the East, Jephthah’s daughter and the woman in the parable who finds the lost drachma are well documented as types of Christ. It would be fitting if now, in the new millennium, Eastern homilies would treat Susanna also as prefiguring the Lord and exemplifying that women, equally with men, are called to theosis.
2021-01-01T00:00:00Z«Жінки, коріться своїм чоловікам»: 1 Пт 3:1–6 у греко-римському контекстіТеслюк, ГалинаTeslyuk, Halynahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34372022-11-14T12:15:14Z2022-01-01T00:00:00Z«Жінки, коріться своїм чоловікам»: 1 Пт 3:1–6 у греко-римському контексті
Теслюк, Галина; Teslyuk, Halyna
У статті представлено тлумачення 1 Пт 3:1–6 у контексті греко-римського дискурсу про сім’ю та відносини між подругами. Окреслено поняття римської сім’ї, її структуру, статус і роль дружин у римській родині, суспільні очікування від жінок. Проаналізовано вибрані тексти нехристиянських авторів ІІ ст., які критикували раннє християнство. Зокрема, звернено увагу на негативну оцінку поведінки ранньохристиянських дружин і жінок римськими риторами, філософами, політичними діячами. Показано, що 1 Пт 3:1–6 – це спроба біблійного автора сформулювати морально-етичні повчання, котрі, з одного боку, відповідають римському дискурсові щодо жінок, а з іншого – подають напрямні, як жінкам-християнкам, заміжнім за чоловіками-нехристиянами, зберегти життя в часи переслідувань і цькувань.
2022-01-01T00:00:00Z«Засядь праворуч мене»: особа Мелхіседека у Пс 109 (110)Лукін, ВолодимирLukin, Volodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34362022-11-14T12:13:49Z2021-01-01T00:00:00Z«Засядь праворуч мене»: особа Мелхіседека у Пс 109 (110)
Лукін, Володимир; Lukin, Volodymyr
Феномен священства в ізраїльському світогляді вважали «пластичним» (плем’я Левія, назореї, народ). Його варіативність визнає і наукова спільнота. Відомо, що паралельно до функціонування священничої структури «царства священників» (Вих 19:5–6) у богослов’я Ізраїля було впроваджено й закріплено ідею сконцентрованості в одній особі виконання різних ролей: есхатологічного царя, первосвященника і слуги (1 Сам 2:35; Пс 109; Іс 52:13 – 53:12; Зах 3:1–10; 6:9–15; 9:9). Згадані у статті тексти й уривки зі Старого Завіту не раз ставали об’єктами богословського аналізу та історико-релігієзнавчих пошуків. У цьому дослідженні уточнено характер стосунків між Ягве-Адонаєм і Адонаєм-Мелхіседеком. Окрім цього, проаналізовано міру залученості кожного з них у протистояння з опонентами. Поза тим, присвячено увагу позитивним наслідкам есхатологічного посередництва Адоная-Мелхіседека для тих, хто узгодив свій спосіб буття із законами святості.
2021-01-01T00:00:00ZЗмістhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/34352022-11-11T16:01:52Z2021-01-01T00:00:00ZЗміст
2021-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Кащук Олександр. Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади. Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2019. – 344 с.Горяча, Маріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33412022-10-03T09:01:36Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Кащук Олександр. Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади. Львів: ЛНУ імені Івана Франка 2019. – 344 с.
Горяча, Марія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Daniel King (ed.). The Syriac World. London – New York: Routledge 2019. XXXIII + 842 с.Гаврилик, Ігнатіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33402022-10-03T09:01:36Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Daniel King (ed.). The Syriac World. London – New York: Routledge 2019. XXXIII + 842 с.
Гаврилик, Ігнатія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений / комментированный пер. с лат. Илья Бей. Киев: Кайрос 2017. – 190 с.Павлюк, Оленаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33392022-10-03T09:01:35Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Contra errores Graecorum. Против ошибок Греков. Опровержение греческих заблуждений / комментированный пер. с лат. Илья Бей. Киев: Кайрос 2017. – 190 с.
Павлюк, Олена
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Пол Каланіті. Коли подих стає повітрям / перекл. з англ. Наталії Трохим, Тетяни Микитюк. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» 2016. – 256 с.Дробик, Йосафатаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33382022-10-03T09:01:35Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Пол Каланіті. Коли подих стає повітрям / перекл. з англ. Наталії Трохим, Тетяни Микитюк. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» 2016. – 256 с.
Дробик, Йосафата
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Sotiris Mitralexis. Ever-Moving Repose: A Contemporary Reading of Maximus the Confessor’s Theory of Time. Eugene, OR: Cascade Books 2017. – 258 c.Гупало, Маріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33372022-09-30T15:01:50Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Sotiris Mitralexis. Ever-Moving Repose: A Contemporary Reading of Maximus the Confessor’s Theory of Time. Eugene, OR: Cascade Books 2017. – 258 c.
Гупало, Марія
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Архімандрит Кирило (Говорун). Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / перекл. з англ. Олексій Панич. Київ: Дух і Літера 2019. – 312 p.Гірник, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33362022-09-30T15:01:50Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Архімандрит Кирило (Говорун). Риштовання Церкви: вбік постструктуральної еклезіології / перекл. з англ. Олексій Панич. Київ: Дух і Літера 2019. – 312 p.
Гірник, Олег
2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Dayna S. Kalleres. City of Demons. Violence, Ritual, and Christian Power in Late Antiquity. Oakland, CA: University of California Press 2015. – 392 p.Бєй, ІлляBey, Illyahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33352022-09-30T15:01:49Z2020-01-01T00:00:00Z[Рецензія] Dayna S. Kalleres. City of Demons. Violence, Ritual, and Christian Power in Late Antiquity. Oakland, CA: University of California Press 2015. – 392 p.
Бєй, Ілля; Bey, Illya
2020-01-01T00:00:00ZБогообразність і богоподібність людини й ангелів у богослов’ї Григорія ПаламиЖуковський, ВікторZhukovskyy, Viktorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33342022-09-30T15:01:49Z2020-01-01T00:00:00ZБогообразність і богоподібність людини й ангелів у богослов’ї Григорія Палами
Жуковський, Віктор; Zhukovskyy, Viktor
Розглянуто вчення про образ і подобу Божу в людини й ангелів у богословській думці відомого візантійського богослова та святого XIV ст. Григорія Палами, показано його бачення місця, ролі та значення людини й ангелів у творчому задумі Пресвятої Трійці. Окреслено головні риси пневматологічної антропології Палами як у тріадологічно-сотеріологічному вимірі, так і порівняно з відповідними ангелологічними аспектами. Висвітлено онтологічно-гносеологічний зв’язок, який Палама проводить у своєму богомисленні між природою Троїчного Бога, природою людини і богопізнанням.
