Institutes | ІнститутиInstituteshttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/123456789/362024-03-28T17:48:08Z2024-03-28T17:48:08ZСоціальні документи Церкви: енцикліки, радіозвернення, апостольське послання (1891–2015)https://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/32102022-08-23T09:26:39Z2020-01-01T00:00:00ZСоціальні документи Церкви: енцикліки, радіозвернення, апостольське послання (1891–2015)
У цьому збірникові зібрано, мабуть уперше в Україні, переклади 12 документів Римо-Католицької Церкви, присвячених соціальним питанням – таким, що найбільше торкаються реального життя людини і суспільства: становище людей праці в мінливих історичних обставинах, розвиток народів у справедливості, любові та правді, мир на землі, екологічна турбота про нашу планету – спільний дім людської сім’ї тощо.
Протягом 1891–2015 років вісім Римських пап: Лев XIII, Пій XI, Пій XIІ, Іван XXIII, Павло VI, Іван-Павло ІІ, Бенедикт XVI, Франциск – оприлюднили на цю тему чимало документів, з яких до цього збірника увійшли 10 енциклік, апостольське послання і радіозвернення.
Це видання буде корисним не лише богословам, релігієзнавцям, семінаристам, студентам богословських факультетів, мирянам різних Церков, а й загалом людям доброї волі в Україні.
2020-01-01T00:00:00ZРеСтартДзюбанський, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/31972022-08-04T03:01:53Z2022-08-03T00:00:00ZРеСтарт
Дзюбанський, Тарас
З початком повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 року, мільйони
українців були вимушені залишити свої домівки, тисячі – втратили життя.
Вся Україна страждає та переживає, отримала травму на довгі роки.
З початку березня Інститут релігії та суспільства УКУ та Центр міжрелігійного діалогу «Лібертас» започаткували онлайн-консультації та вебінари для волонтерів та усіх бажаючих навчитися справлятися з емоціями, стресом та будувати резилентність у кризові часи.
На початку червня Центр «Лібертас» зібрав 40 учасників з усієї України
для участі в духовній реабілітаційній програмі #РеСтарт.
А саме – воркшопи та сесії за наступними напрямками: духовна терапія
(Юдаїзм, Християнство, Іслам), психологічна терапія, арт-терапія,
бібліотерапія, молитовна та медитаційна терапії, співотерапія, кінотерапія,
фізична терапія, інформаційна терапія, гастротерапія, особисто-професійна
терапія та нетворкінг.
2022-08-03T00:00:00ZPacem in terrishttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/31932022-07-30T09:01:46Z1963-01-01T00:00:00ZPacem in terris
Енцикліка Папи Івана XXIII про встановлення миру між усіма народами в істині, справедливості, любові та свободі
1963-01-01T00:00:00ZБерестейське поєднання в контексті унійних змагань Київської Церкви від часів Хрещення РусіМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/31552022-07-20T15:01:47Z2021-12-16T00:00:00ZБерестейське поєднання в контексті унійних змагань Київської Церкви від часів Хрещення Русі
Мороз, Володимир
Розвідку присвячено аналізу Берестейського поєднання в контексті унійних змагань Київської Церкви від часів Хрещення Русі.
2021-12-16T00:00:00ZІсторія чернецтва у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/23862020-11-26T09:22:10Z2020-01-01T00:00:00ZІсторія чернецтва у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ
Мороз, Володимир
Стаття присвячена вивченню спадщини ігумена Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая на Чернечій Горі о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835–1894) як історика чернецтва загалом та Василіянського Чину св. Йосафата зокрема. Автор подає характеристику діяльності о. Кралицького на полі пошуку, дослідження і видання низки архівних джерел XVIII–ХІХ століть з метою висвітлення історії монашества, написання численних розвідок про василіянські монастирі й чернечі біографії. Володимир Мороз обґрунтовує думку про те, що до видання джерел мукачівський ігумен прагнув підходити системно, публікуючи якомога точніші тексти давніх актів і взаємно верифікуючи повідомлення одних документів іншими. Особливу увагу присвячено програмному характеру досліджень о. Кралицьким історії монастирів Закарпаття. Автор опрацьовує його тексти про монастирі в селах і містах Біксад, Боронява, Букова Гірка, Грушево, Імстичево, Красний Брід, Малий Березний, Марія-Повч, Мукачево, а також ліквідовані монастирі Марамороша. У статті простежено те, як чернець поступово перейшов від видання джерел до їх аналізу в авторських розвідках про чернечі обителі. Численні статті мукачівського ігумена про василіянських протоігуменів, а також укладений ним список протоігуменів, розглянуті як вияв прагнення о. Кралицького дослідити і написами життєписи відомих йому керівників Василіянського Чину на Закарпатті. При цьому показано, що чернець-дослідник не обмежувався вивченням біографій виключно протоігуменів, адже написав тексти і про деяких василіян, які були відомими богословами і наставниками молодих ченців. Окремо автор статті наголошує, що о. Кралицький у своїх біографічних студіях не обмежувався виключно Закарпаттям, адже видав також тексти про життя св. Кирила і Методія, св. Антонія Печерського, Нестора Літописця, Феофана Прокоповича. У цих та інших випадках мукачівський ігумен виступив як яскравий представник української релігійної та інтелектуальної історії другої половини ХІХ ст., свідомий власної ідентичності.
