СтаттіArticleshttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2212024-03-28T10:15:44Z2024-03-28T10:15:44ZРелігієзнавче поняття "політеїзм" як результат мовленнєвого непорозумінняШепетяк, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39982023-09-27T15:03:06Z2019-01-01T00:00:00ZРелігієзнавче поняття "політеїзм" як результат мовленнєвого непорозуміння
Шепетяк, Олег
2019-01-01T00:00:00ZPlato and the Revolution of the Modern Paradigm of ScienceShepetiak, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39972023-09-27T15:03:04Z2019-01-01T00:00:00ZPlato and the Revolution of the Modern Paradigm of Science
Shepetiak, Oleh
The greatest coup that European science has experienced in its histo-ry took place in the Renaissance. It is common knowledge that at that time there was a revival of ideological paradigms which were formed in Antiquity. However, the application of this statement to the realm of philosophy requires clarification. The late Middle Ages was influenced by the philosophy of Aristo-tle, who was also an ancient philosopher. Therefore, on the eve of the Renais-sance, Antiquity was not forgotten. In the Renaissance, the philosophy of Plato was revived, and in the late Middle Ages, it was displaced by the philosophy of Aristotle. The philosophy of Plato became the foundation for the formation of the paradigm of modern science. The purpose of this study is to reveal which segments of Plato’s philosophy gave impetus to the development of science, and to prove that Plato influenced the development of science by three theses: 1) the theory is higher and more important than experience, as the world of ideas is higher and more important than the material world; 2) cognition of the world is impossible without the application of mathematical categories; 3) ex-perience is necessary for cognition, but it is completely subordinated to the theory.
2019-01-01T00:00:00ZPhilosophy of Religion in Ukrainian and Western ScienceShepetiak, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39962023-09-27T15:03:03Z2019-01-01T00:00:00ZPhilosophy of Religion in Ukrainian and Western Science
Shepetiak, Oleh
Philosophy of religion is one of the most popular philosophical disciplines at Western and
American universities. The concept "philosophy of religion" is also presented in Ukrainian
educational system. Nevertheless the essence of the concept in Ukrainian and Western scientific environment is not identical. The exploration of the differences constitutes the relevance of the issue. The main research method is comparative analysis: the work is based on textbooks' analysis from philosophy of religion written in the West in comparison to the national works of religious studies. The main pioneering result reached in the issue is to highlight the conceptual differences of "philosophy of religion" in Ukrainian and Western scientific traditions. In Ukraine philosophy of religion is a philosophic discipline that studies a phenomenon of religion, as in Western and American scientific environment the subject of philosophy of religion is God. The presented difference in approaches depends on the difference of ideological bases. Soviet science of religious studies which dominated in Ukraine for the decades and has still remained impact on the most
part of scientific environment was built on Marxist atheism and considered religion not according to human interrelationships with the Highest Being, but as a result of social relationships. In other words religion is a social phenomenon for Marxist religious studies, namely social generated reality. In the West, where philosophy of religion has never been in service to totalitarian ideology, God has remained a subject of the discipline. Western philosophy of religion is close to theology owing to the subject of study which is also explores God. The difference between them is in the research method: philosophy of religion explores God via intelligence, and theology via revelation. Western challenges of philosophy of religion are to explore God via human intelligence. The European tradition endeavors to separate knowledge about God that can be explored by human mind from the knowledge which is presented to human via revelation.
2019-01-01T00:00:00ZEpistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European CultureShepetiak, Olehhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39952023-09-27T15:03:01Z2019-01-01T00:00:00ZEpistemological Layers: Analysis of Changes in Cultural Paradigms on the Example of the Mid-18th Century European Culture
Shepetiak, Oleh
Before this study, the author was tasked with identifying general tendencies of changes in values and dominant ideas in all spheres of cognition. During the study different branches of knowledge of one period and one civili-zation area are compared. The author analyzes the tendencies developed in them. He chooses the example of the mid-18th century European culture. The article considers changes in scientific paradigms of philosophy, economics, lin-guistics, and natural sciences. Thus, in all areas of scientific knowledge, there is a tendency of interest in nature. In particular, in the philosophy, the idea of the value of the man’s natural state advocated Rousseau in his "ode to human na-ture," in the economics of this period, a significant contribution belongs to Quesnay and Turgot, the founders of the physiocratic school, who changed the concept of capital and showed the value of nature. Linguists Dumarsais, de Condillac and de Gebelin made a significant breakthrough in language learning, namely by the interest in natural languages. In the natural sciences, scientists also actively studied nature; in particular, it refers to the discovery of the Lavoi-sier’s theory of combustion, and the redefinition of the Linnaeus’s classification of animals and plants.
2019-01-01T00:00:00ZPermanent Metaphysical StructuresШепетяк, ОлегШепетяк, Оксанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39942023-09-27T15:03:00Z2020-01-01T00:00:00ZPermanent Metaphysical Structures
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
Determining the essence of any substance requires the construction
of its definition. It is necessary to find a generic concept to construct a definition,
and it includes the scope of the definition concept. However, there are
such concepts to be the most general of their kind, and therefore generic concepts
cannot be found for them. These concepts are meant to be three most
general philosophical categories: God, man, and the world. We call these three
categories as permanent metaphysical structures. Consequently, human always
seeks to outline the objects of his interest in his mind. If a definition is not
possible, then they are replaced by explications or quasi-definitions.
2020-01-01T00:00:00ZЛюдвік Флєк: забутий в Україні філософШепетяк, ОлегШепетяк, Оксанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39932023-09-26T15:02:47Z2020-01-01T00:00:00ZЛюдвік Флєк: забутий в Україні філософ
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
2020-01-01T00:00:00ZНікейсько-Константинопольський символ віри: правда і мітиШепетяк, ОлегШепетяк, Оксанаhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39732023-09-13T15:02:50Z2021-01-01T00:00:00ZНікейсько-Константинопольський символ віри: правда і міти
Шепетяк, Олег; Шепетяк, Оксана
Формування символу віри, який би адекватно відображав віру Церкви та перешкоджав поширенню єресей, було основним завданням Вселенських Соборів та пильної роботи багатьох богословів. Найбільш популярним серех східних христи-
ян, які використовують візантійський літургійний обряд, є Нікейсько-Константинопольський символ віри. Серед науковців, священників та віруючих сформувалось переконання, що цей символ віри є результатом діяльнсоті двох Вселенських Соборів (Першого Нікейського 325 року та Першого Константинополь-
ського 381 року). Завданням цього дослідження є вияснити, чи справді Перший Константинопольський Собор має відношення до цього символу віри. Автори статті переконані, що Нікейсько-Константинопольський символ віри не був ухвалений на цьому Соборі.