2020-01-01T00:00:00ZАнтропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традиціюГаврилик, ІгнатіяHavrylyk, Ihnatiahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33332022-09-30T15:01:48Z2020-01-01T00:00:00ZАнтропологія Теодора Мопсуестійського та її вплив на сирійську богословську традицію
Гаврилик, Ігнатія; Havrylyk, Ihnatia
У статті проаналізовано ключові аспекти антіохійської антропології на основі творів Теодора Мопсуестійського. Розглянуто особливості антропологічного вчення Теодора, які вирізняють його з-поміж інших антіохійських Отців, зокрема його науку про деякі аспекти Божого образу в людині, смертність і безсмертя, про жінку як образ Божий. Прослідковано також вплив антропології Теодора на східносирійську традицію, представлену в особі Нарсая. На завершення авторка робить спробу синтезувати деякі аспекти антіохійської та александрійської антропології.
2020-01-01T00:00:00ZObraz i podobieństwo Boże w myśli teologicznej św. Grzegorza z NazjanzuWidok, Norberthttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33322022-09-30T15:01:48Z2020-01-01T00:00:00ZObraz i podobieństwo Boże w myśli teologicznej św. Grzegorza z Nazjanzu
Widok, Norbert
(powtórzenie tego tekstu znajduje się w Mowie 45, 7), w którym Grzegorz z Nazjanzu przedstawił opis stworzenia człowieka. Jego pouczenia, które kierował do swoich słuchaczy, mają charakter homiletycznego wyjaśnienia, stąd też mówca nie wchodzi w obszar ścisłej teologii, a jedynie w przystępny sposób podaje zasadniczy przekaz biblijnej prawdy. Odwołuje się do Księgi Rodzaju (1,26-27 i 2,7), komentując zamieszczone tam znane powszechnie słowa dotyczące pojawienia się na ziemi istoty złożonej z ciała i duszy, mającej charakter obrazu Bożego i podobnej Bogu. Relacja Kapadocczyka jest niezwykle interesująca w swej warstwie retorycznej, ponieważ na zasadzie dwubiegunowych kategorii pojęciowych ukazuje wielkość i godność osoby ludzkiej. Grzegorz przede wszystkim zajmuje się pojęciami „tchnienie” i „obraz Boży”, mniej natomiast uwagi zwraca na „podobieństwo Boże”.
2020-01-01T00:00:00ZGodność człowieka w kaznodziejskiej refleksji św. Cezarego z Arles (Гідність людини у проповідницькій рефлексії св. Кесарія Арльського)Wygralak, Pawełhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33312022-09-29T15:01:35Z2020-01-01T00:00:00ZGodność człowieka w kaznodziejskiej refleksji św. Cezarego z Arles (Гідність людини у проповідницькій рефлексії св. Кесарія Арльського)
Wygralak, Paweł
W artykule zostało omówione nauczanie św. Cezarego z Arles na temat godności człowieka. Najważniejszym przejawem tego jest fakt stworzenia człowieka na obraz i podobieństwo Boże. I chociaż Adam nie uszanował tego wyjątkowego Bożego daru popełniając grzech pierworodny, to jednak Bóg przywraca mu godność w dziele zbawczym Jezusa Chrystusa. Cezary zachęca wiernych do troski o swoją godność, tak aby ostatecznie zasłużyli sobie na wieczne szczęście w niebie. W artykule zwrócono uwagę, że biskup Arles w swoich rozważaniach kontynuuje myśl ojców Kościoła, korzystając szczególnie z dorobku św. Augustyna.
2020-01-01T00:00:00ZUczyńmy człowieka na Nasz obraz, podobnego Nam (Rdz 1:26) w interpretacji Bazylego Wielkiego i Ambrożego z Mediolanu (“Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу” (Бут 1:26) в інтерпретації Василія Великого та Амвросія Медіоланського)Czyżewski, BogdanЧижевський, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33302022-09-29T15:01:38Z2020-01-01T00:00:00ZUczyńmy człowieka na Nasz obraz, podobnego Nam (Rdz 1:26) w interpretacji Bazylego Wielkiego i Ambrożego z Mediolanu (“Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу” (Бут 1:26) в інтерпретації Василія Великого та Амвросія Медіоланського)
Czyżewski, Bogdan; Чижевський, Богдан
Przedmiotem opracowania jest analiza komentarzy dwóch wielkich Ojców Kościoła, św. Ambrożego z Mediolanu i św. Bazylego Wielkiego do Księgi Rodzaju 1:26, który zawarli w swoich homiliach na Hexaemeron. Chodzi o sposób, w jaki odczytali słowa tego wersetu: Uczyńmy człowieka (pkt 1), na Nasz obraz (pkt 2) i podobnego Nam (pkt 3), ze szczególnym uwzględnieniem tego, co oznacza termin „obraz” i „podobieństwo”. Komentując Rdz 1:26 wspominani autorzy podkreślają wątek trynitarny, a także omawiają trzy istotne prawdy teologiczne: obecność Syna Bożego w dziele stworzenia człowieka, współistotność Ojca i Syna, jedność ich działania, lecz odrębność osób. Podkreślają też, iż Chrystus jest obrazem Boga, posiada to samo bóstwo, co Ojciec. Z wypowiedzi św. Bazylego wynika, że dla niego „obraz” to natura ludzka w sensie takim, że posiada rozum i wolną wolę. „Podobieństwo” natomiast dostrzega w trosce człowieka w dążeniu do doskonałości. Św. Ambroży akcentuje prawdę, iż nie ciało, ale dusza jest obrazem Boga, stanowi ona nawet kopię obrazu przez Niego namalowaną.