2020-01-01T00:00:00ZВолинська церковна книга у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря в середині ХІХ ст.: географія видань, тематика, статистикаМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21762020-10-12T10:48:47Z2018-01-01T00:00:00ZВолинська церковна книга у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря в середині ХІХ ст.: географія видань, тематика, статистика
Мороз, Володимир
Стаття присвячена аналізу кількісного і тематичного представлення видань друкарень історичної Волині у бібліотеці Мукачівського василіянського монастиря св. Миколая станом на середину ХІХ ст.
2018-01-01T00:00:00Z“To avert possible abuses”: Ukrainian Greek-Catholic Church’s teaching on government electionMoroz, Volodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21752020-10-12T10:48:28Z2017-01-01T00:00:00Z“To avert possible abuses”: Ukrainian Greek-Catholic Church’s teaching on government election
Moroz, Volodymyr
2017-01-01T00:00:00ZKyivan Notation as a local Variant of the linear notation in UkraineYasinovskyii, Yuriihttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21742020-10-12T10:48:19Z2011-01-01T00:00:00ZKyivan Notation as a local Variant of the linear notation in Ukraine
Yasinovskyii, Yurii
2011-01-01T00:00:00ZМирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні повоєнних десятилітьГраб, Улянаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21732020-10-12T10:48:06Z2019-01-01T00:00:00ZМирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні повоєнних десятиліть
Граб, Уляна
Монографія є першим дослідженням інтелектуальної біографії центральної постаті українського музичного світу повоєнної еміграції – українського музикознавця та диригента Мирослава Антоновича (1917–2006). Особливу увагу зосереджено на культуротворчій діяльності еміграційного музикознавства повоєнних десятиліть (50–80 рр.) та її кореляції з напрямками наукових досліджень материкової музичної науки. Наукова праця М. Антоновича та його диригентська діяльність з
Візантійським хором з Утрехта склали особливий вимір еміграційного
культуротворення повоєнних десятиліть. Вони свідчать про розуміння
власної національної традиції як частини європейської культури, про
набуття «європейської ідентичності» як усвідомленого і прийнятого
міжкультурного співіснування за умови збереження власної самобутності. Книга написана за матеріалами архіву М. Антоновича, особисто переданого на зберігання в Інститут церковної музики Українського католицького університету (Львів).
2019-01-01T00:00:00ZБогородична гимнографія у вимірах духовної культури України XI–XVII століть.Сиротинська, Наталіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21722020-10-12T10:45:56Z2017-01-01T00:00:00ZБогородична гимнографія у вимірах духовної культури України XI–XVII століть.
Сиротинська, Наталія
У дисертації досліджено шляхи формування і розвитку богородичної гимнографії як явища духовної культури України. В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу розглядаються засади інтегрування богородичної гимнографії у площину українського культурного простору XI–XVII століть, зокрема, у складі літургійних книг,
нотолінійних ірмологіонів, а також пам’яток давньої української літератури. В цьому контексті богородичну гимнографію відзначено не лише як ключ до розуміння змісту національної культури, але як символ спадкоємності епох і повноцінного партнерства у європейському культурному ареалі. Виявлено, що синкретична складова жанрів богородичної гимнографії є підставою складної композиційної структури, що містить такі складові: літургічну, яка визначає зміст і функції в богослужінні; лінгвістичну, з її риторичними законами композиції, а також музичну. Остання підпорядковується богословському змісту, що розставляє відповідні акценти, проте демонструє виразну логіку розвитку, що проявляється в різних аспектах – у змінності мелодизованої силабіки на розлогу орнаментику, чергуванні ритмічного дрібнення й ущільненні тривалостей, стрункості метричних схем, мінливості ладового забарвлення,
змінності звуковисотної лінії, градаціях темпу й динаміки.