2021-01-01T00:00:00ZRola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofiiShepetiak, OlehShepetiak, Oksanahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39722023-09-11T15:02:35Z2022-01-01T00:00:00ZRola definicji logicznej w okresleniu granic nauki i filoyzofii
Shepetiak, Oleh; Shepetiak, Oksana
Межі між філософією та наукою завжди були предметом інтересу дослідників. З плином часу з філософії виокремився цілий спектр наук, обмеживши сферу самої філософії. Це дало підстави деяким мислителям стверджувати, що прийде час, коли філософія повністю зникне. У статті показано, що предмет філософії існуватиме завжди. Завдання філософії – ставити запитання, а завдання науки – давати на них відповіді. Щоб відповісти на питання про пізнання, наука повинна сформулювати дефініції понять, що вивчаються. Однак є такі поняття, які неможливо дефініювати, оскільки вони є найзагальнішими у своєму роді, і для них неможливо знайти більш загальні поняття. Такими поняттями є Бог, світ і людська душа. Вони завжди залишаються невизначеними, але вони є базовими для подальшого пізнання. Пізнання будь-якого явища завжди ґрунтується на загальних уявленнях про Бога, світ та людину.
2022-01-01T00:00:00ZІнтуїція і проблема пізнанняШепетяк, Олегhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/39712023-09-07T15:01:46Z2023-01-01T00:00:00ZІнтуїція і проблема пізнання
Шепетяк, Олег
Людське пізнання є багатогранним та складним феноменом. В епістемології відвічно триває дискусія про джерела знань, а двома ключовими позиціями в цих дискусіях виступають раціоналізм, послідовники якого стверджують, що джерелом знань є людський розум, та емпіризм, послідовники якого переконані, що джерелом знань є досвід. Метою нашого дослідження є показати, що в процесі пізнання важливу роль відіграє також інтуїція, значення якої для пізнання є не менш важливою, ніж розум і досвід. Для досягнення поставленої мети у статті проаналізовані парадокси імплікації, дефініції та множин.
2023-01-01T00:00:00ZПро грошові збірки в Новому Завіті (герменевтичний аналіз)Гусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/30082022-02-17T16:04:21Z2021-01-01T00:00:00ZПро грошові збірки в Новому Завіті (герменевтичний аналіз)
Гусак, Петро
У статті йдеться про описані в текстах Нового Завіту грошові збірки, ключову роль в організації яких відігравав св. Апостол Павло. Беручи до уваги той факт, що зібрані кошти скеровувалися тільки в одному напрямку — від периферійних християнських громад до “матірньої Церкви” в Єрусалимі й ніколи навпаки, та що основною їхньою метою було запевнення доброго ставлення єрусалимських юдео-християн до новоутворених язичницько-християнських Церков за межами Палестини, автор показує, що збірки — разом із наданою їм богословською аргументацією — були здійсненням пророчих слів про “ссання молока народів” (Іс 60, 16) у новій релігійній парадигмі. Своєю чергою це спонукає припускати глибинний підсвідомий зв’язок збірок з культовими цінностями, описаними в Бут 2, 11-12.
У статті йдеться про описані в текстах Нового Завіту грошові збірки, ключову роль в організації яких відігравав св. Апостол Павло. Беручи до уваги той факт, що зібрані кошти скеровувалися тільки в одному напрямку — від периферійних християнських громад до “матірньої Церкви” в Єрусалимі й ніколи навпаки, та що основною їхньою метою було запевнення доброго ставлення єрусалимських юдео-християн до новоутворених язичницько-християнських Церков за межами Палестини, автор показує, що збірки — разом із наданою їм богословською аргументацією — були здійсненням пророчих слів про “ссання молока народів” (Іс 60, 16) у новій релігійній парадигмі. Своєю чергою це спонукає припускати глибинний підсвідомий зв’язок збірок з культовими цінностями, описаними в Бут 2, 11-12.
2021-01-01T00:00:00ZЩо таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від ЙоанаГусак, Петро РомановичHusak, Petrohttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26822021-06-22T12:38:43Z2015-01-01T00:00:00ZЩо таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від Йоана
Гусак, Петро Романович; Husak, Petro
У статті йдеться про проблему протиставлення істини у значенні «Хто» (особової, конкретизованої в особі Ісуса Христа) істині у значенні «що» — предметній істині речей, актів пізнання та суджень. Оскільки таке протиставлення здійснюють з покликанням на Євангелію від Йоана (зокрема, на вірш Йо 14, 6), то автор, використовуючи метод філософської герменевтики тексту, аналізує поняття істини (ἀλήθεια) та поняття, похідні від нього, у тих контекстах і значеннях, у яких воно зустрічається в грецькому тексті Євангелії від Йоана, класифікуючи їх як «онтологічну істину», «логічну істину» та «істину, визначену за наслідком» (або: «наслідкову істину»). На основі проведеного аналізу автор стверджує, що таке протиставлення — безпідставне: адже для того, щоби «дійти» до пізнання цієї особової Істини, потрібно спершу на пізнавальному шляху пройти попередні інстанції предметної істини. Пізнавальне «проходження» попередніх інстанцій істини необхідне також для зрозуміння понять, які складають судження: «Я [є] істина» (Йо 14, 6).
Петро Гусак. Що таке істина? Τι εστίν αλήθεια; Філософсько-герменевтичне дослідження на основі Євангелії від Йоана // Научный журнал «Власть и общество» (История, теория, практика). – № 3 (35) 2015, Тбилиси. – 213 с., с. 7-27.
2015-01-01T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа ЗайфертаHusak, PetroГусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26672021-05-07T14:08:55Z2020-01-01T00:00:00ZКульмінація західної філософської теології та етики у творчості Йозефа Зайферта
Husak, Petro; Гусак, Петро
У статті йдеться про спроби філософської думки, що їх робили від ранніх століть християнської історії, випрацювати власне розуміння Найвищого Буття (у філософській термінології, що відповідає поняттю «Бог» в теології), та емансипуватися від антропоморфних образів Бога, які містяться в текстах Старого Завіту.
Автор статті стверджує, що таку емансипацію осягнуто у двох книгах Йозефа Зайферта: «Essere e persona» та «Gott als Gottesbeweis». У першій книзі Зайферт переосмислює поняття Першопричини як свобідної, тобто – як Особового Буття, й показує, що тільки Найвища Досконалість (існування якої доводить «Четвертий шлях») заслуговує імені «Бог» та гідна релігійного поклоніння. У другій книзі Зайферт виразно показує, що «Те, більше від чого ніщо не може бути помисленим», для того, щоби бути таким, мусить бути Вершиною всіх досконалостей і таким чином, ще більше заслуговує поклоніння. Таке поклоніння є водночас справжнім сповненням відповіді на цінність та стосунку належності, а отже – сповненням всякої об’єктивної етики.
Автор: Гусак Петро
Випуск: Наукові записки УКУ: Богослов’я 7 (2020)
Рік: 2020
Сторінки: 213 - 224
2020-01-01T00:00:00ZЙосиф у Єгипті: альтернативне прочитання (спроба герменевтичного аналізу)Husak, PetroГусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26662021-05-07T15:01:34Z2019-01-01T00:00:00ZЙосиф у Єгипті: альтернативне прочитання (спроба герменевтичного аналізу)
Husak, Petro; Гусак, Петро
Наукові записки Національного Університету "Острозька академія". Серія "Культурологія". Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур: матеріали ХІІ міжнародної наукової конференції (Острог, 17-18 травня 2019 року) / ред. кол.: І. Д. Пасічник, Д. М. Шевчук та ін. Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2019. Вип. 20. - С. 79-88.