2020-01-01T00:00:00ZПоняття «образу божого» в юдейському та християнському богослов’ї ІІ століттяТретяк, АндрійTretyak, Andriyhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33292022-09-29T15:01:37Z2020-01-01T00:00:00ZПоняття «образу божого» в юдейському та християнському богослов’ї ІІ століття
Третяк, Андрій; Tretyak, Andriy
Стаття розглядає поняття «образу Божого» в юдейському і християнському богослов’ї ІІ ст. Автор аналізує раввіністичну й елліністичну юдейські традиції, а також наводить ті елементи антропології християнських апологетів, які в їхньому богослов’ї є наслідком розуміння людини як образу Божого. Як результат цього паралельного зіставлення, автор робить висновок, що юдейські і християнські автори у ІІ ст. розвинули різн
2020-01-01T00:00:00ZТрадиційна канонічна територія і нова постмодерна територіальність: дещо про сучасні геоеклезіологічні викликиРанця, ІгорRantsya, Ihorhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33282022-09-29T15:01:36Z2020-01-01T00:00:00ZТрадиційна канонічна територія і нова постмодерна територіальність: дещо про сучасні геоеклезіологічні виклики
Ранця, Ігор; Rantsya, Ihor
Проаналізовано низку територіальних концептів еклезіології, серед яких – поняття канонічної території. Коротко розглянуто віхи еволюції ідеї територіальності Церкви та звернено увагу на територіальні трансформації в ній, спричинені суспільними процесами постмодерної доби. Запропоновано геоеклезіологію як сферу богословського пошуку, котра, черпаючи з теоретично-методологічного апарату гуманітарної географії, має на меті наповнити конкретні форми територіальної організації Церкви еклезіальним сенсом. Висловлено припущення про необхідність змістити акценти в еклезіології з територіальних концептів на концепти, пов’язані з Хрещенням, Євхаристією та розумінням Церкви як Божого народу, описані в євхаристійній еклезіології та еклезіології сопричастя.
2020-01-01T00:00:00ZReconciling Diversity. A Baptist Theological Perspective on the Nation in a Pluralistic EuropeCherenkov, MykhayloЧеренков, Михайлоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33272022-09-29T15:01:37Z2020-01-01T00:00:00ZReconciling Diversity. A Baptist Theological Perspective on the Nation in a Pluralistic Europe
Cherenkov, Mykhaylo; Черенков, Михайло
Статтю присвячено проблемі пошуку нового соціально-богословського визначення культурного та національного розмаїття Європи у контексті дискусій про Революцію гідності та подальший збройний конфлікт в Україні. Криза мультикультурності в Західній Європі та російсько-український конфлікт зумовлюють необхідність увиразнити відмінності у релігійних поглядах на національне питання. Автор аналізує співвідношення національного і релігійного крізь призму баптистського богослов’я й досліджує українську ситуацію у порівнянні з російською та грузинською моделями. Одночасно з актуальністю соціальної та політичної контекстуалізації, у цьому випадку мова йде також про деконтекстуалізацію та розвиток вільних і динамічних відносин Церкви, держави і суспільства – як у релігійному чи політичному, так і в культурному та національному вимірах. Український експеримент у напрямку національного та релігійного врегулювання видається радикально і принципово незавершеним, що перетворює Україну на джерело динамічного оновлення для європейського мультикультуралізму, який перебуває у кризі.
2020-01-01T00:00:00ZЗагальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікаціюПерун, МихайлоPerun, Mykhaylohttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33262022-09-29T09:01:44Z2020-01-01T00:00:00ZЗагальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію
Перун, Михайло; Perun, Mykhaylo
У статті зроблено загальний огляд основних документів Католицької Церкви про соціальну комунікацію у ХХ столітті. Розглянуто папські енцикліки, декрет ІІ Ватиканського собору, документи Папської Ради у справах соціальної комунікації, документи конгрегацій Римської курії та деякі папські документи, що дотичні до соціальної комунікації, папські послання з нагоди Всесвітнього дня комунікації.
2020-01-01T00:00:00ZПорівняльна антропологія духовності митрополита Андрея Шептицького: уява, серце, lectio divinaГірник, ОлегHirnyk, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33252022-09-29T09:01:45Z2020-01-01T00:00:00ZПорівняльна антропологія духовності митрополита Андрея Шептицького: уява, серце, lectio divina
Гірник, Олег; Hirnyk, Oleh
Дотеперішні дослідження особи митрополита Андрея Шептицького були обмежені переважно історичними підходами, які розглядали його спадщину в рамками історії Церкви й історії богословської думки. У статті автор пропонує порівняльну антропологію духовності як альтернативну методологію. Остання дає можливість представити духовний профіль митрополита як поступову інтеграцію множини розрізнених елементів, не обмежуючись лише східною традицією. Крім цього, порівняльна антропологія духовності виявляє недоліки, яких допустились історики, позаяк не брали до уваги трансформацію думки митрополита під впливом різних форм духовного досвіду.
2020-01-01T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа ЗайфертаГусак, ПетроHusak, Petrohttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33242022-09-29T09:01:43Z2020-01-01T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
Гусак, Петро; Husak, Petro
У статті йдеться про спроби філософської думки, вже від ранніх століть християнської історії, випрацювати власне розуміння Найвищого Буття – у філософській термінології, що відповідає поняттю «Бог» у теології – та емансипуватися від антропоморфних образів Бога, які містяться в текстах Старого Завіту. Автор стверджує, що таку емансипацію осягнуто у двох книжках Йозефа Зайферта: «Essere e persona» та «Gott als Gottesbeweis». У першій Зайферт переосмислює поняття Першопричини як свобідної, тобто як Особового Буття, і показує, що тільки Найвища Досконалість, існування якої доводить «Четвертий шлях», заслуговує на ім’я «Бог» та релігійне поклоніння. У другій книжці Зайферт виразно показує, що «Те, більше від чого ніщо не може бути помисленим», щоби бути таким, мусить бути Вершиною всіх досконалостей і, таким чином, ще більше заслуговує поклоніння. Таке поклоніння є водночас справжнім сповненням відповіді на цінність та стосунку належності, а отже – сповненням усякої об’єктивної етики.
2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналізВінтонів, ЮліяVintoniv, YuliaПастушук, ГалинаPastushuk, Halynahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33232022-09-28T15:01:41Z2020-01-01T00:00:00ZФеномен богопокинутості як антропологічна проблема: філософсько-богословський аналіз
Вінтонів, Юлія; Vintoniv, Yulia; Пастушук, Галина; Pastushuk, Halyna
У статті розглянуто феномен богопокинутості з богословської та філософської перспектив. За основу типології взято класифікацію о. Романа Рицаря, яку він запропонував у дослідженні кенотичного богослов’я Антонія Сурозького; за еталон богопокинутості – хресні Cтрасті Христа. Визначено поняття богопокинутості в контексті духовної кризи, конфлікту з Богом, екзистенційно межового стану тощо. У статті розглянуто концепти філософів і богословів, з яких виведено понятійний спектр богопокинутості: «смерть Бога», «пристрасний атеїзм», «туга за Богом», «закинутість», «богошукання», «спротив Христові», «темна ніч». Представлено психологічно-емоційну симптоматику стану богопокинутості, а також показано його евентуальну «продуктивність» для поглиблення благодаті в людських стосунках із Богом. Проілюстровано, що феномен богопокинутості – у різних його проявах – притаманний сучасній людині, незалежно від її світогляду.