2017-01-01T00:00:00ZВізантійський хор М. Антоновича в контексті європейського хорового виконавства другої половини ХХ століття.Лазаревич, Євгеніяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21712020-10-12T10:48:06Z2018-01-01T00:00:00ZВізантійський хор М. Антоновича в контексті європейського хорового виконавства другої половини ХХ століття.
Лазаревич, Євгенія
У дисертації досліджено діяльність Візантійського хору М. Антоновича в контексті хорового виконавства давньої релігійної музики в Європі другої половини ХХ ст. в межах руху історично інформованого виконавства. Досліджено виконавські традиції давньої сакральної музики західного та східного обряду, їх розвиток у другій половині
XX ст., розглянуті естетичні засади їх формування та основна проблематика. Розглянуті основні етапи формування М. Антоновича як диригента та досліджено історію створення та діяльності Візантійського хору під його керівництвом у 1951–1991 роках. Хор у своїй діяльності широко презентує українську духовну музичну традицію. Вишкіл учасників хору включав лекції з історії церковного співу,
теоретичне інструктування, практичні заняття з вокалу, переклади і роз’яснення змісту співаних текстів, навчання правильної вимови, однак, М. Антонович зумів передати нідерландським співакам найважливіше – глибинну сутність української музики, її український дух. У діяльності хору вперше в історії європейського виконавства було досягнуто ефекту максимальної наближеності до традиційного прототипу виконання українських літургійних творів не носіями цієї традиції, а чужоземними, а саме голландськими виконавцями. У дослідженні доведено, що діяльність Візантійського хору відповідає всім головним методологічним засадам історично інформованого виконавства
2018-01-01T00:00:00ZЛітургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.).Юсипів, Наталіяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21702020-10-12T10:48:09Z2017-01-01T00:00:00ZЛітургічний контекст піснеспівів Воскресної Утрені (на матеріалі українських ірмологіонів XVII–XVIII ст.).
Юсипів, Наталія
У дисертації здійснено історичний огляд основних етапів розвитку ранішнього богослужіння у візантійській традиції на прикладi утрені, основою якої є прослава таїнства Воскресіння Христового. Вивляємо чисельний репертуар утрені у пам’ятках Києворуської і ранньомодерної доби: у богослужбових книгах, нотованих збірниках. До цього списку також залучено огляд уставів аж до утвердження послідувань утрені у типіконі о. І. Дольницького (ХІХ ст.). Завдяки впровадженню в Україні наприкінці XVI ст. лінійного нотопису виникли новаторські літургійні збірники – нотолінійні ірмологіони, в яких зафіксовано найуживаніший півчий репертуар у точному прочитанні. Для детального аналізу відібрано зразки змінних і незмінних піснеспівів, які найчастіше фіксуються в ірмологіонах і представляють різні
типи мелосу. В процесі дослідження відзначено літургічний контекст
піснеспівів утрені, який підкреслюється музичними засобами: гнучкістю
мелізматичного викладу, метроритмічними та ладово-інтонаційними
засобами, комбінаторикою поспівкового матеріалу. Музичний аналіз
вибраних жанрів утрені виявляє також зв’язок із мелосом візантійських
церковних піснеспівів.
Порівнюючи вибрані ірмолойні піснеспіви утрені із зразками пізнішої
доби, виявляємо їх подібність, але, водночас, і спрощення мелодики.
Водночас відзначаємо тісний зв’язок форми і мистецького наповнення
піснеспівів із богословським змістом. Сукупність дії цих чинників надає
напівам утрені гармонійності та естетичної досконалості.
2017-01-01T00:00:00ZГригоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практикаЗагнітко, Катеринаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21692020-10-12T10:48:18Z2017-01-01T00:00:00ZГригоріанський хорал у сучасному науковому дискурсі : історія, теорія, практика
Загнітко, Катерина
У дисертації розглянуто григоріанський хорал в контексті літургійномистецького змісту, виконавської інтерпретації і сучасного музично-теоретичного дискурсу. Цілісно представлено історію розвитку західної монодії впродовж середньовічного періоду з подальшою еволюцією цього явища у наступні століття. Досліджено різноманітні форми, локальні різновиди і хронологічні виміри західної невменної нотації. В цьому
важливим методом є порівняння різних нотаційних систем на основі рукописів різного територіального походження, зокрема львівських, які є цінним джерельним матеріалом. Аналіз мелодичного прочитання невменного запису виявляє присутність елементів сучасної музичної теорії, зокрема, звуковисотної та ритмічної складових, що зумовило активну наукову полеміку, зосереджену довкола вивчення специфіки ладо-ритмічної компоненти західної монодії. Досліджено новий напрямок аналізу західної монодії – григоріанської семіології, розробленої о. Еженом Кардіном у середині ХХ ст. Аналітичні спостереження і висновки школи Кардіна стимулюють відновлення давніх форм і використовуються у виконавській практиці, про що свідчать десятки вокальних ансамблів різних національних шкіл
2017-01-01T00:00:00ZМузично-поетичний вимір піснеспівів вечірні (на матеріалі українських ірмологіонів XVI–XVIII ст.)Тесля, Тетянаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21682020-10-12T10:48:08Z2016-01-01T00:00:00ZМузично-поетичний вимір піснеспівів вечірні (на матеріалі українських ірмологіонів XVI–XVIII ст.)