2019-01-01T00:00:00ZРесентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26])Husak, PetroГусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26652021-05-07T15:01:34Z2018-01-01T00:00:00ZРесентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26])
Husak, Petro; Гусак, Петро
Використовуючи метод філософської герменевтики текстів і зокрема — етимологічну герменевтику як його підвид, та опираючись на працю Макса Шелера «Ресентимент у побудові моралей», автор статті показує, що мотивом складення розповіді про Каїна та його нащадків (Бут 4, 1-26) був ресентимент кочівників до народів осілої землеробської цивілізації: ім’я «Каїн» означає «коваль», а його рід занять — обробіток землі. Новизна статті полягає у баченні сюжету під іншим кутом зору: досі ресентимент звичайно приписували Каїнові й пояснювали ним його мотив убивства Авеля. Стаття може бути корисною біблістам, дослідникам історії й культури давнього Ізраїля та усім, хто бажає докладніше розуміти Писання Старого Завіту.
Петро Гусак. Ресентимент як підстава старозавітних біблійних сюжетів (Герменевтичне дослідження на прикладі розповіді про Каїна та його нащадків [Бут. 4:1-26]).// Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». – Острог: Видавництво Національного Університету «Острозька академія», 2018. – Вип. 21. – 72 с.– С. 36-43.
2018-01-01T00:00:00ZФілософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстівHusak, PetroГусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26642021-05-24T14:25:38Z2018-01-01T00:00:00ZФілософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстів
Husak, Petro; Гусак, Петро
Петро Гусак. Філософська герменевтика як науковий підхід до дослідження біблійних текстів. // Богословские размышления / «Theological Reflections»: Евро-Азиатский журнал Богословия. Выпуск № 21. Специальный выпуск «Методологии богословских исследований», 2018. — С. 152-157.
2018-01-01T00:00:00ZСправа філософії у сучасній Україні: запитання й відповідіБіла, ОрисяМінаков, Михайлоhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/26552021-04-12T12:52:19Z2019-08-08T00:00:00ZСправа філософії у сучасній Україні: запитання й відповіді
Біла, Орися; Мінаков, Михайло
Вступне слово від редакторів до спеціального номеру "Україна Модерна", присвяченого філософії в Україні.
2019-08-08T00:00:00ZЧому можуть малі університети вигравати у великих?Добко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/18372020-10-12T10:50:40Z2019-01-01T00:00:00ZЧому можуть малі університети вигравати у великих?
Добко, Тарас
Малі університети збагачують систему вищої освіти. Але їх існування може опинитися під загрозою, якщо вони творчо не переосмислять об’єктивні недоліки і сильні сторони своєї діяльності. На нашу думку, вони здатні відіграти роль Давида у непростому змаганні з великими ЗВО, якщо знайдуть спосіб трансформуватися у підприємливі університети з впізнаваною місією, вимогливою візією, привабливими цінностями, ефективною управлінською системою і культурою стартапу.
2019-01-01T00:00:00ZНавіщо етиці феноменологія?Добко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/17682020-10-12T10:49:52Z2019-01-01T00:00:00ZНавіщо етиці феноменологія?
Добко, Тарас
У цій статті розглянуто питання, чому феноменологія, як самобутній спосіб мислення і переживання дійсності, дозволяє краще прояснити, що може означати для людини бути моральною істотою – вести життя у просторі, де мають значення ціннісні розрізнення між правильним і неправильним, вірним і невірним, кращим і гіршим, добрим і злим, достойним і недостойним. Розглянуто окремі приклади застосування феноменологічного методу у сфері осмислення практичного життя людини. Зокрема, проаналізовано «анатомію» морального досвіду і самобутніх пізнавальних актів, в яких добро постає у своїй самоданості, роль морального досвіду в унаочненні засадничих етичних категорій, таких як свобода і самовизначення, а також висвітлено реформу порядку денного етичної рефлексії модерності під впливом феноменології.
Феноменологія повертає у центр філософської рефлексії про практичне життя людини поняття «морального досвіду» як джерела нашої етичної номенклатури, етичних суджень і норм, ставлень, почуттів і дій. На противагу до панівної в сучасній моральній філософії тенденції до все більшої формалізації етики, вона повертає у центр етичної думки увагу до обґрунтування моральної якості людської поведінки у даності морального досвіду, а не раціоналізованому тестуванні практичної максими вчинку на предмет можливості її формальної універсалізації. Феноменологія піддає критиці зацикленість сучасної етичної думки на процедурному оформленні етики. Вона відстоює переконання, що моральна теорія, яка надає інструкції, як діяти морально, чи як набувати певні моральні якості, але не спонукає любити те, що добре, є безсилою в орієнтуванні людини у її практичному житті.
На прикладі феноменологічного аналізу антиномії між свободою і моральним законом у статті показано, як переживання суверенного морального заклику об’єктивних цінностей і закоріненого в них морального закону пробуджує людину до усвідомлення її власної свободи, веде до якомога повнішої актуалізації її. Водночас, подано обґрунтування, що «моральне питання» постає «в оригіналі» перед людиною, не тільки і не стільки тоді, коли вона переймається питанням, як правильно повестися, як мусить діяти в тій чи тій ситуації, а й тоді коли цікавиться, що є добре робити, навіть якщо немає прямого обов’язку, а також тим, чим добре бути і що любити. Феноменологія унаочнює, що людська особа є моральною істотою. А моральність є для неї питомою формою її життя.
2019-01-01T00:00:00ZДар як фундаментальна категорія міжособового спілкування: на матеріалі роману В. Домонтовича "Дівчина з ведмедиком"Turchynovskyy, VolodymyrТурчиновський, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6492017-05-16T10:26:19Z2011-01-01T00:00:00ZДар як фундаментальна категорія міжособового спілкування: на матеріалі роману В. Домонтовича "Дівчина з ведмедиком"
Turchynovskyy, Volodymyr; Турчиновський, Володимир
У статті розглянуто деякі проблеми етики міжособового спілкування, зокрема
проблему браку діалогічності, на матеріалі роману В. Домонтовича “Дівчина з
ведмедиком”. Діалогічність, фундаментальною основою якої є дарування та
саморозкриття себе Іншому, може бути реалізована найкращим чином в сімейних стосунках. Автор наголошує на потребі відновлення традиційних сімейних цінностей задля моральної цілісності кожного окремого індивіда.
2011-01-01T00:00:00ZТрансцендентність і провидіння у Філона ОлександрійськогоZavidnyak, BohdanЗавідняк, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6472017-05-16T10:29:34Z2013-01-01T00:00:00ZТрансцендентність і провидіння у Філона Олександрійського
Zavidnyak, Bohdan; Завідняк, Богдан
У дослідженні здійснюється спроба розкрити проблематику Провидіння Бога на матеріалі праць Філона Олександрійського. Інтерпретується феномен зла на тлі абсолютної трансцендентності Бога. Креативний акт, провидіння, Божа воля в рефлексіях юдейського автора намагаються узгодитись з фактом існування явища зла у світі.