2020-01-01T00:00:00ZТрактати De Deo Uno et Trino василіянських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)Трофімов, Пантелеймон (Денис)Trofimov, Panteleimon (Denys)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33222022-09-28T15:01:41Z2020-01-01T00:00:00ZТрактати De Deo Uno et Trino василіянських богословів Свято-Покровської провінції (XVIII ст.)
Трофімов, Пантелеймон (Денис); Trofimov, Panteleimon (Denys)
Від часу виникнення в 1617 р. Василіянського чину як структурованого об’єднання монастирів унійної Церкви одним із головних напрямків діяльності його ченців був провід осередків вивчення богослов’я та вишколу майбутніх священиків. У статті подано історичний огляд діяльності василіянських центрів богословської освіти на західноукраїнських землях у XVIII ст. Автор досліджує структуру василіянських богословських студій і тогочасні методи викладання богослов’я. Особливу увагу присвячено аналізу рукописних трактатів про триєдиного Бога василіянських професорів догматики золотої доби Чину. Автор показує, з одного боку, їхню залежність від латинської мануалістики посттридентської доби, а з іншого – оригінальність і високу ерудицію авторів.
2020-01-01T00:00:00ZДарована людині благодать за вченням Атанасія АлександрійськогоКарфікова, Ленкаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33212022-09-28T15:01:40Z2020-01-01T00:00:00ZДарована людині благодать за вченням Атанасія Александрійського
Карфікова, Ленка
Авторка аналізує сформульоване в полеміці з аріанами вчення Атанасія Александрійського про благодать як участь людей у воплоченому Божественному Логосі.
2020-01-01T00:00:00ZЧи можна врятувати природу за допомогою самоволодіння? Концепція αὐτάρκεια у Климента Александрійського та її значення для екобогослов’яКіндій, ОлегKindiy, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33202022-09-28T15:01:40Z2020-01-01T00:00:00ZЧи можна врятувати природу за допомогою самоволодіння? Концепція αὐτάρκεια у Климента Александрійського та її значення для екобогослов’я
Кіндій, Олег; Kindiy, Oleh
У статті розглядається поняття самоволодіння, αὐτάρκεια: як його розумів Климент Александрійський та як різні аспекти цього поняття можуть збагатити сучасну дискусію про мистецтво гармонійного життя людини, сталий розвиток суспільства та подолання екологічної кризи. Автор торкається христологічного та антропологічного аспектів і пропонує екобогословські рефлексії про взаємозв’язок між Богом, людиною і сотвореним світом.
2020-01-01T00:00:00ZТе, що перемінює світ: Олександр Шмеман про важливість радості як життєдайної та перетворювальної сили християнстваФігас, РоманFihas, Romanhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33192022-09-28T15:01:39Z2020-01-01T00:00:00ZТе, що перемінює світ: Олександр Шмеман про важливість радості як життєдайної та перетворювальної сили християнства
Фігас, Роман; Fihas, Roman
Криза християнства в сучасному світі, його нездатність переосмислювати нові філософські, культурні течії / тренди та впливати на них, на думку о. Олександра Шмемана, певною мірою є наслідком того, що християни відійшли від оригінального натхнення їхньої віри, яке проявлялося в радості. Завдяки радості і стійкій надії Церква змогла пережити століття переслідувань та перемінити поганську Римську імперію у християнську державу, закласти основи нового бачення світу, вплинути на уми й серця мільйонів людей.
Віднайти радість – визначальну тональність християнської віри – як закваску, що перемінює світ, Шмеман пропонує в літургійному досвіді Церкви. Літургійна молитва Церкви як досвід Божого царства при Євхаристійній трапезі відкриває значення радості як дару, який належить не лише християнам, а дарований через Церкву всьому світові. Літургійний досвід радості може стати відправною точкою для оновлення богослов’я Церкви та її ефективного свідчення світові у нових обставинах.
2020-01-01T00:00:00ZТаїнство Покаяння в традиції південнослов’янських друкованих требників XVI століттяПопелястий, ВасильPopelyastyy, Vasylhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33182022-09-28T09:01:52Z2020-01-01T00:00:00ZТаїнство Покаяння в традиції південнослов’янських друкованих требників XVI століття
Попелястий, Василь; Popelyastyy, Vasyl
Обряд сакраментальної сповіді в його історичній перспективі можна вважати одним із найваріативніших серед усіх літургійних обрядів, а також найменш вивченим серед чинів Святих Таїнств. У статті проаналізовано початки розвитку й особливості чину Таїнства Покаяння в перших друкованих кириличних требниках, зокрема на прикладі п’ятьох південнослов’янських видань XVI ст., котрі, безсумнівно, мали значний вплив на розвиток і становлення обряду Таїнства Покаяння у друкованій літургійній традиції Київської Церкви. Більшість цих стародруків – бібліографічні раритети, і хоч вони досить добре вивчені книгознавцями, їхній зміст залишається маловідомим із богословської перспективи.
2020-01-01T00:00:00ZБогословські мотиви утрені як спільнотної молитвиРудейко, ВасильRudeyko, Vasylhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33172022-09-28T09:01:50Z2020-01-01T00:00:00ZБогословські мотиви утрені як спільнотної молитви
Рудейко, Василь; Rudeyko, Vasyl
У статті проаналізовано структуру та деякі структурні елементи сучасної візантійської утрені. Серед іншого автор наголошує на потребі дослідження катедрального типу богослужінь добового кола. Особливої уваги надано питанню співпраці предстоятеля і вірних під час ранкового богослужіння та перевантаженості сучасної візантійської утрені додатковими елементами монашого походження.
2020-01-01T00:00:00ZРитуальний поцілунок. Між культом, культурою і традиціямиПаренті, СтефаноParenti, Stefanohttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33162022-09-28T09:01:49Z2020-01-01T00:00:00ZРитуальний поцілунок. Між культом, культурою і традиціями
Паренті, Стефано; Parenti, Stefano
Стаття присвячена одному з найважливіших і водночас найзанедбаніших літургійних обрядів євхаристійного богослужіння – поцілункові миру. Автор аналізує розвиток і занепад цього обряду на прикладі візантійської літургійної традиції. Він зазначає, що, незважаючи на занепад практики літургійного поцілунку як вітання, цей обряд усе ж зберігся у щоденних культурних традиціях різних народів та в інших обрядах візантійської традиції. Автор також визнає, що, навіть при теперішніх спробах відродити цю літургійну практику, на справжнє відновлення поцілунку миру у властивих йому формі та богословському значенні все ще потрібно чекати.