Тесля, Тетяна
У дисертаційному дослідженні розглядається важливий чин візантійського обряду вечірнє богослужіння, зміст якого розкриває таїнства християнського вчення. Структура вечірні була повністю адаптована в Києворуський період, і вже відтоді вибрані піснеспіви цієї служби входять до національних рукописних літургійних збірників. Важливо відзначити, що репертуар вечірні за Типіконом Дольницького (ХІХ ст.) свідчить про збереження основного змісту і послідувань піснеспівів вечірні від часів прийняття Україною християнства. З упровадженням в Україні п’ятилінійного типу запису (XVI ст.) виникають нотовані ірмологіони, репертуар яких охопив найбільш уживані й найяскравіші літургійні піснеспіви в точному прочитанні. На цій основі простежено процес фіксації жанрів вечірні в українських ірмологіонах XVI–XVIIІ ст., здійснено їх класифікацію в контексті цілісної структури вечірнього богослужіння. Виокремлено репертуар змінних
незмінних циклів, які творять певний змістовий каркас служби, представлений у жанровому різноманітті: від стислого прокимена до мелодично розлогого догматика.
2016-01-01T00:00:00ZМузично-стилістичні особливості розвитку візантійської, слов’яно-руської та української монодії (на матеріалі самогласних стихир Преображення).Міщенко, Іванhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21672020-10-12T10:48:06Z2019-01-01T00:00:00ZМузично-стилістичні особливості розвитку візантійської, слов’яно-руської та української монодії (на матеріалі самогласних стихир Преображення).
Міщенко, Іван
йсько-слов’янських церковних піснеспівів на прикладі розвитку самогласних стихир Преображення. Здійснено огляд репертуару за грецькими та слов’янськими нотованими і ненотованими кодексами, що сукупно ілюструють процес формування жанрової структури празника. Розкрито головні засади греко-візантійської та слов’яно-руської системи осмогласся, а на основі теоретичних трактатів та нотованих пам’яток представлено еволюцію візантійської семіографії. Простежено шляхи слов’яно-руської рецепції візантійських піснеспівів, що ввібрала в себе основні складові візантійської сакральної монодії та сформувала власне
бачення музичної-теоретичного змісту знаменного співу. На прикладі
самогласних стихир Преображення розглянуто та застосовано різні підходи до прочитання невменних знаків, що супроводжується формуванням
спільної площини для порівняльного аналізу з лінійними нотописом, зокрема репертуаром українських ірмологіонів. Проведено дослідження закономірностей будови самогласних стихир Преображення (особливостей музичного руху, зокрема тотожності, контрасту, ладо-тональної системи, ритмічного та метричного малюнків та ін.), що уможливлює не лише вивчення принципів формотворення, але й детальніше прочитання конкретного музичного твору.
2019-01-01T00:00:00ZСтруктурна організація піснеспівів церковної монодії на основі порівняльного аналізу візантійської, слов'яно-руської та київської нотаційКачмар, Маріяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21662020-10-12T10:45:56Z2015-01-01T00:00:00ZСтруктурна організація піснеспівів церковної монодії на основі порівняльного аналізу візантійської, слов'яно-руської та київської нотацій
Качмар, Марія
У дисертації розглядаються основні принципи музичного розвитку піснеспівів, які розкрито через структурний аналіз мелодичної складової піснеспівів. Виявлено повторність на різних масштабно-тематичних рівнях. У роботі вперше бґрунтовано використання методу семіологічного аналізу для вивчення музичної форми піснеспівів сакральної монодії східного обряду. Аналізуючи основні жанри — ірмос і стихиру, за матеріалами українських нотолінійних ірмологіонів знайдено характерні повторні фраґменти та зроблено порівняння з їх відповідниками в
невменній системі. Відзначено наявність спільних ознак та збереження
тотожних контурів музичної форми в різних нотаційних системах за виявленою збіжністю послідовностей знаків ідентичного призначення від візантійського зразка через слов’янську музику до українських ірмологіонів ранньомодерної доби. Слов’янський невменний матеріал тісніше споріднений з лінійними записами, особливо у порівнянні повторності знаково-звукових комплексів. Візантійські невменні записи часто виявляють інші комбінації графічних форм, що свідчить про певну творчу еволюцію слов’янської церковної монодії.