2013-01-01T00:00:00Z«Blind Spot» and the Phenomenon of Self-GivennessTurchynovskyy, Volodymyrhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6462017-05-16T10:31:54Z2010-01-01T00:00:00Z«Blind Spot» and the Phenomenon of Self-Givenness
Turchynovskyy, Volodymyr
2010-01-01T00:00:00ZАнтропо–психологічний вимір алегоризму у Філона ОлександрійськогоZavidnyak, BohdanЗавідняк, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6452020-10-12T10:44:56Z2013-01-01T00:00:00ZАнтропо–психологічний вимір алегоризму у Філона Олександрійського
Zavidnyak, Bohdan; Завідняк, Богдан
Досліджується концептуальне окреслення Філоном Олександрійським антропологічного виміру алегоризму. Проводиться інтерпретація дискурсу про людину і здійснюється реконструкція філонівського тлумачення етичної тематики. Простежується еволюція цієї тематики згідно з метафізичним ученням удавньогрецькій філософії.
2013-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз концепцій споглядання божества у Філона Олександрійського та філософів середньовіччяZavidnyak, BohdanЗавідняк, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6402020-10-12T10:44:55Z2013-01-01T00:00:00ZПорівняльний аналіз концепцій споглядання божества у Філона Олександрійського та філософів середньовіччя
Zavidnyak, Bohdan; Завідняк, Богдан
Досліджується концептуальне окреслення Філоном контемплятивного виміру Божества. Проводиться інтерпретація дискурсу про трансцендентний вимір Божества і здійснюється реконструкція філонівського тлумачення цієї тематики. Простежується еволюція цієї тематики згідно з метафізичним ученням у середньовічній філософії.
2013-01-01T00:00:00ZA Reflection on Democratic Citizenship. A View from Ukraine and UCUTurchynovskyy, VolodymyrТурчиновський, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6302017-05-16T10:36:58Z2014-09-26T00:00:00ZA Reflection on Democratic Citizenship. A View from Ukraine and UCU
Turchynovskyy, Volodymyr; Турчиновський, Володимир
2014-09-26T00:00:00ZСвобода як відповідь на трансцендентнеTurchynovskyy, VolodymyrТурчиновський, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6292016-02-17T01:00:14Z2011-01-01T00:00:00ZСвобода як відповідь на трансцендентне
Turchynovskyy, Volodymyr; Турчиновський, Володимир
У статті проаналізовано концепцію свободи у контексті феномену діалогічності. Свободу представлено як здатність належно «відповідати» на трансцендентну реальність. Досліджено феномен постання мотиваційних орієнтирів та пріоритетів особи і ролі її свобідної волі у цьому процесі. Визначено, що особова свобода народжується внаслідок прийняття суб’єктом визнання Іншого, що за своєю суттю є відданням себе чи жертвуванням собою заради об’єкта своїх інтенціональних актів.
2011-01-01T00:00:00ZЕтичні та антропологічні передумови розуміння репродуктивного здоров'яTurchynovskyy, VolodymyrТурчиновський, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6282016-02-17T01:00:17Z2011-01-01T00:00:00ZЕтичні та антропологічні передумови розуміння репродуктивного здоров'я
Turchynovskyy, Volodymyr; Турчиновський, Володимир
У статті досліджується поняття репродуктивного здоров’я в контексті персоналістичної філософії. Адекватне розуміння репродуктивної сфери людини, а, отже, її репродуктивного здоров’я, потребує водночас радикального розширення горизонтів нашого сприйняття особи та осмисленої інтеграції людської статевості у специфічно особовий характер людини, тобто «персоналізації людської тілесності і статевості».
2011-01-01T00:00:00ZГенеалогія історії від Ф. Ніцше до М. ФукоБіла, ОрисяBila, Orysyahttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6072017-05-16T10:40:41Z2013-01-01T00:00:00ZГенеалогія історії від Ф. Ніцше до М. Фуко
Біла, Орися; Bila, Orysya
Розглядається питання концептуальної спорідненості генеалогії Фрідріха Ніцше з
генеалогічним проектом Мішеля Фуко. Розкрито антиісторицистські тенденції, спільні для обох
філософів, їх критичну настанову щодо принципів традиційного історіописання. Спираючись
на методологічні роздуми, запропоновані Фуко в есе «Ніцше, генеалогія, історія» і вступі до
праці «Наглядати й карати», авторка виділяє основоположні принципи генеалогічного проекту
та формулює визначення генеалогії як критики, спрямованої на вияснення питань історичної
причиновості. Заторкнуто політичний аспект генеалогії, що має важливе прикладне значення
для сучасної практичної філософії.
2013-01-01T00:00:00ZЄдність та когерентність історичного процесу як складові історицистської парадигмиБіла, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6062017-05-16T10:43:26Z2013-01-01T00:00:00ZЄдність та когерентність історичного процесу як складові історицистської парадигми
Біла, Орися
Ідеалістичне бачення історії притаманне не тільки середньовічній схоластиці чи німецькій кла-
сичній філософії. Прагнучи запропонувати об’єктивний образ історії, засновник німецької історич-
ної школи Л. фон Ранке продовжував вірити у божественне провидіння, а його послідовник Г. Дрой-
зен був переконаний, що невід’ємним елементом історичної реальності є вище духовне начало. Віра
в органічну єдність і когерентність історичного процесу збереглася в працях історицистів аж до
початку ХХ століття. Криза історицизму на початку ХХ ст. – не стільки наслідок його внутрішніх
теоретичних проблем, скільки результат невідповідності його ідейних постулатів до конкретної
історичної ситуації Німеччини у 1920-х рр.
2013-01-01T00:00:00ZАнтиисторицистский характер философско-исторической мысли Мишеля ФукоБіла, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6052017-05-16T10:45:15Z2013-01-01T00:00:00ZАнтиисторицистский характер философско-исторической мысли Мишеля Фуко
Біла, Орися
Хотя Фуко был одновременно и историком, и философом, свое понимание истории он
основывал вовсе не на философских предпосылках. В основе исторических методов Фуко
лежал интерес скорее к особенностям исторических событий и структур, чем стремление
выработать фундаментальные взгляды на знание и реальность. В статье предлагается
анализ философско-исторических воззрений Мишеля Фуко с точки зрения их
противостояния постулатам традиционной истории. Среди последних выделены
непрерывность, телеологичность, приверженность идее коллективного сознания,
избежание нестандартного, диалектичность, первенство философского, склонность к
гуманистической перспективе, рациональность и уничижение дискурсивной сферы.