2020-01-01T00:00:00ZЛітургійна боротьба святого Василія з аріанізмом: щодо історії тексту Літургії св. Василія ВеликогоЛюбачівський, Мирослав Іванhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33152022-09-26T15:01:43Z2020-01-01T00:00:00ZЛітургійна боротьба святого Василія з аріанізмом: щодо історії тексту Літургії св. Василія Великого
Любачівський, Мирослав Іван
Автор обговорює текстуальну цілісність та авторство анафори Літургії св. Василія Великого. Зроблено порівняння тексту анафори з текстами інших творів св. Василія з метою виявити в них мовні й богословські подібності. Головна ціль автора – представити догматичні подібності між текстом анафори й іншими творами св. Василія під оглядом його боротьби з аріанською єрессю IV ст.
2020-01-01T00:00:00ZMethodological Developments in Biblical Exegesis: Author – Text – Readervan Wieringen, Archibald L. H. M.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33142022-09-26T15:01:42Z2020-01-01T00:00:00ZMethodological Developments in Biblical Exegesis: Author – Text – Reader
van Wieringen, Archibald L. H. M.
У розвитку екзегези можна виділити три фази. У першій фазі фокус спрямований на (історичного) автора, що відображено в історично-критичній екзегезі. У другій фазі центральним є текст, і основний інтерес звернений на вивчення граматики, наративного і структурного підходів, а також так званого канонічного підходу до тексту. У третій фазі головною стає комунікація в тексті з читачем. Це стосується різних підходів, зорієнтованих на читача, від психологічного до (інтер)текстуального. Ці три фази пояснено на основі текстів книги Амоса.
2020-01-01T00:00:00ZKnowledge: Life-Giving or Death-Bringing? Divine and Human Knowing in Genesis 2–3Dubianetskaya, Irynahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33132022-09-26T15:01:42Z2020-01-01T00:00:00ZKnowledge: Life-Giving or Death-Bringing? Divine and Human Knowing in Genesis 2–3
Dubianetskaya, Iryna
У статті досліджено поняття пізнання (yadaʿ) і знання (daʿat) у Бут 2-3. Історія про сад – комплексна й багатовимірна, її сенси часто неоднозначні та невловимі. Пізнання є одним із найтонших і найбагатших понять, навколо якого зосереджена ціла історія, і підкреслює її найглибші сенси та поєднує всіх її дійових осіб. І Бог, і людські персонажі цієї історії мають свої множинні стосунки зі знанням, чи то володіючи ним, чи прагнучи його, чи набуваючи. Однак ідея пізнання проявляється в тексті по-різному для різних задіяних сторін. Мовні та стилістичні особливості тексту вказують на глибинні зв’язки між персонажами та їхній стосунок до знання. Визнання текстуального зв’яку між деревом пізнання добра і зла й деревом життя приводить до питання про зв’язок між пізнанням і смертю. Багатовимірні зв’язки між цими різними і водночас спорідненими поняттями визначають значення і зміст, які знання має для Бога і для людини. Складне поєднання неясних намірів Бога в наративі стає космічною мудрістю, тимчасом як сум’яття і сором людської пари виявляються знанням про те, що означає бути людиною, включно зі статевою диференціацією та дітородженням як джерелом і смертності, і безсмертя.
2020-01-01T00:00:00ZЗмістhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33122022-09-26T15:01:41Z2020-01-01T00:00:00ZЗміст
2020-01-01T00:00:00ZТитульнаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/33112022-09-26T15:01:40Z2020-01-01T00:00:00ZТитульна
2020-01-01T00:00:00Z[Титульна] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26542021-04-08T15:01:54Z2019-01-01T00:00:00Z[Титульна] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.
2019-01-01T00:00:00Z[Зміст] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26532021-04-08T15:01:56Z2019-01-01T00:00:00Z[Зміст] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.
2019-01-01T00:00:00Z[Від редколегії] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26522021-04-08T15:01:56Z2019-01-01T00:00:00Z[Від редколегії] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.
2019-01-01T00:00:00ZСлобідська Україна у символічній географії Російської імперії (60–90-ті роки XVIII століття)Sklokin, VolodmyrСклокін, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26512021-04-08T15:01:54Z2019-01-01T00:00:00ZСлобідська Україна у символічній географії Російської імперії (60–90-ті роки XVIII століття)
Sklokin, Volodmyr; Склокін, Володимир
Ця стаття зосереджується на змінах у представленні Слобідських полків та їхніх мешканців у символічній географії Російської імперії у 60-90-х роках XVIII cт., тобто у період, коли цей регіон втратив свій автономний статус (1765) і відбувалась його інтенсивна інтеграція до політичного, соціального і культурного простору імперії. Мій аналіз демонструє, що в останній третині XVIII cт. панівним був погляд на Слобідську Україну як на складову європейської, тобто цивілізованої, частини Російської імперії. Водночас Слобідську Україну уявляли як частину ширшого простору - Малоросії, або України, асоціювали з прикордонням і вольністю, але також з плодючим чорноземом та винокурінням, а столичне місто регіону - Харків вважали важливим освітнім центром. У 80-90-х роках XVIII ст., коли імперія успішно підкорює причорноморські степи і Крим, робляться перші кроки у напрямку вписування Слобідської України до простору Південної Росії, який починає у цей час наповнюватись новим історичним та культурним змістом.
2019-01-01T00:00:00ZУ пошуках себе: як конструювали ідентичність українські інтелектуали в Російській імперії другої половини ХІХ ст.Gaukhman, MykhayloГаухман, Михайлоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26502021-04-08T15:01:53Z2019-01-01T00:00:00ZУ пошуках себе: як конструювали ідентичність українські інтелектуали в Російській імперії другої половини ХІХ ст.
Gaukhman, Mykhaylo; Гаухман, Михайло
Стаття присвячена проблемі конструювання персональної та національної ідентичності відомими українськими (українсько-російськими) інтелектуалами від середини до кінця ХІХ ст. В імперському суспільстві ідентичність освічених неросіян була множинною, включала як імперську / загальноросій- ську, так і місцеву / етнонаціональну лояльність. Українським інтелектуалам доводилося працювати над своєю ідентичністю у російському літературо- центричному просторі.
Процес конструювання цієї ідентичності проаналізований на матеріалі особистих і публічних текстів Миколи Гоголя, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова і Бориса Грінченка, а також досліджень життя і творчості Тараса Шевченка.