2015-01-01T00:00:00ZУкраїнська церковна монодія в музично-аналітичному дискурсіЯсіновський, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21652020-10-12T10:45:56Z2014-01-01T00:00:00ZУкраїнська церковна монодія в музично-аналітичному дискурсі
Ясіновський, Юрій
Пропонуємо Читачеві нашу ранню ще не публіковану працю 1975 року, яка складала третій розділ дисертаційного дослідження. Провідною темою є осмислення музично-стильової сутности української церковної монодії за нотолінійними ірмологіонами
XVI–XVII ст. на основі аналітичних спостережень.
2014-01-01T00:00:00ZВізантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часуЯсіновський, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21642020-10-12T10:45:29Z2011-01-01T00:00:00ZВізантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу
Ясіновський, Юрій
Пропонована Читачеві праця є першою спробою в українській історіографії прослідкувати формування наукових уявлень про візантійську гимнографію і церковну монодію. Осмислюються нові погляди на слов’янські переклади; окреслюється реперутар найдавніших слов’яно-руських літургійних книг, зокрема, нотованих. Досліджується нотолініний Ірмолой ранньомодерного часу як новий етап розвитку візантійської спадщини. Наголошується спадкоємність і визначаються оригінальні риси цієї пам’ятки — зосередження основного півчого репертуару в одній літургійній книзі і запис музичних текстів київською п’ятилінійною нотою. Праця спирається на майже вичерпне коло джерел, яке охоплює понад тисячу рукописів і покриває всю територію українського етносу, а також включає аналогічні білоруські пам’ятки.
2011-01-01T00:00:00Z«Літопис» і «Краткое лѣтословіе» Мукачівського монастиря: проблеми інтерпретації, змісту і долі рукописних джерелМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21552020-10-12T10:46:23Z2018-01-01T00:00:00Z«Літопис» і «Краткое лѣтословіе» Мукачівського монастиря: проблеми інтерпретації, змісту і долі рукописних джерел
Мороз, Володимир
Стаття присвячена дослідженню питання існування втраченого літопису Мукачівського монастиря в Мукачівській єпархії Закарпатської області України. Володимир Мороз аналізує історичні й сучасні підходи та припущення щодо цього гіпотетичного літопису. Автор статті оперує матеріалом виявленого ним рукописного
документу «Краткоε лѣтословіε ѡ Монастεрεхъ Чина Васіліа Вεликагѡ въ Оугро-Росіи нынѣ сущихъ, εжε показуεтъ в коε лѣто кой Монастиръ начасѧ? Кто в нεмъ Игумεномъ бысть, что достопамнӕтноє подъ кождымъ совεршаεсѧ ѡ҃ Лѣта 1458», двох публікацій хронікального характеру ХІХ ст., здійснених о. Анатолієм Кралицьким та о. Матеєм Врабелем. На основі порівняння текстів Володимир Мороз робить висновок, що вони ілюструють різні етапи уявлень василіянського чернецтва про історію Мукачівського монастиря та місцевого монашества загалом. Дослідник виявляє та аналізує інформацію про автора рукописної праці «Краткоε лѣтословіε…» о. Манасію Андрейковича, ЧСВВ. Також історик робить висновок, що нововиявлене архівне джерело є не типовим літописом монастиря, а комплексною спробою викладу історії чернечої спільноти за аналогією того, як це робили василіяни сусідньої Галичини у XVIII–XIX ст.