2013-01-01T00:00:00ZЄвропейські дискурси в неєвропейських лаштунках: формування постколоніальної ідентичності та філософія постструктуралізмуГачко, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6042017-05-16T10:46:40Z2009-01-01T00:00:00ZЄвропейські дискурси в неєвропейських лаштунках: формування постколоніальної ідентичності та філософія постструктуралізму
Гачко, Орися
У статті аналізується тісний, хоча й ідеологічно контр-
оверсійний зв’язок між філософами-постструктуралістами
Мішелем Фуко і Жаком Деррідою та постколоніальними
авторами Едвардом Саїдом і Гаятрі Чакраворті Співак.
Останні використали інтелектуальні надбання європейців,
щоб створити власну ідентичність та протиставити її
образові “Іншого”, який накидувався їхнім народам західно-
європейськими загарбниками.
2009-01-01T00:00:00Z"Археологія знання": до проблеми становлення філософсько-історичних поглядів М. ФукоГачко, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/6032021-04-19T12:30:55Z2012-01-01T00:00:00Z"Археологія знання": до проблеми становлення філософсько-історичних поглядів М. Фуко
Гачко, Орися
В дослідженні розглянуто основоположні принципи археології знання, що ознаменувала початок постструктуралістського етапу у філософії М. Фуко, проаналізовано значущість археологічного підходу в сучасному гуманітарному дискурсі, зокрема, в філософії історії, виділено його базові принципи та методологічні завдання, а також висвітлено зв’язок між владою і знанням, питання про нерозривність якого Фуко вперше підняв в однойменній праці.
2012-01-01T00:00:00ZЕтимологічна герменевтика як ключ до розуміння і датування тексту (на прикладі легенди про Сема, Хама і Яфета: Бут 9:18–27)Husak, PetroГусак, Петроhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3752017-05-16T10:48:31Z2015-01-01T00:00:00ZЕтимологічна герменевтика як ключ до розуміння і датування тексту (на прикладі легенди про Сема, Хама і Яфета: Бут 9:18–27)
Husak, Petro; Гусак, Петро
У статті йдеться про етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення приблизного датування тексту, а також вияснення змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Автор статті ілюструє цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета (Бут 9:18-27) й приходить до висновку, що їх етимологія – грецька, а отже легенду потрібно датувати елліністичним періодом і вона була витворена для правового обґрунтування перебування Ізраїля на землях завойованих народів Ханаану. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й старозавітної біблістики доведуть, що їх семітська етимологія – давніша за грецьку.
2015-01-01T00:00:00ZХристиянство між постметафізикою та постмодерном: два приклади богословської думки в епоху кінця історіїBila, OrysyaБіла, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3722015-11-25T01:00:09Z2015-01-01T00:00:00ZХристиянство між постметафізикою та постмодерном: два приклади богословської думки в епоху кінця історії
Bila, Orysya; Біла, Орися
У статті пропонується короткий огляд богословських систем сучасних ка¬толицьких мислителів Жана-Люка Маріона та Джанні Ваттімо в контек¬сті культури постмодерну. Розкрито суть їхніх концепцій «Бога-без-буття» та, відповідно, «слабкого християнства», що стали спробою подолати онто¬логізм та раціоналізм модерної богословської думки.
2015-01-01T00:00:00ZПро природу релігійного досвіду і пізнання: феноменологічне дослідженняDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3182017-05-16T10:50:48Z2012-01-01T00:00:00ZПро природу релігійного досвіду і пізнання: феноменологічне дослідження
Dobko, Taras; Добко, Тарас
У статті здійснено феноменологічний аналіз релігійного досвіду у його огнітивному вимірі. Висвітлено способи даності релігійної предметності людській свідомості. Розглянуто особливості об’явлення, як характерного способу Богопізнання і даності релігійних об’єктів. Проведено розрізнення між природним і позитивним релігійним об’явленням. Розкрито основні відмінності між релігійним і метафізичним способами пізнавального відношення до сфери релігійних об’єктів.
2012-01-01T00:00:00ZЩастя і відношення людської особи до добраDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3062017-05-16T10:51:49Z2014-01-01T00:00:00ZЩастя і відношення людської особи до добра
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Запропоновано феноменологічне дослідження участі людської особи в добрі, зокрема показано, як її «перебування в добрі» проявляється через досвідчення нею щастя. Стверджується, що переживання щастя пов’язане з особливим феноменологічним змістом даності добра людині та характерними ознаками «вдосконаленої» ціннісної відповіді особи на добро. Досвід щастя ґрунтується на повноті самовіддання благу, неподільності ставлення людини до добра, особистісному характері її самовіддання, а також на досвіді «спорідненості» між благом і людською особою. Досвід щастя засвідчує перемогу добра та його унікальну роль у житті людини.
2014-01-01T00:00:00ZУніверситет і богословська освіта в Україні: автономія знання та інтелектуальна потреба теологіїDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3022015-07-21T00:00:13Z2013-01-01T00:00:00ZУніверситет і богословська освіта в Україні: автономія знання та інтелектуальна потреба теології
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Здійснено аналіз актуального стану і перспективи перебування богослов’я в середовищі сучасного університету в Україні. Стверджено, що, попри об’єктивні і суб’єктивні труднощі для повноцінної присутності богослов’я і богословів у вищій школі, викликані пострадянською, постколоніальною і постмодерною спадщиною українського університету, існує запит розуму на богослов’я і розширення ідеї раціональності. Наведено аргументи на користь продуктивної взаємодії Церкви і богослов’я в університетських стінах, яка не скасовує питомої автономії академічної спільноти і не позбавляє Церкву впливу на ідентичність мислення богословів. В Католицькій Церкві ця взаємодія виражається формулою «nihil obstat» і по аналогії нагадує конструктивний дуалізм між сакральним і політичним авторитетом.
2013-01-01T00:00:00ZУніверсальність та ідентичність: горизонти людського існуванняDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3012015-07-21T00:00:18Z2005-01-01T00:00:00ZУніверсальність та ідентичність: горизонти людського існування
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2005-01-01T00:00:00ZCв. Тома Аквінський про остаточну мету людського життя в «Сумі теології», І-ІІDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/3002015-07-21T00:00:12Z2011-01-01T00:00:00ZCв. Тома Аквінський про остаточну мету людського життя в «Сумі теології», І-ІІ
Dobko, Taras; Добко, Тарас
В статті розглянуто погляди середньовічного філософа і богослова Томи Аквінського на остаточну мету людського існування та її значення щодо участі людини в суспільно-політичному житті. Автор висвітлює розуміння евдаймонії як інклюзивної мети людського існування, яка охоплює всі види благ, до яких людські природні прагнення скеровані заради них самих. Поряд з розрізненням недосконалого і досконалого щастя, подається критичний розгляд поглядів Томи на локалізацію правдивого щастя у діяльності теоретичного розуму та пізнавального споглядання Божественної Сутності.