2019-01-01T00:00:00ZДмитро Донцов і «Заграва» (1923–1924)Zaitsev, OleksandrЗайцев, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26492021-04-08T15:01:55Z2019-01-01T00:00:00ZДмитро Донцов і «Заграва» (1923–1924)
Zaitsev, Oleksandr; Зайцев, Олександр
Часопис «Заграва» зіграв важливу роль як у історії українського націоналізму, започаткувавши виокремлення його найбільш радикального напряму, так і в долі головного ідеолога цього напряму - Дмитра Донцова. У статті розглянуто публіцистику Донцова на сторінках часопису, а також спроби спецслужб СРСР і Польщі використати «Заграву» у своїх цілях. Загроза депортації і тиск польської поліції та військової розвідки змусили Донцова взяти на себе зобов’язання лояльності й надалі уникати прямої участі в політиці. Від 1924 р. він зосередився на ролі публічного інтелектуала й ідеолога нового націоналізму.
2019-01-01T00:00:00ZІван Лисяк-Рудницький: становлення історика, 1919–1937Hrytsak, YaroslavГрицак, Ярославhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26482021-04-06T03:01:49Z2019-01-01T00:00:00ZІван Лисяк-Рудницький: становлення історика, 1919–1937
Hrytsak, Yaroslav; Грицак, Ярослав
Стаття аналізує формування світогляду молодого Івана Лисяка-Рудницько- го (1919-1984). Аналіз проводиться на основі недавно знайдених щоденників за 1931-1937р. Вказується, зокрема, що деякі з головних ідей його історичної есеїстики, як-от намагання синтезувати в українській історії Захід і Схід, сформувалися вже у підлітковому віці. Тільки вони були сформовані не так у відповідь на політичні реалії чи під впливом історичних праць, як з інтенсивного читання художньої літератури.
2019-01-01T00:00:00ZСвіт(ло) в темряві. Загадки рукописівHnatiuk, OlaГнатюк, Оляhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26472021-04-05T15:01:50Z2019-01-01T00:00:00ZСвіт(ло) в темряві. Загадки рукописів
Hnatiuk, Ola; Гнатюк, Оля
Історія порятунку групи євреїв у каналізації Львова знайшла віддзеркалення у мемуарах вцілілих, у літературі нон-фікшн та в художній, а також у кіно. Особливу увагу присвячено двом найменш відомим книжкам: «Світло в темряві» російського радянського письменника Владіміра Бєляєва та «Світ у темряві» Іґнаци Хіґера. Порівняльний аналіз цих двох текстів має на меті пояснити загадку їх виникнення та схожості. Шляхи авторів цих текстів перетнулися, але їхні долі та обрії були зовсім не схожими.
2019-01-01T00:00:00ZМикола Ковальський та його школа у Дніпропетровському університеті 1970–1980-х років: сторінки історії української радянської історіографіїPortnov, AndriiПортнов, АндрійPortnova, TatianaПортнова, Тетянаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26462021-04-05T15:01:49Z2019-01-01T00:00:00ZМикола Ковальський та його школа у Дніпропетровському університеті 1970–1980-х років: сторінки історії української радянської історіографії
Portnov, Andrii; Портнов, Андрій; Portnova, Tatiana; Портнова, Тетяна
В історичній науці 1970-1980-х років особлива роль належала Дніпропетровському державному університетові й так званій «школі Ковальського», яка досліджувала джерела ранньомодерної історії України і до якої належать такі науковці, як Юрій Мицик, Сергій Плохій, Ганна Швидько та інші. Микола Ковальський, який народився у міжвоєнній Польщі, закінчив повоєнний Львівський університет і захистив кандидатську дисертацію у Львові й докторську - у Москві, спромігся не лише пережити декілька змін влади та ідеологій, а й стати лідером чи не єдиної в Радянській Україні історичної школи. Істотною рисою школи Ковальського було те, що вона постала й розвинулася в університеті, підпорядкованому безпосередньо Москві, а не республіканському міністерству в Києві. У цій статті ми аналізуємо контекст і показуємо зв’язок між розвитком історичних досліджень та особливим статусом «закритого міста»; реконструюємо стосунки в трикутнику Дніпропетровськ - Київ - Москва як приклад стосунків «центру і периферії» в радянській історіографії; висвітлюємо потенціал та обмеження джерелознавства як різновиду «ідеології професіоналізму» в українському контексті; описуємо, що сталося зі школою Ковальського після скасування «закритого» статусу Дніпропетровська та розпаду СРСР.
2019-01-01T00:00:00ZІмпорт західних теорій і методів в українську історіографію: причини, шляхи, середовища, вплив, перспективиAdadurov, VadymАдадуров, Вадимhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26452021-04-05T15:01:52Z2019-01-01T00:00:00ZІмпорт західних теорій і методів в українську історіографію: причини, шляхи, середовища, вплив, перспективи
Adadurov, Vadym; Ададуров, Вадим
Досліджуються - із застосуванням концепції технологічних циклів (хвиль Кондратьєва) - процеси теоретичного і методологічного осучаснення української історіографії протягом останніх 25 років. Розглядається вплив ідейних трансферів із західних історичних середовищ, їх головні шляхи, типи та роль у формуванні міждисциплінарних досліджень як на базі окремих інституцій, так і через мережевий обмін між науковцями. Аналізуються причини успішності/ неуспішності поширення певних дослідницьких напрямків, тем і питань, а також подається загальна оцінка перспектив вестернізації історіографічного поля.
2019-01-01T00:00:00Z«Curriculum Futuri»: ліберальна освіта як агент реформ, сто років досвідуDzhedzhora, OlenaДжеджора, Оленаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26442021-04-05T15:01:51Z2019-01-01T00:00:00Z«Curriculum Futuri»: ліберальна освіта як агент реформ, сто років досвіду
Dzhedzhora, Olena; Джеджора, Олена
Стаття розглядає історію впровадження і розвитку корпусу світоглядних курсів (Core Curriculum) у програмі Колумбійського університету Нью-Йорка протягом минулого століття. Ця динамічна, сповнена інтелектуальних викликів історія служить приводом для розгляду ширшої теми: зміни концепції вищої освіти у відповідь на соціальні кризи та потрясіння - такі як Перша та Друга світові війни, студентський протестний рух 1968 р. та інші. Особливий наголос покладено на дискусії про доцільність запровадження формаційної компоненти в добу швидкої зміни спеціалізацій та виникнення нових професій, а також про роль університету як місця формування цілісної людини, готової до інтелектуальних та етичних викликів сучасності. Окремо аналізуються приклади впровадження гуманітарного освітнього ядра в університетах України в період незалежності.