2018-01-01T00:00:00ZHieromnich Andrzej Abrahamowicz — Karaim-studyta w Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej, wujek dwóch partyzantówMoroz, Wołodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21542020-11-26T10:33:53Z2019-01-01T00:00:00ZHieromnich Andrzej Abrahamowicz — Karaim-studyta w Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej, wujek dwóch partyzantów
Moroz, Wołodymyr
Artykuł jest próbą odtworzenia biografii Karaima galicyjskiego, mnicha z zakonu studytów Andrzeja (Zachariasza Simchy) Abrahamowicza (1885–1959). Autor bada przejście na chrześcijaństwo pięciu z sześciu członków karaimskiej rodziny Abrahamowiczów: ojca, dwóch synów i dwóch córek. Czterech z nich wstąpiło do klasztorów greckokatolickich. Andrzej Abrahamowicz ze swoich 74 lat życia 56 przeżył jako mnich. Otrzymawszy święcenia kapłańskie od metropolity Andrzeja Szeptyckiego, służył w Galicji, Bośni i na Łemkowszczyźnie. Mnich był więźniem w ukraińskim podobozie pracy „Jaworzno”. Prześladowano go, ponieważ siostra i dwóch innych krewnych brało udział w walce UPA przeciwko reżimowi ZSRR, ale nie poszedł na kompromis z totalitaryzmem. Podobnie siostra o. Abrahamowicza – zakonnica Zgromadzenia Sióstr Służebnic Niepokalanej Dziewicy Marii – Olga (Rebeka) Abrahamowicz. Życie Abrahamowiczów świadczy o ich głębokim zakorzenieniu w Cerkwi greckokatolickiej i ścisłym związku z tożsamością ukraińską.
2019-01-01T00:00:00ZУнійні змагання у Мукачівській єпархії під впливом Київської митрополії часів Іпатія Потія та Йосифа Велямина РутськогоМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21532020-10-12T10:48:08Z2019-01-01T00:00:00ZУнійні змагання у Мукачівській єпархії під впливом Київської митрополії часів Іпатія Потія та Йосифа Велямина Рутського
Мороз, Володимир
У статті досліджено значну роль Київської унійної митрополії на чолі з Іпатієм Потієм та Йосифом Велямином Рутським у процесах становлення унійної ідеї в Мукачівській єпархії першої половини XVII ст. Увагу сфокусовано на аналізі джерельної інформації про обізнаність мукачівських єпископів Сергія (1600 – бл. 1619), Петронія (1623–1627), Івана Григоровича (1627–1633) та Василія Тарасовича (1633–1651) з розвитком унійної справи в Київській митрополії. Зокрема, на основі джерел у розвідці вивчено повідомлення про свячення владики Сергія на Русі, яке міг здійснити сам митрополит Іпатій Потій. Дослідник веде мову про унійні ініціативи перемиського єпископа Атанасія Крупецького у Краснобрідському монастирі на запрошення графа Юрія ІІІ Друґета в період єпископського служіння Сергія, а також про відносини місії єзуїтів з цим же мукачівським ієрархом. Розглянуто твердження істориків Церкви про перебування владики Петронія на вигнанні у Київській митрополії та прийняття ним унії з римським Апостольським престолом. У розвідці експліковано документальні звістки про навчання владики Івана Григоровича у Володимирі-Волинському та Замості, витлумачено зміст і спрямування його подальших контактів із митрополитом Велямином Рутським. Окрему увагу присвячено питанню галицького походження і тісних зв’язків з Галичиною владики Василія Тарасовича, що першим з мукачівських єпископів публічно прийняв унію, а також встановленню причин його переслідування з боку володаря Мукачівської домінії – трансильванського князя протестанта Юрія ІІ Ракоці. До досліження описаних процесів і подій автор підходить з точки зору, що вони розгорталися в рамках доби Контрреформації (Католицької Реформації), за якої в Мукачівській єпархії в нових умовах зійшлися (контр)реформаційні зусилля реформатів-кальвіністів, Римської Церкви та Київської унійної митрополії – остання набула динамізму саме завдяки реформам Йосифа Велямина Рутського.
2019-01-01T00:00:00ZРеформи митрополита Рутського та їх рецепція у Мукачівській єпархії: від прийняття унійної ідеї до створення василіянської провінціїМороз, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/21522020-10-12T10:48:07Z2018-01-01T00:00:00ZРеформи митрополита Рутського та їх рецепція у Мукачівській єпархії: від прийняття унійної ідеї до створення василіянської провінції
Мороз, Володимир
2018-01-01T00:00:00ZIIECI: Basing Our Work on Humility, Gratitude and GiftTurchynovskyy, Volodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6562016-03-02T18:12:14Z2013-01-01T00:00:00ZIIECI: Basing Our Work on Humility, Gratitude and Gift
Turchynovskyy, Volodymyr
2013-01-01T00:00:00ZThe Majdan vs. Utilitarianism: Reflecting on Emerging Moral Patterns in UkraineTurchynovskyy, Volodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6482016-03-02T19:01:33Z2006-01-01T00:00:00ZThe Majdan vs. Utilitarianism: Reflecting on Emerging Moral Patterns in Ukraine
Turchynovskyy, Volodymyr
Автор аналізує моральні підвалини Помаранчевої революції в Україні, щоб довести, що її учасники мотивувались не просто жагою індивідуального суспільно-економічного чи політичного добробуту в утилітарному значенні. Автор аналізує утилітаризм у вченнях таких мислителів як Томас Нагель, Пітер Сінгер, Джон Стюарт Мілл, Чарльз Тейлор, Фрідріх Ніцше, Макс Шелер та папа Іван Павло ІІ для того, щоб показати, що те, що сталося на майдані в Києві під час Помаранчевої революції насправді не є утилітаризмом, а радше “сейсмічною зміною геополітичного масштабу”, коли українці, виявляючи нову духовну зрілість, скористались своєю багатовистражданою свободою, щоб відкинути політичну корупцію та опротестувати фальшиві вибори. Вони виступають як громада, яку об’єднують вищі цінності любові та самопожертви та визнання того, що трансцендентна гідність людської особи та захист людських прав повинні бути основою для справжньої культури життя.