2011-01-01T00:00:00ZЛюдина постмодерну перед питанням Бога : передмоваDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2972015-07-20T08:29:23Z2004-01-01T00:00:00ZЛюдина постмодерну перед питанням Бога : передмова
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2004-01-01T00:00:00ZФеноменологія смиренняDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2962015-07-20T07:11:58Z2013-01-01T00:00:00ZФеноменологія смирення
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Запропоновано феноменологічне дослідження природи і цінності смирення. На
тлі його порівняння з гординею як його протилежністю, виокремлення різних видів
гордині, представлено оригінальний етос смирення, який увиразнює його дух слу-
жіння і сприйняття дійсності як дару людської і божественної любові. Обґрунто-
вано християнські витоки смирення, яке закорінене у відтворенні людиною божес-
твенної кенотичної динаміки, коли Бог умалює себе у Христі і "сходить" до людей
для того, щоб їм послужити.
2013-01-01T00:00:00ZОсновні засади феноменологічної концепції пізнанняDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2952015-07-20T00:46:51Z2010-01-01T00:00:00ZОсновні засади феноменологічної концепції пізнання
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Визначено головні елементи феноменологічної теорії людського пізнання, наголошено на важливості осмислення природи людської свідомості та пізнавального стосунку людини до дійсності на підставі феноменологічного прояснення ідей інтенційності, феномену та досвіду. Розглянуто елементи феноменологічної відповіді на класичну гносеологічну проблему подолання дистанції між суб’єктивним та об’єктивним полюсами пізнання, між розумом і буттям. Представлено розуміння феноменології як філософського проекту, що дає змогу повернути ідею об’єктивності та істини в орбіту людського пізнання і мислення. На підставі феноменологічного тлумачення життя людського розуму запропоновано парадигму раціональності, яка вбачає основну ціль пізнання у пошуку першоджерела споглядання дійсності відповідно до її природи і стилю презентації. На цьому тлі також сформульовано питомі завдання феноменологічної епістемології.
2010-01-01T00:00:00ZLearning to be free: Freedom and its Counterfeits in Post-Soviet UkraineDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2942017-05-16T10:58:48Z2008-01-01T00:00:00ZLearning to be free: Freedom and its Counterfeits in Post-Soviet Ukraine
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2008-01-01T00:00:00ZМетафізика свята, або про метафізичні передумови людського щастяDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2932015-07-20T00:20:55Z2013-01-01T00:00:00ZМетафізика свята, або про метафізичні передумови людського щастя
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Розглянуто метафізичні передумови досвіду людського щастя у формі свята і торжества. Розкрито зміст феномену святочності і його зв’язок з неутилітарною діяльністю людини, її жестом зречення плодів прагматичної установки, досвідом любові й радості. Показано залежність людського щастя від усвідомлення людиною змістовності свого життя, її спроможності надавати смисл болю і терпінням, що випадають на її долю. Обстоюється думка про потвердження людиною світу в цілому як необхідну передумову досвіду щастя у святочний і «фестивальний» спосіб. Подано аргументи про тісний зв’язок щастя із здатністю людини поціновувати окремі речі та дійсність загалом.
2013-01-01T00:00:00ZМакс Шелер про відмінність і зв'язок між релігією і філософією: спроба феноменологічного розрізнення і позиціонуванняDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2922017-05-16T11:05:31Z2012-01-01T00:00:00ZМакс Шелер про відмінність і зв'язок між релігією і філософією: спроба феноменологічного розрізнення і позиціонування
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Висвітлено спробу Макса Шелера на основі феноменологічного методу обґрунтувати відмінність і дослідити зв’язок між релігією та філософією. Розглянуто епістемологічні особливості філософії і релігії через дослідження способів інтенціонування й даності релігійних об’єктів у філософських запитах і релігійних пошуках Бога. Увагу зосереджено на порівнянні суб’єктного виміру людського досвіду Бога у філософії та релігії.
2012-01-01T00:00:00ZМакс Шелер про етичну релевантність ставлення людини до себеDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2912017-05-16T11:02:47Z2011-01-01T00:00:00ZМакс Шелер про етичну релевантність ставлення людини до себе
Dobko, Taras; Добко, Тарас
У статті розглянуто погляди Макса Шелера на етичний вимір ставлення людини до себе самої. Засадничою ідеєю, яка об’єднує рефлексії німецького філософа на цю тему, є переконання, що формування належного ставлення до себе і свого життя є істотною передумовою повноцінного морального існування людини та можливості здійснення нею особових актів високої моральної цінності: любові, самопожертви та інших. Автор розкриває різні форми і ступені викривленого стосунку людини до свого єства, як вони розглянуті у працях німецького феноменолога. Шелер описує прикметні хиби в усвідомленні й поцінуванні людиною свого особового єства, що проявляються в гетеропатичній емоційній ідентифікації, «альтруїстичному» та ненависницькому ставленні до себе. На особливу увагу заслуговують його думки про природу любові до себе та про роль цієї любові у практичному житті людини. На його переконання, любов до себе не має нічого спільного з егоїзмом та самолюбством і є вершиною ставлення людської істоти до себе самої. Школу любові до себе людина проходить у досвіді відкриття самої себе як такої, на яку скерована любов іншої особи. А остаточна вкоріненість любові до себе і любові до ближнього в Божій любові є, на думку Шелера, підставою для усвідомлення сутнісно взаємозалежного і комплементарного зв’язку між ними. В підсумку, властиве ставлення людини до себе самої розглянуто як один з наріжних каменів цілісної етичної споруди життя людської особи.
2011-01-01T00:00:00ZЛюбов і щастя у філософії Дітріха фон ГільдебрандаDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2902017-05-16T11:07:01Z2013-01-01T00:00:00ZЛюбов і щастя у філософії Дітріха фон Гільдебранда
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Розглянуто взаємозв’язок між досвідом любові і щастя. На основі творів Дітріха фон Гільдебранда, представлено основні компоненти досвіду любові й того, які чинники у ньому ведуть до переживання людиною щастя, а які спонукують до зацікавлення щастям улюбленої особи. Обґрунтовано погляд, що зацікавлення власним щастям у любові не обов’язково применшує самовідданий характер любові, а може поглиблювати і вдосконалювати ставлення людини до улюбленої особи.
2013-01-01T00:00:00ZКант про щастя та його значення в практичному житті людиниDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2892015-10-02T15:31:54Z2011-01-01T00:00:00ZКант про щастя та його значення в практичному житті людини
Dobko, Taras; Добко, Тарас
В статті розглянуто погляди Іммануїла Канта про щастя та його зв’язок з моральністю. Автор розглядає етичну систему Канта як взірець деонтологічної етики, яка ставить у центр практичного життя людини непохідне поняття обов’язку. Кант у своєму розумінні ролі щастя в практичному й моральному житті допускає більшу увагу людини до власної долі й щастя в контексті її моральних завдань, ніж на це дозволяє ригористичне тлумачення його практичної філософії. За допомогою осмислення щастя Кант має намір утвердити двовимірну єдність людської істоти як мешканця двох гетерогенних світів – розуму і чуттєвості. Попри намагання Канта знайти для щастя таке місце у людському житті, яке було би сумісним з гідністю людини як особи, йому не вдається поцінувати персоналістичний характер людського щастя. Приналежність щастя та зацікавлення ним до життя людини як особи виходить за рамки кантівської концептуалізації етики й антропології.