2019-01-01T00:00:00ZДискусія навколо ідеї патріархату УГКЦ в середовищі української діаспори 1970-х рр. (за матеріалами архіву М. Демковича-Добрянського)Kravets, DanyloКравець, Данилоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26432021-04-02T15:01:48Z2019-01-01T00:00:00ZДискусія навколо ідеї патріархату УГКЦ в середовищі української діаспори 1970-х рр. (за матеріалами архіву М. Демковича-Добрянського)
Kravets, Danylo; Кравець, Данило
У статті на основі листування, публікацій у періодичних виданнях та документів політичних і громадських організацій проаналізовано ставлення української діаспори до ідеї патріархату УГКЦ у другій половині ХХ ст. Упродовж 1960-1980-х років ідея патріархату займала важливе місце в публічному просторі закордонних українців. Проаналізовано дискусії між прихильниками та противниками патріархальної ідеї. Представлена публікація базується на особистому архівному фонді М. Демковича-Добрянського та вводить у науковий обіг раніше не знані документи, що стосуються патріархального руху.
2019-01-01T00:00:00ZГарадзенская мяшчанка ў палоне сярэднявечнага права: па матэрыялах магістрацкіх кніг XVII ст.Sliž, NatalliaСліж, Наталляhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26422021-04-02T15:01:47Z2019-01-01T00:00:00ZГарадзенская мяшчанка ў палоне сярэднявечнага права: па матэрыялах магістрацкіх кніг XVII ст.
Sliž, Natallia; Сліж, Наталля
Гісторыя гарадзенскай мяшчанкі ніколі не вывучалася. Таму прадстаўленне гэтага аспекту актуальна для гістарыяграфіі. На сённяшні дзень захава- лася даволі абмежаваная колькасць крыніц па гісторыі мяшчанак. Фактична яны прадстаўляюць сямейную сферу жыцця жанчын. У патрыярхальным мяшчанскіх грамадстве дамініруючая роля належала мужчыне і другасная - жанчыне. У гэтым супадалі і заканадаўства, і практыка права. Жанчына мела права атрымаць маёмасць па спадчыне, перадаць яе спадкаемцам, прадаць, купіць. Але ўсе яе маёмасныя аперацыя здзяйсняліся пад кантролем. Мала прадстаўлены іх удзел у рамястве і гандлю. У сістэме кіравання горада жанчыны не маглі ўдзельнічаць.
2019-01-01T00:00:00ZФеміністські студії та фемактивізм у незалежній Україні: кроки назустріч собіKis, OksanaКісь, Оксанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26382021-03-29T15:01:53Z2019-01-01T00:00:00ZФеміністські студії та фемактивізм у незалежній Україні: кроки назустріч собі
Kis, Oksana; Кісь, Оксана
У статті представлено огляд розвитку жіночого руху та жіночих і .тендерних студій в незалежній Україні у контексті зміни ставлення до поняття «фемінізм», яке було дискредитоване у радянський час. Виділено чотири основні етапи та охарактеризовано основні проблеми становлення феміністських студій (академічного фемінізму) у вітчизняній науці та вищій школі. Простежено поступове формування феміністського активізму - від матер- налістських і традиціоналістських жіночих організацій на початку 1990-х до радикальних жіночих груп анархістського спрямування. Висвітлено взаємодію жіночих організацій з органами влади та зусилля активісток з подолання сексизму в українській політиці на тлі змін українського законодавства у напрямку забезпечення тендерної рівності.
2019-01-01T00:00:00ZЛюдські втрати серед українців у Люблінському дистрикті (жовтень 1939 – липень 1944): попередній аналіз статистичного матеріалуHałagida, IgorГалагіда, Ігорhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26372021-03-29T15:01:50Z2019-01-01T00:00:00ZЛюдські втрати серед українців у Люблінському дистрикті (жовтень 1939 – липень 1944): попередній аналіз статистичного матеріалу
Hałagida, Igor; Галагіда, Ігор
Текст є результатом кількалітніх досліджень, що мали за мету встановити реальні людські втрати серед українців на теренах Люблінського дистрикту, створеного німецькими окупантами, в період від жовтня 1939 р. до липня 1944 р. На підставі архівних джерел (зокрема документації Українського центрального комітету), преси, спогадів і літератури з цього питання отримано інформацію про 5173 особи української національності, які постраждали в той час. Поширена в українській історіографії теза про масовість злочинів польського підпілля проти української цивільної людності в 1942 р. видається необгрунтованою - переважна більшість українців загинула тоді від рук німців. Крім того, осадницька політика німецької влади призвела в 1942-1943 рр. до спалаху відвертого польсько-українського конфлікту на Люблінщині. З іншого боку, дані, які досі фігурували в польській літературі про кількість жертв серед українського цивільного населення внаслідок операцій польського підпілля (особливо «грубешівської революції») навесні 1944 р., виявились дуже заниженими. Отримані результати свідчать про необхідність подібних досліджень щодо всіх етнічних груп на території, охопленій польсько-українським конфліктом під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки.
2019-01-01T00:00:00Z«„Діти Русі”: „Брати чи вороги?”» Дискусія щодо українського національного руху середини ХІХ століття в сучасній англомовній історіографії» [рец. на: Johannes Remy. Brothers or Enemies. The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s. Toronto; Buffalo; London: University of Toronto Press 2016. 329 p.]Sereda, OstapСереда, Остапhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26362021-03-29T15:01:57Z2019-01-01T00:00:00Z«„Діти Русі”: „Брати чи вороги?”» Дискусія щодо українського національного руху середини ХІХ століття в сучасній англомовній історіографії» [рец. на: Johannes Remy. Brothers or Enemies. The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s. Toronto; Buffalo; London: University of Toronto Press 2016. 329 p.]
Sereda, Ostap; Середа, Остап
2019-01-01T00:00:00Z[Рецензія на:] Thomas Wünsch. Space and Remembrance. St. John of Dukla (ca. 14141484) as a Religious Memorial Place in the Polish-Ukrainian Borderland of Ruthenia from the Middle Ages to Present Times. Wroclaw: Chronicon 2018.Zazuliak, IuriiЗазуляк, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26352021-03-29T15:01:55Z2019-01-01T00:00:00Z[Рецензія на:] Thomas Wünsch. Space and Remembrance. St. John of Dukla (ca. 14141484) as a Religious Memorial Place in the Polish-Ukrainian Borderland of Ruthenia from the Middle Ages to Present Times. Wroclaw: Chronicon 2018.