2006-01-01T00:00:00ZДуховенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації ЛемківщиниPrach, Boguslaw AntoniПрах, Богуслав Антонійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/5392016-02-05T01:00:19Z2015-01-01T00:00:00ZДуховенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини
Prach, Boguslaw Antoni; Прах, Богуслав Антоній
Праця о. Богдана (Богуслава Антонія) Праха присвячена історії Перемиської єпархії й Апостольської адміністрації Лемківщини в буремний і трагічний період 1939-1989 рр., у який Церква пережила воєнне лихоліття, радянські, німецькі та польські репресії й урешті насильну ліквідацію, ув’язнення, заслання та депортації духовенства і вірних. Спираючись на обширний архівний матеріял і численні інтерв’ю з очевидцями подій та родичами репресованих, автор відтворює життєвий та душпастирський шлях, а часто й мучеництво та ісповідництво віри єпископів і священиків, а також представників чернецтва. Крім того з’ясовано долю вихованців Перемиської духовної семінарії в останні роки її існування.
Перший том містить ґрунтовне аналітичне дослідження та стислі біографічні довідки про більш як дев’ятсот священнослужителів і семінаристів.
2015-01-01T00:00:00ZThe Response of Ukrainian Greek-Catholics to the Soviet State's Liquidation and Persecution of their Church: 1945-1989Hurkina, SvitlanaГуркіна, Світланаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3122015-08-05T00:00:07Z2014-01-01T00:00:00ZThe Response of Ukrainian Greek-Catholics to the Soviet State's Liquidation and Persecution of their Church: 1945-1989
Hurkina, Svitlana; Гуркіна, Світлана
2014-01-01T00:00:00Z«Образ сили духу»: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії після Другої світової війни і проблема персоніфікації релігійних переконань та ідентичності.Hurkina, SvitlanaГуркіна, Світланаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3112016-03-02T18:04:26Z2007-01-01T00:00:00Z«Образ сили духу»: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії після Другої світової війни і проблема персоніфікації релігійних переконань та ідентичності.
Hurkina, Svitlana; Гуркіна, Світлана
2007-01-01T00:00:00ZLegalization of the UGCC in the Light of Relations between the Greek Catholics and the Soviet Authority in Years 1988 - 1989Bublyk, TarasБублик, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3102015-07-24T00:00:09Z2010-01-01T00:00:00ZLegalization of the UGCC in the Light of Relations between the Greek Catholics and the Soviet Authority in Years 1988 - 1989
Bublyk, Taras; Бублик, Тарас
Príspevok sa zaoberá problémom legalizácie Ukrajinskej gréckokato-líckej cirkvi (UGKC). Autor opisuje vzťahy medzi gréckokatolíckymi ve-riacimi a sovietskymi mocenskými orgánmi v rokoch 1988 - 1989. Analyzuje postoje sovietskych predstaviteľov na rôznych úrovniach (miestnej aj národnej) k legalizácii UGKC. Autor vyzdvihuje fakt, že tieto vzťahy bývali rozporuplné a pohybovali sa medzi úplným popretím práva na jej existenciu a pochopením nevyhnutnosti uznať, ba dokonca tajne asistovať v procese jej legalizácie. Taktiež analyzuje oficiálne Vyhlásenie Rady pre náboženské otázky pri Výbore ministrov ZSSR, na základe ktorého mali gréckokatolícki veriaci právo založiť a zaregistrovať svoju komunitu. Ig- norovalo ale otázku hierarchie v rámci gréckokatolíckej cirkvi, uznanie nezákonnosti rezolúcie ľvovského soboru v roku 1946, rehabilitáciu cirkvi ako inštitúcie (a navrátenie znárodneného majetku) a nedefinovalo roz-sah tejto iniciatívy. Na druhej strane bolo ale oficiálne vyhlásenie veľmi dôležité pre legalizáciu UGKC, pretože umožnilo gréckokatolíkom obno-viť infraštruktúru svojej cirkvi.