2011-01-01T00:00:00ZІнтелектуал та університет: обскурантизм чи культура інтелекту?Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2882015-07-21T00:00:08Z2012-01-01T00:00:00ZІнтелектуал та університет: обскурантизм чи культура інтелекту?
Dobko, Taras; Добко, Тарас
У статті висвітлено роль університету у формуванні культури інтелекту, яка вирізняє інтелектуала, як носія самостійного мислення й інтелектуального етосу. Відзначено антиномічний характер взаємодії інтелектуала з владою. На тлі історичного розвитку інституції модерного університету проаналізовано сучасний стан української вищої освіти щодо її здатності формувати інтелектуала. Вказано на важливість поєднання науки та освіти, як істотній передумові творення творчого інтелектуального середовища в університеті. Розкрито роль викладача у прищепленні студентам інтелектуальних чеснот, необхідних для виконання інтелектуалом його публічної функції відстоювання гідності людини перед різними формами приниження, дискримінації і деперсоналізації людської особи.
2012-01-01T00:00:00ZПро позицію і пропозицію. Куди ведуть дороги релігійного досвіду в постмодерному світі?Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2842015-07-20T06:46:10Z2012-01-01T00:00:00ZПро позицію і пропозицію. Куди ведуть дороги релігійного досвіду в постмодерному світі?
Dobko, Taras; Добко, Тарас
У статті розглядається проблема релігійного досвіду в постсекулярній культурі сучасної Европи. Визначаючи західноевропейський простір як цивілізацію, сформовану соціокультурними процесами урбанізації, раціоналізації, індустріялізації, лібералізації та секуляризації, вчені дедалі частіше констатують відродження релігійного світовідчуття. Виникає питання про перспективи цього релігійного ренесансу, зокрема чи не стане апеляція до досвіду сакрального претекстом для демонізації опонентів та ескалації задавнених і нових міжцивілізаційних суперечностей та конфліктів. Відповідь, на думку автора, залежить від того, наскільки адекватно нам вдасться зрозуміти й описати релігійний досвід людини з персоналістичної перспективи, з позиції особистих стосунків людини з Богом.
2012-01-01T00:00:00ZЯк філософувати? : передмоваDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2832015-07-20T04:30:25Z2008-01-01T00:00:00ZЯк філософувати? : передмова
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2008-01-01T00:00:00ZЩастя і приємністьDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2822019-12-05T14:12:26Z2014-01-01T00:00:00ZЩастя і приємність
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Подано аргументи про істотну відмінність між досвідом щастя і приємності. На основі феноменологічного аналізу досвіду приємності від задоволення якогось наперед заданого тілесного чи ментального прагнення, а також обґрунтування особливої природи позитивності, дарчого характеру й особових передумов щастя піддано критиці гедоністичні уявлення про людське щастя. Відстоюється переконання, що щастя має за передумову здатність людини відкриватися на світ і виявляти притаманні їй особові потенції на шляхах посвяти себе об’єктивній дійсності добра.
2014-01-01T00:00:00ZHappiness and Moral Autonomy of the Human Person: A Critical Reflection on Kant and von HildebrandDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2812017-05-16T11:16:50Z2010-01-01T00:00:00ZHappiness and Moral Autonomy of the Human Person: A Critical Reflection on Kant and von Hildebrand
Dobko, Taras; Добко, Тарас
This article seeks to analyze the relation between happiness and moral autonomy drawing upon the moral experience of the human person with special focus upon the treatment of the issue within the framework of Immanuel Kant‟s and Dietrich von Hildebrand‟s philosophy of the person. Thus our aim is to find what we can learn about the human person through the appreciation of the experience of his true happiness. In this respect, it is also a study of the human person as he discloses himself in feeling happy about himself, his life, and the world in which he lives. We take the phenomenon of happiness, with special reference to von Hildebrand‟s thought, as a clue which could help us better understand the important and truly personal phenomena in human life such as the human person‟s ordination to the objective reality, his vocation to build his life in response to and dialogue with the world of values, his task to live a meaningful and dignified life. In particular, we attempt to show that the experience of happiness, far from being heteronomous in its character and origin, is rather a distinctive experience of personal autonomy. Thus we try to substantiate our conviction that the true vision of happiness is an important tool for the real understanding and solution of certain apparently paradoxical situations related to the problem of the person‟s moral autonomy and moral freedom.
2010-01-01T00:00:00Z«Бог феноменологів», як відповідь на дилему «Бога Авраама, Ісаака і Якова» чи «Бога філософів та вчених»Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2802015-07-20T02:06:00Z2012-01-01T00:00:00Z«Бог феноменологів», як відповідь на дилему «Бога Авраама, Ісаака і Якова» чи «Бога філософів та вчених»
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Розкрито ключові засади феноменологічного методу дослідження релігії на основі концептуалізації «філософії релігії», як есенціальної філософської науки про сферу релігійних предметів. Тут об‟єктом аналізу стає «Бог релігійного досвіду», сам релігійний досвід й притаманні йому способи даності релігійних об‟єктів людській свідомості, а також релігійні акти, в яких людина вибудовує свій зв'язок з релігійною предметністю. Проводиться порівняння між програмними завданнями філософії релігії і природної теології. Як наслідок, стверджується, що філософське осмислення абсолютного буття не вичерпується раціональною метафізикою. Філософія релігії дозволяє на доступ до раціонального вивчення трансцендентного без порушення внутрішньої логіки сфери релігійного життя, у якій це трансцендентне оригінально засвідчує свою даність. На прикладі феноменологічного аналізу християнського досвіду таїнства робиться спроба зняти напруження між життям віри та запитами розуму при зустрічі з релігійним феноменом.
2012-01-01T00:00:00Z«Бог феноменологів», як відповідь на дилему «Бога Авраама, Ісаака і Якова» чи «Бога філософів та вчених» [Електронний ресурс] : виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квіт. 2012 р.Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2792017-05-16T10:18:50Z2012-01-01T00:00:00Z«Бог феноменологів», як відповідь на дилему «Бога Авраама, Ісаака і Якова» чи «Бога філософів та вчених» [Електронний ресурс] : виступ на Третьому Круглому столі із філософії релігії 24 квіт. 2012 р.
Dobko, Taras; Добко, Тарас
У доповіді розкриваються основні засади феноменологічного методу дослідження релігії. Розглянуто особливості релігійного досвіду та способів інтенціонування релігійних об‟єктів. Проводиться порівняння між програмними завданнями філософії релігії та природної теології. На прикладі феноменологічного аналізу християнського досвіду таїнства робиться спроба зняти напруження між життям віри та запитами розуму при зустрічі з релігійним феноменом.
2012-01-01T00:00:00ZЕнтелехія чи транстелехія: чим керується людина у своєму практичному житті?Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2772017-05-16T11:23:53Z2013-01-01T00:00:00ZЕнтелехія чи транстелехія: чим керується людина у своєму практичному житті?