Zazuliak, Iurii; Зазуляк, Юрій
2019-01-01T00:00:00Z[Рецензія на:] Trevor Erlacher. The Furies of Nationalism: Dmytro Dontsov, the Ukrainian Idea, and Europe’s Twentieth Century: A dissertation submitted to the faculty at the University of North Carolina at Chapel Hill in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the Department of HistoryZaitsev, OleksandrЗайцев, Олександрhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26282021-04-08T11:45:26Z2019-01-01T00:00:00Z[Рецензія на:] Trevor Erlacher. The Furies of Nationalism: Dmytro Dontsov, the Ukrainian Idea, and Europe’s Twentieth Century: A dissertation submitted to the faculty at the University of North Carolina at Chapel Hill in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the Department of History
Zaitsev, Oleksandr; Зайцев, Олександр
2019-01-01T00:00:00Z[Про авторів] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26272021-03-27T04:01:41Z2019-01-01T00:00:00Z[Про авторів] Наукові записки УКУ. – 2019. – Історія, вип. 3.
2019-01-01T00:00:00Z[Наші автори] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25142021-02-11T16:01:49Z2020-01-01T00:00:00Z[Наші автори] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.
2020-01-01T00:00:00Z[Зміст] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25132021-02-11T16:01:47Z2020-01-01T00:00:00Z[Зміст] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.
2020-01-01T00:00:00Z[Титульна] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25122021-02-11T16:01:46Z2020-01-01T00:00:00Z[Титульна] Наукові записки УКУ. – 2020. – Педагогіка. Психологія, вип. 3.
2020-01-01T00:00:00ZЧинники диференційованого підходу до дітей із гіперактивністю та дефіцитом уваги в інклюзивному освітньому процесіFert, OlgaФерт, Ольгаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25112021-02-11T16:01:44Z2020-01-01T00:00:00ZЧинники диференційованого підходу до дітей із гіперактивністю та дефіцитом уваги в інклюзивному освітньому процесі
Fert, Olga; Ферт, Ольга
З’ясовано, що основними чинниками диференційованого підходу до дитини з гіпер активністю і дефіцитом уваги в інклюзивному освітньому процесі є своєчасне діагностування, ретельне вивчення індивідуальних особливостей дитини, забезпечення мультидисциплінарної взаємодії фахівців навчального закладу, тісна співпраця з родиною, акцент на корекції поведінки та соціалізації дитини, організація навчального середовища зa потребами дитини, врахування усіх супутніх розладів при складанні індивідуальної програми розвитку, гнучкість у зміні вимог до дитини, відповідна адаптація та модифікація навчальної програми, диференційований підхід до планування кожного уроку для максимального включення дитини з порушеннями розвитку в освітній процес.
2020-01-01T00:00:00ZАвторитарні політичні переконання у структурі особистісної зрілості особистостіTuretska, KhrystynaТурецька, ХристинаBzhezinska, SolomiiaБжезінська, Соломіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25102021-02-11T16:01:40Z2020-01-01T00:00:00ZАвторитарні політичні переконання у структурі особистісної зрілості особистості
Turetska, Khrystyna; Турецька, Христина; Bzhezinska, Solomiia; Бжезінська, Соломія
Статтю присвячено дослідженню психологічної детермінації авторитарних політичних настанов особистості. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей зв’язку між авторитарними політичними настановами й особистісною зрілістю. Встановлено обернений зв’язок авторитаризму правого спрямування із показниками особистісної зрілості. Виявлено, що політичною орієнтацією, пов’язаною з більшістю нормативних соціальних вимог до особистісної зрілості, є демократична орієнтація.
2020-01-01T00:00:00ZПроблема булінгу: результати емпіричного дослідженняStelmakh, SvitlanaСтельмах, Світланаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25092021-02-11T16:01:37Z2020-01-01T00:00:00ZПроблема булінгу: результати емпіричного дослідження
Stelmakh, Svitlana; Стельмах, Світлана
Проблема булінгу була і залишається однією з найактуальніших тем для дослідників із різних галузей й однією з тем-табу для освітян. Та попри таку полярність поглядів, вона потребує об’єднаних зусиль науковців і практиків для виявлення масштабів проблеми, розуміння суті причин та ставлення до неї учасників освітнього процесу і розбудови системи превентивної роботи.
Висвітлюються результати дослідження проблеми через анкетування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Києва та Львова. Виявлено, що булінг є невід’ємною та звичною частиною сучасного шкільного життя. Незважаючи на негативне ставлення до кривдників, учні переважно замовчують випадки насильства. Система попередження, виявлення та реагування на випадки булінгу відсутня, що є причиною аналогічної реакції педагогічного колективу на прояви насильства серед дітей. При цьому школярі відчувають потребу підтримки дорослих, проведення просвітницьких заходів із протидії булінгу, опанування навичками протистояння й реагування на прояви насильства.
2020-01-01T00:00:00ZКнига як артефакт культуриRyzhak, LiudmylaРижак, Людмилаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25082021-02-11T16:01:43Z2020-01-01T00:00:00ZКнига як артефакт культури
Ryzhak, Liudmyla; Рижак, Людмила
У статті розглянуто книгу як культурний феномен і символ модерної доби. Розкрито соціалізуючу та ідентифікуючу роль книги, зокрема народних казок, у формуванні особистості дитини. Констатовано, що комп’ютеризація витісняє книгу, заміщаючи її комп’ютерними гіпертекстами та комп’ютерними іграми. Віртуальний простір комп’ютерних ігор експансує духовно-культурний світ дитини. Виявлено проблеми соціалізації та особистої ідентифікації дітей у зв’язку з розвитком комп’ютерної раціональності та Інтернет-мережевої віртуальності.
2020-01-01T00:00:00ZЗастосування позитивної психотерапії у роботі з клієнтами із психотичними розладамиNizdran-Fedorovych, OleksandraНіздрань-Федорович, Олександраhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/25062021-02-10T16:01:55Z2020-01-01T00:00:00ZЗастосування позитивної психотерапії у роботі з клієнтами із психотичними розладами
Nizdran-Fedorovych, Oleksandra; Ніздрань-Федорович, Олександра
Висвітлено особливості підходу позитивної психотерапії у роботі з клієнтами із психотичними розладами. Розглянуто рівні терапевтичного втручання у позитивній психотерапії. Водночас наголошено на важливості цілісного розуміння психотерапевтом глибини конфлікту. Розглянуто три основні техніки позитивної психотерапії: позитивну реінтерпретацію, транскультурний підхід та метафору. Описано особливості застосування STEB-аналізу як когнітивно-поведінкової техніки у підході позитивної психотерапії.
2020-01-01T00:00:00Z