2010-01-01T00:00:00ZThe Role of Soviet State Security Organs in the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church in Halychyna and their Involvement in Interfering with the First Attempts of Organization of the Underground Church, 1945 - 1950Hurkina, SvitlanaГуркіна, Світланаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3042017-05-16T13:45:58Z2010-01-01T00:00:00ZThe Role of Soviet State Security Organs in the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church in Halychyna and their Involvement in Interfering with the First Attempts of Organization of the Underground Church, 1945 - 1950
Hurkina, Svitlana; Гуркіна, Світлана
2010-01-01T00:00:00ZДві долі: греко-католицьке духовенство і радянська владаГуркіна, СвітланаHurkina, Svitlanahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2872017-05-17T14:18:13Z2008-01-01T00:00:00ZДві долі: греко-католицьке духовенство і радянська влада
Гуркіна, Світлана; Hurkina, Svitlana
У цьому невеликому дослідженні ставимо низку запитань стосовно взаємин між греко-католицьким духовенством, яке мало значний авторитет і вплив серед місцевого українського населення Галичини, та радянською владою, а саме: чи позначилася зміна політичної ситуації в Галичині після першого тимчасового (вересень 1939 — червень1941 р.) і другого (липень 1944 р.) приходу радянської влади на світогляді священиків? Як вони сприйняли нову владу та офіційну ліквідацію своєї Церкви через інспіроване радянськими спецслужбами і проголошене на т. зв. «Львівському соборі» 1946 р. возз’єднання з Російською Православною Церквою? Наскільки життя у радянській державі позначилося на їхній долі і на їхньому душпастирстві? Чи вдалося владі перевиховати і зробити греко-католицьких священиків радянськими людьми? У чому проявлялося їхнє пристосування до системи й нового радянського способу життя і якими були вияви опору?
Основними джерелами дослідження є два аудіоінтерв’ю з греко-католицькими священиками, висвяченими у міжвоєнний період, — о. Володимиром Сеньківським та і о. Олександром Буцем-Бодревичем. Інтерв’ю проводилися в межах проекту «Образ сили духу: усна історія підпільного життя Української Греко-Католицької Церкви, 1946–1989» і зберігаються в Архіві Інституту Історії Церкви.
2008-01-01T00:00:00ZАрхимандрит Климентій Шептицький у 1944–1947 рр.: маловивчені сторінки життя 1944–1947 рр.Hurkina, SvitlanaHurkina, Svitlanahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2852015-07-27T21:39:00Z2010-01-01T00:00:00ZАрхимандрит Климентій Шептицький у 1944–1947 рр.: маловивчені сторінки життя 1944–1947 рр.
Hurkina, Svitlana; Hurkina, Svitlana
Автор розглядає три аспекти діяльності архімандрита монастирів
Студитського уставу Климентія Шептицького у 1944–1947 рр., спрямо -
вані на збереження Греко-католицької церкви в умовах радянської влади:
1) поїздку в складі офіційної делегації УГКЦ до Києва і Москви у грудні
1944 р., 2) старання по збереженню УГКЦ після арешту єрархії, та
3) мотивування спроб нав’язання контактів із Проводом ОУН.
2010-01-01T00:00:00ZПреподобна мати Йосафата: зразок служіння Богу, Церкві та українському суспільству, покровителька соціальних педагогів УКУCiupa, LuizaЦюпа, с. Луїзаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1712023-03-08T17:33:38Z2014-01-01T00:00:00ZПреподобна мати Йосафата: зразок служіння Богу, Церкві та українському суспільству, покровителька соціальних педагогів УКУ
Ciupa, Luiza; Цюпа, с. Луїза
Висвітлено життєвий шлях Михайлини Гордашевської, її покликання до творення нового згромадження (Блаженної Матері Йосафати); розглянуто основні віхи діяльності та багатогранні аспекти служіння, навчання і виховання дітей, молоді і старших, медична і духовна допомога хворим. Наголошується на важливості її прикладу служіння для педагогів, а передовсім – для соціальних педагогів, у місії виховання молодого покоління та християнського служіння в суспільстві. Також акцентовано на необхідності введення спеціальності «Християнська педагогіка» у вищих навчальних закладах.
2014-01-01T00:00:00Z