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Розглянуто засадничі антропологічні передумови людського практичного життя. Обґрунтовано погляд про важливість інтеграції етики і моралі у цілості практичної філософії. Напруга між етикою і мораллю, ентелехією і транстелехією не є щось штучне, а відображає «двозначність» людського єства, виражену у розрізненні між двома вимірами буття людини: особою і природою. Обґрунтовано твердження про те, що людина як особа здатна ставити перед собою трансцендентні цілі, жити для інших заради них самих. З іншого боку, будучи частиною середовища, вона прагне до життя, яке веде до здійснення потенціалу, закладеного в її природі. Людське життя розгортається між горизонтами самоздійснення і самотрансценденції, на перетині світу і середовища.
2013-01-01T00:00:00ZEmancipating Higher Education in Ukraine from the Post-Soviet Legacy: A Problem of Trust and Academic ExcellenceDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2762015-07-20T03:06:49Z2013-01-01T00:00:00ZEmancipating Higher Education in Ukraine from the Post-Soviet Legacy: A Problem of Trust and Academic Excellence
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2013-01-01T00:00:00ZАпологія цінності за твором Макса Шелера “Формалізм в етиці і матеріальна етика цінностей”Dobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2752015-07-20T01:13:03Z2014-01-01T00:00:00ZАпологія цінності за твором Макса Шелера “Формалізм в етиці і матеріальна етика цінностей”
Dobko, Taras; Добко, Тарас
Подано обґрунтування об’єктивного і автономного характеру цінностей на основі феноменологічного доробку Макса Шелера. На тлі аналізу і критики номіналістичної теорії цінностей й теорії моральної оцінки продемонстровано незводимість цінностей до перформативної мовної практики, проекції на реальність суб’єктивних вражень, символічного вираження владних зв’язків, результату оцінювальних суджень й інших надбудов другого порядку над безпосереднім досвідом людини. Відстоюється переконання про самобутній характер морального досвіду, в якому людина відкриває об’єктивний світ цінностей і своє покликання як особи реалізувати ціннісну повноту буття у своєму житті.
2014-01-01T00:00:00ZАкадемічна культура, як необхідна передумова ефективного управління сучасним університетом в умовах автономіїDobko, TarasДобко, Тарасhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2742019-12-05T14:15:00Z2012-01-01T00:00:00ZАкадемічна культура, як необхідна передумова ефективного управління сучасним університетом в умовах автономії
Dobko, Taras; Добко, Тарас
2012-01-01T00:00:00ZРец. на кн.: Кримський С. Ранкові роздуми : Зб. ст. – К.: Майстерня Білецьких, 2009. – 120 с.Hachko, OrysyaГачко, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2412017-05-16T11:29:01Z2012-01-01T00:00:00ZРец. на кн.: Кримський С. Ранкові роздуми : Зб. ст. – К.: Майстерня Білецьких, 2009. – 120 с.
Hachko, Orysya; Гачко, Орися
2012-01-01T00:00:00ZРец. на кн.: Пахльовська Оксана. Ave, Europa! – К.: Пульсари, 2008. – 656 с.Zavidnyak, BohdanЗавідняк, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/2382017-05-16T11:30:52Z2012-01-01T00:00:00ZРец. на кн.: Пахльовська Оксана. Ave, Europa! – К.: Пульсари, 2008. – 656 с.
Zavidnyak, Bohdan; Завідняк, Богдан
2012-01-01T00:00:00ZПроблема прометеїзму в европейській культурі: на основі порівняльної характеристики Прометея у Ґете і Фауста-Баришника в Аннетти фон Дросте-ГюльсгофZavidnyak, BohdanЗавідняк, Богданhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1452015-05-14T18:01:19Z2012-01-01T00:00:00ZПроблема прометеїзму в европейській культурі: на основі порівняльної характеристики Прометея у Ґете і Фауста-Баришника в Аннетти фон Дросте-Гюльсгоф
Zavidnyak, Bohdan; Завідняк, Богдан
Проблема людської сутности розглядається у світлі елементів природної теології, які є в естетичних маніфестах філософів і літераторів
ХІХ століття: Й. В. фон Ґете та А. фон Дросте-Гюльсгоф. Запропоновано нове розуміння явища прометеїзму, ключовим аспектом якого є
проблема людини-Фауста. Висвітлено ставлення до цієї проблеми Івана
Франка та інших українських письменників.
2012-01-01T00:00:00ZЧи можлива історія в епоху постметафізики?Hachko, OrysyaГачко, Орисяhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1402015-05-14T18:00:16Z2012-01-01T00:00:00ZЧи можлива історія в епоху постметафізики?
Hachko, Orysya; Гачко, Орися
У статті розглянуто головні риси й особливості сучасної філософії історії у світлі перетворень, яких зазнало історичне й філософське мислення
від початку ХІХ століття і дотепер. Авторка окреслює принципи модерної історичної науки та виклики, що поставали перед дослідниками
в результаті соціокультурних і світоглядних змін, які відбулися в Західній Европі й Північній Америці у ХХ столітті. Особливу увагу приділено
проблемам розвитку нових шляхів історичного мислення після так званого «лінгвістичного повороту».
2012-01-01T00:00:00ZШтрихи до проблеми ідентичності: роздуми в контексті українських евроінтеграційних прагненьPidlisnyi, YuriyПідлісний, Юрійhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1392015-05-14T18:00:27Z2012-01-01T00:00:00ZШтрихи до проблеми ідентичності: роздуми в контексті українських евроінтеграційних прагнень
Pidlisnyi, Yuriy; Підлісний, Юрій
У статті порушуються питання сучасної української ідентичности: особистої, групової, суспільної, державної та наддержавної – зокрема, в контексті евроінтеграційних прагнень України. Автор розглядає механізми
самоідентифікації, застановляється над проблемою тяглости ідентичности, доводить, що ідентичність формується на межі між статикою
опису і динамікою припису, а отже, є, до певної міри, результатом вільно-
го вибору. В сучасному житті України це виражається в діялектиці між
вірністю традиції та інновацією, між збереженням історично-описового
і конструюванням нового.
2012-01-01T00:00:00ZПрийняття неочікуваного, або антропологічні виміри европейськостиTurchynovskyy, VolodymyrТурчиновський, Володимирhttps://er.ucu.edu.ua:443/handle/1/1342015-05-14T18:00:44Z2012-01-01T00:00:00ZПрийняття неочікуваного, або антропологічні виміри европейськости
Turchynovskyy, Volodymyr; Турчиновський, Володимир
У статті з позиції загальноевропейських цінностей розглянуто перспективи сучасних процесів европейської інтеграції. Европейська модель глобалізації, незважаючи на її відмінність від північноамериканської, має
великий потенціял для розвитку завдяки спільній для країн Европи християнській традиції. І хоч активні процеси секуляризації та дедалі більший релятивізм, здавалося б, свідчать про протилежне, европейська закоріненість у християнстві досі багато в чому визначає культурну та
інтелектуальну динаміку Европи. Плекання власної традиції та історії
є запорукою успішного майбутнього об’єднаної Европи.
2012-01-01T00:00:00Z